🤡Цікаво розвиваються події. Після підписання листа до ЮНЕСКО - група захисників російської культури тепер забезпечила вихід у виданні "The Economist" абсолютно маніпулятивної та брехливої статті російського журналіста Аркадія ОСТРОВСЬКОГО про "культуру відміни" в Одесі.
🤡Центральною фігурою є Ніколай ВІКНЯНСЬКИЙ - який чомусь постійно акцентує увагу на своєму єврейському походженні або ж на походженні Бабеля нібито підкреслюючи, що Україна саме з антисемітських мотивів проводить деколонізацію, а Служба безпеки Україний переслідує його у вигляді "двох полковників з СБУ".
☝️Але імпотентність цієї служби в Одесі доводить хоча б той факт, що ні Вікнянський, ні Олександр Бабіч, ні Іван Ліптуга, ні інші "діячі культури", які підписали наклепницький лист до ЮНЕСКО або ж їздять по закордонах, дискредитуючи Україну не мали жодних наслідків.
🤦До мене доходили чутки, що саме Ніколай Вікнянський розігрує карту "антисемітизму" та розповідає, що усі тези, які суперечать поширюваними ним (в силу неосвіченості Ніколай використовує терміни "крайні праві", "етнонаціоналісти", "екстремісти" та іншу маячню, розповсюджує російські міфи, тощо) повʼязані не з тим, що вони безпідставні та давно фахово спростовані (привіт, гугл), а з тим, що він єврей 🤦
☝️Цікаво, що в черговий раз у статті згаданий вже не раз спійманий на брехі Олександр Бабіч, який стверджує, що він "на фронті", а для балансу думок взято лише вирвані з контексту коментарі доктора історичних наук Олександра Музичко та заснвниці ГО "РВН" Катерини Мусієнко. На підставі окремих вирваних з контексту тверджень автор демонструє Україну та Робочу групу "етнонаціоналістами".
🤦Взагалі стаття виглядає як огидна жовтуха.
Як я можу казати таке на адресу журналіста, хоч і російського, але такого поважного видання, як "The Economist"? 😱
Тому, що мені також відомо, що журналіст Аркадій ОСТРОВСЬКИЙ спілкувався також із Зоєю Казанжі, Сергієм Гуцалюком та іншими прихильниками деколонізації, так само звертався і до мене і обіцяв "подзвонити з Лондона", однак цього не зробив. Як бачите коментарів цих людей у статті нема.
Також мотиви, якими керувалася Робоча група неодноразово викладалися та пояснювалися публічно, особливо стосовно Бабеля, який був включений у розпорядження не за національною ознакою, а тому що у творах глорифікував комуністичний тоталітарний режим та служив у Петроградському ЧК і займав керівні посади у радянських псевдогромадських організаціях.
🤡Особливо огидно виглядає допис про переслідування людей за мовною ознакою в Одесі зі сторони Катерини МУСІЄНКО. Автор випадково "упустив" те, що існує закон, який зобовʼязує використовувати українську мову у публічній площині та сам характер російсько-української війни, яка є геноцидом, у т.ч. з метою знищення української ідентичності.
🤦А як вам термін "cultural war"? Тобто протести на 5-7 людей та купка місцевих маргіналів і декілька місцевих чиновників - це вже "війна"?
Крім того, зі статті можна зробити висновок, що Україна ні з того, ні з сього, в один день вирішила собі все російське демонтувати і мову заборонити, ніби і війни нема, а якщо вона є, то це Путін, шляхом ділення та клонування зараз окупував десятки відсотків української території і саме він не виходить на протести в Європі проти війни.
🤦Аркадій ОСТРОВСЬКИЙ повів себе як типовий "хороший русский" і хоч він покинув росію, але його творчість йде в ногу з "раша тудей" чи "росією 1".
⛔️Інше питання, що окремі громадяни України та навіть військовослужбовець-спекулянт 🤦 в найтяжчі для України часи там де її нема, починають розпалювати національну ворожнечу та дискредитувати свою державу закордоном.
🤔Поки безпекові та правоохоронні органи і військове керівництво продовжують це все "хавати" - захисники російського все більше нахабніють і шкодять, вже не всередині країни, а далеко за її межами. Потрібно офіційно реагувати.

