🔥 Вчора Верховна Рада України деколонізувала назви близько 200 населених пунктів, понад 10 з яких – на Січеславщині.

Якщо спиратися на списки, затверджені Українським інститутом національної пам’яті та Національною комісією зі стандартів державної мови, в області залишилось перейменувати 6 населених пунктів:

🙅🏼‍♂️ місто Павлоград;
🙅🏼‍♂️ місто Синельникове;
🙅🏼‍♂️ селище Лісопитомник Криворізького району;
🙅🏼‍♂️ село Юр’ївське Павлоградського району;
🙅🏼‍♂️ село Юр’ївка Синельниківського району;
🙅🏼‍♂️ село Надеждине Синельниківського району.

❗ Але насправді це не всі населені пункти Січеславщини, назви яких мають бути деколонізовані.

1️⃣ По-перше, на даний час Національна комісія зі стандартів державної мови розглядає питання щодо необхідності приведення до мовних стандартів назви ще близько 10 селищ та сіл. Сподіваюсь, відповідне рішення буде ухвалене Комісією найближчим часом.

2️⃣ По-друге, у грудні 2023 року ми направили до Українського інституту національної пам’яті перелік 124 населених пунктів, назви яких можуть містити символіку російської імперської політики. На жаль, висновку Інституту поки немає.

Звісно, розумію, що не всі назви з надісланого переліку підпадуть під перейменування. Водночас у ньому точно є такі, що мають бути змінені. Ось кілька з моїх «улюблених», на які варто звернути увагу:

⚠️ село Безбородькове Дніпровського району – назване на честь графа Іллі Андрійовича Безбородька, російського політичного діяча, генерал-поручика, сенатора російської імперії;

⚠️ села Петро-Свистунове Дніпровського району та Свистунове Криворізького району – названі на честь Петра Семеновича Свистунова, сенатора російської імперії, Бєлгородського губернатора та правителя Курського намісництва;

⚠️ село Матюченкове Кам’янського району – назване на честь Артема Семеновича Матюченка, місцевого більшовика, учасника встановлення радянської влади;

⚠️ село Смоленка Кам’янського району – назване поміщиком Крупенським на честь Смоленського драгунського полку, в якому він служив;

⚠️ село Золотницьке Кам’янського району – назване на честь Володимира Трохимовича Золотницького, голови Військової канцелярії в Криму, члена комісії з переселення татар, прокурора у Кременчуці та Катеринославі, службовця Новоросійської губернської канцелярії;

⚠️ селище Пичугине Криворізького району – назване на честь генерал-лейтенанта Петра Михайловича Пічугіна, віце-губернатора Слобідсько-Української губернії, начальника Артилерійського гарнізону Київського округу;

⚠️ селище Лошкарівка Криворізького району та село Лошкарівка Нікопольського району – названі на честь генерал-майора Сергія Лазаревича Лошкарьова, російського дипломата, який займався справами приєднання Криму та Грузії до російської імперії;

⚠️ село Новоіларіонівське Павлоградського району – назва пов’язана з іменем графа Іларіона Івановича Воронцова-Дашкова, міністра імператорського двору і наділів, намісника на Кавказі, члена Державної Ради;

⚠️ село Манвелівка Синельниківського району – назване на честь князя Олександра Миколайовича Манвелова, російського військового діяча, генерала від кавалерії, командира кавалерійської дивізії;

⚠️ село Обоянівське Синельниківського району – засноване переселенцями з міста Обоянь Курської губернії росії.

Сергій Волинець

У четвер, 5 червня, депутата Сейму Латвії Алексєя Рослікова ("Стабільність!") відсторонили від участі в парламентському засіданні через те, що він виступав з трибуни російською мовою.

Про це повідомляє Delfi, інформує "Європейська правда".

Росліков, виступаючи з трибуни Сейму з приводу декларації "про ліквідацію наслідків русифікації", використовував російську мову, що є порушенням.

До гарних новин з Полтави

https://np.pl.ua/2025/06/u-poltavi-hotuiut-kruhlyy-stil-shchodo-pereymenuvannia-ta-onovlennia-ekspozytsii-zapovidnyka-pole-poltavskoi-bytvy/

Миколаїв

Демонтовано низку неактуальних покажчиків.

Інститут національної пам'яті звернеться до міської влади Ічні, що на Чернігівщині, щодо необхідності перейменування вулиці.

Полтава

Демонтовано покажчик з дуже старою назвою.

Іванівська громада на Чернігівщині планує провести перепоховання більшовиків з центру села на кладовище.