День Героїв. Сьогодні ми згадуємо всіх Українських Героїв минулого і сучасності. Згадуємо наших побратимів, що віддали свої життя за майбутнє нашої країни.
Сьогоднішня дата – день загибелі полковника Євгена Коновальця. На знак вшанування його пам’яті ім’я Полковника тепер носить заснована азовцями Військова школа. А в 2017-му азовські ветерани ініціювали кампанію «Пам’ять Нації», завданням якої є вшанування пам’яті всіх загиблих Українських Героїв.
У цей День ми маємо пам’ятати не тільки наших полеглих Героїв, але й те, що на нас лежить священний обов’язок – завершити, розпочату ними Справу. Завершити Українською Перемогою!
Білецький.
Сьогоднішня дата – день загибелі полковника Євгена Коновальця. На знак вшанування його пам’яті ім’я Полковника тепер носить заснована азовцями Військова школа. А в 2017-му азовські ветерани ініціювали кампанію «Пам’ять Нації», завданням якої є вшанування пам’яті всіх загиблих Українських Героїв.
У цей День ми маємо пам’ятати не тільки наших полеглих Героїв, але й те, що на нас лежить священний обов’язок – завершити, розпочату ними Справу. Завершити Українською Перемогою!
Білецький.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ветеран Азову, який втратив ногу на фронті, виховує чергового дегенерата водія. Відмовлявся везти за посвідченням інваліда війни.
Будьте певні, якщо покидьок так ставиться до ветерана, який може постояти за себе, то ще нахабніше він веде себе зі слабкими. Наприклад вагітними жінками, пенсіонерами.
Азовцю «Шаті» – повага, неадекватним маршрутникам – пам‘ятка))
Білецький.
Будьте певні, якщо покидьок так ставиться до ветерана, який може постояти за себе, то ще нахабніше він веде себе зі слабкими. Наприклад вагітними жінками, пенсіонерами.
Азовцю «Шаті» – повага, неадекватним маршрутникам – пам‘ятка))
Білецький.
Тепер вигуки Порошенка «дякую!» набули нового сенсу. В українському списку багатіїв від “Forbes” він посів третє місце з капіталом (тільки офіційним) $1.4 млрд.
За цей результат Петро Олексійович дякує всім, хто повівся на вишиванки і повірив, що він — патріот і навіть націоналіст. Дякує кожному українцю, який сподівався на нього та істерично захищав, поки п‘ятий президент грабував країну і виводив гроші в офшори. Без вас усіх Петро Олексійович би не впорався.
До речі, у 2015 році в цьому рейтингу він був на восьмому місці, а у 2016 — на шостому. П’ять років завзятої роботи на посаді президента — і ось головне досягнення. Шкода, що на другий термін не залишився. Напевно, був би першим і єдиним мільярдером.
Білецький.
За цей результат Петро Олексійович дякує всім, хто повівся на вишиванки і повірив, що він — патріот і навіть націоналіст. Дякує кожному українцю, який сподівався на нього та істерично захищав, поки п‘ятий президент грабував країну і виводив гроші в офшори. Без вас усіх Петро Олексійович би не впорався.
До речі, у 2015 році в цьому рейтингу він був на восьмому місці, а у 2016 — на шостому. П’ять років завзятої роботи на посаді президента — і ось головне досягнення. Шкода, що на другий термін не залишився. Напевно, був би першим і єдиним мільярдером.
Білецький.
5 років тому загинув Дюшес
Владислав Дюсов, 21-річний хлопець з Вінниччини, футбольний фанат і учасник Революції. З самого початку війни відправився на фронт, воював у батальйоні «ОУН» в Пісках і Донецькому аеропорті. В «Азов» прийшов навесні 2015-го, став бійцем 1-ої роти. Рвався в бій і не боявся смерті, побратими згадують Дюшеса хоробрим і до кінця відданим справі.
5 років тому у Широкиному група Азовців, в якій був Владислав, зачищала один з будинків на позиціях у селищі. Під час виконання завдання Дюшес підірвався на ворожій розтяжці та отримав тяжкі поранення: відірвало ногу і пальці на руці. Азовці, які тоді були поруч, розповідали, як поводив себе Влад в останні години життя: тримався стійко, залишався спокійним, зорієнтувався миттєво, підказував побратимам, куди і як треба накласти джгут.