Артем Карташов

На Google Maps більше немає селища з назвою Тарутине, що на Одещині

Тарутине було назване на честь наступу російської армії проти французів, який розпочався в жовтні 1812 р. від села Тарутиного Угодсько-Заводського повіту Калузької губернії.

Місто Ізмаїл, Одещина.

Демонтовно покажчик з написом "вулиця Ватутіна".

Далі буде.

Волинська область, у селі Смолярі Старовижівської громади чин похорону загиблого захисника Василя Солодухи звершували під брамою місцевого храму, бо священник УПЦ МП зачинив церкву на замок.

Поховали воїна 16 грудня. Про це написав настоятель храму Святителя Василія Великого Православної церкви України у Старій Вижівці Іван Зеленко.

«Провели в останню путь воїна Василя Солодуху, жителя села Смолярі. Вічна слава герою і Царство Небесне! На жаль, чин похорону завдяки промосковському настоятелю звершували під брамою місцевого храму», − написав Іван Зеленко.

Василь Солодуха загинув під час виконання бойового завдання в районі села Мала Вовча Харківської області. Воїну було 45 років.

У місті Ізмаїл, що на Одещині, демонтовано після нашого звернення ще кілька російськомовних вивісок.

Далі буде.

Також на Google Maps нарешті більше немає селища з назвою Суворове, що на Одещині.

У Кіровоградській області перейменували 6 парків та заказників.

Відповідне рішення прийняли депутати облради сьогодні, 20 грудня.

Список:
1) Ландшафтний заказник “Булгаківська балка” на Ландшафтний заказник “Козацька балка”. (біля м. Бобринець);
2) Ботанічний заказник “Верхів’я Кіровської балки” на Ботанічний заказник “Верхів’я Боківської балки”. (біля села Бокове)
3) Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Парк ім. В.І. Леніна” на Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Ковалівський”. (м. Кропивницький)
4) Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “50 років Жовтня” на Парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Дендропарк”. (м. Кропивницький)
5) Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Ульяновський парк” на Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Благовіщенський парк”. (Благовіщеньска ТГ)
6) Заповідне урочище “Балахівське” на Заповідне урочище “Інгулецьке”. (біля с. Інгулецьке)

Двоє українських істориків відкликали свої підписи під комюніке про Волинську трагедію

Деталі за посиланням:

https://bomok.com.ua/novyny/dvoye-ukrayinskyh-istorykiv-vidklykaly-svoyi-pidpysy-pid-komyunike-pro-volynsku-tragediyu/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2MWz2UWR2a7pcZi_uyMtGgmSYlYHYSn2w8omHFCm2cl5c8WkqiKjbLJ_E_aem_qQmXebrGR8nVtZ-rkxUbag

Це місто Горішні Плавні, що на Полтавщині.

І це фото зроблене сьогодні.
Досі не демонтовано в'їзний знак на якому розміщено 2 написи зі старою назвою "Комсомольськ".

Саме місто було перейменовано ще у 2016 році.

Є навіть розпорядження голови обласної адміністрації про демонтаж, яке досі ніхто не виконав.

Міська влада когось чекає?

Також на Google Maps біля Одеси відтепер є село Змієнкове.

Нова назва на честь генерал-хорунжого УНР Всеволода Змієнка.

Та скільки ж їх
https://bukvy.org/v-odesi-vchytelka-istoriyi-ukrayiny-vela-uroky-rosijskoyu-i-prosuvala-antyukrayinski-naratyvy/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2FtPQgPqtpP56VVt5qj6D6fehxwkZ_YHDCGCUvuDAAPbODc3PmV11HeYk_aem_sFescuf3EpUpF5b3idT2HQ

На Google Maps оновлено назву доволі великого села Першотравневе, що на Одещині.

Тепер актуальна назва - Причорноморське.