Відправимо книги з історією Галицької армії та біографією Бандери до Тиврівської ради?

Панове, я шукаю самоскид у Полтаві. Потрібен автомобіль і надійний, патріотично налаштований власник/водій. Потрібні сталеві троси. Потрібні ідеї стосовно технічної реалізації демонтажу. Перша черга - Ватутін, Зигін, Пушкін.

У мене таке відчуття, що час на роздупляння у полтавської міської влади вже вийшов. Минуло пів-року з часу подання петиції стосовно демонтажу кацапських пам'ятників. За цей час було демонтовано одну єдину недобиту меморіальну дошку Паскевичу. По всіх інших об'єктах - жодного прогресу. Лише понакривали деякі царські пам'ятники маскувальними сітками (прийом, який "успішно" було використано з київським Щорсом).

https://www.facebook.com/1587477508/posts/pfbid025jb3q43wpoCnbQ7H1TxAFhmTm38kyj8xpL5YKVmQhSxGugCwbQXNdeHBvvNT79cBl/

Чекіст в Миколаєві впав.

Напевно перепив.

Бабах)

Морква по корейськи, заспокойся.

⚡️‼️Якщо ви ще не проголосували, то покваптесь - завтра останній день голосування за демонтаж пам'ятника Екатерині II в Одесі (вам потрібно обрати "демонтувати пам'ятник повністю")

Голосувати можуть тільки одесити, авторизація через Дію

ВАЖЛИВО: підтвердити свою пошту та номер телефону, інакше можуть не зарахувати ваш голос (муууу)

https://citizen.omr.gov.ua/discussion/2022-14/

Треба збільшити розрив щоб унеможливити махінації з блокуванням голосів за знесення і відмазок "одескій народ сказав залишити катю".

Усі ці Пушкіни, Щорси, Ватутіни, Суоворови, Катерині другі впадуть.

Їх не буде.

Як би хтось не хотів зберегти їх.

Вітаємо співзасновницю нашого проекту - Міллу Денчик з днем народження!

Бажаємо якомога більше здобутків в нашій спільний справі, міцного здоров'я, вірних побратимів та нашої спільної перемоги!

Привітати можна задонейтивши на розвиток проекту:
4441114444805814 (MonoBank)

Дякуємо всім!

Щойно сплатили і подовжили роботу сайту на рік.

Це Суми зараз.

Серп і молот, зображення Кремля, 1941.

Шлемо звернення на адресу міської ради з вимогою провести демонтаж.

Вулиця Князів Острозьких нарешті очистилась від московських залишків - 6 останніх адресних покажчиків. Приємно, що бізнес та державні органи вже встановлюють перші покажчики з новою назвою.

Загалом з кінця травня нам вдалося очистити Київ від 110 покажчиків Червоноармійської, Горького, Фрунзе, Щорса, Ватутіна та ін. давно перейменованих вулиць. Далі буде.

#УкраїнськийКиїв #Дерусифікація

Олег Слабоспицький

Дерусифікація дійшла і на Миколаївщину.

На черзі і назва міста

https://suspilne.media/299430-derusifikacia-na-mikolaivsini-miska-rada-uznoukrainska-zatverdila-perejmenuvanna-vulic/

У Дрогобичі вчора перейменовано ще кілька вулиць.

Дав коментар Укрінформу щодо процесів на Закарпатті

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3597883-cas-demontuvati-kaminna.html

І у Нижньовербізькій громаді на Прикарпатті нарешті перейменовано вулиці.

Деколонізація під час війни. ТОП демонтованих об'єктів у Харкові

https://www.057.ua/amp/news/3483355/dekolonizacia-pid-cas-vijni-top-demontovanih-obektiv-u-harkovi-foto

​Він зробив постріл, аби світ почув про муки міліонів!

На дворі 1933 рік, уже цілий рік в Радянській Україні, міліони українців помирають від штучного голоду, більшість з них вмирає, лише за те, що був українцем. Голодна смерть катувала людей, а тим хто вирвався з її хижих лав, навіки було дано тавро страху.

Світова спільнота не чула, чи не хотіла чути про жахи, що робив більшовицький режим в Україні. Більшості з них цілком вистачало проїхати по картинці, яку для них підготувати члени НКВС. Одним з таких європейців був відомий драматург - Бернард Шоу. У розпал цього голоду він написав у передмові до своєї п'єси, щось в стилі - голоду нема це все видумки буржуїв. Таких як Шоу було багато, і було мало таких як Гарет Джонс.

Євген Коновалець, комендант Січових стрільців й беззаперечний авторитет і лідер ОУН постановив, що смерть консула СРСР у Львові має бути достатнім знаком світові, про геноцид, який був на території України. Степан Бандера й Роман Шухевич приступили до розробки спецоперації. Виконавцем атенату став Микола Лемик, простий хлопець, націоналіст й вірний українській ідеї. Перед виконанням завдання, Шухевич спитав у хлопця, що він хоче отримати за червоного, у відповідь той сказав: "Хочу щоб ви дали мені чоботи, аби вороги не сміялися, що я їх вбивав бідняк". Селянське походження Лемика, щоб не надавати аргументів радянській пропаганді, стало однією з найвагоміших причин того, чому провід Краєвої Екзекутиви зупинив вибір саме на його кандидатурі.

21 жовтня 1933 року близько полудня Микола Лемик з'явився у консульстві, зажадавши зустрітися з консулом для обговорення свого можливого переїзду на постійне місце проживання до підрадянської України. Після реєстрації в книзі відвідувачів під надуманим ім'ям «Дубенко», кур'єр Гаврило Мандзій спершу провів Лемика до приймальні консульства, а згодом до кабінету, де прийом замість консула здійснював так званий секретар, яким виявився високопоставлений агент радянської спецслужби Олексій Майлов.

Після короткого діалогу з Майловим, Лемик спритним рухом лівої руки, бо був шульгою, витягнув з внутрішньої кишені піджака автоматичний пістолет «Ортґіс» і двома влучними пострілами в голову і серце вбив Майлова. На постріли з'явився кур'єр Іван Джуґай, який безуспішно намагався заблокувати двері приймальні, проте був підстрелений Лемиком, отримавши поранення в праву долоню і ліве плече. В консульстві счинилася паніка. Перед пострілом Лемик сказав такі слова: "Це тобі від Організації Українських Націоналістів – за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…" Кур'єр Мандзій, розгубившись, вистрибнув через вікно і почав гукати на допомогу поліцію. Лемик намагався залишити приміщення, але не зміг відчинити автоматичного замка на вхідних дверях. Відтак, дочекавшись появи польської поліції, яку через відчинене вікно горішнього поверху кликав також віце-консул Михайло Голуб, здався без спротиву.

Після арешту молодого хлопця вирішили захистити найкращі адвокати Галичини: Степан Шухевич, Кость Левицький, Володимир Старосольський і Степан Біляк й інші. Польська влада обмежила кількість до 3. Завдяки хорошому захисту хлопець зміг уникнути смертної кари. У 1939 році він тікає з польської тюрми й готується до подальшої боротьби за волю України.

У 1941 року став одним з організаторів Похідних груп ОУН та їх діяльності в Україні. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН й був провідником ОУН на східноукраїнських землях. Загинув у жовтні 1941 року — заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді.

———————————————————-
Підписуйте нашу петицію щодо права на презумпцію невинуватості платників податків – https://bit.ly/3MKqNgS

@OstanniyCapitalist