Також максимально неприємний кейс від вже колишнього очільника УІНПу - це визнання особу пана Паустовського такою, яка не підпадає під дію закону про деколонізацію.

Наводимо його цитати, які є абсолютно українофобським і це підпадає під пункт "закликати до українофобії чи русифікації" у законі про заборону пропаганди російської імперської політики.

Це особа, яка має аналогічну до Булгакова історію щодо ставлення до учасників визвольного руху.

Те, що ви бачите на цьому сьогоднішньому фото, напевне, міраж. Пам'ятного знаку на честь воїнів Гвардійської 200-ї червоноармійської Двінської дивізії 4 полку НКВС імені Дзержинського в Приозерному парку в Броварях нема. Принаймні таку відповідь отримав Vadym Pozdniakov на запит до Броварська міська рада. Чомусь на мій схожий запит до БМР чиновники громади не наважилася дати подібну відповідь. Влада просто його проігнорувала запит. А я запитав дещо конкретне: в які терміни буде демонтований зазначений пам'ятний знак. Нещодавно Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (наказом № 972 від 25.12.2024) визнало об'єкт таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До слова, відомості про цей пам'ятний знак є в реєстрі Київська обласна рада, у ще радянському офіційному переліку пам'яток міста тощо.

Отож, у Броварях у людному місці досі стоїть ворожий пропагандистський пам'ятник комуністичним покидькам, а місцева влада на чолі з Ігор Сапожко його в притул не бачить

У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка досі не демонтовано меморіальну дошку енкаведисту Антону Макаренку та наявна кімната-музей його імені.

Сьогодні надіслали лист на адресу Університету щодо необхідності демонтажу дошки та закриття "музею".

Також продублювали лист до Інституту національної пам'яті.

Сподіваємося, що з культом Макаренка вже питання буде вирішено.

У місті Виноградів, що на Закарпатті.

Проведено заміну вказівника, де було зазначено радянську назву вулиці на новий.

Більшу частину назв зупинок транспорту на мапі Google у Харкові виправлено.

Ще одна маніпуляція вже колишнього керівника Інституту національної пам'яті.

У Києві на Подолі на фасаді будинку є погруддя Пушкіна.

Ми звернулися до Інституту національної пам'яті, аби той звернувся до Київради щодо необхідності демонтажу погруддя, так як воно є символікою російської імперської політики.

Проте, ми отримали відписку, що Київська влада вирішила його зберегти.

Інститут міг і мав ініціювати лист до Мінкульту, щодо дозволу на демонтаж погруддя Пушкіну на пам'ятці.

До того ж ця пам'ятка вже давно втратила автентичний вигляд. Ми тут бачимо і обшиті "цар-балкони", абсолютно різні нові вікна та кондиціонери на фасаді.

Яким чином демонтаж погруддя Пушкіну вже тут вплине на оригінальність пам'ятки, якщо її вже і так давно було втрачено?

В будь-якому разі ми організуємо демонтаж.
І щиро тішимося, що цей пан більше не очолює Інститут.