Сьогодні вчергове провели оновлення нашої мапи декомунізації/дерусифікації.

Ознайомитися можна тут:
https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1YnX8G3D9z4QPvCkyjolQztPyRSQ&ll=48.92202859236904%2C30.76058624999998&z=6

Тримайте продовження рубрики.

Тепер вже перелік Суворових на території України.

Сподіваємося, що до весни список буде порожнім.

Щодо Кутузових вирішили сильно не заморочуватися з інфографікою бо об'єктів всього 3 штуки.


м. Очаків - погруддя
м. Кропивницький - дошка
с. Бритівка (Одещина) - погруддя

Вирішила вчора вночі подивитися телевізор. Єдиний марафон, музичні кліпи й на каналі СТБ транслювали якусь історичну програму. Подумала, чому б не глянути?

Дивлюсь, а це передача "В пошуках істини", яку історично достовірною не назвеш, якщо оцінювати випуски які бачила ненароком раніше 🙂 А в самій серії розповідали про Троцького, якого так ніжно закадровий голос називає "Льовою".

телеканал СТБ , якого біса? Свій нічний ефір можна заповнити чимось іншим.

Мілла Денчик

До речі.

Коментарі російською мовою заборонені. Миттєвий бан.

Все одно цьогоріч ми це питання дотиснемо.

https://dnepr.info/uk/news/u-kam-yanskomu-vidmovylysya-demontuvaty-pam-yatnyk-brezhnyevu-i-nazvaly-prychyny/

Місто Дніпро, проспект Лесі Українки, досі працює кав'ярня з назвою "Пушкін".

Будемо працювати над тим, аби її там більше не було.

Назви брендів деяких закладів нас вражають.

Бургерна "Гагарін" у Вінниці.

Цікаво, скільки подібного є по Україні.

Чернігівщина: З'явилася вулиця Бандери
Носівська міська рада перейменувала вулицю Островського на Степана Бандери. Так, на Чернігівщині Носівка стала першим містом, де є вулиця провідника українських націоналістів, вбитого агентом НКВС.

м. Носівка

1) вул. Гагаріна - вул. Княгині Ольги
2) вул. Комарова - вул. Ямівка
3) вул. Крилова - вул. Миколи Вінграновського
4) вул. Кутузова - вул. Свободи
5) вул. Л. Толстого - вул.Гринівка
6) вул. Лермонтова - вул. Героїв Чернігова
7) вул. Ломоносова - вул. Поліська
8) вул. Матросова - вул. Олекси Довбуша
9) вул. Мічуріна - вул. Героїв України
10) вул. Молодої Гвардії - вул. Соборності
11) вул. Невського - вул. Мархаївка
12) вул. Некрасова - вул. Миколи Хвильового
13) вул. Островського - вул. Степана Бандери
14) вул. Панфілова - вул. Солов'їна
15) вул. Пугачова - вул. Олександра Довженка
16) вул. Пушкіна - вул. Майданна
17) вул. Репіна - вул. Гетьмана Полуботка
18) вул. Степана Разіна - вул. Сіверська
19) вул. Суворова - вул. Комунальна
20) вул. Ціолковського - вул. Задорожна
21) вул. Чайковського - вул. Михайла Вербицького
22) вул. Челюскіна - вул. Паркова
23) вул. Чернишевського - вул. Мальовнича
24) вул. Чехова - вул. Затишна
25) вул. Чкалова - вул. Северина Наливайка
26) пров. Кутузова - пров. Свободи
27) пров. Л. Толстого - пров. Гринівський
28) пров. Мічуріна - пров. Героїв України
29) пров. Молодої Гвардії - пров. Соборності
30) пров. Невського - вул. Сакунівка
31) пров. Суворова - пров. Комунальний
32) пров. Чехова - пров. Затишний

с. Володькова Дівиця
1) вул. Горького - вул. Богоявленська
2) вул. Декабристів - вул. Володимирівська
3) вул. Маяковського - вул. Євгенія Закалюжного
4) вул. Пушкіна - вул. Свободи
5) вул. Толстого - вул. Зоряна
6) вул. Чкалова - вул. Миколи Черниша
7) пров. Толстого - пров. Зоряний

с. Держанівка
1) вул. Гагаріна - вул. Коса

с. Дослідне
1) вул. Ватутіна - вул. Кулжинського

с. Криниця
1) вул. Суворова - вул. Хутірська

с. Лісові Хутори
1) вул. Маяковського - вул. Польова

с. Підгайне
1) вул. Гончарова - вул. Лісова

с. Ставок
1) вул. Комарова - вул. Весняна
2) вул. Кутузова - вул. Мальовнича
3) вул. Лермонтова - вул. Ягідна
4) пров. Комарова - пров. Весняний

с. Яблунівка
1) вул. Гагаріна - вул. Українська

У 2022 році Дніпровська міська рада проголосувала за перейменування проспекту Олександра Пушкіна на честь Лесі Українки.

