Декомунізація на Кіровоградщині триває.
https://golosgromadu.info/dekomunizatsiya-v-oleksandriyi-znesut-shhe-dva-symvoly-komunistychnogo-rezhymu/
https://golosgromadu.info/dekomunizatsiya-v-oleksandriyi-znesut-shhe-dva-symvoly-komunistychnogo-rezhymu/
golosgromadu.info
Декомунізація: в Олександрії "знесуть" ще два символи комуністичного режиму
Днями в Олександрії засідала міська комісія з питань топоніміки, охорони культурної спадщини та місцевої символіки, повідомляє "Голос Громади" посилаючись на пресслужбу Олександрійської міськради. Комісія розглянула два питання, які стосувалися засудження…
Останнього розстріляного бандерівця - реабілітовано!
Сьогодні Національна комісія із реабілітації жертв політичних репресій нарешті повернула добре ім'я - Івану Гончаруку.
Перебудова. Гласність. 1989 рік. Харківського 62-річного пенсіонера п’ять днів судили на Волині за звинуваченнями, за які він вже відсидів свій термін у концтаборі та був звільнений. Повстанця Івана Гончарука розстріляли за два роки до проголошення незалежності України.
Справа шилася білими нитками від самого початку і до кінця. До свідків були залученні діти вбитих сорок років тому радянських активістів, штатних та позаштатних працівників НКВД.
Цікаво, що в 44-45 роках цим свідкам було лише 10-12 років, а Івану двадцять років, але свідки впізнали Івана Гончарука за фото зроблене в п’ятдесятирічному річному віці!
Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві. Через два місяці 8-10 вересня 1989 року в актовій залі Київського політехнічного інституту відбулися установчі збори "Народного руху України за перебудову".
Сьогодні Національна комісія із реабілітації жертв політичних репресій нарешті повернула добре ім'я - Івану Гончаруку.
Перебудова. Гласність. 1989 рік. Харківського 62-річного пенсіонера п’ять днів судили на Волині за звинуваченнями, за які він вже відсидів свій термін у концтаборі та був звільнений. Повстанця Івана Гончарука розстріляли за два роки до проголошення незалежності України.
Справа шилася білими нитками від самого початку і до кінця. До свідків були залученні діти вбитих сорок років тому радянських активістів, штатних та позаштатних працівників НКВД.
Цікаво, що в 44-45 роках цим свідкам було лише 10-12 років, а Івану двадцять років, але свідки впізнали Івана Гончарука за фото зроблене в п’ятдесятирічному річному віці!
Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві. Через два місяці 8-10 вересня 1989 року в актовій залі Київського політехнічного інституту відбулися установчі збори "Народного руху України за перебудову".
Депутати Краматорська підтримали ініціативу щодо встановлення пам’ятника Степану Чубенку.
Краматорська міська рада ухвалила рішення про виділення 250 тисяч гривень задля встановлення у місті пам’ятника Степану Чубенку.
Встановлений пам’ятний знак буде у Саду Бернацького поруч із футбольним полем. На ньому тренується футбольний клуб «Авангард», перший номер у команді якого назавжди закріплений за Степаном Чубенком.
Нагадаємо, 16-річний Степан Чубенко навчався в Краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди «Авангард» і прагнув стати професійним спортсменом.
У 2014 році Степан Чубенко брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, які проводилися в Краматорську. Під час обстрілу він допомагав спускатися в притулок літнім людям. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор «ДНР».
У липні 2014 хлопець повертався з Києва до рідного Краматорська, проте в Донецьку його схопили та розстріляли бойовики так званої «ДНР»
Краматорська міська рада ухвалила рішення про виділення 250 тисяч гривень задля встановлення у місті пам’ятника Степану Чубенку.
Встановлений пам’ятний знак буде у Саду Бернацького поруч із футбольним полем. На ньому тренується футбольний клуб «Авангард», перший номер у команді якого назавжди закріплений за Степаном Чубенком.
Нагадаємо, 16-річний Степан Чубенко навчався в Краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди «Авангард» і прагнув стати професійним спортсменом.
У 2014 році Степан Чубенко брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, які проводилися в Краматорську. Під час обстрілу він допомагав спускатися в притулок літнім людям. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор «ДНР».
У липні 2014 хлопець повертався з Києва до рідного Краматорська, проте в Донецьку його схопили та розстріляли бойовики так званої «ДНР»
❤1
Сюжет Суспільного про декомунізацію у Кропивницькому.
https://kr.suspilne.media/episode/41559?fbclid=IwAR2Vmoahiaj81oG1kwNmc1KSgIku4WoPd03Kj_IP0YlA1Y62Z2o114nIspc
https://kr.suspilne.media/episode/41559?fbclid=IwAR2Vmoahiaj81oG1kwNmc1KSgIku4WoPd03Kj_IP0YlA1Y62Z2o114nIspc
kr.suspilne.media
28.04.2021. Сьогодні.Головне. Декомунізація. - UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ
Хуст, Закарпаття.
