Україна запустить власний супутник у грудні цього року - очільник Держкосмосу
🛰Очільник Державного космічного агентства Володимир Тафтай в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» розповів, що запуск українського супутника «Січ-2-30» заплановано на грудень цього року.
🛸Активна стадія розробки супутника «Січ 2-30» розпочалася 2015 року. Тоді керівництво конструкторського бюро «Південне» запропонувало державі в особі тодішнього президента Петра Порошенка, який відвідував Дніпро, виготовити супутник власним коштом. Держава брала на себе обов’язки з фінансування запуску та подальшої експлуатації апарату. Супутник мав би забезпечити країні незалежний доступ до інформації з космосу – такої цінної, зокрема, для оборони й безпеки.
💰КБ «Південне» за власні обігові кошти виконало як розробку, так і виготовлення космічного апарату. Над цим працювало 200 співробітників бюро в Дніпрі, їм допомагали фахівці ще десятка підприємств космічної галузі із Запоріжжя, Харкова, Львова, Києва, де розробляли й випробовували окремі системи та елементи.
🛠Роботи ще тривають. Станом на травень 2021 готовність супутника головний конструктор КБ Костянтин Білоусов оцінював у понад 85%.
🚀Також в інтерв'ю Володимир Тафтай заявив, що встановлена Зеленським мета побудувати вітчизняну ракету-носій до 2024 року буде обов’язково виконана. За його словами, вітчизняна ракета-носій буде здатна виводити на орбіту близько 700 кг. Її можна буде використовувати для запуску як українських, так і іноземних супутників (на комерційній основі).
🛰Очільник Державного космічного агентства Володимир Тафтай в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» розповів, що запуск українського супутника «Січ-2-30» заплановано на грудень цього року.
🛸Активна стадія розробки супутника «Січ 2-30» розпочалася 2015 року. Тоді керівництво конструкторського бюро «Південне» запропонувало державі в особі тодішнього президента Петра Порошенка, який відвідував Дніпро, виготовити супутник власним коштом. Держава брала на себе обов’язки з фінансування запуску та подальшої експлуатації апарату. Супутник мав би забезпечити країні незалежний доступ до інформації з космосу – такої цінної, зокрема, для оборони й безпеки.
💰КБ «Південне» за власні обігові кошти виконало як розробку, так і виготовлення космічного апарату. Над цим працювало 200 співробітників бюро в Дніпрі, їм допомагали фахівці ще десятка підприємств космічної галузі із Запоріжжя, Харкова, Львова, Києва, де розробляли й випробовували окремі системи та елементи.
🛠Роботи ще тривають. Станом на травень 2021 готовність супутника головний конструктор КБ Костянтин Білоусов оцінював у понад 85%.
🚀Також в інтерв'ю Володимир Тафтай заявив, що встановлена Зеленським мета побудувати вітчизняну ракету-носій до 2024 року буде обов’язково виконана. За його словами, вітчизняна ракета-носій буде здатна виводити на орбіту близько 700 кг. Її можна буде використовувати для запуску як українських, так і іноземних супутників (на комерційній основі).
Україна провела перші переговори з Національним Кібердиректором США - ДССЗЗІ
📌8 жовтня пройшла перша онлайн-зустріч стейкхолдерів забезпечення кібербезпеки України з Національним Кібердиректором США Крісом Інглісом. Про це повідомляє Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.
📞Завдяки офіційному тону повідомлення ДССЗЗІ толком не зрозуміло, що чиновники обговорили. Проте, як мінімум, поспілкувалися і роззнайомилися перед майбутнім кібердіалогом між Україною і США, що відбудеться наприкінці місяця.
👉Участь цій зустрічі узяли керівництво Державної служби спеціального зв’язку та захисту України Юрій Щиголь, Віктор Жора та Олександр Потій, перший заступник Міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб та заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Демедюк.
✅Що говорили:
➕Юрій Щиголь окреслив спільні напрями розвитку успішного співробітництва між Україною та США у сфері кіберзахисту та висловив підтримку зусиль американської сторони з упровадження норм відповідальної поведінки країн у кіберпросторі.
