Окупанти не можуть поділити кошти «біженців»
Як напереддень широкомасштабної агресії проти України писала наша Асоціація, розкручена тоді агресором на півострові пропагандистська істерія щодо «біженців Донбасу» супроводжувалася очевидними намірами кримської та севастопольської «влади» та наближених до неї «авторитетних бізнесменів» розкрасти кошти «федерального та регіонального бюджетів», які мали виділятися на ці завдання «гуманітарної допомоги».
Втім наразі виявилося, що вказані кошти будуть розкрадатися не «на регіональному рівні», а очевидно вище, оскільки «квоти» на розподіл «біженців Донбасу» між територіями були наразі централізоване затверджені російським урядом. При цьому на Крим Москвою було «виділене» 4788 місць для «біженців», а не Севастополь – жодного.
Такий підхід очевидно зумовлений «військово-стратегічним значенням» міста для держави-агресора та на практиці він означає, що ті «біженські» кошти, які націлилися «освоювати» у Севастополі, до міста з Москви не підуть. Та попре цю пікантну ситуацію інші структури Кремля все одно вимагають від міської «адміністрації» Севастополя постійно надавати пропагандистський контент про «розміщення біженців» у місті.
Це вже призвело до низки конфліктів у середовищі тамтешніх колаборантів, які замість традиційного розкрадання коштів змушені організовувати за свій кошт пропагандистські акції щодо «біженців», часто фейкових. Крім того, відвертою невдачею і в Криму, і в Севастополі завершилася кампанія добровільно-примусового «збору гуманітарної допомоги біженцям» від бізнесу та населення, через що відповідну «допомогу» окупант буз змушеним організовано завозити на півострів з Краснодарського краю.
Як напереддень широкомасштабної агресії проти України писала наша Асоціація, розкручена тоді агресором на півострові пропагандистська істерія щодо «біженців Донбасу» супроводжувалася очевидними намірами кримської та севастопольської «влади» та наближених до неї «авторитетних бізнесменів» розкрасти кошти «федерального та регіонального бюджетів», які мали виділятися на ці завдання «гуманітарної допомоги».
Втім наразі виявилося, що вказані кошти будуть розкрадатися не «на регіональному рівні», а очевидно вище, оскільки «квоти» на розподіл «біженців Донбасу» між територіями були наразі централізоване затверджені російським урядом. При цьому на Крим Москвою було «виділене» 4788 місць для «біженців», а не Севастополь – жодного.
Такий підхід очевидно зумовлений «військово-стратегічним значенням» міста для держави-агресора та на практиці він означає, що ті «біженські» кошти, які націлилися «освоювати» у Севастополі, до міста з Москви не підуть. Та попре цю пікантну ситуацію інші структури Кремля все одно вимагають від міської «адміністрації» Севастополя постійно надавати пропагандистський контент про «розміщення біженців» у місті.
Це вже призвело до низки конфліктів у середовищі тамтешніх колаборантів, які замість традиційного розкрадання коштів змушені організовувати за свій кошт пропагандистські акції щодо «біженців», часто фейкових. Крім того, відвертою невдачею і в Криму, і в Севастополі завершилася кампанія добровільно-примусового «збору гуманітарної допомоги біженцям» від бізнесу та населення, через що відповідну «допомогу» окупант буз змушеним організовано завозити на півострів з Краснодарського краю.
Окупанти констатують зростання споживчих цін в Криму
Через постійне зростання цін підконтрольне окупантам «міністерство промислової політики Криму» оприлюднило «рекомендовані соціальні ціни на харчові продукти». Цифри «рекомендованих цін» у цілому залишилися на рівні, які було заявлене «міністерством» 4 березня, але як підприємці, так й населення півострову розуміє, що вказані цифри залишаються насамперед на паперах «чиновників».
За таких умов «голова Криму» запропонував російському уряду запровадити на півроку державне регулювання цін на основні продукти харчування», що фактично означатиме поступовий перехід окупантів до карткової системи забезпечення.
Також «керівники» півострову заявили, що панічні настрої на кримському споживчому ринку нібито «нагнітаються з України» а тому заявили про перспективи «вилучення на користь держави» бізнесу «власником якого є українці, що дестабілізують ситуацію».
Нагадаємо, що у 2021 року Україна скасувала режим «вільної економічної зони», що раніше дозволяв підприємцям вести бізнес на окупованому півострові. Крім того окупантами оголошене про «підвищення пенсій», реагуючі на що кримчани похилого віку у соціальних мережах жваво обговорюють перспективи продажу особистого майна, щоб придбати їжу.
Також в якості заходів покращення ситуації з цінами на їжу пропаганда окупантів пропонує кримчанам «почтити пам’ять» окремих загиблих на «спеціальній операції з денацифікації України» кримчан, поховання яких відбулося в Керчі та Алушті, та обіцяє що ті хто все ж виживе після завершення «операції» отримає статус «ветерана бойових дій» а отже – право безкоштовно їздити у електричці.
Крім того, мешканцям півострову пропонують дочекатися харчів із окупованого Півдня України, де загарбники «активно вживають відповідних першочергових заходів». Зокрема до них слід очевидно віднести нещодавні зняття загарбниками державного прапору України в Мелітополі, знищення пам’ятнику Небесній Сотні в Енергодарі, викрадання та вбивства посадовців та активістів Херсонщини.
Через постійне зростання цін підконтрольне окупантам «міністерство промислової політики Криму» оприлюднило «рекомендовані соціальні ціни на харчові продукти». Цифри «рекомендованих цін» у цілому залишилися на рівні, які було заявлене «міністерством» 4 березня, але як підприємці, так й населення півострову розуміє, що вказані цифри залишаються насамперед на паперах «чиновників».
За таких умов «голова Криму» запропонував російському уряду запровадити на півроку державне регулювання цін на основні продукти харчування», що фактично означатиме поступовий перехід окупантів до карткової системи забезпечення.
Також «керівники» півострову заявили, що панічні настрої на кримському споживчому ринку нібито «нагнітаються з України» а тому заявили про перспективи «вилучення на користь держави» бізнесу «власником якого є українці, що дестабілізують ситуацію».
Нагадаємо, що у 2021 року Україна скасувала режим «вільної економічної зони», що раніше дозволяв підприємцям вести бізнес на окупованому півострові. Крім того окупантами оголошене про «підвищення пенсій», реагуючі на що кримчани похилого віку у соціальних мережах жваво обговорюють перспективи продажу особистого майна, щоб придбати їжу.
Також в якості заходів покращення ситуації з цінами на їжу пропаганда окупантів пропонує кримчанам «почтити пам’ять» окремих загиблих на «спеціальній операції з денацифікації України» кримчан, поховання яких відбулося в Керчі та Алушті, та обіцяє що ті хто все ж виживе після завершення «операції» отримає статус «ветерана бойових дій» а отже – право безкоштовно їздити у електричці.
Крім того, мешканцям півострову пропонують дочекатися харчів із окупованого Півдня України, де загарбники «активно вживають відповідних першочергових заходів». Зокрема до них слід очевидно віднести нещодавні зняття загарбниками державного прапору України в Мелітополі, знищення пам’ятнику Небесній Сотні в Енергодарі, викрадання та вбивства посадовців та активістів Херсонщини.
Росія посилила військову присутність у Чорному морі
Як повідомляють медіа та українська влада, 15 березня угрупування російського флоту, яке напереддень вийшло із своїх кримських баз, перебуває у берегів Одеської та Миколаївської областей, як у частині ударних сил, так і десантних кораблів. В рамках цієї ескалації агресором було піддано ракетним обстрілам село Тузли та інші населені пункти Білгород-Дністровського району, що спричинило людські жертви.
Крім того окремі провокаційно-диверсійні заходи агресора помічено у прибережних водах біля берегів інших районів Одещини, та існує вірогідність, що частину обстрілів узбережжя агресор проводить із підводних човнів, які нещодавно поповнили у Севастополі власний боєкомплект ракет.
Примітно, що після чергового знищення 15 березня у Херсонській області ескадрильї російської авіатехніки, яка була перебазована агресором з Криму на аеродром Чорнобаївки, російські війська імітували термінову евакуацію з Херсону, сформував «потужну колону» техніки на виїзд в Крим.
При цьому у колоні у вантажівках перебували силоміць вивезені окупантами з Херсону діти, жінки та громадяни третіх країн. Демонструючи «втечу», агресор сподівався, що по колоні буде завдане авіаційного удару Збройними Силами України з подальшим висвітленням російською пропагандою «чергового злочину українських нацистів проти людяності», режисованого самими окупантами.
Як повідомляють медіа та українська влада, 15 березня угрупування російського флоту, яке напереддень вийшло із своїх кримських баз, перебуває у берегів Одеської та Миколаївської областей, як у частині ударних сил, так і десантних кораблів. В рамках цієї ескалації агресором було піддано ракетним обстрілам село Тузли та інші населені пункти Білгород-Дністровського району, що спричинило людські жертви.
Крім того окремі провокаційно-диверсійні заходи агресора помічено у прибережних водах біля берегів інших районів Одещини, та існує вірогідність, що частину обстрілів узбережжя агресор проводить із підводних човнів, які нещодавно поповнили у Севастополі власний боєкомплект ракет.
