Справжні люди справжні в усьому – в переконаннях, у вчинках, в коханні.
Стас Дужко вийшов із СІЗО під домашній арешт.
Одразу після виходу із судової зали харківський робінгуд зробив пропозицію своїй дівчині Арсенії.
Вітаю!
@BiletskyAndriy
Стас Дужко вийшов із СІЗО під домашній арешт.
Одразу після виходу із судової зали харківський робінгуд зробив пропозицію своїй дівчині Арсенії.
Вітаю!
@BiletskyAndriy
Ще одна перемога у справі Харківських робінгудів. Шістьох хлопців відпустили під домашній арешт.
Віталій Голота, Станіслав Дужко, Олег Булах, Кирило Даценко, Максим Гарманов та Кирило Литвинов скоро будуть вдома та зможуть обійняти своїх рідних.
Попри тиск та погрози від вати з ОПЗЖ, прокуратура та судді продовжують ухвалювати справедливі рішення по цій справі.
Під вартою лишаються ще 6 патріотів. Суд розгляне їхні справи завтра. Запрошую кожного прийти та підтримати хлопців!
@BiletskyAndriy
Віталій Голота, Станіслав Дужко, Олег Булах, Кирило Даценко, Максим Гарманов та Кирило Литвинов скоро будуть вдома та зможуть обійняти своїх рідних.
Попри тиск та погрози від вати з ОПЗЖ, прокуратура та судді продовжують ухвалювати справедливі рішення по цій справі.
Під вартою лишаються ще 6 патріотів. Суд розгляне їхні справи завтра. Запрошую кожного прийти та підтримати хлопців!
@BiletskyAndriy
Розпочався третій день судового засідання по зміні запобіжного заходу харківським робінгудам.
Розглядатимуть справи ще шістьох патріотів.
Запрошую всіх підтримати хлопців!
Київський районний суд міста Харкова.
Пряма трансляція тут:
https://youtu.be/9o9ImqZMrJs
@BiletskyAndriy
Розглядатимуть справи ще шістьох патріотів.
Запрошую всіх підтримати хлопців!
Київський районний суд міста Харкова.
Пряма трансляція тут:
https://youtu.be/9o9ImqZMrJs
@BiletskyAndriy
YouTube
Продовження засідання по справі харківських робінгудів | День 3
Сьогодні Київський райсуд Харкова продовжує засідання по справі харківських патріотів. Наразі за ґратами перебувають ще 6 хлопців.
Нагадаємо, що за результатами засідань 20 та 23 листопада суд відпустив із СІЗО 9 харківських патріотів, змінивши їм міру запобіжного…
Нагадаємо, що за результатами засідань 20 та 23 листопада суд відпустив із СІЗО 9 харківських патріотів, змінивши їм міру запобіжного…
Шістьох харківських робінгудів сьогодні відпустили з СІЗО під домашній арешт.
Дмитро Жидченко, Вадим Бурдов, Олександр Бондарь, Євгеній Коваленко, Богдан Кит і Дмитро Квитка сьогодні повернуться додому.
Дуже радий за хлопців і за те, що цього разу суди та прокуратура мали сміливість винести справедливі рішення.
Це перемога здорового глузду над хворими фантазіями ОПЗЖ.
@BiletskyAndriy
Дмитро Жидченко, Вадим Бурдов, Олександр Бондарь, Євгеній Коваленко, Богдан Кит і Дмитро Квитка сьогодні повернуться додому.
Дуже радий за хлопців і за те, що цього разу суди та прокуратура мали сміливість винести справедливі рішення.
Це перемога здорового глузду над хворими фантазіями ОПЗЖ.
@BiletskyAndriy
Сьогодні Міжнародний день еволюції. Його запровадили для популяризації теорії Чарльза Дарвіна.
Згоден із тим, що поведінка, фізичний та інтелектуальний потенціал людини певною мірою залежить від її генетичного спадку.
Але деякі особи в українській політиці змушують сумніватися у тому, що еволюція розповсюджується на всіх однаково.
