Після нашого звернення у селищі Побузьке Кіровоградської області таки перейменують вулицю Першотравневу.

Чекаємо на затвердження назви на сесії.

У Чернігові перейменують ще 5 радянських назв вулиць.

Інститут національної пам'яті звернеться до влади селища Печеніги, що на Харківщині, щодо необхідності демонтажу радянського ордена із серпом і молотом у центрі селища.

У місті Радивилів, що на Рівненщині, нарешті було перейменовано вулицю Сидора Ковпака.

Очищення області від радянських назв триває.

Також у місті Радивилів, що на Рівненщині, нарешті було перейменовано вулицю Олександра Невського.

Незабаром будуть ще хороші новини з Рівненської області.

У Деражянській громаді, що на Хмельниччині, тривають громадські обговорення щодо перейменування останніх необхідних вулиць.

Вгадайте область, де може бути таке крінжове поєднання?

До речі, альошку незабаром буде демонтовано.

У Кельменецькій громаді на Буковині таки запустили процес перейменування вулиці Мічуріна.

Останньої необхідної для перейменування в громаді.

Харківщина вражає.

У селі Костянтівка Зміївської громади досі є пам'ятник на честь червоногвардійців, які діяли під проводом Артема.

Кінець червня 2025 року.

Звертаємося до Зміївьского голови з вимогою негайно це прибрати.

У Великобуялицькій громаді, що на Одещині, на наступній сесії планують перейменувати ще 2 вулиці.

А це вже центр селища Васищеве, що біля Харкова.

Станом на сьогодні тут досі є пам'ятник "отважному комуністу Орєшкову".

Знову задаємося питанням, чим займалася робоча група з деколонізації при обласній адміністрації.

Звернулися до голови громади з вимогою негайного демонтажу.

У Вінниці, після нашого звернення, демонтовано покажчик на честь Зої Космодем'янської.

Далі буде.

Хто тут з Вінниці?

Коментар МЗС України:

"Розцінюємо рішення влади РФ про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України як черговий вияв геноцидної політики Москви.

Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності.

Нагадуємо, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів. Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів.

Так само зійдуть на пси сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид.

Російським шовіністам, які вирішили вчергове «заборонити» українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: «Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!» Сьогодні українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські «заборони» такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація.

Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово"

У селі Чогодарівка, що на Одещині, таки перейменують вулицю Олександра Невського.