Ще один радянський монумент демонтовано на Львівщині.

У селі Великі Дідушичі на Стрийщині.

Фото: Олег Радик

Обожнюємо наш фейсбук і подібні коментарі.

Особливо десь з Португалії.

У місті Красноград на Харківщині на сесії міськради відмовилися надати землю під капличку для ПЦУ.

У місті немає жодної церкви ПЦУ та монополія московського патріархату.

Це до того, що вони відмовилися перейменовувати місто.

Когось чекають?

У місті Доброслав у Одеській області суд визнав незаконним перейменування вулиць на честь Бандери та героїв УПА

Перейменування вулиць відбулися в тому числі і на звернення нашої ГО.

Обидва позивачі — доброславські підприємці. Олександр Білоконь до 2021 року очолював відділення поліції в Березівці Одеської області. Зараз займається бізнесом. Людмила Замрій очолює ТОВ «Аура 2012».

Тобто, колишній голова відділку поліції подав до суду проти перейменування вулиць іменем національних героїв.

Більш ніж впевнений, що він готувався зустрічати окупантів.

Тут є робота для СБУ.
Кожен з позивачів - потенційний колаборант

У Виноградові під меморіалом радянським воїнам останків тіл виявлено не було. Тож тепер місцева влада може демонтовувати радянську стелу в межах закону про декомунізацію.

Це село Требухів біля Києва.

На табличках - вулиця Постишева, одного з організаторів Голодомору.

Хоч її вже і перейменували у 2016 році, проте ці таблички досі не зняли.

Така байдужість людей вражає і вбиває.

Пам'ятаємо і помстимося.

З фасаду Ратуші демонтовано радянську меморіальну дошку.

Це один з останніх об'єктів у Львові, який мали демонтувати.

🇺🇦🇫🇮 Фінляндія визнала Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу. Відповідну заяву підписали 164 з 200 депутатів Едускунти.

Посилання:
https://www.eduskunta.fi/EN/tiedotteet/Pages/Speaker-Halla-aho-met-with-Chairperson-of-Ukrainian-Parliament-in-Kyiv

Депутати від "ОПЗЖ" та частина "Слуг Народу" намвгаються заблокувати закон, який мав би заборонити діяльність церкви московського патріархату на території України.

Максим Бужанський, Артем Дмитрук, Данило Гетьманцев та ще понад 40 народних депутатів просять спікера ВР звернутись до Венеційської комісії через питання УПЦ (МП).

Група з більш ніж півсотні народних депутатів просить спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука запропонувати Венеційській комісії на експертизу законопроєкт щодо так званої «заборони УПЦ МП».

І тут і фракції "Слуг Народу" є важка "розвилка", або виключати з партії цих осіб, або підписатися під тим, що частина їх однопартійців є лобістами російської церкви в Україні.

Відсутність реакції на подібні рухи - це діагноз для даної політичної сили.

Українська еклектика.

Вгорі серп і молот, а внизу банер з гаслами Слава Україні - Героям Слава.

Це одна з державних будівель у місті Фастів на Київщині, сьогодні.

Що в голові у людей, які дозволяються подібні поєднання?

Процес перейменування вулиць триває на Одещині.

Цього разу це Шабо і села громади.
Мінус 12 вулиць.

Періодично нам здається, що в суттєвій кількості громад навіть не чули про деколонізаційний закон.

Так на Миколаївщині нам відмовили у перейменування села Мічуріне. Нібито до цього питання вони хочуть повернутися після завершення воєнного стану.

Проте цього часу в них немає. З 27 січня ці повноваження вони вже втрачають і назву оберуть за них.

Процес декомунізації на Прикарпатті починає потихеньку рухатися.

Демонтовано радянський монумент у селі Петранка.

Далі буде.

У місті Гайворон і селах громади у Кіровоградській області перейменовано понад 100 вулиць.

На жаль, переважна більшість з них носить нейтральні назви і є лише кілька якісних нових.

На території області лишилося близько 1100 вулиць з російськими/комуністичними назвами.

У місті Фастів на Київщині досі не демонтовано пам'ятник більшовицьким окупантам, який мали прибрати ще згідно закону про декомунізацію у 2016 році.

Тобто вже більше 7 років, як вони саботують цей процес.

Надіслали звернення до міської ради з вимогою негайно прибрати цей об'єкт з публічного простору.

‼️ Євроінтеграція без русифікації!

Під приводом європейської інтеграції уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, спрямований буцімто на захист національних меншин. Однак поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізми її захисту. І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд не дослухався до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не чіпати закони про мову, освіту та медіа.

Симптоматично, що проєкт писався кулуарно, його «громадське обговорення» тривало лише один день, а від парламенту вимагається ухвалити його одразу в цілому вже на початку грудня. Протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством.

Ідеться про масову русифікацію, лише відкладену в часі на кілька років (що створює небезпечну ілюзію, буцімто це буде не скоро і «якось розсмокчеться»). Після ухвалення проєкту №10288:

телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;

телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.

Ба більше, саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах «допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин».

Так само де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься «на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин». Книгарні так само зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.

Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту 10288. В ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій, та інші речі, які не стільки захищають права меншин, скільки дискримінують решту громадян України.

По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції.

Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи суспільне протистояння.

Крім того, урядовий проєкт робить ведмежу послугу представникам національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У класах з навчанням такими мовами частка навчання українською замість передбачених чинним законом 30% буде зведена до 3-4 предметів. У школярів, які пішли в школу до 2018 року, не буде й цих кількох предметів українською. У приватних університетах дозволять усе навчання мовами меншин. Тобто дітей з національних меншин ізолюють у «мовних гетто», де більшість з них не зможе нормально опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу й кар’єру в Україні.

Уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством, і тепер намагається «задобрити» Орбана й інших шантажистів за рахунок інтересів українців і мови.

Ухвалення законопроєкту №10288 у поданому вигляді є категорично неприйнятним.
Європейська інтеграція і русифікація – несумісні.

Депутати мають ретельно переписати законопроєкт, не залишивши в ньому жодної антиукраїнської, особливо русифікаторської норми.

Вітер зніс пам'ятник червоногвардійцю Севастополі.

Буває і таке.

В окупованому Алчевську на Луганщині пам'ятник жертвам Голодомору розбили ще в 2014 році.

Але люди цьогоріч принесли туди квіти.