Завтра, у День української писемності та мови, відбудеться всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Текст називатиметься «Треба жити!»

Об 11:00 його можна буде послухати на всіх платформах Суспільного:

▪️YouTube-канал Українського Радіо;
▪️Українське Радіо або Радіо Культура;
▪️Телеканал Суспільне Культура;
▪️У застосунках suspilne.radio та «Дія».

Цьогоріч текст для диктанту написала українська письменниця Євгенія Кузнєцова, відома книгами «Спитайте Мієчку» та «Драбина».

Читатиме текст акторка театру і кіно, народна артистка та телеведуча Наталія Сумська.

Відсьогодні розпочався масовий процес надсилання листів на усі громади, де ще лишилися такі об'єкти на нашій мапі, аби нарешті повністю актуалізувати і дати новий поштовх з демонтажем цих об'єктів.

Об'єм робіт - колосальний. Але і результати будуть такі ж.

У Володимирецькій громаді, що на Рівненщині, перейменовано ще 2 необхідних вулиці.

Далі буде.

До перейменування на Рівненщині лишилося 16 вулиць. Йдемо до 0.

У Глевахівській громаді, що на Київщині, перейменовано всі необхідні вулиці в рамках деколонізації.

Роботу на Київщині не завершено. Ще кілька громад в процесі обговорення нових назв.

Український інститут національної пам'яті звернуся з листом підтримки до Харківської міської ради щодо нашої ініціативи щодо необхідності встановлення у місті погруддя Миколі Міхновському та дошки Петру Болбочану.

ДРУЗІ, ПРОШУ ПОШИРИТИ
“УКРАЇНЦІ – ВОЇНИ ВІД СЕРЦЯ” – це розділ з книги “ХОРОБРЕ СЕРЦЕ ОЛЕГА КУЦИНА”. Автори-упорядники – Роман Коваль та Ірина Гармасій. Це книга спогадів про командира 49-го ОСБат “Карпатська Січ”, 1-го віце-президента Історичного клубу “Холодний Яр”.
Автор ілюстрації для обкладинки – Сергій Снурник. Вже змакетовано 441 сторінку. Робота наближається до завершення. Ось один з матеріалів книги. Його повна назва:
“Погляд іспаномовних вояків: «У “КАРПАТСЬКІЙ СІЧІ” НІХТО НЕ ЗДАЄТЬСЯ, НІХТО НЕ КИДАЄ ПОБРАТИМІВ І НЕ ПОТРАПЛЯЄ В ПОЛОН»”.
Інтерв’ю в іспаномовних вояків “Карпатської Січі” у жовтні 2022 р. взяв їхній побратим Назар Кузьмін-“Наз”, одесит, який 20 років прожив в Аргентині.
В ОКРЕМІЙ ДОБРОВОЛЬЧІЙ ЧОТІ “КАРПАТСЬКА СІЧ” ВОЮВАЛИ ВОЯКИ НЕ МЕНШ НІЖ 49 НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ. Цю важливу інформацію з’ясував дослідник життя і боротьби Олега Куцина-“Кума” Роман Коваль. І ніде їм не було краще, як у “Карпатській Січі”! Коли таке кажуть іноземці, серце наповнюється гордістю за нас, за Олега Куцина, за його побратимів.
Інтерв’ю публікується вперше. Ось воно.
– Mi nombre es… Mi nickname… y soy de Colombia (Мене звати… Мій позивний… Я з Колумбії), – представився колумбієць.
– Mi eh… Capitán, son de Pan (Мій… “Капітан”, я з Панами), – сказав “Капітан” (Ryfkoger Almegor Efrain Alexis-“Панама”. – Ред.).
– Мене звати Назар. Я живу в Аргентині. Але я українець, – усміхнувся Назар. – Я приїхав захищати свою країну.
– Чи знали ви командира Олега Куцина-“Кума”?
– Надзвичайний командир! Ми за ним сумуємо, – відповів “Аргенто”. – Але він залишив хлопців на своєму місці, вони будуть робити свою роботу.
– “Кум” відкрив дорогу іспаномовним в Україні, – додав Назар.
– Чому ви приїхали в Україну?
– Я вірю в суверенітет та свободу українського народу, – відповів “Аргенто”.
– За страждання та біль стількох дітей і літніх людей, які були змушені залишити свої землі, – сказав “Капітан”.
– Кажуть, що приїхали захищати Україну від усього, що чинить Росія, і через те, що страждає наш народ, – переклав Назар.
– Це був батальйон, який не здавався і не брав полонених.
– Каже, що найбільше, що його вразило, – це те, що в “Карпатській Січі” ніхто не здається, ніхто не кидає побратимів і тут не беруть у полон, – переклав Назар.
– Чи підтвердились очікування щодо “Карпатської Січі”?
– Виправдались більше, ніж очікував. Цей батальйон – це щось неймовірне. З погляду вірності, боротьби, братерства та довіри, – сказав “Аргенто”.
– Саме те, що мені було потрібно, – відповів “Капітан”.
– Що ви можете сказати про свого сотенного?
– За “Британцем” (Микола Присняк. – Ред.) – хоч у вогонь – можна йти куди завгодно, – переклав Назар.
– Які ваші найяскравіші враження про батальйон?
– Кожен день добрий, – відповів “Капітан”.
– Кожен день у “Карпатській Січі” – добрий, – сказав “Аргенто”.
– Але я ніколи не забуду цей танк, – додав “Аргенто”.
– Ніколи не забудуть, як затрофеїли танк, – пояснив Назар.
– Росіяни кажуть, що туди, де “Карпатська Січ”, вони не хочуть заходити. Що там, мовляв, шість чи сім тисяч вояків, – усміхнувся “Капітан”.
– Де “Карпатська Січ”, кацапи не хочуть заходити, бо думають, що нас тут 6 – 7 тисяч, – переклав Назар.
– Як вам воюється пліч-о-пліч з українцями?
– Українці – воїни від серця.

Дякуємо тим, хто відгукнувся на наш заклик допомогти у виданні цієї книги.

ПОЖЕРТВИ НА ВИДАННЯ КНИГИ ПРО ОЛЕГА КУЦИНА
ПРОСИМО НАДСИЛАТИ:
ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573, Оксана Герасимюк (секретарка проєкту).

Роман Коваль