Зовсім непомітно, без салютів, урочистих молебнів і офіційних святкувань пройшли чергові роковини підписання «Мінська-2». Схоже, тепер це святкова дата лише для Віктора Медведчука. Влада намагається забути, але я нагадаю. Цей договір підписаний людьми незрозумілого статусу: пенсіонером Кучмою на доручення Порошенка, нині покійником Захарченком, зміщеним в результаті перевороту Плотницьким, «легендарною» з часів грузинської війни Хайді Тальявіні з ОБСЄ та відставленим послом РФ Зурабовим. Документ зобов’язав Україну зробити наступне: надати амністію бойовикам, автономію окупованих територій, узаконити бойовиків у вигляді «народной милиции» і проросійської вертикалі на місцях як органів самоврядування, створити власні суди. Це мало увійти в правове поле України, що фактично означає капітуляцію на зовнішній і внутрішній арені. І вишенькою на торті – виведення добровольців з фронту. В угодах про це було сказано так: «виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп».

Цей договір, як нам розповідали провладні спікери, повинен був зупинити кров і втрату територій. Тієї ж ночі, коли він був підписаний, російські війська захопили Дебальцево. Про кров навіть не варто говорити – вона ллється щодня. Контроль над кордоном ми не отримали.

Обов’язково згадайте про «Мінськ-2», коли увімкнете телевізор, а з екрану вам вкотре будуть навалювати про «героїчний супротив Путіну». Спротив був. Він досі є. Це спротив українців, українських солдатів. А не влади, яка чотири роки тому вже підписала капітуляцію і тепер сором’язливо про це воліє не згадувати.

Дуже хотів бути вчора в Києві серед братів-ветеранів Широкинської наступальної. Але не шкодую, що пропустив, серед братів на фронті відчуваєш: наші майбутні наступальні операції ще попереду.

Порошенка клеять на Порошенка.

Прямо як в грі: «Нужно больше Порошенок».

Актуальне інтерв'ю про війну та полк Азов у свіжому випуску журналу TV-Парк

https://will-live.com/andrij-bileckij-kolishnih-azovciv-ne-buvaie

Рівно 5 років тому, 20 лютого 2014 року, Герої Небесної сотні назавжди змінили національну історію.

Але їх загибель лише тоді не буде марною, якщо постане нова Україна. Не та, з якої українці тікають, а та, в яку українці повертаються.

Творення такої країни сьогодні залежить тільки від нас. У цей день як ніколи актуальне гасло "Не ридать, а здобувать".

Згоден з Родіоном

"Не отреагировать просто нельзя относительно того, кто все таки должен представлять Украину на Евровидении🎤

Пока все спорят, устраивают срач💩 в интернете, разыгрывают «патриотическое или ватное кино», я скажу 👇🏻

Зоряна - мой кандидат 👍🏻😉

https://youtu.be/pyjqankd2SU"

https://news.1rj.ru/str/hronikiRidika/476

Це повинні бачити всі. Кожен українець і українка, хто платить податки, які йдуть і на оборону, кожен солдат, який купував спорядження за свої, кожен волонтер, який роками мотається між фронтом і домом, кожна бабця, яка з жебрацької пенсії скидала гроші на підтримку армії, кожна мати, що втратила сина в війні на Сході. Всі.

22, мать його, роки! Судячи по харі, в доброму здоров'ї. На моїх очах 22-річні гинули на фронті. Але не ці, цих папки розпихали по укроборонпромам, у депутати та міністерства. Чому ця падаль не на фронті? Чому там нема жодного з дітей Президентської команди, або зятя Тимошенко? Чому там нема сина Порошенка?

Дуже зручно розповідати людям про Нову Армію, за гроші, які накрали на тій же Армії, сидячи в безпечних і комфортних київських кабінетах, з дітьми, яких посадили на рибні місця.

Це і є їхні «реальні справи» замість «фейкових обіцянок». Пам'ятаєте обіцянку Порошенка «рубати руки» на крадіжках оборонки? Пора виконати цю обіцянку за нього.

Свинарчук (це справжнє прізвище, а судячи по обличчю – і сутність Гладковського) був відсторонений Порошенком.

Порохоботи будуть волати, що це перемога. Тупорилі будуть повторювати. Не під слідством, не в тюрмі і не в браслеті, разом із синком! А «відсторонений».

Таким же чином Порошенко «відсторонював» губернатора Миколаївщини Савченка, замішаного у крадіжках мільйонів на будівництві аеропорту і в смерті бойового льотчика Волошина. А потім повернув. Із завданням натягнути Порошенку правильні відсотки на виборах.

І Свинарчука поверне. Після виборів. Якщо матиме ще владу.

А можна згадати російського агента Сємочка, якого ФСБ і Порошенко поставили на зама СЗР України. Цього навіть не відстороняли.

Висновок простий: Порошенко «своїх», тих з якими робить гроші, не «відсторонить». Неважливо хто це: Свинарчук, Савченко, Сємочко чи Медведчук. Як не відсторонить і самого себе.

«Не так страшні московські воші, як українські гниди» – це про них. Вичиститися від «гнид» – перше завдання для оздоровлення національного організму.