Кива і Тищенко – хто вони? Загадкові неандертальці, що дожили до наших днів, або приклад еволюції, яка пішла в зворотному напрямку?
@BiletskyAndriy
Згоден із тим, що поведінка, фізичний та інтелектуальний потенціал людини певною мірою залежить від її генетичного спадку.
Але деякі особи в українській політиці змушують сумніватися у тому, що еволюція розповсюджується на всіх однаково.
Кива і Тищенко – хто вони? Загадкові неандертальці, що дожили до наших днів, або приклад еволюції, яка пішла в зворотному напрямку?
@BiletskyAndriy
Помер український військовослужбовець, поранений сьогодні російським снайпером поблизу Авдіївки
Наші військові вогню у відповідь не відкривали через "заходи з евакуації пораненого".
Від початку "перемир'я" не було й дня без ворожих обстрілів. Сподіваюсь, вистачить совісті не списувати цю смерть від кулі снайпера на "небойову втрату". І врешті визнати, що "мирний план" на Донбасі не працює від слова зовсім.
@BiletskyAndriy
Наші військові вогню у відповідь не відкривали через "заходи з евакуації пораненого".
Від початку "перемир'я" не було й дня без ворожих обстрілів. Сподіваюсь, вистачить совісті не списувати цю смерть від кулі снайпера на "небойову втрату". І врешті визнати, що "мирний план" на Донбасі не працює від слова зовсім.
@BiletskyAndriy
www.unian.ua
Помер український військовослужбовець, поранений російським снайпером поблизу Авдіївки
Про дії збройних формувань Росії негайно повідомлено представників ОБСЄ через українську сторону Спільного центру контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Forwarded from 1-й корпус НГУ «Азов»
Він був взірцем доблесті та професіоналізму. Пам’яті азовця Волини
Рік тому, 25 листопада 2019-го, внаслідок інсульту у вічність відійшов боєць полку «Азов» Дмитро Волонтирець на псевдо «Волина».
Дмитро Волонтирець народився 11 лютого 1979 року. Все своє життя він присвятив військовій справі. У далеких 1998-1999 роках служив строкову службу у Залізничних військах України. На початку 2004 року у Кам’янець-Подільському він успішно пройшов та закінчив курси з саперної справи та отримав спеціальність сапера-розвідника. Згодом з газети дізнався про набір до миротворчих військ і у 2004-2005 роках опинився у складі миротворчого контингенту в Іраці, де успішно займався розмінуванням територій.
Далі, після невеликої перерви у службі у війську, як тільки розпочалася війна, Дмитро Волонтирець вирушив на фронт стрільцем у складі батальйону «Донбас». Починаючи з середини літа 2014-го, він взяв участь у всіх бойових операціях підрозділу, зокрема воював у Попасній, Лисичанську, пройшов Іловайський котел. У «Донбасі» він займався мінно-підривною діяльністю, а також розпочав аеророзвідувальну справу.
Після звільнення з лав Донбасу у листопаді 2014 року, на початку 2015-го він долучився до лав полку «Азов», з бійцями якого познайомився на передовій в Широкиному. Дмитро Волонтирець мав звання молодшого сержанта і в «Азові» став одним із засновників напрямку аеророзвідки. Останні роки займав посаду начальника розвідки першого батальйону. Діяльність розвідника він успішно суміщав із саперною справою, був у числі найкращих саперів-розвідників «Азову», який не боявся братися за найскладніші завдання з розмінування.
За рік до смерті Дмитро пережив складну операцію на серці, а після двомісячної реабілітації, якої насправді було недостатньо для повного відновлення, на початку 2019-го повернувся до строю, саме тоді, коли «Азов» виходив на передову, що є беззаперечним доказом великої жертовності, проявленої бійцем. У 2019-му за успіхи під час несення служби на Світлодарській дузі, зокрема за виконання успішної операції з покращення тактичного положення, Дмитро був нагороджений почесною відзнакою «За звитягу та вірність», нагрудним знаком «За доблесну службу», а також орденом «За мужність» 3-го ступеня. Після повернення з передової він передавав свої знання побратимам – проводив курси зі своєї спеціальності сапера-розвідника на полігоні полку. До останнього, поки тяжка хвороба не забрала його життя, друг Волина передавав свої знання, допомагав у розвитку побратимам.
