на пʼятницю випало одразу два іспити — шкільні та День Кохання. і якщо до екзамену Есме була готова на мільйон, то від думки покликати Айзека погуляти тремтіли колінця. раптом не погодиться? раптом покличе інших? Есме планувала зізнатися сьогодні, щоб не мучити себе незнанням більше і припинити спілкування, якщо треба буде. щодо іншого варіанту… це навіть уявляти було страшно. приємно страшно. але спочатку треба написати екзамен на всі сто!
— чуєш, давай після школи підемо в парк, розвіємось, тим паче на честь свята там нові смаколики, — Есме старалась тримати голос рівно.
— як раз хотів запропонувати, — Айзек кивнув головою. — тільки якщо чесно, великої компанії не хочеться, не проти, якщо ми будемо вдвох?
серце тьохнуло і кудись полетіло. Есме здалося, що її очі стали форми серденька.
— без проблем, — вона посміхнулася.
— як раз хотів запропонувати, — Айзек кивнув головою. — тільки якщо чесно, великої компанії не хочеться, не проти, якщо ми будемо вдвох?
серце тьохнуло і кудись полетіло. Есме здалося, що її очі стали форми серденька.
— без проблем, — вона посміхнулася.
після змагань, на яких Есме зайняла перше місце на секундочку☝️☝️ парочка пішла в парк, де мрія Есме здійснилась — покатались на тій романтичній каруселі :3
сімс😳🥰😲😍
у той день ще виявилось змагання з чирлідингу, тому рібята пішли в рандом кафешку перекусити та відмітити екзамени. ну і Есме взяла і зізналася Айзеку, що він їй подобається. це його реакція. гуд)
Есме трошки нервово постукувала ложкою, яку їй дали до її матчі, по столу. дивилася за балкончик, де розкинулось місто, і думала, що стрибнути звідти менш страшно, ніж сказати три слова. Айзек стурбовано дивився на дівчину, потім прокашлявся, нагадуючи про своє існування.
— змагання скоро почнуться, до речі, а ти навіть не торкнулась до стакану.
— ой, точно, — Есме розгублено встромила ложку в напій. — взагалі, у мене є дещо важливе, і я хочу щоб ти просто знав…
— ми не підемо на змагання, бо ти кидаєш школу і тікаєш з міста?
— та ні, ти що! невже ти так не хочеш іти на стадіон?
— я не зʼявлявся на тренуванні з футболу три тижні, як думаєш? — Айзек засміявся. — якщо серйозно, то що ти хотіла розказати?
Есме не витримувала його погляд на собі. вона відчула, як її щоки запалали ще яскравіше, і дивитися в його небесні очі ставало просто неможливо.
— ну коротше, роби з цим що хочеш, думай що хочеш, але ну я не можу вже мовчати і бачити тебе і не знати, чи маю я взагалі шанс, просто знай, що ти мені страшенно подобаєшся, отак…
декілька секунд, що підлітки мовчали, здалися Есме вічністю. вона мало чого боялась в цьому житті, а тут всього лише якийсь хлопак, перед яким жахливо страшно просто знаходитись.
— ого, — Айзек наче і не здивувався. — прикольно.
— секунду, тобто я тобі «ой, ти мені подобаєшся», а ти мені просто «прикольно»? ти наді мною знущаєшся? я тут ледве не померла, а ти кажеш «ого»?
— аж ніяк, — хлопець ніяково почесав потилицю. — вибач, що так здалося. просто ну, мені тебе всі такою класною описували, ти така і є, не думай, просто я і уявити не міг, що ти обереш саме мене з усіх твоїх можливих варіантів. знав би, зізнався б в перші дні, як ми спілкуватись почали…
— в перші дні? — Есме вухам не вірила. не могла вона не помітити, що її почуття взаємні.
— ну да, я на тебе задивлявся ще з початку року, а як почув, яка ти хороша, то взагалі розтанув, — Айзек потиснув плечима. — я не думав, що це буде для тебе сюрпризом, багато кому ти подобаєшся, я думав, ти звикла до залицяльників, і особливо якось знаків не подавав, бо дружба з тобою одна з найкращих речей, що зі мною траплялися. і знаєш, ми запізнюємося взагалі-то.
