9. Цілком очевидно, що будь-які українські чи зарубіжні діячі, які виступають за збереження відверто фальшивого перекладу Хартії і зривають виконання припису Конституційного Суду, діють усупереч національним інтересам України і здоровому глузду. Якою б євроінтеграційною демагогією, в якій любили вправлятися ще Табачник і Ківалов з Колесниченком, ці люди не прикривали свої дії, ці дії вигідні виключно державі-агресору – Росії, яка використовує російську мову як інструмент війни і окупації.
10. Ніхто – ні російські лобісти в європейських структурах, ні окремі урядовці, які вирішили перешкоджати ухваленню законопроєкту власного уряду – не має вказувати парламенту, які закони розглядати. Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська, а також численні народні депутати і громадські діячі, які останніми днями закликали парламент не відкладати розгляд законопроєкту 14120, мають цілковиту рацію.
11. Окремо слід відкинути демагогію, що вилучаючи російську мову з переліку мов, захищених Хартією, Україна порушить якісь права меншин абощо. Російська мова матиме правовий захист нарівні з мовами інших меншин, яких є десятки в Україні. Але її не буде в переліку 15 мов, щодо яких Україна виконуватиме зобов’язання відповідно до Хартії і які відповідно до цілей Хартії потребують посиленого захисту і підтримки.
12. Страшилки про те, що ухвалення законопроєкту 14120 буцімто перешкоджатиме європейській інтеграції України – відвертий блеф. Будь-який європейський діяч, який виступить проти виправлення спотвореного перекладу Хартії і застосування її за призначенням (у т.ч. для захисту ідишу, урумської та румейської мови) виставить себе відвертим російським агентом, ксенофобом і антисемітом. Тому ніхто, за винятком давно засвіченої російської агентури, робити цього не буде. І дуже важливо, щоб українські урядовці й депутати самі не скочувалися до ролі пасивних виконавців забаганок Москви.
10. Ніхто – ні російські лобісти в європейських структурах, ні окремі урядовці, які вирішили перешкоджати ухваленню законопроєкту власного уряду – не має вказувати парламенту, які закони розглядати. Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська, а також численні народні депутати і громадські діячі, які останніми днями закликали парламент не відкладати розгляд законопроєкту 14120, мають цілковиту рацію.
11. Окремо слід відкинути демагогію, що вилучаючи російську мову з переліку мов, захищених Хартією, Україна порушить якісь права меншин абощо. Російська мова матиме правовий захист нарівні з мовами інших меншин, яких є десятки в Україні. Але її не буде в переліку 15 мов, щодо яких Україна виконуватиме зобов’язання відповідно до Хартії і які відповідно до цілей Хартії потребують посиленого захисту і підтримки.
12. Страшилки про те, що ухвалення законопроєкту 14120 буцімто перешкоджатиме європейській інтеграції України – відвертий блеф. Будь-який європейський діяч, який виступить проти виправлення спотвореного перекладу Хартії і застосування її за призначенням (у т.ч. для захисту ідишу, урумської та румейської мови) виставить себе відвертим російським агентом, ксенофобом і антисемітом. Тому ніхто, за винятком давно засвіченої російської агентури, робити цього не буде. І дуже важливо, щоб українські урядовці й депутати самі не скочувалися до ролі пасивних виконавців забаганок Москви.
❤57🔥14💯8👍6
Звернулася до голів Одеської міської та обласної військових адміністрацій щодо введення мораторію на виконання російської музики в публічному просторі Одеси та області
Позавчора в одеському нічному клубі «Palladium» під час вечірки звучали російські пісні, що викликало обурення в одеситів. Як наслідок вечір закінчився приїздом наряду поліції та повідомленням від пресслужби на офіційній сторінці Одеської ОВА про неприпустимість подібного, особливо під час повномасштабної війни з рф.
Проте, на жаль, подібні випадки непоодинокі: у соцмережах аж занадто регулярно зʼявляються відео, на яких лунають російські пісні у публічних місцях Одеси й області, а багато таких ситуацій закінчуються конфліктом. До прикладу, березень 2025 року: після акції на підтримку родин зниклих безвісти військових обурення учасників викликали танці під російські пісні на Дерибасівській, які відбувалися ледь не в унісон із цим заходом. Або відео від серпня 2025 з бійкою на одному з пляжів Одеси, причиною якої, за словами очевидців, стала саме російська музика, яку гучно слухали відпочивальники. До речі, у квітні 2024 року активісти вже оприлюднювали відео з російською музикою з того ж самого «Palladium». А ще повно відео із інших клубів, закладів харчування, караоке-барів та інших публічних місць – усі ці випадки і багато інших, які набули не такого широкого розголосу, на жаль, залишилися без уваги як правоохоронців, так і місцевої влади.
