Так виглядають оборонні лінії України зараз — аналіз OSINT-аналітика clement_molin. Давайте розберемося детально.

🔍 Передісторія

З 2014 до 2022 року оборонні лінії України формувались під формат АТО: статичні позиції, мінімальна глибина, відсутність системного підходу. На рівні держави ніхто не готувався до повномасштабного вторгнення. Ставка робилась на дипломатію.

⚔️ Повномасштабне вторгнення

Після початку вторгнення у 2022 році Україна робила ставку на наступ і маневр. Основні рубежі формувались стихійно: природні бар’єри (річки, міста), імпровізовані опорні пункти, мінімальне нове будівництво.

📍 Осінь 2023 — поворотна точка

Після провалу літнього контрнаступу 2023 року стало очевидно: потрібна оборона, а не оптимізм.
В листопаді 2023-го була ініційована масштабна програма будівництва трирівневих укріплень, подібних до російських. Будівництво почалося але темпи були невисокими. Загальний план — понад 965 км.

🧱 2025

Навіть запізніла реакція краще, ніж її відсутність. Найбільш продуктивним у будівницітві ліній оборони є 2025 рік. Станом на сьогодні орієнтовно ~600 км завершено.
Працюють понад 1000 будівельників, фокус — Чернігів, Суми, Куп’янськ, Лиман, Донецький фронт.

🛑 Проблеми

▸ Затримки та корупція. Частина контрактів — без тендерів, завищення вартості, незавершені ділянки.
▸ Дефіцит інженерних частин. Не вистачає техніки для копання, бетонування, маскування.
▸ Атаки ворога. Дрони і артилерія РФ регулярно б’ють по будівельних майданчиках.
▸ Виснаження кадрів. Частину саперів і інженерів мобілізовано у бойові частини, бракує фахівців.

🪖 Для порівняння: російська стратегія

Після поразок під Харковом і Херсоном восени 2022 року генерал Сергій Суровікін ініціював будівництво так званої «Лінії Суровікіна».
Попри колосальну корупцію в рф це найбільша система укріплень у Європі з часів Другої світової: побудовано понад 1500 км вже до кінця 2023 року.
До кінця 2024 року укріплення з’явились у Курській, Брянській, Бєлгородській областях.
У 2025-му — нові 300 км ліній, адаптованих під FPV-дрони (підземні бліндажі, «зміїні» траншеї, замасковані склади).

⚖️ Різниця підходів

▸ рф готувалася наперед, Україна — після втрат.
▸ У рф — централізоване управління, у нас — регіональні програми.
▸В рф інженерка — сильна сторона; у нас — слабке місце.

🧭 Прогноз

За планом до весни 2026 року Україна зможе завершити більшість основних ліній — понад 900 км. Бюджет на це розрахований.
Тоді фокус зміститься з будівництва на насичення: дрони, сенсори, логістика, ротації.
На цей час і сама концепція фронту зміниться, кіллзона стане буденністю.

Україна надолужує стратегічну паузу. Важливо, щоб ці лінії не стали лише «бетонним декораціями». Без мережевого РЕБ, дронів, сенсорів і логістичної інтеграції вони не зупинять ворога.
Але найголовнійше це люди, бо навіть в найукріпленіші позиції може зайти хто завгодно якщо в них не буде людей. Піхота - титани сьогодення.

Підписатися на канал аналітика фронту

Вітчизняна 2С22 «Богдана» стала найпоширенішою САУ на озброєнні Сил оборони України.
Загалом уже вироблено приблизно 345 одиниць самохідної версії та майже 100 причіпної версії «Богдана-БГ».
За відкритими даними, втрати САУ «Богдана» складають 31 одиницю.

⚙️ Виробництво

Україна вже випускає 40 САУ «Богдана» щомісяця.
Близько 85% комплектуючих — українського виробництва, і до кінця року планують підняти цей показник до 95%.

🎯 Ефективність і бойове застосування

«Богдана» показала себе високоефективною для точних ударів.
Екіпажі відзначають вищу точність порівняно з деякими західними аналогами і низький знос ствола — до 7–8 тисяч пострілів.

🧩 Історія розробки

Походження «Богдани» сягає 2009 року, коли з’явилися перші концепції гаубиці на вантажівці.
Розробка розпочалася в 2016 році, до 2018 року відбулися бойові випробування, а система була вперше показана на параді до Дня Незалежності того ж року.

На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року єдиний прототип наказали знищити, щоб уникнути захоплення, але його зберегли і використали в бою, зробивши бойовий дебют.

