💥 Той момент, коли FPV-оператор мріяв бути снайпером... "вибуховий" заліт дроном "Дикі шершні" в Т-80 російських окупантів

Від такого прильоту, який організували військові з підрозділу BULAVA, танк і всіх, хто був усередині, не врятував ні "мангал" ні "скрєпи".

Щоб було більше таких відео - допомагайте військовим новими дронами:

🔗 Моно-банка: send.monobank.ua/jar/E5kHzqvBb

💳 Картка банки: 5375411207988499

💲 PayPal: donate@svoboda-ukrainy.com

@censor_net| Ми у Facebook, Instagram, Twitter, Tik-Tok, SL8

🔴 ПРО КОНТРНАСТУП, СВАРКУ З ЗУБАНИЧЕМ І ПІДГОТОВКУ МОБІЛІЗОВАНИХ || МИКОЛА МЕЛЬНИК, 47 ОМБР

Говоримо з командиром роти 47-ї окремої механізованої бригади Миколою Мельником, який брав участь у бойовій підготовці бригади, вів свою роту у перший бій, був важко поранений у перший день наступу у червні 2023 року. Микола - доброволець, воював із Да Вінчі ще до початку повномасштабного вторгнення.

Дивіться інтерв'ю за посиланням - https://youtu.be/MyhbTyBPDsU

Вот это засада! Украинские пилоты дрона-камикадзе взяли противника хитростью - посадили "птичку" рядом с укрытием оккупантов и стали терпеливо ждать, пока кто-то высунется из убежища и клюнет на наживку. Кульминация была яркой - как только открылся люк, боекомплект был дистанционно активирован!

Крутая работа "на сурка" операторов БпЛА 2-го батальона 25-й воздушно-десантной бригады.

Он правда думал, что если натянуть каску, то спина погаснет? Украинские операторы дронов зачищают остатки штурмовой группы противника.

Так работают настоящие асы пилотирования дронов! Оператор FPV провел "птичку" сквозь небольшой пролет в воротах завода и устроил погоню за российскими оккупантами уже внутри здания. Высший пилотаж в исполнении подразделения "Грифон" 501-го батальона морской пехоты, Харьковская область.

‼️Ми, воїни 82-ї десантно-штурмової бригади, нищимо окупантів і вдень, і вночі. Без вихідних та перерви на обід. Дронів стає більше, екіпажів FPV теж дедалі більше, тож аби продовжувати якісно нищити русню нам потрібен транспорт. А саме - два мікроавтобуси, які будуть вирішувати логістичні задачі нашого підрозділу та забезпечать безперебійність у нашій роботі.

🎯Ціль: 400 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3nBKwcFXnR

💳Номер картки Приват
5363 5420 9230 6217

PayPal: Albanishe@gmail.com

Чекист Михаил Полынков, ближайший соратник террориста Стрелкова-Гиркина жалуется, что Z-пропагандисты специально провоцируют российских солдат массово совершать самоубийства в Украине.

Таких суицидников, которые стреляют в себя и подрывают гранатами, лишают посмертных выплат и отказываются отпевать в церквях. Их семьи не получают никаких денег, а бюджет РФ на этом существенно экономит. Ничего личного.

Боец «второй армии мира» попытался отмахнуться от украинского дрона палкой и даже попал. Однако ранения от многочисленных осколков не оставляют ни единого шанса на то, чтобы выжить.

«Мама буде нервувати» — GoPro бойового медика на «нулі»

Окупанти на Харківщині криють прямо по окопах, де бійці Третьої штурмової надають допомогу пораненим. Тому максимально оперативно медики витягують та під ворожим обстрілом евакуюють своїх.

І так з одного окопа в інший. Від бійця до бійця, яких тампонують, перевʼязують і рятують.

Потужна робота 3-ї роти 2-го мехбату — очима нашого бойового медика, друга Діно!

3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

Военнослужащие ВС РФ наполняют свои "кубки" водой из лужи. Довоза нет, командиры относятся к солдатам как к одноразовым расходникам, а тем приходиться пить неочищенную неотфильтрованную жидкость из дорожных канав. Собственно, они понимают, что быстрее погибнут от дрона, чем от диареи, поэтому готовы утолить жажду любым способом.

🔴 "За 40 днів навчання на базі в Німеччині "Бредлі" глушилися тільки на ніч, а вдень працювали нон-стоп. А як ми в Україні можемо навчати механізовані підрозділи, якщо в нас соляри немає?"

Фрагмент нашої розмови з командиром роти 47-ї окремої механізованої бригади Миколою Мельником про "особливості" підготовки та забезпечення в українській армії.

Дуже змістовне інтерв'ю, щиро рекомендую переглянути повністю за посиланням - https://youtu.be/MyhbTyBPDsU

8-минутная аэроэкскурсия окопами, которые набиты трупами российских штурмовиков, от воинов батальона К-2 54-й механизированной бригады. Если эти кадры для российских зрителей вдруг покажутся несколько однообразными (украинским такое, конечно же, никогда не надоест), то для них припасены "пасхалочки": один из пехотинцев застрелился, а еще один пока дышит, но на всякий случай держит гранату, чтобы подорвать себя при приближении опасности. Железное правило в действии - К-2 обычно не оставляет после себя подранков. Война до последнего русского, которые сами выбрали смерть.

