Спершу надіслав на УЗ запит на публічну інформацію щодо перейменування списку станцій в рамках декомунізації та отримав відповідь, де перейменували, де УЗ надіслали 1 лист у 2018 році і забили.

Склав список місцевих рад, куди листи направлялись і почав робити запити на публічну інформацію з текстом "Вам УЗ у лохматому році відправляли лист про перейменування та декомунізацію зупинки. Коли відбудеться перейменування????"

І почали приходити відповідь. Ось одна з.
Завдяки моїм запитам, перейменування зупинок рухається.

Моїм,а не УЗ, хто б по логіці мав бути зацікавлений у виконанні закону на своїх об'єктах.

У Чорноморській громаді на Одещині теж перейменовано вулиці.

🎉 У Богуславі на Київщині відтепер є вулиця, названа на честь Тараса Силенка – бандуриста, етнографа, заслуженого артиста України, популяризатора історії визвольних змагань, зокрема, Медвинського повстання. 29 грудня цього року йому виповнилося б 50.

Це перше в Україні місто з вулицею, яка носить ім’я нашого видатного земляка. Раніше вона називалася на честь російського композитора, улюбленого для Сталіна, Петра Чайковського.

Таке рішення прийняли 30 листопада, на сесії Богуславської міської ради, про що свідчить опублікований на її сайті протокол: https://boguslavska-gromada.gov.ua/docs/1303093/. Також у місті з’явилися й інші вулиці, названі на честь українських громадських і культурних діячів, борців за незалежну Україну, зокрема, такі:
🔹 вулиця Андрія Хоменка – Героя України, командира десантно-штурмового взводу 80 бригади ЗСУ, що загинув 3 березня 2022 року в бою з російськими загарбниками на Миколаївщині (замість Миколи Ватутіна);
🔹 вулиця та провулок Чорних Запорожців – військового формування кавалерії Української Народної Республіки під час Української Революції, ім’я яких носить нині 72 бригада ЗСУ, в якій служить чимало наших земляків (замість Петра Запорожця);
🔹 вулиця Івана Мазепи – гетьмана Війська Запорозького і козацької держави, мецената, поборника незалежності від москви (замість вулиці Миколи Островського);
🔹 вулиця Євгена Плужника – українського поета, драматурга, одного з найяскравіших представників Розстріляного Відродження, розстріляного під час сталінських репресій на Соловках у 1936 році (замість вулиці Миколи Некрасова);
🔹 вулиця Миколи Леонтовича – українського композитора, диригента, автора хорової обробки «Щедрика», вбитого чекістом у 1921 році (замість вулиці Олександра Бородіна);
🔹 вулиця і провулок видатного українського філософа Григорія Сковороди, 300-літній ювілей якого святкуємо у цьому році (замість вулиці і провулка Льва Толстого);
🔹 вулиця Олени Теліги – української поетки, діячки ОУН, страченої нацистами у 1942 році (замість вулиці 8 березня);
🔹 вулиця і провулок Петра Дорошенка – гетьмана Війська Запорозького і Правобережної України (замість вулиці і провулка 1 травня).

Радіємо цим новим топонімам, адже вони повертають нам національну пам’ять, а, заодно, й національну гідність. Та свідчать, що ми виганяємо росіян з наших територій – і фізично, і ментально. Належить ще не одну вулицю назвати на честь борців за незалежність України, особливо тих, які віддають свої життя зараз, у боротьбі з росією. Маємо знати наших Героїв 🇺🇦.

У курортному містечку Свалява на Закарпатті в самому центрі розташоване кладовище з радянськими солдатами.

Звертаємося до міської ради з проханням провести перепоховання на міський цвинтар.

Приклад реалізації - сусіднє Мукачево.

У Краматорській громаді на Донеччині планують перейменувати 303 вулиці та провулки. Серед "претендентів" на нову назву вулиці: Толстого, Шишкіна, Дунаєвського, Достоєвського, а також парк культури й відпочинку ім. Пушкіна.


https://suspilne.media/amp/339082-u-kramatorsku-hocut-perejmenuvati-ponad-trista-vulic-ta-park-imeni-puskina-ak-mistani-mozut-zaproponuvati-nazvi/

В Умані вже давно є рішення про демонтаж радянського танку.

Вимагаємо нарешті його втілити в життя і до нового року, аби його вже не було.

Запрошуємо на онлайн Public Talk "Деколонізація і дерусифікація Миколаєва. Що з цим робити?" з мовним омбудсменом Тарасом Кремінем
🕒 КОЛИ? 15 грудня, четвер, о 19:00 (за Київським часом)
📌 ДЕ? На платформі Zoom
📎 Як взяти участь? Безкоштовно за попередньою реєстрацією 👉 https://bit.ly/PROsho12
➡️ Повномасштабна війна прискорила деколонізаційні процеси, які тривають в Україні вже 30 років. Імперське та радянське минуле досі живуть в колективній пам’яті та міцно відображені в публічних просторах наших міст: у топоніміці, в пам’ятниках та меморіальних дошках. І Миколаїв не виняток. Містянам потрібно визначитись із тим спадком, який залишився, а також знайти для нього нові формати і сенси
⭐️ У форматі Public Talk Тарас Кремінь поділитися своїми висновками й спостереженнями про деколонізацію і дерусифікацію українських міст з акцентом на Миколаєві. Про місцеві топоніми, які потребують переосмислення, про «пушкінопад» та повернення забутих імен української історії. Та взагалі, що робити із слідами двох імперій в публічному просторі міста? І як минуле та історія можуть допомогти у розбудові майбутнього?
🔹 Тарас Кремінь – український політик, науковець, громадський діяч, Уповноважений із захисту державної мови. Автор близько 100 наукових праць, присвячених історії української літератури