Це історія молодого, але надзвичайно хороброго хлопця, який не відступав і не боявся пожертвувати собою. Історія Воїна і приклад для кожного: як відстоювати країну і своїх друзів не пустими словами, а справами.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
Владислав Дюсов, 21-річний хлопець з Вінниччини, футбольний фанат і учасник Революції. З самого початку війни відправився на фронт, воював у батальйоні «ОУН» в Пісках і Донецькому аеропорті. В «Азов» прийшов навесні 2015-го, став бійцем 1-ої роти. Рвався в бій і не боявся смерті, побратими згадують Дюшеса хоробрим і до кінця відданим справі.
5 років тому у Широкиному група Азовців, в якій був Владислав, зачищала один з будинків на позиціях у селищі. Під час виконання завдання Дюшес підірвався на ворожій розтяжці та отримав тяжкі поранення: відірвало ногу і пальці на руці. Азовці, які тоді були поруч, розповідали, як поводив себе Влад в останні години життя: тримався стійко, залишався спокійним, зорієнтувався миттєво, підказував побратимам, куди і як треба накласти джгут.
Це історія молодого, але надзвичайно хороброго хлопця, який не відступав і не боявся пожертвувати собою. Історія Воїна і приклад для кожного: як відстоювати країну і своїх друзів не пустими словами, а справами.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
Рівно рік тому від серцевого нападу помер азовець Кіхот
Ігор Прозапас. Родом із Запоріжжя. Справжній бойовий офіцер і без перебільшення геніальний артилерист. На початку війни пішов у батальйон «Золоті ворота», у 2015-му став бійцем полку Азов. Командував мінометною батареєю, згодом став заступником командиру полку з артилерії. Вишколював і готував до бойових виїздів артилеристів Азову. Впровадив у полку систему застосуванню вогню ISTAR, яку азовці сьогодні успішно використовують на фронті та передають ці знання українським бійцям. Ставив перед собою за мету готувати за сучасними стандартами всю артилерію Збройних сил України. Автор багатьох наукових військових статей, зокрема про систему ISTAR. Ігор був Воїном, який жив своєю справою. Справжній командир: вів у бій, показував приклад, у свої 38 постійно тримав себе у формі, розвивався, навчався і навчав інших.
Його життя забрала хвороба серця.
Кіхот помер Воїном і офіцером, на своєму посту, до кінця виконуючи обов‘язок. Важка втрата для Азову, української армії та української держави. Раджу всім подивитися документальний фільм «Січ» про добровольців з Запоріжжя, один з героїв якого — Кіхот.
Пам‘ятаємо.
Білецький.
Ігор Прозапас. Родом із Запоріжжя. Справжній бойовий офіцер і без перебільшення геніальний артилерист. На початку війни пішов у батальйон «Золоті ворота», у 2015-му став бійцем полку Азов. Командував мінометною батареєю, згодом став заступником командиру полку з артилерії. Вишколював і готував до бойових виїздів артилеристів Азову. Впровадив у полку систему застосуванню вогню ISTAR, яку азовці сьогодні успішно використовують на фронті та передають ці знання українським бійцям. Ставив перед собою за мету готувати за сучасними стандартами всю артилерію Збройних сил України. Автор багатьох наукових військових статей, зокрема про систему ISTAR. Ігор був Воїном, який жив своєю справою. Справжній командир: вів у бій, показував приклад, у свої 38 постійно тримав себе у формі, розвивався, навчався і навчав інших.
Його життя забрала хвороба серця.
Кіхот помер Воїном і офіцером, на своєму посту, до кінця виконуючи обов‘язок. Важка втрата для Азову, української армії та української держави. Раджу всім подивитися документальний фільм «Січ» про добровольців з Запоріжжя, один з героїв якого — Кіхот.
Пам‘ятаємо.
Білецький.
Я вірю, що наступні покоління будуть жити в кращій Україні. Пишатися нею, розвивати й прославляти на весь світ. Боротися і будувати цю країну — сьогодні наша відповідальність.
Білецький.
Білецький.
