У місті Костопіль на Рівненщині теж перейменовано вулиці.

Як на мене, доволі якісний підбір нових назв.

Наступними мають бути перейменовані вулиці у селах громади. Чекаємо.

У Мостиськах на Львівщині з центру міста приберуть могили радянських солдатів

Міністерство культури та інформаційної політики України дозволило Мостиській міській раді перенести кладовища радянських солдатів з центральної частини міста. Відповідний наказ відписав міністр культури Олександр Ткаченко 5 січня.

Як розповідають у міськраді, кладовище у центрі Мостиськ у сквері по вулиці Міцкевича виникло наприкінці 40-х років XX століття. На ньому ховали представників радянських органів влади та енкаведистів, що загинули у боях із відділами УПА. У 1972 році рішенням Львівського облвиконкому це кладовище додали до пам’яток історії місцевого значення.

А накидайте локацій, де досі в центрі міста є радянські кладовища.

Будемо і цей процес активізовувати.

Калуш, 2023 рік.

Зображення радянських окупантів досі не демонтовані.
Обурені мешканці громади їх розмалювали.

Прикарпаття суттєво відстає від сусідів з Львівщини і Закарпаття.

Будемо рухати цей процес і тут.

Ще раз оновили деколонізаційну мапу.

Подивитися на перелік об'єктів на демонтаж можна за посиланням (зелене - вже демонтоване, червоне -декомунізація, жовте - не підпадає під закон, але треба демонтувати)

Готуємо інвентаризацію по Вінницькій, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях.

https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1YnX8G3D9z4QPvCkyjolQztPyRSQ

У місті Подільськ на Одещині нарешті демонтовано погруддя червоному бандиту Котовському.

Проте, досі є мавзолей. Тимчасово.

У Кривому Розі пушкіна закрили плівкою.

Сподіваюся, що демонтаж відбудеться незабаром.

21 січня 1919 року Всенародні збори українців Закарпаття, які відбувалися у Хусті ухвалили «з’єдиненнє з Соборною Україною».

На місцевих зібраннях обрали 420 делегатів, які представляли понад 420 тис. українців краю і мали виборювати їхні інтереси. Близько тисячі гостей з різних куточків Закарпаття з’їхалися на Збори. Головою Зборів став Михайло Бращайко. Він звернувався до поважного товариства із питанням, куди має прилучитися їхня територія – до Угорщини чи Чехословаччини, чи України. «До України!», – вигукнули депутати. «Збори бажають злуку Угорської Руси з Україною, – згадували свідки тих подій слова Голови зборів, – Щоб було усім нам видно, що це воля більшості народу, прошу, щоб ті депутати, які мають іншу волю, голосилися до слова.». Після виступів Михайло Бращайко засвідчив бажання Зборів з’єднатися з Соборною Україною. Після чого усі заспівали «Вже воскресла Україна, і слава і воля!».

Прагнення українців Закарпаття виписали в «Ухвалі Всенародних зборів угорських українців» від 21 січня 1919-го. Після того проголосили про обрання Центральної Народної Ради у складі 100 осіб та делегацію до Києва. Очолив Раду Михайло Бращайко. Рада повинна була «заступати угорських українців усе і всюди, де сього буде потрібно перед усіма народами, і зробити все, що в інтересі українського народу».

Вітаємо, друзі 🇺🇦

У місті Верхньодніпровськ відмовилися демонтувати пам'ятник Щербицькому.

Нагадаємо, що саме за його правління, було репресовано Василя Стуса та низку інших представників української інтелігенції.

Ждуни?

https://lb.ua/society/2023/01/23/543420_mistseva_vlada_verhnodniprovska.html

Поговорили з The Wall Street Journal про дерусифікацію.

https://www.wsj.com/articles/ukrainians-target-pushkin-in-drive-against-russian-influence-11674482389?fbclid=IwAR3MNDDdrzha8k6XfW9NjQyM6JutQtnoaoKA2rjdw3kAwL0dTSNScX4vUeQ

Пропоную спільними зусиллями відновити справедливість — замість нав’язаної московською церквою і режимом януковича назви Лаврська повернути вулиці ім’я Івана Мазепи. Один з найвидатніших державних діячів в історії Українського народу та меценат, який розбудовував Києво-Печерську Лавру заслуговує бути вшанованим в назві цієї вулиці.


https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=11649&fbclid=IwAR2xp86NcNOjGHkeikeF_ZcY0BIlmc3JnoIecf-7ukWv2ry-bcmwK-gU_w4