В Олександрійській громаді розпочинається громадське обговорення нових назв вулиць.

Долучитися до процесу можна за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdJcDWt0kfErzTkcHDGCGFpYz604i8ZD6HP2xfKPzPu9SPVFA/viewform?pli=1

Одеса знову неприємно дивує.

Томатна, Обліпихова, Малинова, Персикова, Фруктова, Грушква вулиці, Чорничний, Цукровий, Флейтовий провулки - це потенційні назви нових вулиць.

Але є і кілька хороших потенційних назв, проте вони знову в меншості.

Підтримати чи проголосувати проти нових назв можна за посиланням:
https://citizen.omr.gov.ua/discussion/

У Волинському університеті демонтували серпи і молоти, які якимось чином там досі збереглися.

Схоже, що українізації ми так і не дочекалися, а міська рада зафарбувала російськомовний напис.

Що ж, хоча б так.

Процес вилучення пам'ятників Щорсу і Пушкіну в Києві з державного реєстру досі триває.

Скільки можна?

Якщо є політична воля - це можна зробити дуже оперативно.

😡Геннадій Труханов та його посіпаки віддають перевагу російським імперцям, а не героям сьогоднішньої війни!
☝️
Як ви могли помітити, міська влада за 9 років війни не присвятила жодної вулиці у мільйонному місті загиблим українським військовим.
☝️
Лише під час повномасштабного вторгнення помпезно відзвітувала про абстракний "проспект Українських героїв" та назви алей в парку Перемоги на честь родів військ (самі алеї не містять адреси, тому їх перейменування це не більше, ніж формальність "для галочки").
☝️
Хоча за даними самої міської ради в рамках деколонізації мають бути перейменовані декількасот вулиць, вони чомусь заповнюються переважно абстракними назвами на кшталт "цвяхово-ванкуверсько-футуристичними".
☝️
Це своєрідний спосіб саботажу процесу, коли, з одного боку, частина вулиць формально перейменовується, однак нові назви безликі, компромісні, що створює вакуум на випадок "єслі наши прідут".
☝️
У зв'язку із цим, з 02.08.2023 Сектор Мінветеранів, військове командування, громадськість, ветеранська спільнота і родичі загиблих подали міському голові Одеси пропозиції щодо перейменування:
❌ вул. Жуковського ➡️ ✅Віталія Блажка.
❌ вул. Генерала Бочарова ➡️✅ Владислава Бувалкіна.
❌ вул. Генерала Петрова ➡️ ✅Дениса Максишка .
❌ вул. Маршала Говорова ➡️ ✅Валерія Самофалова.
❌ вул. Черняховського ➡️ ✅Артура Савельєва.
❌ вул. Посмітного ➡️ ✅Євгенія Танцюри.
☝️
Ці пропозиції --- консолідована позиція держави та громадськості, а обрані вулиці є великими міськими артеріями, які за розміром є гідними подвигу полеглих захисників.
☝️
Однак останні події демонструють, що міська рада налаштована і далі всіляко затягувати із питанням меморіалізації наших героїв.
☝️
У цьому на диво міська влада на чолі з Геннадієм Трухановим знайшла союзника у вигляді одеського волонтера/патріота/краєзнавця Олександра Бабича.
☝️
Засідання історико-топонімічної комісії, яка займалась цим питанням, чомусь саме із посиланням на "робочу групу" (яку очолює Олександр), відбувалося:
❌ так, ніби конкретних пропозицій взагалі не надійшло, і хоча перейменувати вулиці на честь Героїв України ніби і погодились, однак не зараз і не ті вулиці, які пропонують, у т.ч. родини загиблих.
❌вулицю імперця, воєнкора та автора гімну "Боже царя храні" Жуковського поки що не захотіли перейменовувати на честь Героя України, азовця Віталя Блажко, оскільки Жуковський взагалі Шевченка врятував і взагалі вона має бути безликою Поштовою, а радянський міфологізований Генерал Петров "боровся з фашизмом", тому треба його "теж не забувати".
❌Олександр Бабич взагалі запропонував запроторити Віталія Блажка на маленьку Махачкалінську, хоча у 2022 році ця ж комісія сама ж відмовлялась називати навіть Махачкалінську вулицю на його честь.
✅Лише одну вулицю Бочарова погодились перейменувати на честь Владислава Бувалкіна. Одну вулицю у мільйонному місті (!!) на 2 рік повномасштабної війни 🤦.
❌Кавалерів ордену "За мужність" ІІІ ступеня, захисників Маріуполя Бабич та компанія пропонують увічнити "після війни" 🤦 Герої гинуть вже зараз, їхній подвиг витримав випробування часом, однак втративши найцінніше --- своє життя на повагу вони вже після смерті мають чекати “до перемоги”. Може члени комісії самі сумніваються у цій перемозі?
☝️Тим більше, якщо під час активної фази вторгнення місцева влада озвучує десятки маніпуляцій та не знаходить часу на вшанування загиблих, то “після перемоги”, коли небезпека мине, знайдеться тисяча причин чому це питання “не на часі”.
❌Комісія і Олександр чомусь вирішили зупинитись лише на тих, хто є Героєм України або повним кавалером ордену за мужність (тобто всіх трьох ступенів, що можливе лише, якщо людина довго служить у складі війська). Хоча орден "За мужність" ІІІ ступеня також є однією з найвищих державних нагород, ще й наданий захисникам Азовсталі посмертно.
❌
Тобто за старою схемою ніби і зробили вулиці, але і не в центрі, і не великі, і оскільки Героїв та повних кавалерів в Одесі до 10, то можна зберегти декілька сотень вулиць та весь історичний центр для "цукрових" або ж російських-імперських підприємців "які мали будинок на цій вулиці".

