– Тут кожне дерево має своє ім’я. І кожна гілка нагадує, що життя триває завдяки тим, хто пожертвував своїм, захищаючи Україну. Ми не можемо повернути ваших рідних. Але можемо зробити так, щоб їхні імена жили у пам’яті Запоріжжя та всієї України. Бо свобода не падає з небес – вона здобувається кров’ю наших Захисників, – зауважив  Михайло Семікін.