Примітно, що після чергового знищення 15 березня у Херсонській області ескадрильї російської авіатехніки, яка була перебазована агресором з Криму на аеродром Чорнобаївки, російські війська імітували термінову евакуацію з Херсону, сформував «потужну колону» техніки на виїзд в Крим.
При цьому у колоні у вантажівках перебували силоміць вивезені окупантами з Херсону діти, жінки та громадяни третіх країн. Демонструючи «втечу», агресор сподівався, що по колоні буде завдане авіаційного удару Збройними Силами України з подальшим висвітленням російською пропагандою «чергового злочину українських нацистів проти людяності», режисованого самими окупантами.
Севастопольський поплічник російських нацистів замішаний у провокації
Як учора повідомила російська пропаганда, у Севастополі нібито був побитим ветеран радянських каральних органів, за розміщення на власному позашляховику нацистської символіки «Z». Окупантами заявляється, що нібито ветеран хотів «відвозити гуманітарну допомогу на Донбас» та через це «отримав чисельні травми та вивих ноги». Вже на сьогодні карателі окупантів оголосили про нібито затримання нападника на «ветерана» та про його виявлений «зв’язок із Україною».
Можна відмітити, що ця ситуація має ознаки спланованої самими окупантами провокації. Очевидно, що наразі від карателів окупантів їх керівництво вимагає термінового «викриття українського підпілля» на півострові, із чим у агресора виникли об’єктивні невдачі.
Тому, як свідчать повідомлення із різних районів Криму окупанти наразі «для звітності» терміново «арештовують» і «затримують», проводять «профілактичні заходи» зокрема з власною агентурою серед кримських «громадських діячів» різних національностей, щоб терміново продемонструвати керівництву певний «результат». У той же час кількість стихійних актів непокори та спротиву окупації з боку пересічних кримчан наразі дійсно зростає.
Як учора повідомила російська пропаганда, у Севастополі нібито був побитим ветеран радянських каральних органів, за розміщення на власному позашляховику нацистської символіки «Z». Окупантами заявляється, що нібито ветеран хотів «відвозити гуманітарну допомогу на Донбас» та через це «отримав чисельні травми та вивих ноги». Вже на сьогодні карателі окупантів оголосили про нібито затримання нападника на «ветерана» та про його виявлений «зв’язок із Україною».
Можна відмітити, що ця ситуація має ознаки спланованої самими окупантами провокації. Очевидно, що наразі від карателів окупантів їх керівництво вимагає термінового «викриття українського підпілля» на півострові, із чим у агресора виникли об’єктивні невдачі.
Тому, як свідчать повідомлення із різних районів Криму окупанти наразі «для звітності» терміново «арештовують» і «затримують», проводять «профілактичні заходи» зокрема з власною агентурою серед кримських «громадських діячів» різних національностей, щоб терміново продемонструвати керівництву певний «результат». У той же час кількість стихійних актів непокори та спротиву окупації з боку пересічних кримчан наразі дійсно зростає.
Окупанти планують укласти нові «угоди між Кримом та Донбасом»
Наразі окупанти в Криму змушені готуватися до «святкування» 18 березня чергової «річниці воз’єднання з Росією» в умовах масштабних бойових дій неподалік від півострову, глибокої соціальної та економічної кризи, посилення репресій та ізоляції від цивілізованого світу. Тому, прагнучи сформувати «позитивне інформаційне підґрунтя» агресор застосовує очевидно нікчемні заходи.
Прикладом під егідою російських спецслужб готується не тільки «масові флешмоби» та «святкові концерти», але й така «проривна подія», як підписання між «урядом республіки Крим» й такими ж фейковими «республіками Донбасу» фіктивної «угоди про торговельно-економічне, науково-технічне та гуманітарне співробітництво».
Примітно, що ця березнева трагікомічна ініціатива незмінного розкрадача «федеральних інвестицій» на просування ідей «російського міру» Георгія Мурадова, викладена у його «запиті» 0713/243/12 викликала цинічне реагування навіть з боку виконавців в «уряді республіки Крим». Тамтешні колаборанти підозрюють, що тепер на підприємства півострову, поруч із скороченням «федерального фінансування» та припиненням «пільгового кредитування» Кремлем буде покладене обов’язок «благодійно відновлювати економіку Донбасу».
Наразі окупанти в Криму змушені готуватися до «святкування» 18 березня чергової «річниці воз’єднання з Росією» в умовах масштабних бойових дій неподалік від півострову, глибокої соціальної та економічної кризи, посилення репресій та ізоляції від цивілізованого світу. Тому, прагнучи сформувати «позитивне інформаційне підґрунтя» агресор застосовує очевидно нікчемні заходи.
Прикладом під егідою російських спецслужб готується не тільки «масові флешмоби» та «святкові концерти», але й така «проривна подія», як підписання між «урядом республіки Крим» й такими ж фейковими «республіками Донбасу» фіктивної «угоди про торговельно-економічне, науково-технічне та гуманітарне співробітництво».
Примітно, що ця березнева трагікомічна ініціатива незмінного розкрадача «федеральних інвестицій» на просування ідей «російського міру» Георгія Мурадова, викладена у його «запиті» 0713/243/12 викликала цинічне реагування навіть з боку виконавців в «уряді республіки Крим». Тамтешні колаборанти підозрюють, що тепер на підприємства півострову, поруч із скороченням «федерального фінансування» та припиненням «пільгового кредитування» Кремлем буде покладене обов’язок «благодійно відновлювати економіку Донбасу».
Російській уряд встановив Криму нові економічні «правила гри»
Зумовлена масштабною російською агресією економічна криза у державі-агресорі істотно негативно вплинула на соціальну ситуацію в окупованому Криму, про що ми багаторазово писали. Кремль був змушений реагувати на ситуацію та «збирав пропозиції від регіональної влади». Примітно, що у цьому вимірі так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв запропонував до «федерального центру» організувати для підприємців «дешеві кредити».
Але як це можна було б сумістити із нинішньою ставкою Центробанку Росії у 20 % «губернатор» звісно пояснити не міг; також пан Развожаєв запропонував доплачувати приватним роботодавцям по 12 тисяч рублів за кожне «збережене робоче місце».
Наразі російський уряд «почув» такі прохання та у якості засобів «оптимізації ситуації» запропонував губернаторам утворювати «регіональні штаби», тобто переклав відповідальність за ситуацію на місця. Як у цих «штабах» в окупованих Криму та Севастополі будуть рятувати економіку регіону, що з 2015 року стала на 80% дотаційною, уявити неважко. Крім того російська влада хоче дозволити авансувати «державні закупівлі» на 80 %, що гарантоване призведе до феноменального розкрадання цих коштів «такими як потрібно» підприємцями.
Також, очевидно зрозумівши перспективи відповідної «федеральної підтримки» у Севастополі окупанти терміново починають роботи з будування «гуртово-розподільчого центру», який планувався останні п’ять років як запас харчів міського гарнізону російських окупантів. Тепер потужності цього «блокадного» центру, за умов очікуваного колапсу підприємницької діяльності, будуть розраховані на все населення міста.
Зумовлена масштабною російською агресією економічна криза у державі-агресорі істотно негативно вплинула на соціальну ситуацію в окупованому Криму, про що ми багаторазово писали. Кремль був змушений реагувати на ситуацію та «збирав пропозиції від регіональної влади». Примітно, що у цьому вимірі так званий «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв запропонував до «федерального центру» організувати для підприємців «дешеві кредити».
Але як це можна було б сумістити із нинішньою ставкою Центробанку Росії у 20 % «губернатор» звісно пояснити не міг; також пан Развожаєв запропонував доплачувати приватним роботодавцям по 12 тисяч рублів за кожне «збережене робоче місце».
Наразі російський уряд «почув» такі прохання та у якості засобів «оптимізації ситуації» запропонував губернаторам утворювати «регіональні штаби», тобто переклав відповідальність за ситуацію на місця. Як у цих «штабах» в окупованих Криму та Севастополі будуть рятувати економіку регіону, що з 2015 року стала на 80% дотаційною, уявити неважко. Крім того російська влада хоче дозволити авансувати «державні закупівлі» на 80 %, що гарантоване призведе до феноменального розкрадання цих коштів «такими як потрібно» підприємцями.
Також, очевидно зрозумівши перспективи відповідної «федеральної підтримки» у Севастополі окупанти терміново починають роботи з будування «гуртово-розподільчого центру», який планувався останні п’ять років як запас харчів міського гарнізону російських окупантів. Тепер потужності цього «блокадного» центру, за умов очікуваного колапсу підприємницької діяльності, будуть розраховані на все населення міста.
Міністр оборони України звернувся до мешканців Криму
16 березня Міністр оборони України Олексій Резніков звернувся до мешканців Криму та Севастополя. Він наголосив, що українська влада продовжує вважати їх громадянами України, і тим, хто не став колаборантом і не вчинив злочинів, нічого не загрожує.
