У Луцьку на стіні СІЗО з'явився мурал на честь останнього розстріляного комуністами бандерівця - Івана Гончарука. Його вбили, тільки подумайте, 12 липня 1989 року. Коли вже буяли на мітингах синьо-жовті прапори і навіть червоно-чорні. Коли вже існували Рух і "Меморіал". За рік до ухвалення декларації про державний суверенітет України. І всі, хто цей постріл у історію зробив, потім чудово почувалися в самостійній Україні. Від судді Плахтія і до типу президентки УССР Валентини Шевченко, шістки Щербицького і КГБ. Стаття про вояка УПА Гончарука, яку варто прочитати - https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/10/23/156416/

У Миколаєві перейменовано ще низку вулиць.

Тепер усунуто дублі.

Деталі за посиланням:
https://news.pn/uk/public/318513

Зміни на Google Maps тривають дрібними але впевненими кроками.

Я був у Грушовичах в 2018 році, коли польський інститут національної пам'яті, з ініціативи місцевого війта (чи навпаки) розкопував українську могилу. Перед тим вандали зруйнували на тому місці український пам’ятник. Розкопками хотіли довести, що там нібито немає ніяких поховань, то ж і пам’ятник був недоречний. Але вже за кілька годин виявили перші кістки. До участі в розкопках тоді українську сторону не допустили, а висновки українців проігнорували.

У Грушовичах я бачив абсолютно жалюгідну поведінку польського війта. З сусідніх сіл приходили українці і мало не плакали, дивлячись на те осквернення. І коли переконували, що там точно є поховання, то війт чуть не бився з ними. Це було ницо, негідно і просто дивно.

Як є ницим, негідним й дивним відсутність адекватної офіційної реакції на вандалізм щодо українських пам'ятників у Польщі. Акти вандалів не засуджували, могили і пам'ятники не відновлювали. Українські символи валили молотами і топтали, а офіційна Польща це ігнорувала. Жодних пояснень, притягнень до відповідальності, вибачень.

У відповідь тоді полякам заборонили проведення ексгумаційних робіт в Україні. Це був той рідкісний випадок, коли українська сторона чітко заявила польській, що або поляки проявлятимуть повагу і розмовлятимуть на рівних, або розмови не буде.
Сьогодні, коли чимало українських істориків і працівників Інституту національної пам’яті в лавах Збройних Сил України, з польської сторони, ніби користуючись моментом, знову лунає зверхнє «Україна повинна».

Volodymyr Molodiy

Також на Google Maps більше немає села з назвою Новомосковське у Дніпропетровській області.

І чудові новини зі Львівщини!

Селище Перше Травня, що на Донеччині, на Google Maps нарешті змінило назву на актуальну - Леонтовичі.

Також на Google Maps більше немає села з назвою Московське біля Покровська, що на Донеччині.

У селищі Щирець, що на Львівщині, нарешті відбулося перепоховання совєцьких солдатів з центру на кладовище.