🛠 Особливості та експлуатація

САУ забезпечує швидке розгортання (введення/виведення з бою за 1 хвилину).
Серед технічних проблем — клин затвора та заміна ущільнювальних кілець у стволі. Іноді спостерігаються збої в електроніці.

🔍 Технічні характеристики

▸ Маса — 28 тонн
▸ Екіпаж — 5 осіб
▸ Озброєння — 155-мм гаубиця з напівавтоматичним заряджанням
▸ Темп стрільби — 5 пострілів/хв, боєкомплект — 20 снарядів
▸ Дальність: 42 км (звичайні снаряди), до 60 км (реактивні)
▸ Мобільність: швидкість — до 80 км/год; запас ходу — 800 км по дорогах, 300 км бездоріжжям; двигун — 380–420 к.с.
▸ Вартість: $2,3–2,8 млн за одиницю (для порівняння — французький Caesar коштує близько $5 млн).

«Богдана» це символ індустріальної зрілості нашої армії.
Це те, якою має бути Україна: спиратись на власні сили, власний розум і власну землю.
Вона народилась у війні, без ідеальних умов, без гарантій — але стала реальною.
І це найкраща відповідь тим, хто чекає, поки хтось допоможе: ніхто не прийде.
Маємо робити самі. І вже робимо.

Підписатися на канал аналітика фронту

Скільки танків залишилося на росії? Це питання визначає, скільки часу вона може підтримувати наступальні операції. Обережно - багато цифр.

📦 Довоєнні резерви

Для танків існують наступні категорії:
1. Активний парк: на ходу ~2,900 од.
2. Бази критого зберігання: найкращий стан, швидке відновлення ~2,200 од.
3. Бази відкритого зберігання: середній стан, необхідний капітальний ремонт або використання як донорів ~3000 од.
4. Могильники: донори або повністю непридатна техніка ~2000 од.

Основні моделі:
▸ T-72 (всі модифікації): ~4,400 од. (~43%)
▸ T-80 (BV/U/BVM): ~3,000 од. (~29%)
▸ T-62: ~2,500 од. (~24%)

📊 Резерви на жовтень 2025

1. Активний парк: на ходу ~ 1200 од.
2. Бази критого зберігання: найкращий стан, швидке відновлення ~1250 од.
3. Бази відкритого зберігання + могильники: ~3460 од.

Тільки візуально підтверджені втрати більше ніж загальне виробництво і реставрація. Таким чином активний парк зменшився з поступовим насиченням старих і менш ефективних моделей.

💥 Втрати

▸ Візуально підтверджені (Oryx): ~4200+ танків (знищено: 3109, пошкоджено: 158, покинуто: 386, захоплено: 537)

Oryx рахує тільки фото/відео-верифіковані випадки, а це десь ~60-75%, отже реальні втрати більші.

▸ Оцінка реальних втрат (з урахуванням коефіцієнта): ~5,600-7,000

Для розуміння масштабу: це понад 60% усього активного парку РФ на початок вторгнення.

🏭 Виробництво/реставрація:

Загалом за 2022-2025 ~3600 од. :
▸ 2022: ~1500/рік (125/міс)
▸ 2023: ~1100/рік (92/міс)
▸ 2024: ~600/рік (50/міс)
▸ 2025: ~400/рік (34/міс)

Темп падає через санкції, нестачу компонентів і людського ресурсу (кваліфікованих інженерів).

Заводи (Уралвагонзавод, Омський БТРЗ, 103-й БТРЗ, 81-й БТРЗ) на межі: черги на ремонт >6 міс

~50% реставрованих — "гібриди" з частинами від різних моделей.

З середини 2025 виробництво покриває лише 30% втрат.

🥩 Від танків до м'яса

Станом на сьогодні дані показують зсув втрат від загальної кількості втраченої техніки:
▸ Танки: 5% втрат (раніше 15–20%)
▸ Неброньована техніка: 85% втрат
Втрати неброньованої техніки — до ~3000/міс.

💣 Як прискорити колапс?

▸ Удари по заводах і рембазам — кожне ураження відтерміновує виробництво танків/міс. Найчутливіші точки — ділянки складання башт і двигунів.
▸ Знищення залізничних вузлів — блокує доставку техніки з сховищ
▸ Удари по складах боєприпасів — танк без снарядів = металобрухт

🧭 Прогноз

▸ З поточним темпом втрат резервів вистачить на 1–2 роки а активний парк буде систематично скорочуватися до ~700 танків на 2027.
▸ Масовий перехід на застарілі T-62/T-55 і поточне виробництво + реставрація дозволить утримувати мінімальний парк
▸ Дефіцит танків змушує компенсувати нестачу броні масованими піхотними штурмами на мотоциклах, баггі та цивільних авто, що вже призводить до вищих втрат особового складу рф.