Як вказав міністр, «якщо зараз вас насильно мобілізують до російського війська – робіть усе, щоб не потрапити на фронт. Тікайте, ховайтеся».
Якщо ж цього не вдалося уникнути, додав посадовець, «шукайте спосіб негайно перейти на бік української армії. Ви збережете своє життя. Це – головне. З рештою розберемося потім».
Міністр оборони окремо звернувся до тих, хто зрадив присязі у 2014 році. Він зазначив, що «ви вчинили злочин проти України, проти українського народу. Ви краще за будь-кого знаєте, що росіяни ставляться до вас як до потенційних зрадників. Тому направляють у найбільш небезпечні точки. Ваше життя для них нічого не вартує. Ви бачите, що Росія цю війну неодмінно програє. Хочете жити – тікайте. Або здавайтеся в полон».
Міністр додав, що якщо такі колаборанти будуть здаватися у полон разом з технікою, будуть надавати важливу інформацію чи допомагати захопити російських офіцерів, то це буде враховано під час притягнення їх до відповідальності як суттєва пом’якшуюча обставина.
16 березня Міністр оборони України Олексій Резніков звернувся до мешканців Криму та Севастополя. Він наголосив, що українська влада продовжує вважати їх громадянами України, і тим, хто не став колаборантом і не вчинив злочинів, нічого не загрожує.
Як вказав міністр, «якщо зараз вас насильно мобілізують до російського війська – робіть усе, щоб не потрапити на фронт. Тікайте, ховайтеся».
Якщо ж цього не вдалося уникнути, додав посадовець, «шукайте спосіб негайно перейти на бік української армії. Ви збережете своє життя. Це – головне. З рештою розберемося потім».
Міністр оборони окремо звернувся до тих, хто зрадив присязі у 2014 році. Він зазначив, що «ви вчинили злочин проти України, проти українського народу. Ви краще за будь-кого знаєте, що росіяни ставляться до вас як до потенційних зрадників. Тому направляють у найбільш небезпечні точки. Ваше життя для них нічого не вартує. Ви бачите, що Росія цю війну неодмінно програє. Хочете жити – тікайте. Або здавайтеся в полон».
Міністр додав, що якщо такі колаборанти будуть здаватися у полон разом з технікою, будуть надавати важливу інформацію чи допомагати захопити російських офіцерів, то це буде враховано під час притягнення їх до відповідальності як суттєва пом’якшуюча обставина.
Окупаційний режим на Півдні України планують ув’язати з Кримом
Розгорнувши масштабну агресію проти України та окупувавши території Херсонської та Запорізької областей Росія намагається вирішити питання контролю та управління над цими місцевостями. Водночас характер зовнішнього оформлення свого окупаційного режиму на Півдні України агресором ще остаточно не обране, через низку факторів.
Наразі, крім Криму, єдиним регіоном материкової України, що у цілому окупований росіянами, можна вважати Херсонську область, решта областей зберігає централізоване управління в рамках військово-цивільних адміністрацій та органів самоврядування.
Водночас окупант не зміг забезпечити собі на окупованих територіях Півдня України ані підтримку з боку місцевого населення, ані лояльність бізнесу чи представників місцевої влади. Крім того усі контрольовані окупантами території знаходяться біля зони бойових дій, що зумовлює фактичний контроль над ситуацією з боку структур російської армії, зокрема військових комендатур.
Окупанти наразі не довіряють формування «цивільних адміністрацій» на Півдні України кримським колаборантам через недовіру до їх лояльності, та з’ясували, що залучені ними колаборанти зі Сходу України придатні виключно до терору місцевого населення, та вирішувати управлінські завдання неспроможні. Також агресор наразі діє у публічній площині з урахуванням риторики свого керівництва, зокрема щодо «переговорного процесу».
За таких умов агресор здійснює підготовку до нових посягань на територіальну цілісність України у прихованій формі. Щодо Херсонщини наразі ці злочинні наміри розглядаються агресором у злочинній «альтернативі»: або у вимірі формування чергової фейкової «народної республіки», або в рамках замаху на «приєднання» зазначених територій до «республіки Крим».
Другий варіант злочинних дій лобіюють насамперед представники військового командування Росії та підконтрольні ним спецслужби, які за вісім років діяльності «республік Донбасу» переконалися у суто логістичних та фінансових проблемах такої форми контролю над територією.
Під їх егідою з 16 березня було активовано інформаційну операцію щодо фейкового «комітету рятування» «за мир та порядок», збори якого нібито відбулися у Херсонській обласній адміністрації.
Фактично до цієї злочинної організації окупанти залучили агента армійських спецслужб РФ Кирила Стремоусова, про перспективу чого ми вже писали, та колишнього, до 2012 року мера Херсону Володимира Сальдо, фігуранта низки загально кримінальних злочинів, включно із вбивством.
Примітно що Стремоусов від імені фейкового «комітету» звертався «за допомогою» саме до «кримської влади». Таким чином окупований півострів гратиме ключову роль у будь-яких подальших злочинних задумах агресора стосовно Півдня України.
Розгорнувши масштабну агресію проти України та окупувавши території Херсонської та Запорізької областей Росія намагається вирішити питання контролю та управління над цими місцевостями. Водночас характер зовнішнього оформлення свого окупаційного режиму на Півдні України агресором ще остаточно не обране, через низку факторів.
Наразі, крім Криму, єдиним регіоном материкової України, що у цілому окупований росіянами, можна вважати Херсонську область, решта областей зберігає централізоване управління в рамках військово-цивільних адміністрацій та органів самоврядування.
Водночас окупант не зміг забезпечити собі на окупованих територіях Півдня України ані підтримку з боку місцевого населення, ані лояльність бізнесу чи представників місцевої влади. Крім того усі контрольовані окупантами території знаходяться біля зони бойових дій, що зумовлює фактичний контроль над ситуацією з боку структур російської армії, зокрема військових комендатур.
Окупанти наразі не довіряють формування «цивільних адміністрацій» на Півдні України кримським колаборантам через недовіру до їх лояльності, та з’ясували, що залучені ними колаборанти зі Сходу України придатні виключно до терору місцевого населення, та вирішувати управлінські завдання неспроможні. Також агресор наразі діє у публічній площині з урахуванням риторики свого керівництва, зокрема щодо «переговорного процесу».
За таких умов агресор здійснює підготовку до нових посягань на територіальну цілісність України у прихованій формі. Щодо Херсонщини наразі ці злочинні наміри розглядаються агресором у злочинній «альтернативі»: або у вимірі формування чергової фейкової «народної республіки», або в рамках замаху на «приєднання» зазначених територій до «республіки Крим».
Другий варіант злочинних дій лобіюють насамперед представники військового командування Росії та підконтрольні ним спецслужби, які за вісім років діяльності «республік Донбасу» переконалися у суто логістичних та фінансових проблемах такої форми контролю над територією.
Під їх егідою з 16 березня було активовано інформаційну операцію щодо фейкового «комітету рятування» «за мир та порядок», збори якого нібито відбулися у Херсонській обласній адміністрації.
Фактично до цієї злочинної організації окупанти залучили агента армійських спецслужб РФ Кирила Стремоусова, про перспективу чого ми вже писали, та колишнього, до 2012 року мера Херсону Володимира Сальдо, фігуранта низки загально кримінальних злочинів, включно із вбивством.
Примітно що Стремоусов від імені фейкового «комітету» звертався «за допомогою» саме до «кримської влади». Таким чином окупований півострів гратиме ключову роль у будь-яких подальших злочинних задумах агресора стосовно Півдня України.
«Голова Криму» вчергове пообіцяв кримчанам «світле майбутнє»
Перед запланованим окупантами «святкування» річниці замаху на анексію Криму російська пропаганда поширила «інтерв’ю голови Криму» Сергія Аксьонова.
У ньому дуже багато уваги приділялося вигаданим російською пропагандою «злочинам українських нацистів», надавалися обіцянки «неухильного зростання добробуту» Криму, але не було нічого про те, як власне «влада» планує забезпечення мінімальних життєвих потреб населення півострову за умов поточної економічної та фінансової кризи у державі-агресорові.
Єдиною більш-менш конкретною обіцянкою Аксьонова стало «надання до 300 готельних номерів» у Криму для родин поранених учасників російської агресії.
Фактично така цифра є ознакою кількості важких поранених з числа офіцерського складу російської армії, які перебувають в Криму та не можуть бути вивезеними до власне Росії. Нагадаємо, що раніше агресор пообіцяв надати інвалідам російської агресії право безкоштовного проїзду в електропоїздах.
Перед запланованим окупантами «святкування» річниці замаху на анексію Криму російська пропаганда поширила «інтерв’ю голови Криму» Сергія Аксьонова.
У ньому дуже багато уваги приділялося вигаданим російською пропагандою «злочинам українських нацистів», надавалися обіцянки «неухильного зростання добробуту» Криму, але не було нічого про те, як власне «влада» планує забезпечення мінімальних життєвих потреб населення півострову за умов поточної економічної та фінансової кризи у державі-агресорові.
Єдиною більш-менш конкретною обіцянкою Аксьонова стало «надання до 300 готельних номерів» у Криму для родин поранених учасників російської агресії.
