Американська Virtuozzo купила українську Jelastic

📈5 жовтня 2021 року американська компанія Virtuozzo, яка займається софтом для віртуалізації, оголосила про покупку української компанії-розробника хмарних сервісів Jelastic.

💰Умови угоди, в тому числі її сума, не розголошуються, передає AIN.

📱Метою угоди стане об'єднання бізнесів і команд для розробки пакетів IaaS, PaaS, CaaS і XaaS-продуктів для провайдерів хмарних сервісів, хостинг-провайдерів, провайдерів послуг управління мережею і їх клієнтів з малого і середнього бізнесу.

📚Компаніїї уклали угоду після більш ніж 10 років партнерства. Засновник і CEO Jelastic Роман Синицький стане CTO Virtuozzo. До того ж, контейнери Virtuozzo використовувалися в PaaS-рішення Jelastic з самого початку розробки цієї платформи.

💹За допомогою цієї угоди американська компанія планує посилити свої позиції на ринку мультіклауда і PaaS-послуг. Цей ринок (PaaS) у 2022 році оцінюють приблизно в $71 млрд (за даними Gartner).

📌Руслан Синицький придумав ідею Jelastic ще в 2008 році, спілкуючись в коментарях до своїх статей на «Хабрахабр». Спочатку сервіс повинен був вирішувати проблеми на кшталт швидкого створення складних динамічних односторінкових додатків на зразок Gmail.

А що з Nimses? Як сьогодні живе колись хайпова українська соціальна мережа

📞Vector опублікував цікавий текст про долю Nimses - колись хайпової соцмережі, оповитої ореолом загадковості, з 6 мільйонами користувачів і радісними перспективами.

📈Все виявилося не так радісно, а частині працівників уже кілька років винні зарплату.

📊При цьому, соцмережа досі існує і, кажуть автори публікації, дуже нагадує фінансову піраміду.

Подробиці - в тексті.

Дія.Підпис прирівняли до фізичного підпису для пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги

✏Кабінет міністрів прирівняв авторизацію через Дія.Підпис в особистому кабінеті на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України до фізичної ідентифікації.

📫Про це йдеться в постанові № 999, передає НВ Бізнес.

📃«До фізичної ідентифікації прирівнюється авторизація в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис, створеного за допомогою мобільного додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг», — йдеться в тесті постанови.

📌Також уряд регламентував, що умова фізичної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб не застосовується на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 і протягом 30 днів з дня скасування карантину.

Ця червона кнопка може дивовижні речі. Не буду спойлерити. Читайте скоро.

Ярославський з Ротшильдом планують створити українську Silicon Valley у Харкові

💰Відомий фінансист, голова ради директорів Volex plc Натаніель Ротшильд готовий інвестувати в розвиток проєкту «Екополіс ХТЗ», який має стати прототипом Української Кремнієвої долини, передає DEV Ukraine з посиланням на ATN.

📌Таку заяву на відкритті форуму «Харків: розвиток та інвестиції» зробив президент групи DCH Олександр Ярославський (ага, той самий). За його словами, Натаніель Ротшильд готовий допомагати в реалізації проєкту зі створення «Української Кремнієвої долини» в Харкові.

🛠«Це проєкт «Екополіс ХТЗ», який може в себе вмістити близько мільярда доларів, і ми практично починаємо його реалізацію, — зазначив президент DCH.

📫Ініціатором створення національного проєкту «Українська Кремнієва долина» виступив президент Володимир Зеленський.

✅Реалізація проєкту на базі бізнес-парку високих технологій «Екополіс ХТЗ» почалася у 2020 році. «Екополіс ХТЗ» також входить до списку ключових об'єктів стратегії розвитку Харкова. У бізнес-парку планується створити близько 10 000 робочих місць. Плановий обсяг інвестицій — $1 млрд до 2033 року.

На розробку і модернізацію "Дії" витратили 75 мільйонів

📱На розробку та модернізацію порталу і мобільного додатку Дія протягом 2020-2021 років загалом витрачено 76,04 мільйонів гривень. Такі дані надали у Мінцифри, йдеться у матеріалі ЕП.

