На Сватівському напрямку прикордонникам «Сталевого кордону» за допомогою ПТРК «Стугна» вдалось знищити російську БМП в момент транспортування своєї піхоти на позиції.

Судя по сообщению, которое опубликовал бывший военный летчик РФ, а ныне z-блогер Fighterbomber, российскому "доблестному" ПВО удалось "приземлить" свой десантно-транспортный вертолет Ми-8МТВ-5.

OSINT-аналітики з проекту Oryx підрахували, що за допомогою американських ракет ATACMS, які використовувала українська армія під час атаки 17 жовтня на аеродроми в тимчасово окупованих Бердянську та Луганську, було знищено 9 російських гелікоптерів (7-Ка-52 “Алігатор”, 2-Мі-8), ще 15 отримали пошкодження (8-Ка-52 та 7-Мі-8).

Командир однієі з бригад ЗСУ про обладнання позицій на другій-третій лініях оборони інженерною технікою:

- Найближче, де ми риємо інженерною технікою позиції - 900 метрів від противника, вночі, там, де дозволяє рельєф місцевості. Це можливо не всюди, але якщо можливо, то техніка працює на найближчій відстані. Також постійно працюємо над тиловими позиціями. Машини риють постійно - капоніри, траншеї, бліндажі, вогневі позиціі, це нескінченна праця. Тилові позиції забезпечують прихований маневр в обороні, дозволяють військам спиратись на надійні укриття в зручних умовах.

Підвозимо будівельні матеріали, щоб швидко перекривати та маскувати все це. Піхота не може так швидко та якісно зариватись. Рити технікою - це великий ризик втрати цінний трактор чи екскаватор. Але не рити технікою - великий ризик втрати десятків життів, озброєння, а значить і ризик програти бій. Застосування техніки потребує планування, але без застосування інженерної техніки ефективно втримувати рубіж оборони дуже важко. Не треба перекладати усе на піхотинця з лопатою там, де краще діяти системно.

Написав цей допис, тому що, на жаль, у більшості наших бригад та оперативно-тактичних управлінь системна інженерна робота з застосуванням техніки не ведеться. І деякі навіть військові пишуть інколи, що обладнувати позиції має сама піхота - лопатами та наявними силами.

💥 FPV-дрон "Диких Шершнів" зупинив незаконне спорудження окопів окупантами

Ефективне використання FPV-дронів Дикі Шершні спецпідрозділом СБУ. Готуємо для спецпризначенців нову партію дронів. Виготовляємо для них нову партію “Диких Шершнів” і просимо долучитися фінансово, щоб українські захисники безперебійно палили російську зброю та особовий склад.

Моно-банка: send.monobank.ua/jar/E5kHzqvBb

ПриватБанк: 4731219611037825

PayPal: donate@svoboda-ukrainy.com

#дикішершні

@censor_net| Ми у Facebook та Twitter

Доброго ранку, Україно! 🇺🇦

Приклад винахідливого маскування від українських воїнів: так виглядає прихована мінометна позиція з розсувним дахом.

🔴 Битва за Авдіївку: обстановка на 22 жовтня. Частина 1

Після розгрому масованих атак колонами бронетехніки 10-14 та 19 жовтня російське командування продовжує штурмові дії силами піхоти.

22 жовтня російська піхота здійснила 5 атак північніше Авдіївки - усі атаки відбиті. Максимальне просування російських військ - до 1,5 км у глибину на фронті до 1 км в ширину. Противник дістався на вузькій ділянці лінії залізної дороги і підніжжя авдіївського терикону. Сам терикон росіяни зайняти не можуть - він став сірою зоною, яка проглядається та прострілюється. На терикон російські штурмові групи кілька разів піднімались, але більшість штурмовиків знищуються, і закріпитись на териконі росіяни не можуть, сидять у підніжжя.

Російські війська влізли у вузький мішок в низині, яка контролюється вогнем. І тепер росіянам доводиться здійснювати ротацію, маневр з великими втратами. Росіяни не зможуть втримати позиції в низинах, якщо будуть знаходитись під таким постійним вогневим впливом.

Нагадаю, наступ північніше Авдіївки на села Степове-Бердичи з метою перерізати магістраль сполучення з містом розпочала 114-та мотострілецька бригада ЗС РФ 1 жовтня.

10-14 жовтня росіяни кинули в атаку додаткові сили - дві свіжі мотострілецькі бригади - 15-ту та 21-шу.
19 жовтня на прорив була кинута четверта бригада - 30-та мотострілецька.
20-22 жовтня росіяни припинили масовані атаки бронетехнікою внаслідок великих втрат. Для продовження штурмових дій формуються збірні штурмові загони зі складу чотирьох бригад та інших підрозділів 1-го корпусу, у тому числі бригади спецназ "Пятнашка".