Волина був істинним патріотом своєї держави, любив свій підрозділ і був тут справжньою душею компанії. «Я сподіваюся, що колись вся армія стане такою, як наш полк, тоді нам не страшний будь-який противник», – говорив Волина в інтерв‘ю прес-службі «Азову» за чотири місяці до смерті. «Нашу справу не закінчено, і якщо її отак кинути на півдорозі – навіщо тоді треба було все це починати?» – вважав азовець.
Волина запевняв, що залишиться в «Азові» до кінця і він не зрадив своїм словам. На жаль, підступна хвороба обірвала його життя та не дала втілити в життя всі плани та задуми. В пам’яті побратимів Дмитро Волонтирець назавжди залишиться сміливим, відчайдушним, універсальним та надзвичайно професійним бійцем, який міг виконати будь-яке завдання та не боявся взяти на себе відповідальність.
Пам‘ятаємо!
https://youtu.be/nAyZshqzbkE
Рік тому, 25 листопада 2019-го, внаслідок інсульту у вічність відійшов боєць полку «Азов» Дмитро Волонтирець на псевдо «Волина».
Дмитро Волонтирець народився 11 лютого 1979 року. Все своє життя він присвятив військовій справі. У далеких 1998-1999 роках служив строкову службу у Залізничних військах України. На початку 2004 року у Кам’янець-Подільському він успішно пройшов та закінчив курси з саперної справи та отримав спеціальність сапера-розвідника. Згодом з газети дізнався про набір до миротворчих військ і у 2004-2005 роках опинився у складі миротворчого контингенту в Іраці, де успішно займався розмінуванням територій.
Далі, після невеликої перерви у службі у війську, як тільки розпочалася війна, Дмитро Волонтирець вирушив на фронт стрільцем у складі батальйону «Донбас». Починаючи з середини літа 2014-го, він взяв участь у всіх бойових операціях підрозділу, зокрема воював у Попасній, Лисичанську, пройшов Іловайський котел. У «Донбасі» він займався мінно-підривною діяльністю, а також розпочав аеророзвідувальну справу.
Після звільнення з лав Донбасу у листопаді 2014 року, на початку 2015-го він долучився до лав полку «Азов», з бійцями якого познайомився на передовій в Широкиному. Дмитро Волонтирець мав звання молодшого сержанта і в «Азові» став одним із засновників напрямку аеророзвідки. Останні роки займав посаду начальника розвідки першого батальйону. Діяльність розвідника він успішно суміщав із саперною справою, був у числі найкращих саперів-розвідників «Азову», який не боявся братися за найскладніші завдання з розмінування.
За рік до смерті Дмитро пережив складну операцію на серці, а після двомісячної реабілітації, якої насправді було недостатньо для повного відновлення, на початку 2019-го повернувся до строю, саме тоді, коли «Азов» виходив на передову, що є беззаперечним доказом великої жертовності, проявленої бійцем. У 2019-му за успіхи під час несення служби на Світлодарській дузі, зокрема за виконання успішної операції з покращення тактичного положення, Дмитро був нагороджений почесною відзнакою «За звитягу та вірність», нагрудним знаком «За доблесну службу», а також орденом «За мужність» 3-го ступеня. Після повернення з передової він передавав свої знання побратимам – проводив курси зі своєї спеціальності сапера-розвідника на полігоні полку. До останнього, поки тяжка хвороба не забрала його життя, друг Волина передавав свої знання, допомагав у розвитку побратимам.
Волина був істинним патріотом своєї держави, любив свій підрозділ і був тут справжньою душею компанії. «Я сподіваюся, що колись вся армія стане такою, як наш полк, тоді нам не страшний будь-який противник», – говорив Волина в інтерв‘ю прес-службі «Азову» за чотири місяці до смерті. «Нашу справу не закінчено, і якщо її отак кинути на півдорозі – навіщо тоді треба було все це починати?» – вважав азовець.