Польовий вихід 1-го батальйону Азову 💪🏻
Пишаюся і заздрю :)
Дивіться:
https://youtu.be/Je-RFRgWUGs
Білецький.
Пишаюся і заздрю :)
Дивіться:
https://youtu.be/Je-RFRgWUGs
Білецький.
YouTube
Піхота напоготові: відбувся польовий вихід піхоти 1-го батальйону «Азову»
Пройшов плановий польовий вихід піхоти 3-ї роти 1-го батальйону полку «Азов». Метою виходу було злагодження бійців у форматі відділення. Впродовж тижня хлопці мали змогу покращити свої навички з бойової підготовки, тактичної медицини, маскування та різних…
Радник міністра внутрішніх справ розказав, що з Держрезерву зникло зерно на суму 800 млн. грн., тому що його... з‘їли миші 🤦🏻♂️ Так, схоже на жарт зі сценки 95-го кварталу. Так і є: «Квартал» сьогодні — наша реальність.
P.S. А якщо запрацює їхній земельний аукціон, ніякі «миші» будуть не потрібні.
Білецький.
P.S. А якщо запрацює їхній земельний аукціон, ніякі «миші» будуть не потрібні.
Білецький.
Дев'ятий день протестів у Сполучених Штатах, за якими спостерігає весь світ. Чи мають громадяни виходити на вулиці проти поліцейського свавілля? Однозначно так. Але чи є протести в Америці боротьбою за адекватніший, ніж нинішній, суспільний договір? Сумніваюся.
Вся лінійка «ватних» спікерів від Портнова до Шарія очікувано злорадствує, називаючи лівацький бунт у США подією одного порядку з українською революцією 2014 року.
На пальцях пояснюю, чому лівий бунт у США та українська національна революція — події різної природи при формальній подібності того, що штовхнуло людей до протесту.
▪️ https://blogs.pravda.com.ua/authors/bileckyj/5ed6c7ef76731/
Білецький.
Вся лінійка «ватних» спікерів від Портнова до Шарія очікувано злорадствує, називаючи лівацький бунт у США подією одного порядку з українською революцією 2014 року.
На пальцях пояснюю, чому лівий бунт у США та українська національна революція — події різної природи при формальній подібності того, що штовхнуло людей до протесту.
▪️ https://blogs.pravda.com.ua/authors/bileckyj/5ed6c7ef76731/
Білецький.
Українська правда - Блоги
Погроми у США. Чому лівацький бунт не має нічого спільного з національною революцією
Дев’ятий день протестів у Сполучених Штатах, за якими спостерігає весь світ. Чи мають громадяни виходит
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
КПП Дитятки, Чорнобильська зона. Місяць тому відвозили сюди допомогу пожежним і скидалися всією країною. А це вчора вивозять підготовлений до продажу кругляк.
Володимире Олександровичу, Ви вже розібралися де поділися українські ліси?
Білецький.
Володимире Олександровичу, Ви вже розібралися де поділися українські ліси?
Білецький.
Днями в Берліні Єрмак знову говорив про необхідність розведення військ. Українська сторона знову буде пропонувати ділянки для відведення своїх солдат.
Рік нас переконують, що розведення — це шлях до миру. А що в реальності? Єдиний результат — можливість бойовиків без боїв і втрат просуватися на фронті. Тиждень тому вони зайняли свої позиції в «зоні розведення» в Петрівському. Це зафіксували навіть не волонтери, і не українська розвідка: спеціально для Єрмака посилання на звіт ОБСЄ. Регулярно обстрілюють Золоте, гатять з Петрівського та інших «точок розведення». Чи в курсі керівництво країни? Так, звісно. Але риторика не змінюється: «давайте відведемо українські війська». І де тут державні інтереси?
Висновок простий: хтось відпрацьовує російський сценарій. Сьогодні цей «хтось» — голова ОП Андрій Єрмак.
Друзі, пам‘ятайте одне: якби не наша позиція, якби ми сиділи мовчки, вже б мали і відступ по всій лінії фронту, і бойовиків у місцевій владі Донбасу. Якби абсолютна більшість українців вірила у факти, а не емоції і не велася б на казки про розведення, воно не було б можливим взагалі. Переможе здоровий глузд — переможе Україна.
Білецький.
