Погруддя молодогвардійцям на вулиці Культури у Харкові демонтовано!

Далі буде.

Відтепер треба демонтувати пам'ятники Малишеву, Шумілову, Ломоносову та ще низку подібних об'єктів.

Фото: Суспільне Харків.

Друзі, підписуємося на наш Інстаграм!

Там всього 1 тисяча підписників, що неймовірно мало, як для нашої діяльності.

Підписуйся та розкажи про нас в сторіз!

Посилання:
https://www.instagram.com/decolonizationukraine/

Не в захваті, що це не було зроблено кілька років тому, або хоча б рік тому.

І зараз це виглядає м'яко кажучи не дуже.

Хоча назв хороших і багато.

Але подаємо як факт.

Ще два села до перейменування готують на Рівненщині.

Цікаво, як воно жити у Московщині.

І ще раз про дату, яку в багатьох містах України місцева влада відзначила покладанням квітів під отакі пам'ятники.

Цей конкретно позичив з-під допису мера м. Берегове.

"Ми виконали свій обов'язок" - це люта брехня. Жодного обов'язку нападати на інші держави і вбивати її громадян у солдат ЧА не могло бути. Захищати батьківщину, хоч би і соціалістичну - так.

Хоча тут є про що поговорити - якщо ми всі так ґлорифікуємо УНР і ЗУНР, живемо під їхніми прапорами, вшановуємо їхніх керівників, то в який момент держава-окупант - Совєтская Росія стала родіною українців?

Тобто з одного боку ми шануємо холодноярців, героїв Крут і лицарів Зимового Походу, називаємо на їхню честь підрозділи ЗСУ, а іншою вшановуємо вояків армії, яка розстріляла тих самих крутян.

Україна, окупована в 1920 році Росією, справді у 1979-мц взяла участь в окупації Афганістану. Сто шістдесят тисяч мешканців УССР через ту війну пройшли. Три тисячі загинули. Чи треба про них говорити - так. Чи мають вони мати такі меморіали як на фото - ні. Чи мають у них бути державні пільги як учасників тієї злочинної війни - ні.

Бо вони тоді робили те, що сьогодні роблять росіяни в Україні - знищували чужу державу.

Вахтанг Кіпіані

Пісочин позбувся вулиці імені сепаратиста Євгена Кушнарьова.

А тепер увага. На фасаді Харківської міської ради висить меморіальна дошка з його пикою і російською мовою.

Здається, що вже на часі прибрати її геть.

Трохи екскурс в історію.

Де помаранчевий Кернес разом з Аваковим кричать - Кушнарьова геть)

https://youtu.be/NGOXCYb5oaY?si=taGcY7Kndc5OcITu

Також у селищі Пісочин біля Харкова назвали вулицю іменем родини Беліменків.

Батька та сина, які віддали своє життя у боях за Україну.

Син у Маріуполі, а батько у Бахмуті.

Честь.

Скандальний нардеп Артем Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого СБУ за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії рф проти України.


13 лютого Солом’янський районний суд Києва призначив заставу у розмірі 121 тисячі гривень Музичуку.

Абсолютно упороті у селищі Перштравенськ на Житомирщині хочуть зберегти назву.


Сюжет за посиланням:
https://suspilne.media/685444-ziteli-persotravenska-na-zitomirsini-vidmovlautsa-vid-perejmenuvanna-selisa/?utm_source=facebook&utm_medium=ps&fbclid=IwAR31LoHeAAEOWK6JfOQT_p9juREd4DYKWMcH3gaU4lznSjPE4gffRYWkzdA

У місті Каневі на Черкащині демонтують дошку, постамент і погруддя Олегу Кошовому.

Чекаємо на виконання рішення якомога швидше.

Але хочемо наголосити, що у місті ще дуже багато роботи з декомунізації/деколонізації.


Також просимо перейти у коментарі і підтримати цю ініціативу:
https://www.facebook.com/share/p/ahsHTTrqU45swubT/

На Херсонщині російські окупанти закатували до смерті 59-річного Степана Подольчака, настоятеля храму ПЦУ в Каланчак

Про це повідомила Каланчацька селищна військова адміністрація

Деталі за посиланням:

https://investigator.org.ua/ua/news-2/pivden/264202/?fbclid=IwAR11mBtV-7M2Hj_shjA-kmZTpllYAfAx_ty93thHYYf1L4ArbnXVUuhZ6Zs

У місті Кагарлик і селах громади на Київщині, перейменовано ще кілька вулиць.

Ніде у ЗМІ більше інформації не знайшли - але якщо раптом хтось знає цих жінок, пишіть, подякуємо!

На цьому фото російські солдати в момент окупації Авдіївки.

Щоразу, як вони захоплювали якесь місто, вони вішали прапори біля совєцького солдата, а потім проводили найшвидшу реконструкцію.

Для них культ совєцького солдата є священним і є однією зі "скрєп", які об'єднують різні національності на території імперії.

В Україні ж, досі тисячі пам'ятників совєцькому солдату, які ніхто не збирається прибирати, бо це ж дєдивоєвалє.

Хоча дивно, як совєцькі солдати згідно наших законів до 1922 року були окупантами, а далі стали ледь не визволителями.

Альошки - один головних маркерів русского міра, які лишаються на території України і треба нарешті мати політичну волю на повний їх демонтаж.

У Кривому Розі перейменують ще понад 10 вулиць.

У списку вулиці Плавільщикова (Покровський район), Ачинська, Уральська, Церетелі, Чернишевського, Чуковського, провулок Єршова (Інгулецький район), Затишна і Заводська (Покровський район), Озерна і Степова (Саксаганський район), а також вулицю Шмаківська (перейменована буде та, що в Саксаганському районі).

Також перейменують дитячий парк імені Гагаріна (Центрально-Міський район).

У Підгаєцькій громаді на Тернопільщині місцева влада проводить лише часткову декомунізацію, без демонтажу пам'ятників совєцькому солдату.

Переходимо за посиланням та нагадуємо, що альошек треба демонтувати:
https://www.facebook.com/share/p/i3RRNbUNBxfnXjMZ/

А це совєцький солдат у селі Дементіївка на Харківщині, де були важкі бої.

Подібних побитих альошек на територіях, де були активні бойові дії дуже багато.

Сподіваємося, що їх додумаються прибрати, а не відновлювати.

Радимо до уваги дуже цікавий ефір про декомунізацію від нашого київського колеги по справі - Олега Слабоспицького

https://youtu.be/HrXBe81ySzY?si=yM95ukyFt3wv9Fet

А розказуйте, що найбільш крінжове ще лишилося у вашому місті/селі.

Можете і фото кидати.

Чекаємо в коментарях)