Фактично така цифра є ознакою кількості важких поранених з числа офіцерського складу російської армії, які перебувають в Криму та не можуть бути вивезеними до власне Росії. Нагадаємо, що раніше агресор пообіцяв надати інвалідам російської агресії право безкоштовного проїзду в електропоїздах.
Як помилково вважають окупанти, «війна все спише»
Після початку російської агресії у риториці пропагандистів окупантів сформувалася загальна позиція, що усі понесені РФ з 2014 року втрати та поразки будуть вирішені саме силою зброї.
Прикладом наразі окупанти радіють потраплянню до Криму води Північнокримського каналу, яка по суті є розкраданням українського майна, що вже визначене уповноваженими структурами України, із шкодою у 620 мільйонів гривень за два тижні.
Щодо того самого каналу окупанти заявляють про «позов щодо водної блокади» до «кримського арбітражного суду» та очевидно розраховують на «виконання» такого «рішення» своєю ж окупаційною адміністрацією десь у Новій Каховці.
Так саме ветеран розкрадання бюджетних коштів від російських спецслужб Георгій Мурадов наразі стверджує про «правильне» вирішення справ «скіфського золоту» та екстрадиції російського бойовика до України з Чехії, яке нібито відбудеться «після зміни влади у Києві», у «новій реальності».
Що планують робити окупанти в умовах неминучої військової поразки агресора ними не повідомляється. Виключення Росії з Ради Європи, визначення Росії агресором у документах ООН та безпрецедентне рішення Міжнародного Суду ООН у справі проти РФ про фейковий «геноцид» дійсно утворюють для держави-агресора нову реальність, яку вже нездатні будуть змінити будь-які мілітаристські заходи Кремля.
Після початку російської агресії у риториці пропагандистів окупантів сформувалася загальна позиція, що усі понесені РФ з 2014 року втрати та поразки будуть вирішені саме силою зброї.
Прикладом наразі окупанти радіють потраплянню до Криму води Північнокримського каналу, яка по суті є розкраданням українського майна, що вже визначене уповноваженими структурами України, із шкодою у 620 мільйонів гривень за два тижні.
Щодо того самого каналу окупанти заявляють про «позов щодо водної блокади» до «кримського арбітражного суду» та очевидно розраховують на «виконання» такого «рішення» своєю ж окупаційною адміністрацією десь у Новій Каховці.
Так саме ветеран розкрадання бюджетних коштів від російських спецслужб Георгій Мурадов наразі стверджує про «правильне» вирішення справ «скіфського золоту» та екстрадиції російського бойовика до України з Чехії, яке нібито відбудеться «після зміни влади у Києві», у «новій реальності».
Що планують робити окупанти в умовах неминучої військової поразки агресора ними не повідомляється. Виключення Росії з Ради Європи, визначення Росії агресором у документах ООН та безпрецедентне рішення Міжнародного Суду ООН у справі проти РФ про фейковий «геноцид» дійсно утворюють для держави-агресора нову реальність, яку вже нездатні будуть змінити будь-які мілітаристські заходи Кремля.
🤩1
Російська агресія та дунайське судноплавство.
Після початку російської агресії уповноважені органи державної влади України, неурядові структури включно із нашою Асоціацією обґрунтовано зверталися до Дунайської комісії з проханням оцінити участь Росії у цій організації, несумісну з принципами міжнародного права, морської і річкової безпеки та міждержавних перевезень.
Сьогодні, 17 березня, відбулася дванадцята позачергова сесія Дунайської Комісії у зв'язку з військовою агресією Росії проти України, на якій було прийнято спеціальну ростанову.
Дунайська комісія відхилила повноваження будь-яких представників Росії у комісії, а також будь-яких їх заступників, усунула представників Росії від участі у всіх засіданнях Дунайської Комісії та її робочих органів до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Комісія попросила договірні держави почати підготовку перегляду Бєлградської конвенції з проханням перевірити, чи може Росія як держава без берега Дунаю і в майбутньому бути Договірною державою Конвенції.
Також Комісія доручила Генеральному директору свого Секретаріату розробити пропозиції щодо виконання статті 9 Белградської Конвенції, щоб за дотримання Правил процедури та чинних трудових угод підготувати звільнення з посад всіх службовців Секретаріату з російським громадянством.
Російська комісія та дунайське судноплавство.
Після початку російської агресії уповноважені органи державної влади України, неурядові структури включно із нашою Асоціацією обґрунтовано зверталися до Дунайської комісії з проханням оцінити участь Росії у цій організації, несумісну з принципами міжнародного права, морської і річкової безпеки та міждержавних перевезень.
Сьогодні, 17 березня, відбулася дванадцята позачергова сесія Дунайської Комісії у зв'язку з військовою агресією Росії проти України, на якій було прийнято спеціальну ростанову.
Дунайська комісія відхилила повноваження будь-яких представників Росії у комісії, а також будь-яких їх заступників, усунула представників Росії від участі у всіх засіданнях Дунайської Комісії та її робочих органів до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Комісія попросила договірні держави почати підготовку перегляду Бєлградської конвенції з проханням перевірити, чи може Росія як держава без берега Дунаю і в майбутньому бути Договірною державою Конвенції.
Також Комісія доручила Генеральному директору свого Секретаріату розробити пропозиції щодо виконання статті 9 Белградської Конвенції, щоб за дотримання Правил процедури та чинних трудових угод підготувати звільнення з посад всіх службовців Секретаріату з російським громадянством.
Після початку російської агресії уповноважені органи державної влади України, неурядові структури включно із нашою Асоціацією обґрунтовано зверталися до Дунайської комісії з проханням оцінити участь Росії у цій організації, несумісну з принципами міжнародного права, морської і річкової безпеки та міждержавних перевезень.
Сьогодні, 17 березня, відбулася дванадцята позачергова сесія Дунайської Комісії у зв'язку з військовою агресією Росії проти України, на якій було прийнято спеціальну ростанову.
Дунайська комісія відхилила повноваження будь-яких представників Росії у комісії, а також будь-яких їх заступників, усунула представників Росії від участі у всіх засіданнях Дунайської Комісії та її робочих органів до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Комісія попросила договірні держави почати підготовку перегляду Бєлградської конвенції з проханням перевірити, чи може Росія як держава без берега Дунаю і в майбутньому бути Договірною державою Конвенції.
Також Комісія доручила Генеральному директору свого Секретаріату розробити пропозиції щодо виконання статті 9 Белградської Конвенції, щоб за дотримання Правил процедури та чинних трудових угод підготувати звільнення з посад всіх службовців Секретаріату з російським громадянством.
Російська комісія та дунайське судноплавство.
Після початку російської агресії уповноважені органи державної влади України, неурядові структури включно із нашою Асоціацією обґрунтовано зверталися до Дунайської комісії з проханням оцінити участь Росії у цій організації, несумісну з принципами міжнародного права, морської і річкової безпеки та міждержавних перевезень.
Сьогодні, 17 березня, відбулася дванадцята позачергова сесія Дунайської Комісії у зв'язку з військовою агресією Росії проти України, на якій було прийнято спеціальну ростанову.
Дунайська комісія відхилила повноваження будь-яких представників Росії у комісії, а також будь-яких їх заступників, усунула представників Росії від участі у всіх засіданнях Дунайської Комісії та її робочих органів до відновлення миру, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Комісія попросила договірні держави почати підготовку перегляду Бєлградської конвенції з проханням перевірити, чи може Росія як держава без берега Дунаю і в майбутньому бути Договірною державою Конвенції.
Також Комісія доручила Генеральному директору свого Секретаріату розробити пропозиції щодо виконання статті 9 Белградської Конвенції, щоб за дотримання Правил процедури та чинних трудових угод підготувати звільнення з посад всіх службовців Секретаріату з російським громадянством.
Російське фінансування Криму та окупація Півдня України
Як вже писала наша Асоціація ключовою ознакою підготовки Росії до масштабної агресії проти України стало зупинення з 2022 року фінансування «федеральної цільової програми», в рамках якої окупанти гальванізували з 2014 року «бюджетну» та економічну систему Криму.
Під егідою цієї «програми» ключовими російськими олігархами було розкрадене за останні сім років десятки мільярдів доларів, а решта коштів дозволяла існувати окупаційній «адміністрації» та афільованому з нею бізнесу.
Наша Асоціація протягом 2020-2021 року ретельно документувала у аналітичних матеріалах «освоєння коштів» цієї «програми» в усіх сферах економіки регіону.
Очевидно, що окупанти припинили фінансування «програми» через два основних фактори. По-перше за умов очікуваної ними російської воєнної окупації усієї чи більшої частини території України вони вже не мали б потреби у створенні в Криму «вітрині руського міру» для мешканців Одеси чи Києва.
По-друге через формулювання фантастичних сум «майнових претензій» від «уряду» Криму до України, «зумовлених водною, енергетичною та транспортною блокадою», агресор очікував на їх «визнання» та сплату «урядом денацифікованої України», і тим самим економічне та фінансове утримання «російського» Криму покладалося б на Київ.