➕Віктор Жора презентував спроможності Служби у сфері кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури, а саме: імплементація норм відповідальної поведінки країн у кіберпросторі та формування умов взаємодовіри між країнами, боротьба з ransomware (програмами-вимагачами), об’єднання зусиль для кіберзахисту ОКІ та ОКІІ обох країн, а також співробітництво у секторі кібероборони.
➕Кріс Інгліс висловив підтримку ініціатив України та наголосив на необхідності інтенсифікації співробітництва у сфері кібербезпеки. Він також ознайомив учасників зустрічі зі структурою та ключовими суб’єктами системи кібербезпеки США.
📌8 жовтня пройшла перша онлайн-зустріч стейкхолдерів забезпечення кібербезпеки України з Національним Кібердиректором США Крісом Інглісом. Про це повідомляє Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.
📞Завдяки офіційному тону повідомлення ДССЗЗІ толком не зрозуміло, що чиновники обговорили. Проте, як мінімум, поспілкувалися і роззнайомилися перед майбутнім кібердіалогом між Україною і США, що відбудеться наприкінці місяця.
👉Участь цій зустрічі узяли керівництво Державної служби спеціального зв’язку та захисту України Юрій Щиголь, Віктор Жора та Олександр Потій, перший заступник Міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб та заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Демедюк.
✅Що говорили:
➕Юрій Щиголь окреслив спільні напрями розвитку успішного співробітництва між Україною та США у сфері кіберзахисту та висловив підтримку зусиль американської сторони з упровадження норм відповідальної поведінки країн у кіберпросторі.
➕Віктор Жора презентував спроможності Служби у сфері кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури, а саме: імплементація норм відповідальної поведінки країн у кіберпросторі та формування умов взаємодовіри між країнами, боротьба з ransomware (програмами-вимагачами), об’єднання зусиль для кіберзахисту ОКІ та ОКІІ обох країн, а також співробітництво у секторі кібероборони.
➕Кріс Інгліс висловив підтримку ініціатив України та наголосив на необхідності інтенсифікації співробітництва у сфері кібербезпеки. Він також ознайомив учасників зустрічі зі структурою та ключовими суб’єктами системи кібербезпеки США.
В Україні починають будівництво державної цифрової телемережі МХ-7
💰Кабінет Міністрів України підтримав розроблену за ініціативи Держспецзв’язку постанову, яка дасть можливість залучити під державні гарантії кошти для для будівництва державної цифрової телемережі. Новий Мультиплекс забезпечить 90% українців телебаченням, кажуть в Держспецзв'язку.
📺Мультиплекс МХ-7 забезпечить трансляцію цифрового українського телебачення, в тому числі у віддалених та прикордонних регіонах, куди раніше сигнал вітчизняних каналів не надходив. Для цього Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), що перебуває у сфері управління Адміністрації Держспецзв’язку, залучає 490 млн грн кредитних коштів на побудову загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7.
📌Концерн РРТ забезпечує інформаційну безпеку держави, в тому числі й на кордоні із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, у Донецькій і Луганській областях та в інших регіонах України.
⚙«Зараз Концерн РРТ готовий побудувати цифрову телевізійну мережу в метровому діапазоні, для цього у нас є відповідна інфраструктура та досвід будівництва мереж, але реалізація проєкту потребує значних фінансових ресурсів. Урядова гарантія під залучення кредитів дає можливість розпочати розбудову МХ-7», – обґрунтовує необхідність надання кредитних коштів керівник Концерну РРТ Кирило Данилов.
💰Кабінет Міністрів України підтримав розроблену за ініціативи Держспецзв’язку постанову, яка дасть можливість залучити під державні гарантії кошти для для будівництва державної цифрової телемережі. Новий Мультиплекс забезпечить 90% українців телебаченням, кажуть в Держспецзв'язку.
📺Мультиплекс МХ-7 забезпечить трансляцію цифрового українського телебачення, в тому числі у віддалених та прикордонних регіонах, куди раніше сигнал вітчизняних каналів не надходив. Для цього Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), що перебуває у сфері управління Адміністрації Держспецзв’язку, залучає 490 млн грн кредитних коштів на побудову загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7.
