На Полтавщині треба перейменувати 25 вулиць імені Короленка.

Надіслали звернення з нашими пропозиціями назв щодо їх перейменування.

У фаховому висновку Українського інституту національної пам’яті щодо неналежності об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Короленку Володимиру Галактіоновичу (1853-1921), до символіки російської імперської політики, зазначено таке:

«Зважаючи на те, що В.Короленко, свідомо обравши російську («великорусскую») культурну та громадянську ідентичність, не пов’язував себе з українством та українською культурою, негативно ставився до ідеї української державності як такої та її відновлення в 1917 році, глорифікація В.Короленка (присвоєння його імені об’єктам топонімії, назвам юридичних осіб та об’єктів права власності, встановлення на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків) недоцільні»

Чому Короленко не ок?

Владімір Короленко писав твори виключно російською мовою. Він російський письменник, на чому сам наполягав у епістолярії та статтях. Зокрема: «Ну да, – я русский писатель, Владимир Короленко. Что ж из этого?».

У 2002 році у Москві побачила світ книга авторства Владіміра Короленка «Была бы жива Россия». У ній оприлюднено публіцистику останніх років життя. У статті «Трагедія колишніх офіцерів» Короленко зазначив: «…Я вважаю, що програма генерала Денікіна, якщо її провести до кінця, дає приблизно те, на чому могло б урешті-решт заспокоїтися розбурхане море російського життя для відпочинку і нового руху...».

У книгу Владіміра Короленка «Была бы жива Россия» було вміщено й статтю «Український шовінізм». Написати її Короленка підштовхнув інцидент, що стався у Харкові навесні 1918 року, коли під час виступу есера Лєбєдєва харків’яни почали вимагати, щоб той виголошував промову українською мовою. У цьому Короленко побачив «….грубе національне зазнайство і марнославство…».

Матеріалу доволі багато. Якщо комусь буде цікаво - зробимо великий аналітичний матеріал про це.

Сьогодні вчергове оновили нашу мапу деколонізації.

Додали і оновили дуже багато інформації по Києву.

На черзі - масштабне оновлення інформації по Харківській області.

Нагадуємо, що зелені позначки - це вже демонтовані об'єкти. Інші - ні.

Якщо у вас є доповнення чи виправлення - пишіть в коментарях.

Посилання:
https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1YnX8G3D9z4QPvCkyjolQztPyRSQ

86 років тому — 15 березня 1939 року — Карпатська Україна проголосила державність. Сойм ухвалив Конституцію, державну мову — українську, синьо-жовтий прапор та національний гімн "Ще не вмерла України...". Після проголошення державності на Карпатську Україну напала Угорщина, яка була союзником Нацистської Німеччини. "Карпатські січовики" відбивали наступ, однак 18 березня територію Закарпаття повністю окупували угорські війська.

https://suspilne.media/uzhhorod/217821-prolivali-krov-za-nezaleznist-karpatskoi-ukraini-istoria-odnodennoi-derzavi/?fbclid=IwY2xjawJCzetleHRuA2FlbQIxMQABHVCOks0gL_LavDgdOcGwZDKAjg8o-Z-34a3z22xQMMHjOi94UOSoCy0cBw_aem_y4TXuqdddnwNRI5bRRidXw

До речі, у Києві нарешті замінено 41 на 39 на головному меморіалі міста.

Але лишати зірки була така собі ідея.

Рішення про їх демонтаж не було ухвалено, на жаль.

Окрім цього, там ще доволі багато іншої роботи з деколонізації.
Але тішать і ці зміни.