Тепер, за умов переходу російської агресії у затяжну фазу зазначені плани агресора отримують «не визначену за строком перспективу». Тому наразі, на «річницю» окупації Криму, російській уряд оголосив про збільшення фінансування півострову, до 150 мільярдів рублів на рік, що є очевидно вимушеним кроком, оскільки «репарації з Києву» явно відкладаються.
Крім того, плани окупантів на «забезпечення півострову» за рахунок окупованого Півдня України поки успіху не мають.
Замість цього, заблокував на окупованих територіях материкової України державні соціальні виплати, пропаганда окупантів декларує про потреби «витрат в рублях» на нібито «соціальне забезпечення» мешканців Херсонщини.
Також «військові комендатури» агресора наразі злочинно пропонують мешканцям Півдня України «вступати до лав поліції», пропонуючи оплату зради Батьківщині у розмірі від 200 до 400 доларів щомісячно.
Як вже писала наша Асоціація ключовою ознакою підготовки Росії до масштабної агресії проти України стало зупинення з 2022 року фінансування «федеральної цільової програми», в рамках якої окупанти гальванізували з 2014 року «бюджетну» та економічну систему Криму.
Під егідою цієї «програми» ключовими російськими олігархами було розкрадене за останні сім років десятки мільярдів доларів, а решта коштів дозволяла існувати окупаційній «адміністрації» та афільованому з нею бізнесу.
Наша Асоціація протягом 2020-2021 року ретельно документувала у аналітичних матеріалах «освоєння коштів» цієї «програми» в усіх сферах економіки регіону.
Очевидно, що окупанти припинили фінансування «програми» через два основних фактори. По-перше за умов очікуваної ними російської воєнної окупації усієї чи більшої частини території України вони вже не мали б потреби у створенні в Криму «вітрині руського міру» для мешканців Одеси чи Києва.
По-друге через формулювання фантастичних сум «майнових претензій» від «уряду» Криму до України, «зумовлених водною, енергетичною та транспортною блокадою», агресор очікував на їх «визнання» та сплату «урядом денацифікованої України», і тим самим економічне та фінансове утримання «російського» Криму покладалося б на Київ.
Тепер, за умов переходу російської агресії у затяжну фазу зазначені плани агресора отримують «не визначену за строком перспективу». Тому наразі, на «річницю» окупації Криму, російській уряд оголосив про збільшення фінансування півострову, до 150 мільярдів рублів на рік, що є очевидно вимушеним кроком, оскільки «репарації з Києву» явно відкладаються.
Крім того, плани окупантів на «забезпечення півострову» за рахунок окупованого Півдня України поки успіху не мають.
Замість цього, заблокував на окупованих територіях материкової України державні соціальні виплати, пропаганда окупантів декларує про потреби «витрат в рублях» на нібито «соціальне забезпечення» мешканців Херсонщини.
Також «військові комендатури» агресора наразі злочинно пропонують мешканцям Півдня України «вступати до лав поліції», пропонуючи оплату зради Батьківщині у розмірі від 200 до 400 доларів щомісячно.
Кремль готує «показові процеси» для утримання влади
З кіл наближених до очільників окупаційних адміністрацій у Криму наразі середовище колаборантів занепокоєне анонсованою Кремлем «чисткою націонал-зрадників», яка має замістити у порядку денному держави-агресора невдачі військової операції на материковій Україні.
Очікується, що проведення показових «судових процесів» проти «зрадників» готується у Москві та Петербурзі над «зрадниками руського миру» та «шпгунами», і ключові кримські колаборанти сподіваються, що вони не стануть їх жертвами, як «сакральні герої кримської весни».
Ці питання втім можуть торкнутися кримськотатарських колаборантів у Сімферополі, оскільки повну депортацію кримських татар окупанти відкладають щонайменш «до взяття Одеси».
Процес проходитиме під контролем «перевірених» очільників ФСБ РФ і безпосереднім наглядом Путіна. Метою даної акції повинні стати театральні судові постанови у дусі прокурора Вишинського, а ініціювати питання мають депутати Державної думи від підконтрольної Кремлю «опозиції».
Ситуація напружена. У Севастополі, де і «губернатор», і ключові «керівники силових структур», і керівництво Чорноморського флоту розуміють, що винними у невдачах операції на Півдні України можуть звинуватити саме їх, як «агентів українських нацистів» та «турецьких і американських шпигунів».
Водночас заплановані окупантами «судові процеси» над «українськими нацистами», що «мали відбутися» в Одесі та Києві, тепер «відкладаються» через зрозумілі причини.
На заміну окупанти готують менш масштабні дійства щодо «персоналу біологічних лабораторій в Україні», які можуть швидкоруч бути зняті у Херсоні, звісно якщо до того часу він не буде звільненим українськими військами.
Такі «показові процеси» у стилі російських фейків, за роз’ясненнями кримських джерел, мають на меті створити для Кремля альтернативну судову реальність у противагу рішення Міжнародного суду ООН так як керманичі у Москві розуміють безперспективність підняття таких проектів у залі ООН.
З кіл наближених до очільників окупаційних адміністрацій у Криму наразі середовище колаборантів занепокоєне анонсованою Кремлем «чисткою націонал-зрадників», яка має замістити у порядку денному держави-агресора невдачі військової операції на материковій Україні.
Очікується, що проведення показових «судових процесів» проти «зрадників» готується у Москві та Петербурзі над «зрадниками руського миру» та «шпгунами», і ключові кримські колаборанти сподіваються, що вони не стануть їх жертвами, як «сакральні герої кримської весни».
Ці питання втім можуть торкнутися кримськотатарських колаборантів у Сімферополі, оскільки повну депортацію кримських татар окупанти відкладають щонайменш «до взяття Одеси».
Процес проходитиме під контролем «перевірених» очільників ФСБ РФ і безпосереднім наглядом Путіна. Метою даної акції повинні стати театральні судові постанови у дусі прокурора Вишинського, а ініціювати питання мають депутати Державної думи від підконтрольної Кремлю «опозиції».
Ситуація напружена. У Севастополі, де і «губернатор», і ключові «керівники силових структур», і керівництво Чорноморського флоту розуміють, що винними у невдачах операції на Півдні України можуть звинуватити саме їх, як «агентів українських нацистів» та «турецьких і американських шпигунів».
Водночас заплановані окупантами «судові процеси» над «українськими нацистами», що «мали відбутися» в Одесі та Києві, тепер «відкладаються» через зрозумілі причини.
На заміну окупанти готують менш масштабні дійства щодо «персоналу біологічних лабораторій в Україні», які можуть швидкоруч бути зняті у Херсоні, звісно якщо до того часу він не буде звільненим українськими військами.
Такі «показові процеси» у стилі російських фейків, за роз’ясненнями кримських джерел, мають на меті створити для Кремля альтернативну судову реальність у противагу рішення Міжнародного суду ООН так як керманичі у Москві розуміють безперспективність підняття таких проектів у залі ООН.
«Свято аншлюсу» в Криму пройшло у крижаній атмосфері
Маючи щонайменш істотні проблеми у реалізації власних агресивних планів проти України окупанти проводили 18 березня у населених пунктах Криму «святкові заходи» із восьмої річниці замаху на анексію півострову.
Попре всі зусилля кількість зігнаних на «концерти», «флешмоби» та «автопробіги» кримчан була меншою ніж у попередні роки.
Крім того, весь півострів має наразі незвично холодну погоду, а тому зібрані на «свято» «бюджетники», «студенти» та «учні» були змушені слухати виступи «керманичів» у не дуже комфортних умовах.
Втім, основною «інтригою свята» залишався зміст виступу російського президента який за добу анонсувався пропагандою окупантів як «не пересічна подія».
Серед кримчан основними версіями «історичного виступу» кремлівського диктатора були або оголошення ним нових погроз цивілізованим країнам, або ж анонс «нового порядку» на окупованих землях материкової України.
Замість цього виступ путіна звівся до набору пропагандистських кліше та його трансляція з стадіону в Лужніках була перервана на середині через «технічний збій».
Після цього до години основні пропагандистські канали окупантів нічого не поясняли про цей випадок, а у поширеному потім «повному тексті» виступу кремлівського диктатора містився загальний набір ритуальних лозунгів.
Наразі у колаборантських колах Криму жваво обговорюють ймовірні медичні підстави такого «технічного збою» та про їх наслідки у вимірі репресій проти «націонал-зрадників», нещодавно анонсованих путіним.
Маючи щонайменш істотні проблеми у реалізації власних агресивних планів проти України окупанти проводили 18 березня у населених пунктах Криму «святкові заходи» із восьмої річниці замаху на анексію півострову.
Попре всі зусилля кількість зігнаних на «концерти», «флешмоби» та «автопробіги» кримчан була меншою ніж у попередні роки.
Крім того, весь півострів має наразі незвично холодну погоду, а тому зібрані на «свято» «бюджетники», «студенти» та «учні» були змушені слухати виступи «керманичів» у не дуже комфортних умовах.
Втім, основною «інтригою свята» залишався зміст виступу російського президента який за добу анонсувався пропагандою окупантів як «не пересічна подія».