📌Концерн РРТ забезпечує інформаційну безпеку держави, в тому числі й на кордоні із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, у Донецькій і Луганській областях та в інших регіонах України.
⚙«Зараз Концерн РРТ готовий побудувати цифрову телевізійну мережу в метровому діапазоні, для цього у нас є відповідна інфраструктура та досвід будівництва мереж, але реалізація проєкту потребує значних фінансових ресурсів. Урядова гарантія під залучення кредитів дає можливість розпочати розбудову МХ-7», – обґрунтовує необхідність надання кредитних коштів керівник Концерну РРТ Кирило Данилов.
На НВ Бізнес сьогодні вийшла моя спільна з фінансовим оглядачем Петром Шевченком робота про ринок онлайн-мікрокредитів.
💰Ми дослідили, скільки компанії, які видають мікропозики онлайн, заробили за 2020 рік, скільки чистого прибутку отримали за перші півроку 2021 і хто контролює ці компанії. Як виявилося, більше 85% ринку, який минулого року дав 21 з копійками мільярд, контролюють 10 великих бізнес-груп.
💱Там багато цікавого - і про 54000% річних, і про договори з різними умовами і про те, як діяти, якщо ви все ж взяли чи хочете взяти таку позику.
❗На НВ Бізнес ця публікація доступна лише підписникам за плату (у нас уже більше року як пейвол), але для підписників свого каналу я даю повний доступ до тексту за лінком внизу (треба лише лишити пошту виданню і можна читати). Бережіть себе.
ЛІНК:
https://biz.nv.ua/ukr/publications/shvidko-groshi-bistrozaym-maniveo-mikropoziki-hto-zaroblyaye-na-vidachi-kreditiv-onlayn-v-ukrajini-50186006.html?code=8562fc42-f6eb-4fda-9b48-de8813996d68
💰Ми дослідили, скільки компанії, які видають мікропозики онлайн, заробили за 2020 рік, скільки чистого прибутку отримали за перші півроку 2021 і хто контролює ці компанії. Як виявилося, більше 85% ринку, який минулого року дав 21 з копійками мільярд, контролюють 10 великих бізнес-груп.
💱Там багато цікавого - і про 54000% річних, і про договори з різними умовами і про те, як діяти, якщо ви все ж взяли чи хочете взяти таку позику.
❗На НВ Бізнес ця публікація доступна лише підписникам за плату (у нас уже більше року як пейвол), але для підписників свого каналу я даю повний доступ до тексту за лінком внизу (треба лише лишити пошту виданню і можна читати). Бережіть себе.
ЛІНК:
https://biz.nv.ua/ukr/publications/shvidko-groshi-bistrozaym-maniveo-mikropoziki-hto-zaroblyaye-na-vidachi-kreditiv-onlayn-v-ukrajini-50186006.html?code=8562fc42-f6eb-4fda-9b48-de8813996d68
monobank задумався про запуск власного віртуального мобільного оператора
📞У monobank оголосили про бета-тест eSim від великого українського мобільного оператора і допустили запуск власного віртуального оператора, пише НВ Бізнес.
☎Як в Telegram написав один зі співзасновників проєкту Олег Гороховський, повідомляючи про запуск бета-тесту eSim від оператора lifecell в додатку банку, у monobank допускають можливість створення власного віртуального мобільного оператора.
«Якщо тема вам сильно зайде, може наважимося і на віртуального оператора, але це не точно», — написав Гороховський.
📲Також Гороховський додав, що eSim від оператора lifecell з наступного тижня буде доступний всім користувачам додатку monobank.
📞У monobank оголосили про бета-тест eSim від великого українського мобільного оператора і допустили запуск власного віртуального оператора, пише НВ Бізнес.
☎Як в Telegram написав один зі співзасновників проєкту Олег Гороховський, повідомляючи про запуск бета-тесту eSim від оператора lifecell в додатку банку, у monobank допускають можливість створення власного віртуального мобільного оператора.
