“Опори вишок зруйнувати майже неможливо, адже споруда продумана на випадок техногенних катастроф, штормів, є укриття. Розмістити там озброєння, техніку — не проблема, жити — теж. Важливість цих обʼєктів у тому, що, по-перше, вони українські, по-друге, це передові пункти оборони. Контролюючи ці “вишки”, ми контролюємо певну частину Чорного моря. Якщо противник спробує підійти, ми будемо завдавати йому ураження”, — розповідає про значення вишок Нед.

“Я постійно стежу за ворогом. Дивлюся, яке вони озброєння нове приймають, які в них нові тактики. Якщо ти знаєш ворога, то в певний момент ти вже знаєш його алгоритм дій — і як ефективно цьому протидіяти”.

“Я більше переймаюся за товаришів своїх, аніж за себе. Так само переживаю за свою державу: мабуть, найтяжче буде після стількох років боротьби та стількох втрат, втратити всю країну. Такої країни більше не буде”.

“Домыслы это — типа, Украина на 2000 километров нанесла. Башкой подумайте: это топливный бак большой нужен. Если большой бак, то мотор помощнее надо, а взрывчатки мало будет. Если больше взрывчатки, сам габарит большой — ему пересечь Уральские горы надо, подняться на высоту. Там его видно хорошо будет, да х..рня это”, — каже.

“Ну, скорее всего, из Казахстана откуда-нибудь, или местная зараза. За бабки, за деньги они. А тут же регион, считай… Тут х..хлов знаешь сколько?”, — підозрює.

“Ты ему скажи, мы тебя в любом случае понесем, уже с отрезанными ногами, на..й. Чтобы полегче. Чтобы полегче он был, ручки можем, ножки отрезать, все перебинтуем, б..ь, зажгутуем”, — пропонує один з окупантів.

“Да, так точно, да и нам полегче будет его нести тогда”, — погоджується другий.

“Нашли покушать, соленье, варенье, сейчас его глюкозы накормим, если мои будут мозги мне е..ть, я ему и ногу отрублю”, — резюмує московит.