З того часу не було проведено робіт по заміні вуличних покажчиків зі старою назвою на нові.

Тому надіслали звернення з вимогою замінити старі покажчики.

Арт: Анна Білей

Ви можете нам допомогти!

На січень/лютий плануємо величезний обсяг робіт з очищення країни від комуністичних та російських пам'ятників.
Вже є попередні домовленості з кількома головами громад.

Активне функціонування команди нашого проекту вимагає постійних фінансових витрат.

Тому якщо ви хочете подякувати нашій команді і фінансово їй віддячити за діяльність на її картку:

4441114444805814 (Mono)

Шановні підписники з Харкова.

Треба перевірити чи досі є зображення Пушкіна на фасаді Львівських круасанів за адресою - вул.Пушкінська, 67 та зробити фото.

П.С. Те, що фірма зі Львова дозволила собі малювати собі такий крінж у Харкові. Теж дуже сумний показник.

У Дніпрі демонтовано погруддя Федорову, який брав участь у бойових діях проти УНР та українських повстанців на Волині.

​У ніч з 7 січні на 8 січня у селі Ясіня українські активісти роззброїли угорський жандармський батальйон, який мав перешкодити самовизначенню українців. Сема ця яскрава подія стала початком історії Гуцульської республіки – українського утворення за  Карпатами.

У листопаді 1918 року Австро-Угорщина припинила своє існування. Її народи вирішували свою долю самостійно. Українці теж не пасли задніх. 1 листопада у Львові було зірвано спробу поляків на ліквідацію нашої державності. Українці бувшої Дунайської монархії кували своє щастя. Угорці хотіли асимілювати українців на Закарпатті. Вони проводили політику мадяризації, а місцеві москвофіли були більш успішними на Галичині. Попри все на Закарпатті були люди, які боролися за возз’єднання всіх наших земель. Найбільше представників національно свідомого руху було на Гуцульщині. Гуцули проявили себе умілими вояками під час Великої війни, але попри все вони знали про своє українське походження.

8 листопада 1918 року народні збори мешканців Ясіня та навколишніх сіл проголосували за возз'єднання закарпатської Гуцульщини з Україною та обрали Гуцульську Народну Раду (ГНР). До неї ввійшли 42 депутати, яку очолив Степан Клочурак (офіцер австро-угорської армії, мабуть, один з не багатьох хто зміг піднятися по соціальному ліфті). До складу Ради входили 42 члени — 38 українців, 2 німці та 2 євреї. Сучасники зазначають, що в маленькій державі був дивовижний, мало не ідилічний, лад. Громадський суд вів староста містечка. Винним присуджував упродовж кількох днів допомагати нужденним — рубати дрова вдовам, немічним і сиротам. Школи в республіці були українські, діяв народний хор, а в Народному домі громадянам читали лекції на різні цікаві теми. Стежили, щоб убогі громадяни не були обділені харчами. За вирубкою лісу теж пильнували, аби не знищувати даремно дерев.
Після того як гуцули розбили угорських жандармів, Степан Клочурак отримав підтримку Галицької армії та зміг очистити від угорців усю територію між Сигітом та Ясіня. На жаль, в Сигіті українці вступили в контакт з румунами, які ставили на мету приєднати Закарпаття, яке колись було частиною Трансильванії. Були спроби угорських повстань на території республіки, які хотіли перешкоди національній єдності.

У травні 1919 року, ЗОУНР зазнало поразок від поляків, румуни завдали удару в спину українцям, а українці Закарпаття були вимушені приєднатися до Чехословаччини, бо ця країна не мала імперських упереджень до українців. Степан Клочурак очолив закарпатську сотню в складі Галицької армії.

У чому значення Гуцульської республіки? У факті того, що українці заявили в історії, що Закарпаття це наша земля. Територія, яка попри історичну ізольованість пам’ятала про своє коріння. Саме завдяки діям гуцулів удалося провести з’їзд українців у Хусті, який заявив, про возз’єднання Закарпаття з Великою Україною. Один із представників Гуцульської республіки раз сказав: «Най живе один великий український народ від Тиси аж по Чорне море і гори Кавказа! Най живе і пишається наша велика одноцільна Українська Республіка!».

Зараз хлопці зі 128 бригади продовжують боротьбу за українську державу, як це робили їх прадіди понад сто років тому. Можливо історії нам раніше не усміхалася, але зараз ми отримаємо те за що вони боролися.

@OstanniyCapitalist