«Якщо тема вам сильно зайде, може наважимося і на віртуального оператора, але це не точно», — написав Гороховський.
📲Також Гороховський додав, що eSim від оператора lifecell з наступного тижня буде доступний всім користувачам додатку monobank.
Україна винна Netflix 550 000 євро за фільм з Жан-Клод Ван Даммом
💰Сервіс Netflix десять місяців не може отримати рібейти за фільм Останній найманець з Жан-Клод Ван Даммом, який знімали в Україні, пише НВ Бізнес з посиланням на Forbes.
🎬Як пише Forbes Україна, Netflix знімав в Україні фільм Останній найманець з бельгійським актором Жан-Клод Ван Даммом у головній ролі і витратив на його виробництво в Україні близько 3,5 млн євро. Ще близько 800 000 євро знімальна група витратила на проживання, харчування та транспорт.
📺За те, що кіношники витратили в Україні стільки грошей, їм мали відшкодувати близько 550 000 євро. Заявку на відшкодування коштів кіношники подали ще в грудні 2020 року, але досі нічого не отримали, пише видання.
🤦♂️🤦♂️🤦♂️За словами гендиректорки Star Media Ольги Пантелеймонової, для відшкодування коштів закон вимагає від іноземної компанії надати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, яку компанії в принципі ніде взяти.
«Потрібно поміняти формулювання і вимагати реєстраційний документ, який прийнятий в країні іноземного кіновиробника», - вважає Пантелеймонова. Також вона додала, що за чинним законодавством на рібейти можуть розраховувати тільки європейські компанії, хоча знімати в Україні хочуть і виробники з Індії, Ізраїлю та Китаю.
🖨Як пише видання, щоб приступити до роботи в Україні, Netflix зібрав 393 документи. За словами Пантелеймонової, їх повинно бути вдвічі менше.
💸Виплат від держави чекають ще три французьких проєкти - серіал про космос Інфініті, друга частина комедії Блискучі креветки і історична драма про єврейське містечко перед початком війни ШТТЛ.
💰Сервіс Netflix десять місяців не може отримати рібейти за фільм Останній найманець з Жан-Клод Ван Даммом, який знімали в Україні, пише НВ Бізнес з посиланням на Forbes.
🎬Як пише Forbes Україна, Netflix знімав в Україні фільм Останній найманець з бельгійським актором Жан-Клод Ван Даммом у головній ролі і витратив на його виробництво в Україні близько 3,5 млн євро. Ще близько 800 000 євро знімальна група витратила на проживання, харчування та транспорт.
📺За те, що кіношники витратили в Україні стільки грошей, їм мали відшкодувати близько 550 000 євро. Заявку на відшкодування коштів кіношники подали ще в грудні 2020 року, але досі нічого не отримали, пише видання.
🤦♂️🤦♂️🤦♂️За словами гендиректорки Star Media Ольги Пантелеймонової, для відшкодування коштів закон вимагає від іноземної компанії надати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, яку компанії в принципі ніде взяти.
«Потрібно поміняти формулювання і вимагати реєстраційний документ, який прийнятий в країні іноземного кіновиробника», - вважає Пантелеймонова. Також вона додала, що за чинним законодавством на рібейти можуть розраховувати тільки європейські компанії, хоча знімати в Україні хочуть і виробники з Індії, Ізраїлю та Китаю.
🖨Як пише видання, щоб приступити до роботи в Україні, Netflix зібрав 393 документи. За словами Пантелеймонової, їх повинно бути вдвічі менше.
💸Виплат від держави чекають ще три французьких проєкти - серіал про космос Інфініті, друга частина комедії Блискучі креветки і історична драма про єврейське містечко перед початком війни ШТТЛ.
Українська платформа GitLab може отримати оцінку в $10 млрд за підсумками IPO
📊Українська платформа для розробників GitLab підвищила ціновий діапазон для свого первинного публічного розміщення акцій в США. Компанія заявила, що буде продавати акції за ціною від $66 до $69 за штуку проти попереднього діапазону в $55 до $60 за одиницю, передає НВ Бізнес з посиланням на Reuters.