Рік нас переконують, що розведення — це шлях до миру. А що в реальності? Єдиний результат — можливість бойовиків без боїв і втрат просуватися на фронті. Тиждень тому вони зайняли свої позиції в «зоні розведення» в Петрівському. Це зафіксували навіть не волонтери, і не українська розвідка: спеціально для Єрмака посилання на звіт ОБСЄ. Регулярно обстрілюють Золоте, гатять з Петрівського та інших «точок розведення». Чи в курсі керівництво країни? Так, звісно. Але риторика не змінюється: «давайте відведемо українські війська». І де тут державні інтереси?
Висновок простий: хтось відпрацьовує російський сценарій. Сьогодні цей «хтось» — голова ОП Андрій Єрмак.
Друзі, пам‘ятайте одне: якби не наша позиція, якби ми сиділи мовчки, вже б мали і відступ по всій лінії фронту, і бойовиків у місцевій владі Донбасу. Якби абсолютна більшість українців вірила у факти, а не емоції і не велася б на казки про розведення, воно не було б можливим взагалі. Переможе здоровий глузд — переможе Україна.
Білецький.
Січень 2019-го. Настрій в Азовців піднесений і бойовий. Полк нарешті отримує ділянку фронту і займає позиції на Світлодарській дузі. Попереду 8 місяців боїв, перемог і ліквідованих ворогів. В тих боях поклали життя четверо Азовців. Рівно рік тому загинули Круглий і Максон.
Дмитро Пругло «Круглий». 28 років, полтавчанин. В Азові з початку війни, солдат 3-ої роти. Футбольний фанат і учасник Революції. Круглий був у всіх ключових операціях і боях полку з літа 2014-го. Перевірений ділом боєць, справжній воїн і справжня Людина. Справжній Азовець і гордість полку. У своїй роті був заступником командира — хорунжим. Окрім військових задач його роботою була мотивація бійців: на бойових, на тренуваннях, на лекціях по історії та ідеології і в дружніх розмовах. Для побратимів був прикладом офіцера і командира. Вони казали, що Круглий «завжди тримав себе так, немов це його не перша війна». Незадовго до своєї загибелі дав останнє коротке інтерв‘ю з позицій Світлодарської дуги, — подивіться.
Максим Олексюк «Максон». Родом з Калинівки, 23 роки. Постійно займався спортом: від стрибків у висоту до єдиноборств. До війни працював у Вінниці водієм. Максона призвали до Національної гвардії на строкову службу. Звідти хлопець і перевівся в Азов, потрапив у 3 роту. Перевівся і продовжив службу, щоб захищати свою країну, тому завжди рвався на бойові. Завжди розсудливий і спокійний, надійний друг і професійний боєць.
Загинули під час бою 7 червня 2019 року. В той день 3 рота закріплювалась на нових позиціях. Без підтримки артилерії — була заборона Генштабу на превентивні дії. Наших накривали мінометами і 122 мм гаубицями Д-30, які безпілотники Азову зафіксували за тиждень до цього. Азовці рвалися в бій, працювали під обстрілами. Одна з мін потрапила в окоп наших бійців. Тяжкі поранення отримали Максон і Круглий. Хлопців у прямому сенсі відкопували, поки чекали групу евакуації — прикладами, ножами, руками. Обстріл з Д-30 тривав, машина медиків проривалася до бійців під вогнем артилерії.
Йшли вперед, тому що для цього приїхали на фронт — звільняти свою землю. Так мотивував своїх бійців Круглий, для цього йшли в бій Максон і кожен Азовець.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
Дмитро Пругло «Круглий». 28 років, полтавчанин. В Азові з початку війни, солдат 3-ої роти. Футбольний фанат і учасник Революції. Круглий був у всіх ключових операціях і боях полку з літа 2014-го. Перевірений ділом боєць, справжній воїн і справжня Людина. Справжній Азовець і гордість полку. У своїй роті був заступником командира — хорунжим. Окрім військових задач його роботою була мотивація бійців: на бойових, на тренуваннях, на лекціях по історії та ідеології і в дружніх розмовах. Для побратимів був прикладом офіцера і командира. Вони казали, що Круглий «завжди тримав себе так, немов це його не перша війна». Незадовго до своєї загибелі дав останнє коротке інтерв‘ю з позицій Світлодарської дуги, — подивіться.
