Шо по піару?

1 червня в центрі Одеси планується проведення заходу «День захисту дітей» за участю «Маски-шоу». Так, тих самих — з совєтським минулим, російським бекґраундом і «нєпонятной позіцієй».

👎 Серед спонсорів заходу — Таврія В та ТRAPEZA. Обидві компанії, схоже, досі не визначилися: вони в Україні чи в «рускам культурном общєствє»?

Фінансувати подібне — відверта зневага до нашої країни. Маски давно зняті. А «Маски-шоу» час уже прибрати з публічного простору.

📌 Запитайте в Таврія В та TRAPEZA чи окей їм бути спонсорами цього заходу?

👉 Зв'язок з нами | Інстаґрам | Фейсбук

Пам’ять по-радянськи: Гефт, Олійник і дві сторони однієї дошки

В Одесі демонтували меморіальну дошку радянському чекісту Миколі Гефту. Здавалося б, звичайний крок у межах декомунізації — ще один рудимент тоталітарного минулого знято з фасаду. Але виявилося, що ця дошка має... зворотній бік. І на ньому — не що інше, як напис на честь українського поета Степана Олійника. Так, одну й ту ж кам’яну плиту використали двічі: для чекіста і для поета.

Цей абсурдний факт став блискучою ілюстрацією до справжньої сутності радянської політики пам’яті — дешевої, цинічної, без жодної поваги до особистості чи історії. Пам’ять для радянської влади була просто матеріалом: зручним, піддатливим, таким, що його можна переписати, перевернути, перефарбувати. Сьогодні — Олійник. Завтра — Гефт. Камінь не пам’ятає, кого він вшановує, але ми — маємо.

Тому розбиті дошки — це не лише про демонтаж, а про деміфологізацію. Про кінець доби, де поет і кат могли бути буквально по два боки одного обличчя.

Салтівка, Харків

Триває масовий демонтаж російськомовних вивісок.

Далі буде.

А це Миколаїв

Тут триває зафарбування назв російською мовою.

Салтівка, Харків

Триває масовий демонтаж російськомовних вивісок та реклами.

Далі буде.