💰Що це значить? Це значить, що у верхній частині підвищеного діапазону компанія залучить на IPO близько $717,6 млн і зможе отримати оцінку майже в $10 млрд.
💲Як зазначає Reuters, крок GitLab з підвищення цінового діапазону первинного публічного розміщення акцій є останньою ознакою того, що ринок IPO в США не втратив обороти попри волатильність, що спостерігається на фондовому ринку.
✅GitLab — вебінструмент життєвого циклу DevOps з відкритим вихідним кодом, який являє собою систему управління репозиторіями коду для Git з власною вікі, системою стеження за багами та іншими функціями. Співзасновником компанії є харків'янин Дмитро Запорожець.
📌Про плани GitLab щодо виходу на IPO в США стало відомо наприкінці вересня цього року. Провідними андеррайтерами розміщення GitLab є Goldman Sachs & Co, JP Morgan і BofA Securities.
📊Українська платформа для розробників GitLab підвищила ціновий діапазон для свого первинного публічного розміщення акцій в США. Компанія заявила, що буде продавати акції за ціною від $66 до $69 за штуку проти попереднього діапазону в $55 до $60 за одиницю, передає НВ Бізнес з посиланням на Reuters.
💰Що це значить? Це значить, що у верхній частині підвищеного діапазону компанія залучить на IPO близько $717,6 млн і зможе отримати оцінку майже в $10 млрд.
💲Як зазначає Reuters, крок GitLab з підвищення цінового діапазону первинного публічного розміщення акцій є останньою ознакою того, що ринок IPO в США не втратив обороти попри волатильність, що спостерігається на фондовому ринку.
✅GitLab — вебінструмент життєвого циклу DevOps з відкритим вихідним кодом, який являє собою систему управління репозиторіями коду для Git з власною вікі, системою стеження за багами та іншими функціями. Співзасновником компанії є харків'янин Дмитро Запорожець.
📌Про плани GitLab щодо виходу на IPO в США стало відомо наприкінці вересня цього року. Провідними андеррайтерами розміщення GitLab є Goldman Sachs & Co, JP Morgan і BofA Securities.
Профільний комітет підтримав податковий законопроєкт про Дія Сity
✅Сьогодні, 12 жовтня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув та затвердив редакцію законопроєкту № 5376, який є податковою частиною спеціального правового режиму Дія Сity. Про це повідомляє Асоціація ІТ Ukraine.
💱Асоціація ІТ Ukraine каже, що ІТ-індустрії вдалось відстояти податкове навантаження для резидентів Дія Сity: податок на виведений капітал — 9%, податок для фізичних осіб — 5%, військовий збір — 1,5%, а також можливість залучати ФОП для виконання робіт/надання послуг протягом наступних 3-х років.
❎На засіданні Комітету майже дві години тривала дискусія між депутатами, представниками виконавчої гілки влади та бізнес-асоціаціями щодо численних правок до законопроєкту.
✅Сьогодні, 12 жовтня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув та затвердив редакцію законопроєкту № 5376, який є податковою частиною спеціального правового режиму Дія Сity. Про це повідомляє Асоціація ІТ Ukraine.
💱Асоціація ІТ Ukraine каже, що ІТ-індустрії вдалось відстояти податкове навантаження для резидентів Дія Сity: податок на виведений капітал — 9%, податок для фізичних осіб — 5%, військовий збір — 1,5%, а також можливість залучати ФОП для виконання робіт/надання послуг протягом наступних 3-х років.
❎На засіданні Комітету майже дві години тривала дискусія між депутатами, представниками виконавчої гілки влади та бізнес-асоціаціями щодо численних правок до законопроєкту.
Український стартап Party.Space залучив $ 1 млн від TA Ventures, ICLUB і Day One Capital
🕹Party.Space - це віртуальна платформа для корпоративних вечірок, тематичних свят, семінарів і afterparty з імітацією живого присутності в 3D і ігровими активностями, пояснює AIN.