Всі такі історії свідчать про одне: поки триває війна, публічне використання російськомовного культурного продукту багатьма цілком логічно сприймається як неповага — до держави, до наших захисників і до самої української ідентичності. Адже мова — це не просто засіб спілкування, а частина нашої державності, безпеки й культурного суверенітету. Саме до цього апелює і Закон України «Про функціонування української мови як державної», і тлумачення його засад у рішенні Конституційного Суду України від 14.07.2021 р., і низка інших законів та нормативно-правових актів, які регулюють обмеження використання у публічному просторі мови держави-агресора.
Мораторії на публічне використання російськомовного культурного продукту є вже поширеною практикою в Україні на рівні місцевих громад. До прикладу, Житомирська обласна рада прийняла рішення про подібні обмеження ще у 2018 році. У 2022 році мораторій було прийнято і в Конотопі (Сумська область) та Івано-Франківську, у 2023 - у Києві, Черкасах та Запоріжжі - перелік міст та областей чималий.
Саме тому з метою захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора, а також як наслідок унеможливлення використання «мовного питання» агресором як одного із інструментів створення напруги в українському суспільстві, я направила депутатське звернення на імʼя Сергій Лисак та Олег Кіпер з пропозицією прийняти рішення з введення аналогічних обмежень на території Одеської області та Одеської міської територіальної громади зокрема.
Ярослава Вітко-Присяжнюк
Позавчора в одеському нічному клубі «Palladium» під час вечірки звучали російські пісні, що викликало обурення в одеситів. Як наслідок вечір закінчився приїздом наряду поліції та повідомленням від пресслужби на офіційній сторінці Одеської ОВА про неприпустимість подібного, особливо під час повномасштабної війни з рф.
Проте, на жаль, подібні випадки непоодинокі: у соцмережах аж занадто регулярно зʼявляються відео, на яких лунають російські пісні у публічних місцях Одеси й області, а багато таких ситуацій закінчуються конфліктом. До прикладу, березень 2025 року: після акції на підтримку родин зниклих безвісти військових обурення учасників викликали танці під російські пісні на Дерибасівській, які відбувалися ледь не в унісон із цим заходом. Або відео від серпня 2025 з бійкою на одному з пляжів Одеси, причиною якої, за словами очевидців, стала саме російська музика, яку гучно слухали відпочивальники. До речі, у квітні 2024 року активісти вже оприлюднювали відео з російською музикою з того ж самого «Palladium». А ще повно відео із інших клубів, закладів харчування, караоке-барів та інших публічних місць – усі ці випадки і багато інших, які набули не такого широкого розголосу, на жаль, залишилися без уваги як правоохоронців, так і місцевої влади.
Всі такі історії свідчать про одне: поки триває війна, публічне використання російськомовного культурного продукту багатьма цілком логічно сприймається як неповага — до держави, до наших захисників і до самої української ідентичності. Адже мова — це не просто засіб спілкування, а частина нашої державності, безпеки й культурного суверенітету. Саме до цього апелює і Закон України «Про функціонування української мови як державної», і тлумачення його засад у рішенні Конституційного Суду України від 14.07.2021 р., і низка інших законів та нормативно-правових актів, які регулюють обмеження використання у публічному просторі мови держави-агресора.
Мораторії на публічне використання російськомовного культурного продукту є вже поширеною практикою в Україні на рівні місцевих громад. До прикладу, Житомирська обласна рада прийняла рішення про подібні обмеження ще у 2018 році. У 2022 році мораторій було прийнято і в Конотопі (Сумська область) та Івано-Франківську, у 2023 - у Києві, Черкасах та Запоріжжі - перелік міст та областей чималий.
Саме тому з метою захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора, а також як наслідок унеможливлення використання «мовного питання» агресором як одного із інструментів створення напруги в українському суспільстві, я направила депутатське звернення на імʼя Сергій Лисак та Олег Кіпер з пропозицією прийняти рішення з введення аналогічних обмежень на території Одеської області та Одеської міської територіальної громади зокрема.
Ярослава Вітко-Присяжнюк
❤62👍12🔥6
Forwarded from Суспільне Одеса
Під час вечірки в одеському клубі "Palladium" вмикали пісні російських та білоруських виконавців.
Голова ОВА Олег Кіпер доручив перевірити заклад, а депутатка Ярослава Вітко-Присяжнюк звернулася до голів МВА та ОВА з пропозицією ввести мораторій на виконання російської музики в публічному просторі Одеси та області.
Більше — за посиланням.
👉 Сайт | YouTube | Insta | TikTok | Fb | WhatsApp | Viber
Голова ОВА Олег Кіпер доручив перевірити заклад, а депутатка Ярослава Вітко-Присяжнюк звернулася до голів МВА та ОВА з пропозицією ввести мораторій на виконання російської музики в публічному просторі Одеси та області.
Більше — за посиланням.
👉 Сайт | YouTube | Insta | TikTok | Fb | WhatsApp | Viber
❤66👍38🔥10
Харків
Триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
Триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
❤53👍22🔥2👏1
Харків
Триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
Триває демонтаж російськомовних вивісок.
Далі буде.
❤47👍23🔥2👏1