У місті Червоноград на Львівщині прибрали згадку про вулицю Пушкіна.

У Малинівській громаді на Харківщині готують до перейменування 12 вулиць.

Посилання:
https://malinivska-sr.gov.ua/news/1692000822/?fbclid=IwAR2aHvn5_jKzxlTschfVM7NfXunfbcP6qPxr_yIq_OzOOSV-jV9yfGybCD8

Майже 7 років я просував ініціативу, аби вулиця в Харкові носила ім'я Мирослава Мисли

І ось нарешті за цю ініціативу можна проголосувати в обговореннях на сайті міської ради.

Пропонуємо вулицю Цілиногоадську на Олексіївці. На районі де, жив Мирослав.

Посилання:
https://www.city.kharkiv.ua/uk/golosuvannya.html

У Полтаві патріоти масово очищують місто від покажчиків з написом - вулиця Пушкіна.

У місті Горішні Плавні на Полтавщині мають демонтувати два в'їзні знаки з написом "Комсомольськ" до початку осені.

Відповідне розпорядження підписав розпорядження голова Полтавської ОВА.

У місті Турка на Львівщині демонтовано радянський меморіал.

Після цього відбудеться перепоховання на кладовище.

У селі Волоща демонтовано ще один пам'ятник радянському солдату.

Фото: Декомунізація.Львівщина

І мінус радянське одоробло у сусідньому селі Грушів.

Дякуємо колегам зі Львова.

У Вінниці, після наших звернень, почалася заміна покажчиків з Пушкіна на Сковороди.

А ось і повний перелік вулиць на перейменування у Харкові

https://suspilne.media/amp/550843-u-harkovi-proponuut-perejmenuvati-tri-vulici-ta-dva-provulki-na-cest-zagiblih-zahisnikiv-i-ukrainskih-diaciv/

У Харкові таки приберуть покажчики з написами - проспект Маршала Жукова, які повісили на рівні 3 поверху.

Сергій Девдюк, один з активних прибічників деоколонізації з Чернівців загинув.

Честь.

Ми маємо певні фінансові проблеми.

Останнім часом кількість донейтів сильно впала, а роботи ще дуже багато.

Триває низка поїздок містами, аби рухати процес очищення від російських/радянських пам'ятників та назв вулиць.
У планах ще 3 міста.

Допомогти очищенню країни можна тут:
4441114444805814 (Mono)
decommunization.ukraine@gmail.com (PayPal)

У туристичному Кам'янці-Подільському триває очищення від дошок з написами "УРСР" на пам'ятках.

У Харкові триває обговорення щодо перейменування п'яти об’єктів топоніміки: нові назви обирають для ще трьох вулиць та двох провулків. Долучитися до громадського обговорення можна онлайн на сайті міської ради до 17 серпня включно

А це Ніколай 2 на дверях Покровського монастиря у Києві.

Люди кажуть, що цьому зображенню +-6 років.

Але справжньою деколонізацією буде лише перехід монастиря до ПЦУ.

Помер легендарний для харківського "Динамо" хокеїст Борис Михальченко.

Знайти його якісне фото - завдання не з легких. У пошуках забрів на ось цей сайт харківської обласної організації товариства "Дінамо".

Потрібної світлини не було. Зате потрапив ось сюди. На перелік усіх голів СТ. Мєнтяра на мєнтярі. Що не дивно. На те й "Динамо". Та все б нічого, якби не оці рильнічки на початку списку.

Далі - дані з відкритих джерел, в основному з Вікіпедії.

Перший глава СТ - Балицький Всеволод Аполонович. Совєцький діяч, один із керівників органів державної безпеки ВЧК-ОДПУ-НКВД, комісар державної безпеки 1-го рангу, один з організаторів Голодомору.

Никанор Верьовка - начальник управління НКВД по Львівській області, майор міліції (1939 – 1943). Всі ми знаємо, що енкаведисти робили в ці роки на Галичині. Начальник Управління НКВД-МВС по Харківській області (1943 – 1950).

Андрій Булига - в НКВД з 1934-го. До війни цей чекіст чмирив бурятів. Війну пройшов у героїчних загонах НКВД. Після війни - начальник УМВС Української ССР по Тернопільській області (13 березня 1946 – 17 квітень 1948). Знову ж, не забуваємо, що ця худоба в ці роки виробляла на Галичині.

Кузьма Єгошин - енкаведист з 1939-го. В основному трудився в ерефії, тому в порівнянні з вище переліченими виглядає непримітним. Після війни - один з керівників МГБ землі Саксонія (Німеччина). В Харків приперся в 1950-му.

Іван Покус - у 1941-1946 роках служив у військах НКВД.

Далі - вже не такі одіозні постаті. Хоча при бажанні там теж є до кого доколупатися.

Але ці перелічені - що не рило, то ворог української нації. Але харьковскоє СТ "Дінамо" це не бентежить. Вони не відмежовуються від цих істот і шанують таку історію.

Іван Ярославович