🎲Стартап дозволяє створювати окремі віртуальні простори для корпоративних заходів. Він вирішує проблему комунікації колективу в умовах віддаленої роботи за рахунок гейміфікації зустрічей, відеоспілкування і 3D. Зараз у проекту 11 видів віртуальних майданчиків для різних типів віртуальних заходів. Крім цього, Party.Space аналізує тривалість перебування людей на заході, їх поведінку, з ким вони спілкуються, і який контент обирають.
🎮Компанію заснували Юрій Філіпчук, Дмитро Завада і Артур Остапенко під час пандемії, коли всі комунікації перемістилися в онлайн-формат. До Party.Space засновники працювали в венчурних фондах, блокчейн-проектах і геймдеві. За технічну частину проекту відповідає CTO Максим Родіонов, який до цього працював технічним директором в Ubisoft. Серед клієнтів компанії - Scania, Wargaming, Grammarly, Epidemic Sound, Plug'n'Play і DevGamm.
💰Стартап залучив $1 млн від TA Ventures, ICLUB і Day One Capital. Це seed-раунд.
🕹Party.Space - це віртуальна платформа для корпоративних вечірок, тематичних свят, семінарів і afterparty з імітацією живого присутності в 3D і ігровими активностями, пояснює AIN.
🎲Стартап дозволяє створювати окремі віртуальні простори для корпоративних заходів. Він вирішує проблему комунікації колективу в умовах віддаленої роботи за рахунок гейміфікації зустрічей, відеоспілкування і 3D. Зараз у проекту 11 видів віртуальних майданчиків для різних типів віртуальних заходів. Крім цього, Party.Space аналізує тривалість перебування людей на заході, їх поведінку, з ким вони спілкуються, і який контент обирають.
🎮Компанію заснували Юрій Філіпчук, Дмитро Завада і Артур Остапенко під час пандемії, коли всі комунікації перемістилися в онлайн-формат. До Party.Space засновники працювали в венчурних фондах, блокчейн-проектах і геймдеві. За технічну частину проекту відповідає CTO Максим Родіонов, який до цього працював технічним директором в Ubisoft. Серед клієнтів компанії - Scania, Wargaming, Grammarly, Epidemic Sound, Plug'n'Play і DevGamm.
💰Стартап залучив $1 млн від TA Ventures, ICLUB і Day One Capital. Це seed-раунд.
Forbes опублікував рейтинг 100 найбільших приватних компаній України. Частка ІТ - 0,8% сукупного виторгу
🚧У цьогорічному списку українського Forbes 14 нових компаній, чотири з них — займаються будівництвом доріг.
🏆Першу трійку компаній за річним виторгом склали «Метінвест», «АТБ-Маркет» та Kernel. Виторг першої сотні зріс за рік на 8% до 2,3 трлн грн. Прибуток найбільших компаній, не враховуючи тих, що не розкрили дані, збільшився на 5%, до 74 млрд грн.
🥇Понад дві третини сукупного виторгу припадає на базові галузі: гірничо‑металургійний сектор (24%), роздрібну торгівлю (20%), ПЕК (14%) і сільське господарство (11%). Ці сектори лідирують як за кількістю компаній у рейтингу, так і за кількістю найманих працівників. У 100 найбільших приватних компаніях працює понад 748 000 людей.
📉Частка IT у списку, як і раніше, невелика. Дві компанії забезпечують лише 0,8% сукупного виторгу.
🚧У цьогорічному списку українського Forbes 14 нових компаній, чотири з них — займаються будівництвом доріг.
🏆Першу трійку компаній за річним виторгом склали «Метінвест», «АТБ-Маркет» та Kernel. Виторг першої сотні зріс за рік на 8% до 2,3 трлн грн. Прибуток найбільших компаній, не враховуючи тих, що не розкрили дані, збільшився на 5%, до 74 млрд грн.
🥇Понад дві третини сукупного виторгу припадає на базові галузі: гірничо‑металургійний сектор (24%), роздрібну торгівлю (20%), ПЕК (14%) і сільське господарство (11%). Ці сектори лідирують як за кількістю компаній у рейтингу, так і за кількістю найманих працівників. У 100 найбільших приватних компаніях працює понад 748 000 людей.