Волина запевняв, що залишиться в «Азові» до кінця і він не зрадив своїм словам. На жаль, підступна хвороба обірвала його життя та не дала втілити в життя всі плани та задуми. В пам’яті побратимів Дмитро Волонтирець назавжди залишиться сміливим, відчайдушним, універсальним та надзвичайно професійним бійцем, який міг виконати будь-яке завдання та не боявся взяти на себе відповідальність.
Пам‘ятаємо!
https://youtu.be/nAyZshqzbkE
Командувач ЗСУ Хомчак заявив, що в Україні неможливий силовий варіант деокупації Донбасу.
Серед причин назвав "порушення міжнародного гуманітарного права Україною" та що жодна дипломатична країна нас не підтримає. Це взагалі звучить дивно в умовах збройної агресії проти України.
Так само, як і "неможливість воювати", через "вороже налаштоване" населення. А як тоді ведуть війни на чужій території?
До того ж це твердження означає, що на окупованій частині немає патріотів України. В той час, коли українці там чекають на деокупацію та ризикують життям, співпрацюючи з нашою розвідкою.
Коли дипломат говорить, що конфлікт можна вирішити тільки військовим шляхом – він профнепридатний. Коли командувач говорить, що конфлікт можна вирішити тільки мирним шляхом – він теж профнепридатний. Бо місія дипломата – це перемовини. А завдання військових – захист і війна.
@BiletskyAndriy
Серед причин назвав "порушення міжнародного гуманітарного права Україною" та що жодна дипломатична країна нас не підтримає. Це взагалі звучить дивно в умовах збройної агресії проти України.
Так само, як і "неможливість воювати", через "вороже налаштоване" населення. А як тоді ведуть війни на чужій території?
До того ж це твердження означає, що на окупованій частині немає патріотів України. В той час, коли українці там чекають на деокупацію та ризикують життям, співпрацюючи з нашою розвідкою.
Коли дипломат говорить, що конфлікт можна вирішити тільки військовим шляхом – він профнепридатний. Коли командувач говорить, що конфлікт можна вирішити тільки мирним шляхом – він теж профнепридатний. Бо місія дипломата – це перемовини. А завдання військових – захист і війна.
@BiletskyAndriy
Українського активіста Михайла Орєшнікова хочуть видати Росії.
Його затримав Інтерпол в аеропорту Джакарти.
Михайло Орєшніков – колишній громадянин Росії. У 2014 році він активно виступав проти окупації Криму та російської агресії. Внаслідок цього йому довелося емігрувати до України.
Михайло неодноразово просив політичний притулок. У статусі біженця йому відмовили і з допомогою юристів Національного Корпусу Орєшніков отримав український паспорт.
Сьогодні Індонезія може видати його за вимогою Росії. Там на Михайла чекають кримінальна справа, катування та в'язниця за підтримку України.
Захистити Михайла Орєшнікова як громадянина України – обов'язок МЗС.
@BiletskyAndriy
Його затримав Інтерпол в аеропорту Джакарти.
Михайло Орєшніков – колишній громадянин Росії. У 2014 році він активно виступав проти окупації Криму та російської агресії. Внаслідок цього йому довелося емігрувати до України.
Михайло неодноразово просив політичний притулок. У статусі біженця йому відмовили і з допомогою юристів Національного Корпусу Орєшніков отримав український паспорт.
Сьогодні Індонезія може видати його за вимогою Росії. Там на Михайла чекають кримінальна справа, катування та в'язниця за підтримку України.
Захистити Михайла Орєшнікова як громадянина України – обов'язок МЗС.
@BiletskyAndriy
Українська правда
Екстрадиція українського блогера в Росію: МЗС розкрило деталі
В МЗС України кажуть, що затриманий в Індонезії український блогер Михайло Орєшніков не оформив юридично вихід з громадянства Російської Федерації.