Для України це означає вікно можливостей у 2026–2027, коли танкові резерви РФ впадуть до критичного мінімуму.

Кожен удар по заводу, кожен знищений ешелон, кожен спалений танк — це не просто мінус одиниця техніки. Це сотні наших бійців, які залишаться живі.
Працюємо на виснаження. Працюємо методично. Працюємо на перемогу.

Підписатися на канал аналітика фронту

Чи долітають авіаційні бомби вже до Києва, Одеси і Дніпра? Давайте розбиратися.

❓Що таке ФАБ і КАБ

1. ФАБ (фугасна авіаційна бомба): некерована бомба радянського зразка. Є лише корпус із вибухівкою.
2. ФАБ + УМПК (уніфікований модуль планування і корекції): до корпусу старої ФАБ прикручується комплект крил + навігаційний блок.
3. КАБ (керована авіабомба): з самого початку проектувалася як високоточна зброя.
4. УМПБ (уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас): додають реактивний двигун який вмикається на кінці планерного польоту.

Є плутанина із тим що називають КАБом. Фактично ФАБ + УМПК можна назвати керованою авіа бомбою але треба пам'ятати що це модульне виробництво.

КАБи є аналогами JDAM-ER або AASM Hammer.

🏭 Виробничі потужності противника

рф успадкувала від СРСР гігантські запаси: сотні тисяч ФАБ (від 250 кг до 9 т), але важливо тут інше. Важливий саме темп конверсії під УМПК. Виробництво:
▸ УМПК: оціночно ~6000/міс
▸ КАБ: оціночно ~30-40 од/міс

💣 Варіанти протидії

▸ 1. Удари по носіях і виробництву: найефективніший метод. Знищення літаків Су-34/Су-35 на аеродромах або в польоті, а також складів УМПК, удари по заводам є найнадійнішим способом протидії.
▸ 2. Перехоплення засобами ППО: КАБи можна збивати наземними системами ППО, такими як Patriot чи NASAMS, і літаками з ракетами "повітря-повітря". Висока точність але дуже дорого (1-5 млн $ за ракету ППО).
▸ 3. Радіоелектронна боротьба (РЕБ): Глушіння сигналів GLONASS/GPS змушує бомби відхилятися від цілі, зменшуючи точність, змушуючи їх вибухати в полях.
▸ 4. Дрони-перехоплювачі: Перспективний напрямок, але ще на стадії розробки. Масове застосування можливе але за умов суттєвого фінансування. Якщо буде то результати побачимо вже у 2027.
▸ 5. Інноваційні технології: некінетичні засоби,такі як мікрохвильова зброя. Може бути корисним але висока вартість розробки і довгий цикл впровадження зараз є суттєвою проблемою.

🛑 Протидія

За данними генштабу в середньому в день застосовується 100-150 бомб на день, ~90 % із яких падають в районі ЛБЗ.

▸ Найслабшим місцем використання цих бомб є виснаження ресурсу літаків Су-34/Су-35.
Тобто кількість реальних щоденних скидань пов’язана із числом вилетів.

Втрати літаків обмежують щоденну інтенсивність — це найсильніший оперативний ліміт.

▸ Комбінований підхід (цілеспрямовані удари по виробництву/аеродромах + швидке масштабування РЕБ і дешевого перехоплення) може знизити ефективність КАБів.

🧭 Прогноз

КАБи — реальна загроза. Одна із головних ударних сил рф для підтримки піхоти наряду із FPV-дронами.
▸ До кінця 2026 року частка реактивних планерних бомб (УМПБ) може зрости з поточних 5% до 15–20% від загальної кількості застосувань.
▸ Більшість великих міст у радіусі 100-150 км від лінії зіткнення та кордону (Харків, Запоріжжя, Херсон, Суми, Чернігів) можуть зазнавати більших руйнувань.
▸ Інтенсивна робота авіації призведе до критичного виснаження ресурсу літаків Су-34/Су-35 та зростання втрат пілотів.
▸ Незважаючи на потенційне зростання виробництва самих УМПК, загальна щоденна інтенсивність скидань швидше за все не зміниться так як обмежена ресурсом літаків носіїв.

Проблема КАБів вирішується не в повітрі, а на землі. Кожен знищений носій авіаційних бомб — це сотні бомб, які ніколи не впадуть на наші міста та позиції. Треба працювати по ВПК рф, наші виробничі потужності це дозволяють. Підтримуємо наше виробництво щоб зберегти життя наших людей.

Підписатися на канал аналітика фронту