📉Частка IT у списку, як і раніше, невелика. Дві компанії забезпечують лише 0,8% сукупного виторгу.
Українська оборонка. В YouControl дослідили, які вітчизняні компанії контролюють ринок озброєння і військової техніки (за виручкою та часткою експорту)
🏆У ТОП 10 компаній вітчизняного оборонно-промислового комплексу за виручкою у 2020-му входять 9 компаній саме державної форми власності.
➕Лідер рейтингу - ПАТ "Мотор Січ" з виручкою у 11,4 млрд грн.
➕На другому місці ДП "Антонов" ‒ 7,5 мільярдів.
➕Треті - ДП "ДККБ "Луч" ‒ 3,8 млрд.
➕П’ятірку лідерів замикають ДП "ЗМКБ "Прогрес" імені Академіка Івченка (2,1 млрд) та ДП "ХКБМ імені Морозова" ‒ 1,4 млрд грн.
📈Згідно з дослідженням, приватні компанії активно збільшують свою частку на ринку.
➕Лідером за виручкою у 2020 році серед приватних компаній ОПК є АТ "Мотор Січ" ‒ 11,4 млрд грн.
➕Слідом ‒ ПАТ "Завод Кузня на Рибальському" з майже мільярдом. Раніше підприємство належало Петру Порошенку, проте сьогодні входить у групу Сергія Тігіпка "ТАС".
➕На третьому місці ПАТ "Фед", 873 млн грн.
➕П’ятірку лідерів замикають ПАТ "НВО "Практика" (534 мільйона) і ТОВ "Укроп" (355 млн грн).
📊Експортером №1 у 2020-му році стало ПАТ "Мотор Січ" ‒ 3,1-3,7 мільярда. Поруч із виготовленням двигунів для військової авіації, підприємство задіяне також у світових космічних програмах. Основними ринками збуту є Китай (до 65%) та ОАЕ (до 10%). До 95% проданих товарів - в категоріях двигуни турбореактивні, турбогвинтові та iншi газові турбіни.
➕ На другому місці приватна компанія ПАТ "Фед" з річним експортом у 106-158 млн грн. Більш ніж 90% експорту "Фед" ‒ Китай. Ще 10% ‒ Франція, ОАЕ, Корея та Чехія. Експортує компанія переважно двигуни та силовi установки.
➕Треті - ТОВ "Суднобудівний завод "Океан" (100-150 мільйонів експортної виручки). Все ‒ від Нідерландів (60%) та Панами (40%). Міжнародні контракти компанії передбачають продаж суден, поромів, барж та інших плавучих засобів.
➕На четвертому та п’ятому місці ДП "ЗМКБ "Прогрес" імені Академіка Івченка (87-92 млн грн) та ДП "ХКБМ імені Морозова" (72-83 млн грн). Перший до 95% експортної виручки отримує від контрактів з Туреччиною на поставку двигунів. Другий ‒ від Кореї (60%), Італії (25%), Німеччини (10%) та США (5%), експортуючи вироби з титану (60%), двигуни (25%) та апаратуру для автоматичного регулювання або керування (10%).
🏆У ТОП 10 компаній вітчизняного оборонно-промислового комплексу за виручкою у 2020-му входять 9 компаній саме державної форми власності.
➕Лідер рейтингу - ПАТ "Мотор Січ" з виручкою у 11,4 млрд грн.
➕На другому місці ДП "Антонов" ‒ 7,5 мільярдів.
➕Треті - ДП "ДККБ "Луч" ‒ 3,8 млрд.
➕П’ятірку лідерів замикають ДП "ЗМКБ "Прогрес" імені Академіка Івченка (2,1 млрд) та ДП "ХКБМ імені Морозова" ‒ 1,4 млрд грн.
📈Згідно з дослідженням, приватні компанії активно збільшують свою частку на ринку.
➕Лідером за виручкою у 2020 році серед приватних компаній ОПК є АТ "Мотор Січ" ‒ 11,4 млрд грн.