💰З держбюджету використали 48,4 млн, а грантових коштів витратили 27,6 млн грн.

❎Зокрема в рамках проєкту TAPAS (за підтримки Уряду США) виділили:
✖у 2019 році – 7 643 136 грн;
✖у 2020 році – 6 408 432 грн;
✖у 2021 році – 3 602 040 грн.

❎У рамках проєкту EGAP (за підтримки Уряду Швейцарської Конфедерації):
✖у 2020 році – 5 779116 грн;
✖у 2021 році – 3 904 791 грн;

❎У рамках проєкту Підтримка DIA (за підтримки Уряду Королівства Швеція):
✖у 2021 році – 299 880 грн.

100 000 підписників - від $100 за пост: факти про TikTok в Україні

📱Міжнародна партнерська мережа Admitad Affiliate розповіла про ключові показники TikTok. AIN вибрав з них основне щодо України.

☎TikTok є сьомою за відвідуваністю соцмережею у світі - кількість активних користувачів в місяць становить 800 млн. За останній рік соцмережа виросла в п'ять разів. В Україні молода платформа утримує четверте місце за кількістю користувачів - в TikTok зареєстровано більше 16% українців.

📊60% української TikTok аудиторії - жінки, а найактивніша аудиторія у віці 16-24 роки, становить близько 40%.

📉У акаунтів з малою кількістю підписників спостерігається високий рівень залученості - 76% у сторінок з кількістю підписників 1-10 тис. У аккаунта-мільйонника коефіцієнт залучення становить в середньому 5%.

📌Близько 30% всіх активностей на платформі відбуваються у вихідні - саме в ці дні аудиторія найкраще реагує на контент.

💸Блогери можуть гідно заробляти на інтеграціях в TikTok: 100 000+ підписників - від $ 100 до $ 200 за пост; від 200 000 до 1 млн підписників - $ 250-500; 1 млн+ підписників - від $ 1000 і більше.

В Україні 67% компаній ставали жертвами кібератак, а 33% з них стикаються з хакерами майже щотижня — дослідження

🧨Близько 67% українських компаній за останні два роки стикалися з проблемами у галузі кібербезпеки, а 33% стають жертвам діяльності кіберзлочинців більше трьох разів на місяць. Про це свідчать дані дослідження проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», передає DOU.

💰Згідно з дослідженням, ринок кібербезпеки України є суттєво недорозвиненим у порівнянні з ринками інших європейських країн. Зокрема, в 2019 році його розмір становив менше 0,1% валового внутрішнього продукту країни (ВВП), тобто менше $153 млн. Для порівняння, ринок кібербезпеки Європейського Союзу ще у 2016 році становив у середньому 1,1% ВВП кожної країни-члена ЄС. Тобто, для досягнення бодай середнього європейського показника, український ринок кібербезпеки повинен зрости більше ніж в 11 разів.

🌐Згідно з дослідженням USAID, нині існує великий розрив між попитом та пропозицією на ринку. Так, компанії державного сектору наразі покривають лише 20-25% своїх потреб у сфері кібербезпеки, а урядові установи — від 20% до 50%.

Для ознайомлення - повний текст дослідження тут.

Стартап Choice QR з офісами в Києві і Празі закрив pre-seed раунд в 700 000 євро

💰Стартап Choice QR, з офісами в Україні та Чехії, який розробляє QR-меню, доставку і функцію takeaway для закладів, доповнив pre-seed раунд в розмірі 400 000 євро. Загальна сума інвестицій склала 700 000 євро, передає AIN.

📌Перші інвестиції в розмірі 300 000 євро компанія вклала раніше зі своїх грошей і коштів інвесторів. Назва фонду стартап не розголошує.

📡Стартап, в якому наразі працює 35 осіб, діджиталізує ресторани і готелі - розробляє SaaS-сайти і онлайн-меню для доставки, takeaway або безконтактного замовлення в готельний номер або до столика в закладі. Завдяки такому рішенню ресторани оптимізують витрати і збільшують свою виручку до 40%.

💲Сервіс оплачується за підпискою (від $20 до $40 в місяць). Зараз компанія вже досягла позначки в 5000 реєстрацій з яких 30% оформили підписку.