Росіяни підтягують додаткові резерви зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії та окремі танкові батальйони.

Тільки у полосі 110-ї бригади та приданих сил знищено та уражено понад 200 одиниць російської бронетехніки. Феноменальні цифри. Сотні трупів валяються по посадках та полях, підрахунок продовжується, але тільки вбитими окупанти втратили мінімум 800. Взяті у полон 30 російських штурмовиків - вони виглядають добре вмотивованими та підготовленими, але підняли руки, тому що зробили розумний вибір та будуть жити. Українські воїни виявились сильніше.

Утриманню Авдіївки Україна завдячує особовому складу 110-ї механізованої бригади та приданих сил - 2-го батальйону Президентської бригади, який прийняв на себе головний удар, окремим батальйонам зі складу 116-ї, 129-ї бригад ТРО, 1-ї танкової, 31-ї механізованої бригад, 52-го окремого стрілецького батальйону, 105-го прикордонного загону ДПСУ.

Нема ніяких слів, щоб описати героїзм воїнів 110-ї механізованої бригади. Ця бригада обороняє Авдіївку без всяких ротацій взагалі півтора роки! Значна кількість підрозділів постійно живе на своїх позиціях - без всяких виходів з Авдіївки, яка прострілюється усіма видами зброї. Не так навіть - живуть та безперервно воюють на позиціях. Це навіть важко уявити. Починаючи з 30 вересня 110-та бригада та придані частини ведуть безперервний бій. Ці сталеві люди воюють в умовах, які не витримає жодна армія світу, росіяни в таких умовах просто тікають.

Наші воїни втомлені тривалими боями. Росіяни також сподіваються, що українці втомляться їх вбивати. Захисники Авдіївки потребують поповнення та посилення щоб мати можливість поступово давати відпочинок воїнам за 23 доби безперервного бою.

Наразі ворог намагається для полегшення становища створити перевагу в силах південніше Авдіївки. Тут атакують 9, 110 та 55-та мотострілецькі бригади ЗС РФ. Ворог намагається прорвати оборону 53-ї механізованої бригади ЗСУ у районі Водяне-Опитне. У ворога є просування у цьому районі. Втім, фланги українські війська надійно утримують та завдають росіянам значні втрати. 59-та мотопіхотна бригада надійно утримує усі позиції та відбиває усі атаки противника у напрямку на Первомайське зі значними втратами для росіян.

🔴 Частина 2

Наразі ворог намагається для полегшення становища створити перевагу в силах південніше Авдіївки. Тут атакують 9, 110 та 55-та мотострілецькі бригади ЗС РФ. Ворог намагається прорвати оборону 53-ї механізованої бригади ЗСУ у районі Водяне-Опитне. У ворога є просування у цьому районі. Втім, фланги українські війська надійно утримують та завдають росіянам значні втрати. 59-та мотопіхотна бригада надійно утримує усі позиції та відбиває усі атаки противника у напрямку на Первомайське зі значними втратами для росіян.

Південніше Авдіївки українські війська також мають усі можливості для успішної оборони та розгрому ударного угруповання росіян. Все залежить від своєчасного та продуманого застосування резервів та бойової техніки.

В цілому криза в районі Авдіївки не закінчилась. Утримання фронту та потужні удари по окупантах даються українським воїнам дорогою ціною.

Українське командування отримало достатньо часу для реагування і, звичайно, підтягує резерви. Усі російські атаки було відбито, просування росіян небезпечне, але основна лінія оборони встояла, і втримати те, що росіяни захопили їм буде набагато важче, ніж продовжувати атакувати далі.

На этих кадрах российский мехвод БМП-2 безжалостно давит свою же пехоту, лишь бы остаться в живых и побыстрее покинуть эту мясорубку.

"Дружеский наезд" исполняет 21-я отдельная гвардейская мотострелковая Омско-Новобугская бригада. Это одно из наиболее боеспособных подразделений ВС РФ, чья самоубийственная миссия продолжается.

Из рубрики "Лица современной воюющей России"

Один из главных российских агитаторов Минобороны РФ, Александр Сладков записал видео с тувинцами-радистами, воюющими в Украине.

По словам Z-военкора, их называют «говорящими с ветром» — "прямо как индейцев чероки". Сладков, конечно же, перепутал чероки с навахо, которые в годы Второй мировой работали в армии США радистами-шифровальщиками, но это дела не меняет: "вторая армия мира" на этих кадрах предстала во всей своей "красе и величии".