“Потенціал цих людей ще нерозкритий і близько. Щодо нашого старту — то я вважаю, що ми недопрацювали на 20% з різних причин. Але ми йдемо правильним шляхом, я задоволений. Можливо, значних результатів поки не видно, адже у нас 95% нових людей, яким треба пристосуватися одне до одного. Та якби наших екіпажів не було у смузі — щонайменше на 180 москалів у світі було би більше. Вони могли би завдати втрат нашій піхоті або навіть захопити деякі населені пункти. Я б сказав, що наразі це для нас бойове злагодження. Кожні 20 днів ми набираємо 5-10% наших потужностей. Люди працюють, вони показують, що вони навчаються. Робота в полку дуже відрізняється від тієї піхотної компоненти, яка у нас була. Тут інші масштаби та інші можливості і ми рухаємося за планом”, — командир 20 ОПБС К-2, підполковник Кирило Верес.

“По-перше, у мене трошки командир був не дуже, по-друге — не було належного лікування”

“Я займаюся тим, на що йшов, — підсумовує боєць. — Тут мене все влаштовує. Можу порадити долучитися, бо тут вас принаймні не кинуть”.

“В основному — це піхота. Є РЕБ/РЕР, є один, що не міг перевестися з ТЦК, але зрештою вдалося, — говорить Баш. — У мене є також друзі із СЗЧ. Вони, можливо, думали, що до них буде якесь інше ставлення. Але якщо людина працює — які до неї можуть бути питання?”