Деколонізація Чернігова застопорилася: 23 радянські вулиці чекають на нові назви
У Чернігові процес деколонізації міських топонімів натрапив на несподівану перешкоду. Аж 23 вулиці, що досі носять радянські назви, залишаються не перейменованими.
Про це говорили гості програми "Праймвечір. Акценти" на Українському Радіо Чернігів – члени робочої групи: Василь Чепурний, Сергій Соломаха та Андрій Тертілов.
Вони стверджують: головна причина такого стану речей – це "параліч" Чернігівської міської ради.
Депутати просто не збираються на сесії, щоб ухвалити необхідні рішення. Хоча робоча група виконала свою роботу, підготувавши всі пропозиції, тепер вони висять у повітрі. Юридичних механізмів, які б дозволили обласній військовій адміністрації самостійно перейменувати вулиці, на сьогодні немає.
Експерти також зазначають, що певна інертність і навіть "совковість" у свідомості частини чернігівців уповільнюють цей процес. Незавершеність деколонізації – це не просто "дрібниця", це потенційний ризик, який дає ворогу надію.

https://m.youtube.com/watch?v=TyX4K9NU18I

Одне з деокупованих сіл на Харківщині.

І станом на сьогодні тут є Ленін!

Найближчими днями його не буде. Але знову виникає питання. Чим займалася робоча група з питань деколонізації при обласній адміністрації?

Єланецька громада, Миколаївщина

Нарешті перейменовано останні необхідні вулиці.

На даний момент у списку 156 прізвищ. Якась кількість – видатні харків’яни, але більшість навряд чи щось скаже нефахівцям – нинішні та колишні посадовці, ректори вишів та керівники підприємств, предстоятелі церкви московського патріархату, силовики тощо. Досі у списку палкий друг росії Михайло Добкін, полум’яна комуністка Алла Александровська, комсомольський функціонер, а згодом начальник Управління КДБ по Харківській області у 80-ті роки Юрій Шрамко, міністр шляхів сполучення СРСР (1982—1991), член ЦК КПРС Микола Конарєв… І багато інших особистостєй, чиї прізвища у списку «почесних харків’ян» принаймні вимагають суспільної дискусії. Втім, ані мера міста, ані депутатський корпус це не бентежить. Та і в бюджеті міськради, як бачимо, грошей вистачає.


https://times.kharkiv.ua/2025/07/10/harkivska-miskrada-vitratila-24-mln-griven-na-stipendiyi-pochesnim-gromadyanam-opendatabot/

Вата дуже сильно горить від нашої діяльності.

Темпи демонтажу радянської символіки будуть лише швидшими.

Ось таке страшне раднянське одоробло станом на сьогодні станом на сьогодні у селі Орв'яниця на Рівненщині.

Середина липня 2025 року і навіть на крайньому заході нашої країни є таке.

Вчергове звертаємося з вимогою демонтажу совєцького "освободітєля".

На залізничному вокзалі міста Стрий, що на Львівщині, нарешті демонтовано серпи і молоти.

Фото звіт чорно/білий і не дуже якісний - тому лишимо тут цю відповідь.
Роботи дійсно виконано.

Хто б що не казав, а усі ці пам'ятники радянським солдатам - це мітки окупації.

До речі, схожі пики на ці?

У селищі Іванівка, що на Одещині, питання демонтажу радянського ордена із серпом і молотом у центрі селища розглянуть аж в серпні (!)