Серед кримчан основними версіями «історичного виступу» кремлівського диктатора були або оголошення ним нових погроз цивілізованим країнам, або ж анонс «нового порядку» на окупованих землях материкової України.
Замість цього виступ путіна звівся до набору пропагандистських кліше та його трансляція з стадіону в Лужніках була перервана на середині через «технічний збій».
Після цього до години основні пропагандистські канали окупантів нічого не поясняли про цей випадок, а у поширеному потім «повному тексті» виступу кремлівського диктатора містився загальний набір ритуальних лозунгів.
Наразі у колаборантських колах Криму жваво обговорюють ймовірні медичні підстави такого «технічного збою» та про їх наслідки у вимірі репресій проти «націонал-зрадників», нещодавно анонсованих путіним.
Відбувся міжнародний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт»
18 березня 2022 року науковцями низки держав було проведене міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт», співорганізаторами якого виступили Українська асоціація міжнародного права, Національний торгівельно-економічний університет та наша Асоціація.
Фахівці різних країн надали кваліфіковану оцінку російській агресії та інших злочинних і протиправних діянь, вчинених агресором в Україні.
Учасники заходу запропонували невідкладні національні та міжнародно-правові кроки з реагування на діяння окупантів, на додаток до вже застосованих з боку міжнародних організацій та судів, а також з боку цивілізованих держав світу.
У своєму виступі експерт Асоціації професор Борис Бабін закликав усіх українських науковців та їх закордонних колег максимально сприяти найширшому залученню прогресивних вчених усіх цивілізованих країн до опрацювання подальших механізмів протидії російській агресії проти людства та людяності, що триває.
Відеозапис круглого столу доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=ALHUgxwVvu4
18 березня 2022 року науковцями низки держав було проведене міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт», співорганізаторами якого виступили Українська асоціація міжнародного права, Національний торгівельно-економічний університет та наша Асоціація.
Фахівці різних країн надали кваліфіковану оцінку російській агресії та інших злочинних і протиправних діянь, вчинених агресором в Україні.
Учасники заходу запропонували невідкладні національні та міжнародно-правові кроки з реагування на діяння окупантів, на додаток до вже застосованих з боку міжнародних організацій та судів, а також з боку цивілізованих держав світу.
У своєму виступі експерт Асоціації професор Борис Бабін закликав усіх українських науковців та їх закордонних колег максимально сприяти найширшому залученню прогресивних вчених усіх цивілізованих країн до опрацювання подальших механізмів протидії російській агресії проти людства та людяності, що триває.
Відеозапис круглого столу доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=ALHUgxwVvu4
YouTube
Міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт»
Міжнародний експертний круглий стіл «Деокупація. Юридичний фронт» 18.03.2021
«Промсвязьбанк» та «прорив фінансової блокади» Криму
Після початку масштабної агресії та накладання на російський фінансовий сектор системних санкцій кримський «уряд» обіцяв, що тепер до півострову зайдуть потужні російські банки, яким вже «нема що втрачати».
Попре прямі вимоги від російського керівництва наразі на такий крок пішов лише «Промсвязьбанк», який входить у десятку найбільш потужних банків Росії. Специфікою цього банку є його націленість на обслуговування військової індустрії агресора та його афільованість з міністерством оборони агресора.
Зокрема «Промсвязьбанк» є «опорним банком для операцій з державного оборонного замовлення», він забезпечує значну долю ринку «військової іпотеки» та фінансування «Роскосмосу».
Звісно що така «комерційна діяльність» не є ефективною, та хоча загальний портфель банку сягає 100 мільярдів рублів, лише у 2020 році банк «освоїв» 25 мільярдів рублів державної підтримки, а наразі має отримати «докапіталізацію» з бюджету у розмірі більше 13 мільярдів.
У цьому вимірі примітна не стільки повна залежність «кримського фінансового монстру» від бюджетних коштів, скільки його прямий зв'язок із російською армією.
Адже, як доводила наша Асоціація у низці матеріалів, усі «російські банки», що працюють в Криму з 2014 року є насамперед засобом сприяння розкраданню «бюджетних коштів» через відсутність в окупованому регіоні відчутної приватної економічної активності.
Тепер очевидно що вказану «годівницю» планують очолити саме російські військові через підконтрольний їм «Промсвязьбанк».
Після початку масштабної агресії та накладання на російський фінансовий сектор системних санкцій кримський «уряд» обіцяв, що тепер до півострову зайдуть потужні російські банки, яким вже «нема що втрачати».
Попре прямі вимоги від російського керівництва наразі на такий крок пішов лише «Промсвязьбанк», який входить у десятку найбільш потужних банків Росії. Специфікою цього банку є його націленість на обслуговування військової індустрії агресора та його афільованість з міністерством оборони агресора.
Зокрема «Промсвязьбанк» є «опорним банком для операцій з державного оборонного замовлення», він забезпечує значну долю ринку «військової іпотеки» та фінансування «Роскосмосу».
Звісно що така «комерційна діяльність» не є ефективною, та хоча загальний портфель банку сягає 100 мільярдів рублів, лише у 2020 році банк «освоїв» 25 мільярдів рублів державної підтримки, а наразі має отримати «докапіталізацію» з бюджету у розмірі більше 13 мільярдів.
У цьому вимірі примітна не стільки повна залежність «кримського фінансового монстру» від бюджетних коштів, скільки його прямий зв'язок із російською армією.
Адже, як доводила наша Асоціація у низці матеріалів, усі «російські банки», що працюють в Криму з 2014 року є насамперед засобом сприяння розкраданню «бюджетних коштів» через відсутність в окупованому регіоні відчутної приватної економічної активності.
Тепер очевидно що вказану «годівницю» планують очолити саме російські військові через підконтрольний їм «Промсвязьбанк».
Штормова погода та російські провокації з Криму
Протягом 17-19 березня в Криму зберігається незвична для регіону зимова погода, з снігом, ожеледицею, сильним вітром та штормовим Чорним морем. За таких умов агресор без якихось вагань тримає у полі, для «конспірації» поза населених пунктів Джанкойського району істотне угрупування свого війська для наступного перекидання на фронт під Запоріжжя та Маріуполь.
У той же час, на відміну від солдат, кораблі Чорноморського флоту залишаються для росіян цінним ресурсом, а таму вони вимушене відвели частину своїх морських сил до Севастопольської бази.
Примітно що водночас на кораблях росіяни замальовують розпізнавальні знаки для очевидного ускладнення подальшого визначення їх втрат та ушкоджень.
До початку штормів біля узбережжя Одеси помічалися російські підводні човни, що проводили розвідувально-диверсійні заходи.
При цьому, «компенсуючи» очевидну нездатність свого флоту забезпечити десантну операцію, росіяни заявляють про «успішний обстріл» з Криму ракетами «Бастіон» узбережжя Одеської області.
Також 18 березня російська влада почала поширювати між своїми судновласниками відомості про нібито «420 українських мін», які «зірвало штормом» з позицій біля Одеси, Очакова та Чорноморська, та які зокрема нібито дрейфують у західній частині Чорного моря.
Експерти «BlackSeaNews» вже визначити технічну неможливість визначення, які саме мини зірвані штормом, яким чином та куди вони були переміщені.
Тим самим, посилаючись на штормову погоду, агресор фактично визнає факт мінування російським флотом, із використанням кримських баз, морських просторів між Босфором та портами України, Румунії та Болгарії.
Ці провокації потребують на невідкладне практичне реагування з боку уповноважених структур НАТО та ЄС, особливо за умов, коли влада держави-агресора заявила про свій намір вийти з Конвенції ООН з морського права 1982 року.
Протягом 17-19 березня в Криму зберігається незвична для регіону зимова погода, з снігом, ожеледицею, сильним вітром та штормовим Чорним морем. За таких умов агресор без якихось вагань тримає у полі, для «конспірації» поза населених пунктів Джанкойського району істотне угрупування свого війська для наступного перекидання на фронт під Запоріжжя та Маріуполь.
У той же час, на відміну від солдат, кораблі Чорноморського флоту залишаються для росіян цінним ресурсом, а таму вони вимушене відвели частину своїх морських сил до Севастопольської бази.
Примітно що водночас на кораблях росіяни замальовують розпізнавальні знаки для очевидного ускладнення подальшого визначення їх втрат та ушкоджень.
До початку штормів біля узбережжя Одеси помічалися російські підводні човни, що проводили розвідувально-диверсійні заходи.
При цьому, «компенсуючи» очевидну нездатність свого флоту забезпечити десантну операцію, росіяни заявляють про «успішний обстріл» з Криму ракетами «Бастіон» узбережжя Одеської області.
Також 18 березня російська влада почала поширювати між своїми судновласниками відомості про нібито «420 українських мін», які «зірвало штормом» з позицій біля Одеси, Очакова та Чорноморська, та які зокрема нібито дрейфують у західній частині Чорного моря.
Експерти «BlackSeaNews» вже визначити технічну неможливість визначення, які саме мини зірвані штормом, яким чином та куди вони були переміщені.