Ми подали пропозицію перейменувати вулицю Валентини Терешкової, яка підпадає під дію закону про декомунізацію, а окрім цього голосувала за анексію Криму на честь героя російсько-української війни, бійця ОДЧ "Карпатська Січ", який народився у селі Приборжавське Хустського району - Мирослава Мисли.
Її найближчим часом буде розглянуто.
Ми подали пропозицію перейменувати вулицю Валентини Терешкової, яка підпадає під дію закону про декомунізацію, а окрім цього голосувала за анексію Криму на честь героя російсько-української війни, бійця ОДЧ "Карпатська Січ", який народився у селі Приборжавське Хустського району - Мирослава Мисли.
Її найближчим часом буде розглянуто.
У Гадячі міська рада відмовляється перейменувати вулицю на честь депутатки Держдуми Терешкової
Вона голосувала за окупацію Криму і була ревізором ЦК КПРС.
https://lb.ua/society/2021/04/30/483702_gadyachi_miska_rada_vidmovlyaietsya.html
Вона голосувала за окупацію Криму і була ревізором ЦК КПРС.
https://lb.ua/society/2021/04/30/483702_gadyachi_miska_rada_vidmovlyaietsya.html
LB.ua
У Гадячі міська рада відмовляється перейменувати вулицю на честь депутатки Держдуми Терешкової
Вона голосувала за окупацію Криму і була ревізором ЦК КПРС.
Валківському повстанню - 101 рік!
Валківське повстання - найбільший антибільшовицький виступ на Харківщині.
Воно вибухнуло наприкінці квітня 1920 року під гаслами припинення війни, звільнення українського народу від ненависної комуністичної диктатури більшовиків і з-під гніту Москви взагалі.
Загони повстанців складалися з селян, яких примусово мобілізували до червоних, проте ті втекли до лісів та організувалися у бойові повстанські загони.
Перший бій повстанців відбувся 27 квітня 1920 року в лісі, через який проходила дорога з Валок на Ков'яги. Тоді повстанці вчинили напад на більшовицький конвой, який супроводжував до Харкова велику партію мобілізованих селян (до 500 осіб). Конвой був перебитий, а переважна більшість мобілізованих перейшла на бік повстанців.
Звістка про напад миттєво облетіла навколишні села, ставши сигналом до збройного повстання. Першими повстали Перекопська та Ков'язька волості.
29 квітня повстанці звільнили станцію Ков'яги від більшовиків і того ж дня оточили і роззброїли великий загін латиських стрільців (близько 200 осіб).
Успіх повстанців у районі станції Ков'яги сприяв тому, що повстання перекинулося на сусідні волості - Коломацьку, Олексіївську, Огульцівську, розповсюдившись таким чином на більшість Валківського повіту.
Повстання на Валківщині помітно відрізнялося від інших подібних виступів не тільки своїм розмахом, але й тим, що місцеве селянство організувало власне самоуправління та налагоджувало зв'язки з повстанцями з інших місцевостей.
На своїх зборах повстанці утворили військовий штаб та обрали орган самоуправління з гучною назвою "Український народний уряд". До складу цих органів увійшли переважно петлюрівці (Сорокін, Джуваго,Макаренко).
Новообраний селянський уряд, не гаючись, звернувся до населення з відозвою, закликаючи всіх "чесних синів України" підняти зброю проти большевицького режиму.
Повітовому більшовицькому військовому комісару від імені "Українського народного уряду" було передано ультиматум для Раднаркому УСРР.
Подаємо його цілком:
1) припинити війну;
2) припинити мобілізацію солдатів до більшовицького війська;
3) скасувати продрозкладку та реквізиції;
4) вивести московські війська з України і український народ сам собі влаштує життя, як захоче;
5) дати повну вільну торгівлю;
6) вільний вибір в урядові органи без комуністів;
7) повне самовизначення і самоуправління українського народу з його культурою та звичаями;
8) повна незалежність України від Москви;
9) вільне землекористування;
10) земля може бути вилучена тільки за відповідну плату;
11) воля релігій та віросповідань;
12) звільнити всіх заложників і борців за самостійність України.
30 квітня повстанці основними силами (до 2000 осіб) зайшли на околиці Валок, був запеклий бій, проте вони вимушені були відступити.
Розширення масштабів повстання, а також припинення руху залізницею змусили більшовиків перейти до надзвичайних заходів.
Більшовики розпочали каральну операцію, керував якою Роберт Ейдеман.
1 і 2 травня 1920 року виявилися фатальними для повстанців днями.
У лісі біля села Ков'яги вони спробували організувати відсіч карателям, проте були розбиті. Повстанці зазнали чималих втрат, багато також потрапило у полон.
4 травня у лісі біля села Сніжків відбувся останній запеклий бій.
Повстанці знову були розбиті.
Поразка дуже дорого коштувала повсталому селянству: сотні вбитих та поранених, сотні заарештованих, частина яких була відправлена до каторжної в'язниці, а частина утримувалась у тимчасовому концтаборі у Ков'ягах.