🌍Choice QR вже працює в 25 країнах. Найбільші ринки - Україна і Чехія.

🧭Інвестиції стартап планує витратити на розширення функціональності, зміцнення на існуючих ринках і експансію на нові. У планах Choice QR - запустити функцію оплати через QR-код біля столу та функцію бронювання столів.

🍗Серед клієнтів в Україні Choice QR працює з мережею «Привітів» Кацуріних, Mimosa Group, мережею «Євразія», «Пузатою хатою» та іншими.

В Мінцифри кажуть, що встановили мобільним операторам стандарт якості Інтернету

☎У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що українським мобільним операторам вперше встановили технічні показники якості мобільного інтернету, затверджені Держспецзв’язку. Про це пише НВ Бізнес.

🚀У міністерстві наголосили, що тепер швидкість завантаження файлів для користувача має бути не менш ніж 2 мегабіт за секунду, а їх відправки — не менш як 0,5 мегабіт за секунду.

❗При цьому, місто або село будуть вважатися покритими мобільним інтернетом в разі, якщо такий зв’язок доступний щонайменше на 65% території населеного пункту.

📴У міністерстві вважають, що таке рішення змусить мобільних операторів вкладати додаткові кошти в будівництво базових станцій і буде сприяти розвитку мереж, поліпшенню якості зв’язку та конкуренції серед операторів.

❌Державні норми якості мобільного зв’язку були сформовані ще в 2010 році. Однак в цих нормах не був встановлений жоден показник: ні для сили сигналу, ні для швидкості передачі даних, ні для часу можливої затримки з'єднання.

Кінець обіцяного податкового раю для українського ІТ?

‼Кілька тижнів тому замміністра цифрової трансформації Олександр Борняков назвав провокативним моє питання про те, чи готові вони гарантувати, що обіцяне в Дія.Сіті низьке податкове навантаження для ІТ-компаній збережеться в податковому законопроєкті до другого читання. Мене тоді дещо здивувала така реакція – флагманське міністерство президента, монобільшість у Раді і практично одностайна підтримка всіх «цифрових ініціатив». Що може піти не так? Тепер ясно.

💱Європейська бізнес асоціація прислала реліз, в якому стверджує, що в новому законопроєкті про податки для ІТ-компаній-резидентів Дія.Сіті до другого читання податкове навантаження подекуди збільшили вдвічі від того, що обіцяли айтішникам. І це далеко не все.

З найкритичнішого (цитую):

✖ Планувалося податкове навантаження для гіг-працівників та тих, які працюють за трудовим контрактом – у розмірі 5% ПДФО; ЄСВ – 22% з мінімального страхового внеску; податок на виведений капітал (ПнВК) – 9%. Більшість з цих ставок, у запропонованих правках, тяжіє до значного підвищення: ЄСВ – 5% від заробітної плати та ПнВК – 18% (тобто в два рази вище).
✖Правками від депутатів встановлюється жорсткі обмеження по єдиному КВЕДу (тобто пільгові ставки отримують лише вузька група програмістів) – начебто така норма повинна нівелювати можливі зловживання зі сторони не-ІТ бізнесу. Хоча критерії вступу для компаній до спецрежиму, які відсіюють потенційних порушників, виписані у рамковому законі, який вже був прийнятий.
✖У погодженій раніше редакції обмеження на взаємодію з фахівцями-спрощенцями стосуються лише компаній, які обирають ПнВК у розмірі 9%. Зараз окремі депутати податкового комітету пропонують заборонити взаємодію з ФОП як для тих, хто оподатковується ПнВК, так і тим, хто залишається на умовах 18% податку на прибуток.
✖Для тих, хто обирає ПнВК – пропонувалось 3 роки перехідного періоду, для переведення штату з ФОП на гіг-контракти/трудові договори. Тепер дискусії йдуть про 1-1,5 роки.
✖Пропонується прибрати взагалі норму про незмінність податкових умов протягом 25 років.
✖У Законі №4303 вхід до Дія Сіті здійснюється за декларативним принципом, за критеріями, підтвердженими незалежним аудитом. Зараз пропонується додати ще й податкову перевірку.