❌
Після того, як ми пішли з засідання, комісія внесла на розгляд близько чотири десятка вулиць, більшість з яких знову ж таки "цукрові", "ольвіївські" та інші.
☝️
Тобто розповідаючи, що "питання складне", "війна ще не закінчилась", "може не вистачити вулиць і багато військових гинуть" комісія щосили зменшує кількість одеських вулиць, найменовуючи їх на абстрактний манір.
☝️
Проявляючи неабиякий патріотизм ІТК та Олександр Бабич виявляється вирішили піти далі та взагалі всупереч Закону вигадати собі "державу в державі" --- низку обмежень, які мають затулити рота військовим, родинам загиблих та громадськості (див. коментарі).
☝️
Поки саме зараз наші воїни кладуть своє життя та здоров'я на фронті, міський голова та його придворні посіпаки під виглядом "системної і складної роботи" грають у довгу і намагаються вбити пам'ять про них --- залишивши згадку лише на кладовищі.
👆Забігаючи наперед наголошуємо, що ні статус волонтера, ні статус мецената, ні статус міського голови не дають право зневажати пам‘ять про полеглих героїв та маніпулювати нею.
❗️Це черговий сигнал центральній владі про те, що одеська влада свідомо протидіє державній політиці національної пам'яті, зберігаючи підґрунтя для м'якого російського впливу.

Об'єднання добровольців Одещини

Не думали, що колись це напишемо. Але просимо підтримати в коментарях на Ютубі новин Харківської міської ради ініціативу Ігоря Терехова про декомунізацію Жукова у Харкові.

Посилання:

https://www.youtube.com/watch?v=8tKlcjf5Chs

Це просто абсурд!

У місті Червоноград на Львівщині жінка заявила, що СРСР досі існує, а Верховну Раду України вона не визнає.

Це було на зборах щодо перейменування міста.

Увага, їй навіть аплодували.

Львівське управління СБУ, ваш вихід.

Ще один радянський монумент на Львівщині приберуть до кінця жовтня.

Цього разу у селі Ситихів біля Львова.

У Харківському метрополітені демонтовано 19 віршів Пушкіна та планують демонтувати 2 барельєфи із його зображенням.

Мінкульт надав дозвіл на перепоховання радянських солдатів у Тячеві на Закарпатті на кладовище.

У окупованому Новопскові на Луганщині перейменували вулицю Ватутіна на честь загиблого героя.

Також Мінкульт дав дозвіл на перепоховання радянських солдатів у місті Жидачів на Львівщині.

У Білгород-Дністровському таки демонтують пам'ятник Зої Космодем'янській біля школи.

Також Мінкульт дав дозвіл на перепоховання у курортному селищі Славсько.

Звернення борців за волю України щодо необхідності перейменування Червонограда ще у 1992 році.

І знову проблеми в Червоноградському районі Львівської області.

Лопатинська громада досі не провела демонтаж понад 10 пам'ятників.

Посилання:
https://wz.lviv.ua/news/499214-naihirshe-dekomunizatsiia-prosuvaietsia-u-lopatyni-chervonohradskoho-raionu-u-chomu-prychyna