Тим самим, посилаючись на штормову погоду, агресор фактично визнає факт мінування російським флотом, із використанням кримських баз, морських просторів між Босфором та портами України, Румунії та Болгарії.
Ці провокації потребують на невідкладне практичне реагування з боку уповноважених структур НАТО та ЄС, особливо за умов, коли влада держави-агресора заявила про свій намір вийти з Конвенції ООН з морського права 1982 року.
Окупанти пропонують замість гуманітарної допомоги «кримські апельсини»
Пропаганда російських агресоров, що базується на півострові, продовжує спроби формування «картинки» про фейкову «допомогу» окупованим районам Півдня України з боку кримських колаборантів.
Зокрема 19 березня окупантами було поширене відео про спробу роздачі у окупованому Херсоні «привезених з Криму» апельсинів.
У той же час окупанти заблокували конвой справжньої гуманітарної допомоги, що прямував до Херсонської області з Кропивницького та віз ліки та харчові продукти першої необхідності.
При цьому окупанти продовжують наживаються в Криму й на зборі «гуманітарної допомоги для України» від бізнесу та населення.
Кримчани помітили що низка «контактних осіб», телефони яких російські пропагандисти поширюють на півострові для «збору допомоги» до 2022 року відмічалися в якості колекторів, ріелторів аферистів або «директорів» підставних фірм, через які колаборанти відмивали «бюджетні кошти» на «публічних закупівлях».
Також після захоплення військами агресора Бердянску та околиць Маріуполя на в’їзді в Крим помічене скупчення вкрадених у мешканців Запорізької та Донецької області автівок, яких на півострів переганяють, з метою злочинного перепродажу, колаборанти з числа «військовослужбовців народних республік» та їх родичів.
Пропаганда окупантів описує ці скупчення вкрадених або відібраних у вбитих українських родин «трофеїв» як нібито «потік біженців з України до Криму».
Пропаганда російських агресоров, що базується на півострові, продовжує спроби формування «картинки» про фейкову «допомогу» окупованим районам Півдня України з боку кримських колаборантів.
Зокрема 19 березня окупантами було поширене відео про спробу роздачі у окупованому Херсоні «привезених з Криму» апельсинів.
У той же час окупанти заблокували конвой справжньої гуманітарної допомоги, що прямував до Херсонської області з Кропивницького та віз ліки та харчові продукти першої необхідності.
При цьому окупанти продовжують наживаються в Криму й на зборі «гуманітарної допомоги для України» від бізнесу та населення.
Кримчани помітили що низка «контактних осіб», телефони яких російські пропагандисти поширюють на півострові для «збору допомоги» до 2022 року відмічалися в якості колекторів, ріелторів аферистів або «директорів» підставних фірм, через які колаборанти відмивали «бюджетні кошти» на «публічних закупівлях».
Також після захоплення військами агресора Бердянску та околиць Маріуполя на в’їзді в Крим помічене скупчення вкрадених у мешканців Запорізької та Донецької області автівок, яких на півострів переганяють, з метою злочинного перепродажу, колаборанти з числа «військовослужбовців народних республік» та їх родичів.
Пропаганда окупантів описує ці скупчення вкрадених або відібраних у вбитих українських родин «трофеїв» як нібито «потік біженців з України до Криму».
«Кримські» політики Вірменії заробили на російській агресії
19 березня російські спецслужби провели низку синхронізованих акцій «підтримки спеціальної операції в України» у державах Ради Європи з відчутним проросійським лобі – Болгарії, Вірменії та Сербії.
Прикладом у Єревані відповідне «зібрання» було проведене під егідою тамтешніх парламентарів – лідера партії «Союз конституційного права» Айка Бабуханяна та голови партії «Альянс» Тіграна Уріханяна.
Додамо, що за «дивним збігом обставин» вказані вірменські «опозиційні» політики раніше відмічалися у організованих Георгієм Мурадовим фейкових «днях Криму у Вірменії» та досліджувалися у публікаціях нашої Асоціації.
Приміром, пан Уріханян є особою, що перебуває на повному утриманні місцевої філії «Газпрому», а пан Бабуханян представляє вірменських консерваторів, що розглядають росію в якості «меншого зла» та мріють про велику «російсько-турецьку війну», яка «дозволить розбудувати Велику Вірменію».
19 березня російські спецслужби провели низку синхронізованих акцій «підтримки спеціальної операції в України» у державах Ради Європи з відчутним проросійським лобі – Болгарії, Вірменії та Сербії.
Прикладом у Єревані відповідне «зібрання» було проведене під егідою тамтешніх парламентарів – лідера партії «Союз конституційного права» Айка Бабуханяна та голови партії «Альянс» Тіграна Уріханяна.
Додамо, що за «дивним збігом обставин» вказані вірменські «опозиційні» політики раніше відмічалися у організованих Георгієм Мурадовим фейкових «днях Криму у Вірменії» та досліджувалися у публікаціях нашої Асоціації.
Приміром, пан Уріханян є особою, що перебуває на повному утриманні місцевої філії «Газпрому», а пан Бабуханян представляє вірменських консерваторів, що розглядають росію в якості «меншого зла» та мріють про велику «російсько-турецьку війну», яка «дозволить розбудувати Велику Вірменію».
Загибель заступника командувача Чорноморського флоту
Згідно повідомлень у підконтрольних окупантам соціальних мережах, під час боїв на Півдні України загинув заступник командувача Чорноморського флоту агресора «з виховної роботи», капітан першого рангу Андрій Палій.
Загибель такого роду командира, та ще й на сухопутному театрі бойових дій носить риси трагікомізму, та окупанти очевидно не могли приховати смерть Палія через його публічність та широке коло зв’язків в окупованому Севастополі.
Адже у 2014 році саме пан Палій був зв’язуючою ланкою між російською ФСБ із так званою «народною самообороною» Севастополя, організованою із тамтешніх колаборантів та агентів «російського миру».
Через нього спецслужби агресора у перші дні окупації Криму надавали команди своїм лялькам – так званим керівнику «штабу оборони Севастополя» Олегу Рослякову та «народному меру» Олексію Чалому.
Крім того у питаннях взаємодії з колаборантами Палій координував і своє тодішнє керівництво, включно із командувачем флотом Олександром Вітком. Примітно, що після підвищення Вітка до заступника головнокомандувача російського флоту у 2018 році відносини Палія зі новим керівництвом Чорноморського флоту були дуже натягнутими, але він користувався безкарністю через своїх кураторів у ФСБ.
20 березня 2022 року підконтрольне окупантам севастопольське медіа «ForPost» заявило, що Палій нібито загинув у боях під Маріуполем, де нібито «забезпечував функціонування мирного коридору» та загинув або від «кулі снайпера» або від «осколкового поранення» та що обидві версії його загибелі «перевіряються».
Через причетність Палія до подій окупації Криму наша Асоціація була змушена пригорнути його загибелі окрему увагу, в рамках загального аналізу подій у середовищі окупантів та колаборантів.
Як ми вже повідомляли за добу до визнання загибелі Палія, через невдачі російської армії на Півдні України саме у Севастополі серед російських військових та «чиновників» склалася дуже напружена атмосфера.
Ми писали, що й «губернатор», і ключові «керівники силових структур», і керівництво Чорноморського флоту розуміють, що винними у невдачах операції на Півдні України можуть звинуватити саме їх, як «агентів українських нацистів» та «турецьких і американських шпигунів», для чого можуть готуватися відповідні процеси.
Наразі, як нам стало достойменне відоме, уповноважені особисто керівництвом Росії вищі посадові особи ФСБ дійсно отримали завдання готувати, у стилі репресій 1937 року, процес щодо виявлених «націонал-зрадників» на базі Чорноморського флоту.
Ключова роль у фабрикації відповідного процесу, звісно за умов повної відсутності реальних підстав звинувачувати командування Чорноморського флоту у зв’язках з Туреччиною чи Україною була покладена ФСБ у першому тижні березня саме на їх старого ключового агента серед командування флоту Палія.
Наразі, коли капітан першого рангу Андрій Палій загинув, наші джерела повідомляють, що атмосфера у командуванні Чорноморським флотом стала менш напруженою, а адмірал Ігор Осіпов скасував низку приватних заходів запланованих ним на випадок його негласного домашнього арешту, якій очікувався найближчим часом.
Не применшуючи героїзм захисників Запоріжжя, Маріуполю та Миколаєва додамо що Асоціація практично переконана у загибель Палія в результаті класичного для агресора «дружнього вогню». Прогнозуємо ще низку «трагічних інцидентів» з особами які тісно співпрацювали із Палієм у російському флоті та у Севастополі, зокрема з оточення пана Чалого.
Згідно повідомлень у підконтрольних окупантам соціальних мережах, під час боїв на Півдні України загинув заступник командувача Чорноморського флоту агресора «з виховної роботи», капітан першого рангу Андрій Палій.
Загибель такого роду командира, та ще й на сухопутному театрі бойових дій носить риси трагікомізму, та окупанти очевидно не могли приховати смерть Палія через його публічність та широке коло зв’язків в окупованому Севастополі.
Адже у 2014 році саме пан Палій був зв’язуючою ланкою між російською ФСБ із так званою «народною самообороною» Севастополя, організованою із тамтешніх колаборантів та агентів «російського миру».