Максим Олексюк «Максон». Родом з Калинівки, 23 роки. Постійно займався спортом: від стрибків у висоту до єдиноборств. До війни працював у Вінниці водієм. Максона призвали до Національної гвардії на строкову службу. Звідти хлопець і перевівся в Азов, потрапив у 3 роту. Перевівся і продовжив службу, щоб захищати свою країну, тому завжди рвався на бойові. Завжди розсудливий і спокійний, надійний друг і професійний боєць.
Загинули під час бою 7 червня 2019 року. В той день 3 рота закріплювалась на нових позиціях. Без підтримки артилерії — була заборона Генштабу на превентивні дії. Наших накривали мінометами і 122 мм гаубицями Д-30, які безпілотники Азову зафіксували за тиждень до цього. Азовці рвалися в бій, працювали під обстрілами. Одна з мін потрапила в окоп наших бійців. Тяжкі поранення отримали Максон і Круглий. Хлопців у прямому сенсі відкопували, поки чекали групу евакуації — прикладами, ножами, руками. Обстріл з Д-30 тривав, машина медиків проривалася до бійців під вогнем артилерії.
Йшли вперед, тому що для цього приїхали на фронт — звільняти свою землю. Так мотивував своїх бійців Круглий, для цього йшли в бій Максон і кожен Азовець.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
П‘ять років тому загинув Дюс
Денис Денисюк. Родом з Києва. Місяць не дожив до своїх 25 років. Працював на каналі СТБ режисером монтажу. Збирався вступати в університет і отримувати режисерську освіту. Плани змінилися взимку 2013-го. Почалася Революція і Дюс був на Майдані, на Грушевського, на Інститутській. Був поранений під час бійки з беркутами. Потім війна — Азов — 1 рота — взвод «Бородачів». До війни Денис вже служив у армії, тож у полк приїхав частково підготовленим і сам допомагав тренуватися товаришам, які вперше тримали в руках зброю. Кулеметник. Стріляв відмінно. В бою — розсудливий та спокійний, як і в житті.
Загинув 10 червня 2015-го. Тоді, коли військове керівництво наполягало на демілітаризації Широкиного, Азовці боронили стратегічно важливе селище, а сєпари продовжували гатити по наших позиціях. У той день ранок пройшов спокійно, «Бородачі» у своєму бліндажі навіть смажили картоплю і записали це на відео: у кадр потрапив і усміхнений Дюс. Це було останнє відео з ним. Під час бою 120 мм снаряд розірвався поруч із Денисом, який загинув від отриманих тяжких поранень. Того дня Дюс, як завжди влучно і професійно, «насипав» з кулемета — бойовикам дісталося добряче.
Війна забрала у нас найкращих: хоробрих, талановитих і самовідданих. Дюс точно був з таких. Гордість Азову і величезна втрата для країни.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
Денис Денисюк. Родом з Києва. Місяць не дожив до своїх 25 років. Працював на каналі СТБ режисером монтажу. Збирався вступати в університет і отримувати режисерську освіту. Плани змінилися взимку 2013-го. Почалася Революція і Дюс був на Майдані, на Грушевського, на Інститутській. Був поранений під час бійки з беркутами. Потім війна — Азов — 1 рота — взвод «Бородачів». До війни Денис вже служив у армії, тож у полк приїхав частково підготовленим і сам допомагав тренуватися товаришам, які вперше тримали в руках зброю. Кулеметник. Стріляв відмінно. В бою — розсудливий та спокійний, як і в житті.
Загинув 10 червня 2015-го. Тоді, коли військове керівництво наполягало на демілітаризації Широкиного, Азовці боронили стратегічно важливе селище, а сєпари продовжували гатити по наших позиціях. У той день ранок пройшов спокійно, «Бородачі» у своєму бліндажі навіть смажили картоплю і записали це на відео: у кадр потрапив і усміхнений Дюс. Це було останнє відео з ним. Під час бою 120 мм снаряд розірвався поруч із Денисом, який загинув від отриманих тяжких поранень. Того дня Дюс, як завжди влучно і професійно, «насипав» з кулемета — бойовикам дісталося добряче.