Валківське повстання - найбільший антибільшовицький виступ на Харківщині.
Воно вибухнуло наприкінці квітня 1920 року під гаслами припинення війни, звільнення українського народу від ненависної комуністичної диктатури більшовиків і з-під гніту Москви взагалі.
Загони повстанців складалися з селян, яких примусово мобілізували до червоних, проте ті втекли до лісів та організувалися у бойові повстанські загони.
Перший бій повстанців відбувся 27 квітня 1920 року в лісі, через який проходила дорога з Валок на Ков'яги. Тоді повстанці вчинили напад на більшовицький конвой, який супроводжував до Харкова велику партію мобілізованих селян (до 500 осіб). Конвой був перебитий, а переважна більшість мобілізованих перейшла на бік повстанців.
Звістка про напад миттєво облетіла навколишні села, ставши сигналом до збройного повстання. Першими повстали Перекопська та Ков'язька волості.
29 квітня повстанці звільнили станцію Ков'яги від більшовиків і того ж дня оточили і роззброїли великий загін латиських стрільців (близько 200 осіб).
Успіх повстанців у районі станції Ков'яги сприяв тому, що повстання перекинулося на сусідні волості - Коломацьку, Олексіївську, Огульцівську, розповсюдившись таким чином на більшість Валківського повіту.
Повстання на Валківщині помітно відрізнялося від інших подібних виступів не тільки своїм розмахом, але й тим, що місцеве селянство організувало власне самоуправління та налагоджувало зв'язки з повстанцями з інших місцевостей.
На своїх зборах повстанці утворили військовий штаб та обрали орган самоуправління з гучною назвою "Український народний уряд". До складу цих органів увійшли переважно петлюрівці (Сорокін, Джуваго,Макаренко).
Новообраний селянський уряд, не гаючись, звернувся до населення з відозвою, закликаючи всіх "чесних синів України" підняти зброю проти большевицького режиму.
Повітовому більшовицькому військовому комісару від імені "Українського народного уряду" було передано ультиматум для Раднаркому УСРР.
Подаємо його цілком:
1) припинити війну;
2) припинити мобілізацію солдатів до більшовицького війська;
3) скасувати продрозкладку та реквізиції;
4) вивести московські війська з України і український народ сам собі влаштує життя, як захоче;
5) дати повну вільну торгівлю;
6) вільний вибір в урядові органи без комуністів;
7) повне самовизначення і самоуправління українського народу з його культурою та звичаями;
8) повна незалежність України від Москви;
9) вільне землекористування;
10) земля може бути вилучена тільки за відповідну плату;
11) воля релігій та віросповідань;
12) звільнити всіх заложників і борців за самостійність України.
30 квітня повстанці основними силами (до 2000 осіб) зайшли на околиці Валок, був запеклий бій, проте вони вимушені були відступити.
Розширення масштабів повстання, а також припинення руху залізницею змусили більшовиків перейти до надзвичайних заходів.
Більшовики розпочали каральну операцію, керував якою Роберт Ейдеман.
1 і 2 травня 1920 року виявилися фатальними для повстанців днями.
У лісі біля села Ков'яги вони спробували організувати відсіч карателям, проте були розбиті. Повстанці зазнали чималих втрат, багато також потрапило у полон.
4 травня у лісі біля села Сніжків відбувся останній запеклий бій.
Повстанці знову були розбиті.
Поразка дуже дорого коштувала повсталому селянству: сотні вбитих та поранених, сотні заарештованих, частина яких була відправлена до каторжної в'язниці, а частина утримувалась у тимчасовому концтаборі у Ков'ягах.
Пам’ятник Симону Петлюрі у Полтаві: на конкурс подали 11 проєктів (ФОТО)
30 квітня у Полтаві відбулося перше засідання журі відкритого архітектурного Конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника Симону Петлюрі. На засіданні презентували 11 проєктів, кожен із яких допустили до участі в конкурсі і передали на розгляд членів журі.
Конкурсні проєкти оприлюднюватимуть з 3 до 24 травня. Обирати переможців конкурсу будуть шляхом онлайн-голосування.
З 25 до 27 травня підбиватимуть підсумки голосування, а 28 травня на другому засіданні журі конкурсу, визначать переможців.
30 квітня у Полтаві відбулося перше засідання журі відкритого архітектурного Конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника Симону Петлюрі. На засіданні презентували 11 проєктів, кожен із яких допустили до участі в конкурсі і передали на розгляд членів журі.
Конкурсні проєкти оприлюднюватимуть з 3 до 24 травня. Обирати переможців конкурсу будуть шляхом онлайн-голосування.
З 25 до 27 травня підбиватимуть підсумки голосування, а 28 травня на другому засіданні журі конкурсу, визначать переможців.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
На території майбутньої незалежної республіки Дагестан, сьогодні демонтовано пам'ятник Сталіну.