Через нього спецслужби агресора у перші дні окупації Криму надавали команди своїм лялькам – так званим керівнику «штабу оборони Севастополя» Олегу Рослякову та «народному меру» Олексію Чалому.
Крім того у питаннях взаємодії з колаборантами Палій координував і своє тодішнє керівництво, включно із командувачем флотом Олександром Вітком. Примітно, що після підвищення Вітка до заступника головнокомандувача російського флоту у 2018 році відносини Палія зі новим керівництвом Чорноморського флоту були дуже натягнутими, але він користувався безкарністю через своїх кураторів у ФСБ.
20 березня 2022 року підконтрольне окупантам севастопольське медіа «ForPost» заявило, що Палій нібито загинув у боях під Маріуполем, де нібито «забезпечував функціонування мирного коридору» та загинув або від «кулі снайпера» або від «осколкового поранення» та що обидві версії його загибелі «перевіряються».
Через причетність Палія до подій окупації Криму наша Асоціація була змушена пригорнути його загибелі окрему увагу, в рамках загального аналізу подій у середовищі окупантів та колаборантів.
Як ми вже повідомляли за добу до визнання загибелі Палія, через невдачі російської армії на Півдні України саме у Севастополі серед російських військових та «чиновників» склалася дуже напружена атмосфера.
Ми писали, що й «губернатор», і ключові «керівники силових структур», і керівництво Чорноморського флоту розуміють, що винними у невдачах операції на Півдні України можуть звинуватити саме їх, як «агентів українських нацистів» та «турецьких і американських шпигунів», для чого можуть готуватися відповідні процеси.
Наразі, як нам стало достойменне відоме, уповноважені особисто керівництвом Росії вищі посадові особи ФСБ дійсно отримали завдання готувати, у стилі репресій 1937 року, процес щодо виявлених «націонал-зрадників» на базі Чорноморського флоту.
Ключова роль у фабрикації відповідного процесу, звісно за умов повної відсутності реальних підстав звинувачувати командування Чорноморського флоту у зв’язках з Туреччиною чи Україною була покладена ФСБ у першому тижні березня саме на їх старого ключового агента серед командування флоту Палія.
Наразі, коли капітан першого рангу Андрій Палій загинув, наші джерела повідомляють, що атмосфера у командуванні Чорноморським флотом стала менш напруженою, а адмірал Ігор Осіпов скасував низку приватних заходів запланованих ним на випадок його негласного домашнього арешту, якій очікувався найближчим часом.
Не применшуючи героїзм захисників Запоріжжя, Маріуполю та Миколаєва додамо що Асоціація практично переконана у загибель Палія в результаті класичного для агресора «дружнього вогню». Прогнозуємо ще низку «трагічних інцидентів» з особами які тісно співпрацювали із Палієм у російському флоті та у Севастополі, зокрема з оточення пана Чалого.
Командування Чорноморського флоту власноруч формує підстави для операції НАТО
Як вже повідомляла наша Асоціація та інші медіа 18 березня російська влада почала поширювати між своїми судновласниками відомості про нібито «420 українських мін», які «зірвало штормом» з позицій біля Одеси, Очакова та Чорноморська, та які зокрема нібито дрейфують у західній частині Чорного моря.
Нами повідомлялося, що технічно неможливе визначити, які саме мини були «зірвані штормом», яким чином та куди вони були нібито переміщені.
Ми констатували, що посилаючись на штормову погоду, агресор фактично заявив про факт мінування російським флотом, із використанням кримських воєнних баз, морських просторів між Босфором та портами України, Румунії та Болгарії.
Водночас наразі вказані заяви агресора мають ознаки вигаданого поспіхом «обґрунтування» керівництвом Чорноморського флоту, яке побоюється репресій за «зраду» з боку російських спецслужб, щодо низької активності надводного угрупування агресора на акваторії, нібито саме через ризики «плавучих мін».
Але навіть якщо агресор наразі цілеспрямоване не минував води між Босфором та гирлом Дунаю, все одно постановка ним стаціонарних мін біля Дунаю та острову Зміїний, та на основних торговельних шляхах з українських портів, є доведеним фактом та стає підґрунтям для вжиття невідкладних дій.
Як наразі підтверджують експерти «BlackSeaNews», Україна має екстрено запропонувати Болгарії, Румунії та Туреччини організувати спільну військово-морську гуманітарну операцію з розмінування Чорного моря, для чого слід створити спільне Чорноморське угруповання мінно-тральних кораблів.
Паралельно слід запропонувати НАТО спрямувати з тією ж метою до Чорного моря свою Другу постійну середземноморську протимінну групу.
Для забезпечення роботи спільної мінно-тральної групи слід запропонувати Болгарії, Румунії, Туреччині сформувати ще одну групу з надводних кораблів цих країн для прикриття роботи тральщиків з моря та повітря, для чого доцільно долучити ще одну Постійну військово-морську середземноморську групу НАТО, та створити відповідну авіаційну групу.
Паралельно, додають експерти, слід знову поставити питання перед країнами НАТО щодо закриття неба над Чорним морем.
Метою створення таких морських, повітряних та протиповітряних угрупувань має бути не тільки розмінування акваторії Чорного моря, але й створення безпечних умов для виведення з портів України в напрямку Босфору десятків торговельних суден різних країн, що опинилися в портах України після нападу РФ на Україну.
Експерти додають, що такі дії є не тільки правом, але й обов’язком прибережних держав щодо забезпечення безпеки судноплавства та інших видів морської діяльності (рибальство, підводних кабелі, трубопроводи, морські платформи тощо) в своїх водах.
Примітно, що активізація міжнародної співпраці з ліквідації об’єктивної мінної загрози відбулася наразі зокрема й через заяви про «плавучі міни», якими командування Чорноморського флоту хотіло прикрити свої невдачі у операції проти узбережжя материкової України.
Так саме нещодавна заява російського керівництва про запланований ними вихід з Конвенції ООН з морського права 1982 року сприяла активізації реагування на російську агресію.
Як вже повідомляла наша Асоціація та інші медіа 18 березня російська влада почала поширювати між своїми судновласниками відомості про нібито «420 українських мін», які «зірвало штормом» з позицій біля Одеси, Очакова та Чорноморська, та які зокрема нібито дрейфують у західній частині Чорного моря.
Нами повідомлялося, що технічно неможливе визначити, які саме мини були «зірвані штормом», яким чином та куди вони були нібито переміщені.
Ми констатували, що посилаючись на штормову погоду, агресор фактично заявив про факт мінування російським флотом, із використанням кримських воєнних баз, морських просторів між Босфором та портами України, Румунії та Болгарії.
Водночас наразі вказані заяви агресора мають ознаки вигаданого поспіхом «обґрунтування» керівництвом Чорноморського флоту, яке побоюється репресій за «зраду» з боку російських спецслужб, щодо низької активності надводного угрупування агресора на акваторії, нібито саме через ризики «плавучих мін».
Але навіть якщо агресор наразі цілеспрямоване не минував води між Босфором та гирлом Дунаю, все одно постановка ним стаціонарних мін біля Дунаю та острову Зміїний, та на основних торговельних шляхах з українських портів, є доведеним фактом та стає підґрунтям для вжиття невідкладних дій.
Як наразі підтверджують експерти «BlackSeaNews», Україна має екстрено запропонувати Болгарії, Румунії та Туреччини організувати спільну військово-морську гуманітарну операцію з розмінування Чорного моря, для чого слід створити спільне Чорноморське угруповання мінно-тральних кораблів.
Паралельно слід запропонувати НАТО спрямувати з тією ж метою до Чорного моря свою Другу постійну середземноморську протимінну групу.
Для забезпечення роботи спільної мінно-тральної групи слід запропонувати Болгарії, Румунії, Туреччині сформувати ще одну групу з надводних кораблів цих країн для прикриття роботи тральщиків з моря та повітря, для чого доцільно долучити ще одну Постійну військово-морську середземноморську групу НАТО, та створити відповідну авіаційну групу.
Паралельно, додають експерти, слід знову поставити питання перед країнами НАТО щодо закриття неба над Чорним морем.
Метою створення таких морських, повітряних та протиповітряних угрупувань має бути не тільки розмінування акваторії Чорного моря, але й створення безпечних умов для виведення з портів України в напрямку Босфору десятків торговельних суден різних країн, що опинилися в портах України після нападу РФ на Україну.
Експерти додають, що такі дії є не тільки правом, але й обов’язком прибережних держав щодо забезпечення безпеки судноплавства та інших видів морської діяльності (рибальство, підводних кабелі, трубопроводи, морські платформи тощо) в своїх водах.
Примітно, що активізація міжнародної співпраці з ліквідації об’єктивної мінної загрози відбулася наразі зокрема й через заяви про «плавучі міни», якими командування Чорноморського флоту хотіло прикрити свої невдачі у операції проти узбережжя материкової України.
Так саме нещодавна заява російського керівництва про запланований ними вихід з Конвенції ООН з морського права 1982 року сприяла активізації реагування на російську агресію.