Есме широко розплющеними очима дивилася на хлопця. в СЕНСІ багато кому подобається? хоча неважливо, подобається саме ЙОМУ? і він так спокійно про це говорив? чому ж тоді в неї самої відмовляли ноги і ледве серце не вистрибнуло?
— ми йдемо? — Айзек встав з-за столу та простягнув Есме руку, щоб допомогти дівчині встати. і не відпустив.
— змагання скоро почнуться, до речі, а ти навіть не торкнулась до стакану.
— ой, точно, — Есме розгублено встромила ложку в напій. — взагалі, у мене є дещо важливе, і я хочу щоб ти просто знав…
— ми не підемо на змагання, бо ти кидаєш школу і тікаєш з міста?
— та ні, ти що! невже ти так не хочеш іти на стадіон?
— я не зʼявлявся на тренуванні з футболу три тижні, як думаєш? — Айзек засміявся. — якщо серйозно, то що ти хотіла розказати?
Есме не витримувала його погляд на собі. вона відчула, як її щоки запалали ще яскравіше, і дивитися в його небесні очі ставало просто неможливо.
— ну коротше, роби з цим що хочеш, думай що хочеш, але ну я не можу вже мовчати і бачити тебе і не знати, чи маю я взагалі шанс, просто знай, що ти мені страшенно подобаєшся, отак…
декілька секунд, що підлітки мовчали, здалися Есме вічністю. вона мало чого боялась в цьому житті, а тут всього лише якийсь хлопак, перед яким жахливо страшно просто знаходитись.
— ого, — Айзек наче і не здивувався. — прикольно.
— секунду, тобто я тобі «ой, ти мені подобаєшся», а ти мені просто «прикольно»? ти наді мною знущаєшся? я тут ледве не померла, а ти кажеш «ого»?
— аж ніяк, — хлопець ніяково почесав потилицю. — вибач, що так здалося. просто ну, мені тебе всі такою класною описували, ти така і є, не думай, просто я і уявити не міг, що ти обереш саме мене з усіх твоїх можливих варіантів. знав би, зізнався б в перші дні, як ми спілкуватись почали…
— в перші дні? — Есме вухам не вірила. не могла вона не помітити, що її почуття взаємні.
— ну да, я на тебе задивлявся ще з початку року, а як почув, яка ти хороша, то взагалі розтанув, — Айзек потиснув плечима. — я не думав, що це буде для тебе сюрпризом, багато кому ти подобаєшся, я думав, ти звикла до залицяльників, і особливо якось знаків не подавав, бо дружба з тобою одна з найкращих речей, що зі мною траплялися. і знаєш, ми запізнюємося взагалі-то.
Есме широко розплющеними очима дивилася на хлопця. в СЕНСІ багато кому подобається? хоча неважливо, подобається саме ЙОМУ? і він так спокійно про це говорив? чому ж тоді в неї самої відмовляли ноги і ледве серце не вистрибнуло?
— ми йдемо? — Айзек встав з-за столу та простягнув Есме руку, щоб допомогти дівчині встати. і не відпустив.