Війна забрала у нас найкращих: хоробрих, талановитих і самовідданих. Дюс точно був з таких. Гордість Азову і величезна втрата для країни.
Пам‘ятаємо. Помстимося.
Білецький.
З Другом Матросом, керівником Ветеранського Братерства, відвідали Азовців Агнара, Арні та Лану в шпиталі МВС. Скорішого одужання і повернення в стрій! 🤝
Білецький.
Білецький.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ще ніколи президент не був настільки точним у формулюваннях.
У кінці травня міністр закордонних справ Кулеба їздив до свого колеги Сіярто в Угорщину. Того, що заявляв про «утиск нацменшин в Україні». Зустрічалися, щоб «погодити компроміси для виходу з кризи між двома державами».
Риторика Угорщини незмінна багато років. У питаннях наших законів і територій нам диктують умови й тиснуть через міжнародні організації. Реакція влади — мляве мичання. Програма максимум — створення на заході України угорського анклаву, нічим не кращого за російський на сході.
Виходить, що таку задачу з Будапешту привіз Кулеба. Після його візиту міністерство розвитку громад представило проекти районування областей України. На Закарпатті вирішили сформувати Берегівський район, який по факту буде угорським етнічним, безпосередньо на кордоні, з більшістю угорського населення. Десятками років вони торгувалися за створення окремої адмін. одиниці на Закарпатті. На допомогу своїм угорським друзям прийшла влада Зеленського, без тіні сумніву жертвуючи шматок своєї території.
А що в обмін? Яскраві заголовки. «Прорив у відносинах з Угорщиною», «Президент помирив Україну з Угорщиною». Народу сподобається, правда? Це і потрібно Зеленському. Обміняти національні інтереси на дешевий піар.
Білецький.
Риторика Угорщини незмінна багато років. У питаннях наших законів і територій нам диктують умови й тиснуть через міжнародні організації. Реакція влади — мляве мичання. Програма максимум — створення на заході України угорського анклаву, нічим не кращого за російський на сході.
Виходить, що таку задачу з Будапешту привіз Кулеба. Після його візиту міністерство розвитку громад представило проекти районування областей України. На Закарпатті вирішили сформувати Берегівський район, який по факту буде угорським етнічним, безпосередньо на кордоні, з більшістю угорського населення. Десятками років вони торгувалися за створення окремої адмін. одиниці на Закарпатті. На допомогу своїм угорським друзям прийшла влада Зеленського, без тіні сумніву жертвуючи шматок своєї території.
А що в обмін? Яскраві заголовки. «Прорив у відносинах з Угорщиною», «Президент помирив Україну з Угорщиною». Народу сподобається, правда? Це і потрібно Зеленському. Обміняти національні інтереси на дешевий піар.
Білецький.
Яким має бути справжнє суспільство?
Трапилося вчора в Чернігівській області: під час пікніку батьки загубили трирічну дитину. За пару годин дівчинку Майю шукали поліція з нацгвардією, а ще відгукнулося допомогти багато небайдужих. Дитину вдалося знайти вже ввечері: дякуємо Данилу Боровому, хлопцю з Нацдружин, який почув крик Майї та привів її до батьків.
Суспільство — не соціальна мережа. Лідер думок — не той, хто регулярно веде Фейсбук. І не той, хто репостнув заклик вийти шукати дівчинку. Справжнє суспільство — це коли люди вийшли на допомогу своїм сусідам і знайшли дитину. І в нормальній, солідарній і успішній спільноті буває тільки так.
Білецький.
Трапилося вчора в Чернігівській області: під час пікніку батьки загубили трирічну дитину. За пару годин дівчинку Майю шукали поліція з нацгвардією, а ще відгукнулося допомогти багато небайдужих. Дитину вдалося знайти вже ввечері: дякуємо Данилу Боровому, хлопцю з Нацдружин, який почув крик Майї та привів її до батьків.
Суспільство — не соціальна мережа. Лідер думок — не той, хто регулярно веде Фейсбук. І не той, хто репостнув заклик вийти шукати дівчинку. Справжнє суспільство — це коли люди вийшли на допомогу своїм сусідам і знайшли дитину. І в нормальній, солідарній і успішній спільноті буває тільки так.
Білецький.