Дронопехота ближайшего будущего. Разработать такую конструкцию в Украине не представляет особой сложности, вопрос только во времени и в заказе для компетентных конструкторских бюро. Дрон, конечно, может управляться и без водителя, однако для десанта необходим и пилотируемый вариант. Дроны, которые будут способны перевезти одного-двух пехотинцев, позволят превратить пехоту в самый манёвренный юнит на поле боя. Вооружение штурмовых подразделений транспортными дронами может вернуть в малом, конечно, масштабе, на поле боя доктрину аэромобильных штурмовых групп. Но главное значение таких больших дронов - обеспечить быстрый подвоз резерва, эвакуацию, подвоз людей и грузов максимально близко к нулю, в целом ускорить и повысить безопасность переброски бойцов в зоне обстрелов.

Пілоти ББС 110 відправляють кацапів у вибухову подорож до пекла завдяки Спільноті Стерненка😎🎯

Доброго ранку, Україно! 🇺🇦

"Бучанські відьми" - мобільна вогнева група ППО, що складається виключно з жінок, які пройшли навчання та бойову підготовку зі стрільби з різних типів озброєння. Група збиває російські "шахеди" на підльотах до Києва, озброєна автоматами та спареною кулеметною туреллю з двох "максимів", встановлених на пікап.

Крім "відьом" у бригаді сформовано ще кілька груп, зокрема "Бучанські Валькірії" та "Бучанські Амазонки". Як стверджують у 114-й окремій бригаді Сил ТРО, захисниці демонструють неабияку майстерність у тактичних маневрах, стрільбі та координації дій у бойових умовах.

Відео - FRONTLINER

Їду в Умань. Хочу встигнути на прощання зі справжнім українським героєм Олександром Цебрієм.

Командир кулеметного взводу, командир штурмової групи, молодший сержант 58-і бригади, цілий рік безперервних бойових дій на нулі в піхоті, мер Умані понад шість років, видатний зразковий громадянин, воїн, видатний українець…

Він надав мені честь - запросив мене та залучив 24 липня до штурмової операції під Новодонецьким, яку він очолив. Спочатку Саша визначив мені місце у своїй групі, але за дві години до штурму, коли ми були вже на рубежі висування в атаку, сказав, що я піду у групі закріплення та евакуації.

Я був поруч, дивився за боєм, побачив мінометні розриви та почув доповідь: "Мер - 300".

Евакуювати довелось Олександра…

Я провів останню добу життя Олександра Цебрія разом з ним. Спілкувався з ним, знімав на відео, він хотів, щоб його думки та його рішучість та впевненість у своїх вчинках були закарбовані.

Річ у тому, що нещодавно політичний ворог Цебрія - народний депутат Антон Яценко, влаштував інформаційну кампанію в інтернеті, знайшов якихось невігласів, які брехали, ніби Цебрій не воює та не ризикує собою, що він знайшов тепле місце на війні.

Я можу відповідально донести думку більшості бійців 2-го стрілецького батальйону та усієї 58-і мотопіхотної бригади - дуже мало людей ризикували собою на війні так само, як Олександр Цебрій, позивний Мер.

Найнебезпечніша робота на війні - це воювати у групах закріплення, тримати позиції на нулі, коли за тобою постійно полює ворог, небезпека з усіх боків, скиди дронів, міномети, артилерія. Позицію треба непомітно розбудовувати, укріпляти, але тоді тебе побачить ворог. Якщо не укріпляти, то позицію знищать і захоплять. І в умовах небезпеки далеко не всі бійці намагаються рити, дуже багато просто ховається. Але коли на позицію заходив Мер, він працював та був прикладом для усіх. Одного разу міна вдарила у метрі від бліндажа, який будував на нулі Саша - його завалило, але він відкопався та продовжив роботу.

Саме таке закріплення на позиціях дозволяє знижувати втрати та планувати подальші наступальні дії.

Солдат, а потім молодший сержант Цебрій був постійно на передовій, мотивував людей своїм прикладом, завозив великі партії допомоги у бригаду, будівельні матеріали на позиції, його внесок величезний у тому, що ці дві посадки, які тримає батальйон, залишаються нашими. Навіть дрони, на яких літає аеророзвідка батальйону, купив Саша - він зібрав гроші на свій день народження, і саме він забезпечив дронами нашу наступальну операцію.

Олександр Цебрій нагороджений орденом "За мужність" за те, що він особисто взяв у полон російського штурмовика. Він кілька разів рятував поранених товаришів, особисто під обстрілом надавав медичну допомогу та витягував на точку евакуації.

Але Цебрію було мало боїв в обороні. Він хотів робити усе можливе, щоб пришвидшити нашу перемогу, і він сам сформував штурмову групу у кулеметному взводі, підготував та повів на штурм.

Перед атакою Саша казав: "Я стільки провоював та прожив, стільки побудував у цій посадці, що після війни хочу її купити, зробити музей памʼяті усіх побратимів, яких ми тут втратили". Тепер це і твій музей.. .

Посадка наша. І завдяки штурмовій операції, в якій загинув Олександр Цебрій, воїни 58-і мотопіхотної бригади відбили ще одну посадку, ще один кілометр української землі.

Ця земля - найдорожча у світі, земля українських патріотів.

Зараз ми робимо відео останнього дня та останнього бою, памʼять має бути збережена.

27 липня Умань прощається з Олександром Цебрієм. Я їду також, їде і боєць із Сашиного взводу, щоб попрощатись на центральній площі з другом Мером…

На фото: 24 липня, на рубежі зосередження у посадці, за яку Саша та 2-й стрілецький батальйон бились 10 місяців, до ворога пара кілометрів, час - кілька годин до штурму.