Деколонізація.Україна – Telegram
Деколонізація.Україна
11K subscribers
20K photos
441 videos
42 files
4.33K links
Команда, яка займається очищення нашої країни від усього російського.

Наш сайт: https://decolonization.center/

Звертатися сюди: @Decolonizator
Download Telegram
Харків

Активно триває демонтаж російськомовних вивісок.

Далі буде.
49👍23🔥3👏1
Частково декомунізований пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Харкові.

Що тут роблять плити з прізвищами цих осіб?

1) Лука Федорович Тарасов — радянський військовий. У 1939 році брав участь у вторгненні Червоної армії на територію Західної України та Білорусі, фактично — у радянській окупації цих земель після пакту Молотова — Ріббентропа. Також воював у радянсько-фінській війні 1939–1940 років, де СРСР намагався загарбати території Фінляндії.

З 1960 року — підполковник у відставці, жив у Москві. Помер 18 серпня 1990 року, похований на Троєкурівському цвинтарі.

2) Василь Филипович Музикін — радянський військовий, учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Командував артилерійською батареєю 402-го гаубичного артилерійського полку 7-ї армії Північно-Західного фронту. У грудні 1939 року керував обстрілом позицій фінської оборони, знищивши кілька вогневих точок противника, що сприяло просуванню радянських військ.

3) Степан Антонович Бахаєв — радянський льотчик, уродженець Липецької області. У 1951 році брав участь у бойових діях у Кореї на боці комуністичного режиму Північної Кореї. За час служби збив 24 німецькі та американські літаки.

4) Сергій Макарович Крамаренко — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації (з 1979 року). Учасник Корейської війни, де 176-й винищувальний авіаполк під його командуванням воював проти авіації США на боці Північної Кореї. За участь у цих боях отримав звання Героя Радянського Союзу.

Жив у Москві, був заступником голови клубу Героїв СРСР, Героїв Росії та кавалерів ордена Слави. Помер 21 травня 2020 року, похований на Троєкурівському цвинтарі.
💔60👍53
Forwarded from АНДРІЮК ONLINE
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко: «Треба відмовлятися від усього російського: від музики, кіно, літератури, мови. Це дуже важливо – і тоді ми зможемо захистити себе від колаборантів і зрадників навіть більше, ніж будь-якими укріпленнями» - lb.ua(c)
ЗАПРОПОНУВАТИ НОВИНУ
ПІДПИСАТИСЯ: @AndriyuKK
👏98💯6627🔥1
17(5 за старим стилем) жовтня 1883 року в селі Гіджеу Хотинського повіту Бессарабської губернії (нині це село Ярівка на Буковині) в сім’ї молдовського православного священника та помічника благочинного 4-го округу того ж повіту Федора Олексійовича Болбочана та його дружини Єлизавети Григорівни народився відомий діяч Української революції 1917-1921 років, полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Плануємо до кінця цього року встановити йому меморіальну дошку на однойменній вулиці в Харкові.
105👏1
125-РІЧЧЯ ХАРИТИНИ КОНОНЕНКО: У КОБЕЛЯКАХ НА ПОЛТАВЩИНІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ДІЯЧЦІ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ З ПІДТРИМКИ УПА

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 18 жовтня у місті Кобеляки Полтавського району урочисто відкрили меморіальну дошку на пошану учасниці українського визвольного руху ХХ століття Харитини Кононенко, дитинство якої минуло у селі Миколаївка Кобеляцького повіту Полтавщини.

Церемонію відкриття присвятили 125-річчю від дня народження діячки волонтерського руху з підтримки Української повстанської армії (УПА), Українського Червоного Хреста і жіночих організацій.

А ще Харитина Кононенко як письменниця, публіцистка, науковиця, перекладачка, діячка «Просвіти», етнографка і журналістка зробила вагомий внесок в українські літературу і мистецтво. Тож виконком Кобеляцької міської ради створив нове місце пам’яті у громаді саме на фасаді будівлі Кобеляцького музею літератури та мистецтва.

Виконуючий повноваження міського голови – секретар міської ради Василь Кіптілий наголосив на важливості відновлення пам’яті про земляків, які поклали життя за незалежність України. Василь Кіптілий зауважив, що 18 жовтня 2025 року виповнюється 125 років із дня народження Харитини Кононенко — саме до цієї дати й присвячено подію. Кіптілий висловив сподівання, що відкриття меморіальної дошки буде черговим кроком у справі відновлення національної пам’яті і нагадуванням сучасникам про тих, хто своєю працею та громадянською позицією наближав українську державність.

Як ініціатор появи нового місця пам"яті і представник УІНП в Полтавській області взяв участь у церемонії відкриття та розповів її учасникам про Харитину Кононенко. Це засновниця та керівниця Українського Червоного Хреста на Волині, письменниця. Вона підтримувала бійців Української повстанської армії і як діячка «Червоного хреста», і як волонтер. Саме на Полтавщині, зокрема у Кобеляцькому повіті закладалися основи незламного духу Харитини Кононенко. Дитинство минало неподалік Кобеляк, на околиці села Миколаївка в будинку родини Вілінських — високоосвічених, діяльних, щирих українських патріотів. Валерія О’Коннор-Вілінська — уродженка того ж села Миколаївка — своячка композитора Миколи Лисенка, письменниця і перекладачка, співзасновниця Української Центральної Ради, завідувачка літературного відділу у Міністерстві культури Української Народної Республіки та секції генерального секретарства освіти УНР. Її чоловік Олександр Вілінський — небіж письменниці Марії Вілінської (Марко Вовчок), усесвітньо відомий інженер, видатний громадський діяч і дипломат, співзасновник УЦР, керівник департаменту професійної освіти Міністерства освіти УНР.

У 1907 році разом з тіткою Валерією Харитина переїздить до Києва. Тут долучилася до Українського дитячого клубу, закінчила жіночу гімназію. Вже у юному віці долучилася до українських акцій на підтримку Української Центральної Ради, брала участь у похороні Героїв Крут. Отож Харитя змалечку виховувалася в любові до України. Життєвий шлях Харитини пролягав через село Миколаївка Кобеляцького повіту, Київ, Прагу, Канаду, Галичину і Волинь. У міжвоєнний період Харитина Кононенко жила в Галичині. Створила серед українок краю осередки жіночого руху «Просвіти». Займалася органiзацiєю жiночих гурткiв на Холмщинi, Посяннi, Лемкiвщинi.

Друкувала етнографiчнi довiдки у львiвських виданнях – журналi «Нова хата» та газетi «Дiло», де вела сторiнку для жiнок, досліджувала та публікувала статті про народний одяг Полтавщини. Стала співзасновницею Союзу українок Канади, працювала в «Просвіті» на Закарпатті, об’єднуючи український рух по всьому світу.
79👍16🔥5👏1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Вже у листопаді у Steam виходить гра, де ти – оператор дрона, який має уїбати Кримський міст. Любо! 😊

Додавайте у вішлісти будь ласка, це дуже допоможе розробнику (так працюють алгоритми Steam).

Сторінка в крамниці: https://store.steampowered.com/app/2522290/Bridge_Hunter

*Розробник офіційно співпрацює з "Повернись Живим" та перераховує 25% прибутку від продажів на ЗСУ
75🔥35👍7🤩3
Київ

Триває демонтаж написів - бульвар Дружби Народів.

Далі буде.
83👍24🔥3👏1
Харків

Триває демонтаж російськомовних вивісок.
61👍26❤‍🔥2🔥1👏1