🥰1
поки є можливість, я розкажу про Дженні, бо все власне почалося з неї
про її минуле невідомо нічого(бо мені правда лінь думати), може Дженні це і несправжнє імʼя взагалі, реальність така: вона зʼявилась у Віллоу Крік з мінімумом грошей та диким бажанням робити злооооо
не памʼятаю вже, що сталось на початку, факт фактом — she was a MENACE, вона сварилася з усіма але не одразу, з деякими вона спілкувалась як нормальна людина, а з деякими і в ліжку спілкувалась)) коротше гроші витрачались швидше ніж зароблялися, тому в якийсь момент Дженні завела собі мікросадочок, продавала квіти фрукти овочі, ну і собі лишала на покушац
коханців та коханок у неї було неймовірно багато, основні це жіночка яку я не памʼятаю як звати і Ерік, який став батьком Хезер
про Еріка пізніше, зараз про пані яку я назву Д бо чесно її я не згадаю. я вважаю, що це найближче що було у Дженні до кохання. вони були дуже близькі подруги, у Д з її чоловіком були полістосунки ще й дитина, але все окс, у дівчат загалом були розваги на ніч і погуляти вдень. Д старша за Дженні, трошки мудріша, дуже добріша, Хезер її обожнювала до речі
з Еріком все цікавіше бо Дженні не сильно хотіла дитину, але вона вже була не молода і їй ставало сумно(?) що вона своє життя не продовжить, і коли почало все крутитися з Еріком, вона глянула на його дітей і така «ну єбать. ну чо нє)» і вирішила що якщо щось станеться вона заперечувати не буде. але сама вагітність стала диким сюрпризом, і як я вже казала моя сучька дуже дивна жінка, і вона просто ✨✨впала на ігнор✨✨. Ерік ні сном ні духом про ще одну свою дитину — а вони живуть по сусідству, я нагадую — і як би не намагався знайти зустрічі з Дженні(для того щоб просити її не казати Гейвен про його зради), він не міг, бо Дженні розумно вибирала шляхи додому щоб не пересіктися і не відкривала двері, скільки б чоловік там не стояв. він до речі молодший за неї, за моїм лором на років 15. коли Хезер виросла, стало важче ховати дитину, тому Дженні прийшла вночі на поріг, посадила сонного Еріка на його ж диван і розказала, що дитина є, але я тобі її не віддам. коротше, Ерік вмер, думаючи, що Гейвен не знає про його зради(спойлер, вона знала про все), і що він кличе Хезер на свята по доброті душевній. всі знали про батьківство Хезер, просто всі не говорили про це при Еріку
от десь так
про її минуле невідомо нічого(бо мені правда лінь думати), може Дженні це і несправжнє імʼя взагалі, реальність така: вона зʼявилась у Віллоу Крік з мінімумом грошей та диким бажанням робити злооооо
не памʼятаю вже, що сталось на початку, факт фактом — she was a MENACE, вона сварилася з усіма але не одразу, з деякими вона спілкувалась як нормальна людина, а з деякими і в ліжку спілкувалась)) коротше гроші витрачались швидше ніж зароблялися, тому в якийсь момент Дженні завела собі мікросадочок, продавала квіти фрукти овочі, ну і собі лишала на покушац
коханців та коханок у неї було неймовірно багато, основні це жіночка яку я не памʼятаю як звати і Ерік, який став батьком Хезер
про Еріка пізніше, зараз про пані яку я назву Д бо чесно її я не згадаю. я вважаю, що це найближче що було у Дженні до кохання. вони були дуже близькі подруги, у Д з її чоловіком були полістосунки ще й дитина, але все окс, у дівчат загалом були розваги на ніч і погуляти вдень. Д старша за Дженні, трошки мудріша, дуже добріша, Хезер її обожнювала до речі
з Еріком все цікавіше бо Дженні не сильно хотіла дитину, але вона вже була не молода і їй ставало сумно(?) що вона своє життя не продовжить, і коли почало все крутитися з Еріком, вона глянула на його дітей і така «ну єбать. ну чо нє)» і вирішила що якщо щось станеться вона заперечувати не буде. але сама вагітність стала диким сюрпризом, і як я вже казала моя сучька дуже дивна жінка, і вона просто ✨✨впала на ігнор✨✨. Ерік ні сном ні духом про ще одну свою дитину — а вони живуть по сусідству, я нагадую — і як би не намагався знайти зустрічі з Дженні(для того щоб просити її не казати Гейвен про його зради), він не міг, бо Дженні розумно вибирала шляхи додому щоб не пересіктися і не відкривала двері, скільки б чоловік там не стояв. він до речі молодший за неї, за моїм лором на років 15. коли Хезер виросла, стало важче ховати дитину, тому Дженні прийшла вночі на поріг, посадила сонного Еріка на його ж диван і розказала, що дитина є, але я тобі її не віддам. коротше, Ерік вмер, думаючи, що Гейвен не знає про його зради(спойлер, вона знала про все), і що він кличе Хезер на свята по доброті душевній. всі знали про батьківство Хезер, просто всі не говорили про це при Еріку
от десь так
🤯1
приблизний вік значить на момент народження Хезер:
Дженні — 43
Ерік — 27
Д — 56
Гейвен — 24
близнюки — 5
Хезер 0
Дженні — 43
Ерік — 27
Д — 56
Гейвен — 24
близнюки — 5
Хезер 0
🤯1