➕Слідом ‒ ПАТ "Завод Кузня на Рибальському" з майже мільярдом. Раніше підприємство належало Петру Порошенку, проте сьогодні входить у групу Сергія Тігіпка "ТАС".
➕На третьому місці ПАТ "Фед", 873 млн грн.
➕П’ятірку лідерів замикають ПАТ "НВО "Практика" (534 мільйона) і ТОВ "Укроп" (355 млн грн).
📊Експортером №1 у 2020-му році стало ПАТ "Мотор Січ" ‒ 3,1-3,7 мільярда. Поруч із виготовленням двигунів для військової авіації, підприємство задіяне також у світових космічних програмах. Основними ринками збуту є Китай (до 65%) та ОАЕ (до 10%). До 95% проданих товарів - в категоріях двигуни турбореактивні, турбогвинтові та iншi газові турбіни.
➕ На другому місці приватна компанія ПАТ "Фед" з річним експортом у 106-158 млн грн. Більш ніж 90% експорту "Фед" ‒ Китай. Ще 10% ‒ Франція, ОАЕ, Корея та Чехія. Експортує компанія переважно двигуни та силовi установки.
➕Треті - ТОВ "Суднобудівний завод "Океан" (100-150 мільйонів експортної виручки). Все ‒ від Нідерландів (60%) та Панами (40%). Міжнародні контракти компанії передбачають продаж суден, поромів, барж та інших плавучих засобів.
➕На четвертому та п’ятому місці ДП "ЗМКБ "Прогрес" імені Академіка Івченка (87-92 млн грн) та ДП "ХКБМ імені Морозова" (72-83 млн грн). Перший до 95% експортної виручки отримує від контрактів з Туреччиною на поставку двигунів. Другий ‒ від Кореї (60%), Італії (25%), Німеччини (10%) та США (5%), експортуючи вироби з титану (60%), двигуни (25%) та апаратуру для автоматичного регулювання або керування (10%).
Частот на 2,4 мільярда. Телеком-регулятор готовий провести ще один тендер на 4G, але його може і не бути - Mind
💰Телеком-регулятор (НКРЗІ) готовий продати операторам частоти під 4G у двох діапазонах: 2300–2400 МГц і 2575–2610 МГц. Це може дати додатково бюджету до 2,4 мільярда гривень. Але тендеру може й не бути - оператори, теоретично, можуть купити частоти без конкурсу.
📌Про це пише Євгенія Підгайна в статті на Mind.
📡Коротко про що йдеться:
✖У спектрі 2300–2400 МГц є вільних 60 МГц, які регулятор може пустити з молотка. У НКРЗІ Mind повідомили, що на 40 МГц попередньо претендує Київстар. Сам Київстар дипломатично уникнув конкретної відповіді на запитання, який обсяг хоче купити, але зазначив, що усе залежить від умов тендеру, бо діапазон не дуже популярний в Європі і має обмеження від спецкористувачів.
✖20 МГц, що залишилися, міг би купити lifecell. У теорії. Тоді б частоти були продані без тендера – за спрощеною процедурою і мінімальною вартістю, зазначеною в проєкті Кабміну. Але на практиці, «жовтий» оператор поки не визначився, який обсяг частот йому треба і чи треба взагалі. Якщо lifecell захоче 30 МГц, треба буде тендер. У оператора є кілька місяців, щоби визначитися.
✖Vodafone Україна тут у якості спостерігача. Компанія недавно купила оператора Vega з частотами в діапазонах 2300–2400 МГц і 2575–2610 МГц, тож тепер їй потрібно буде внести плату до держбюджету за «свіжими тарифами» на частоти і переоформити ліцензію на роботу в новій технології. В VF кажуть, що готові оплатити перелецензування спектра, але сподіваються на знижку через необхідність інвестицій в мережу. За підрахунками редакції Mind, свіжі частоти Vodafone Україна під 4G будуть коштувати оператору 926 млн грн.
Повний текст доступний за посиланням.
💰Телеком-регулятор (НКРЗІ) готовий продати операторам частоти під 4G у двох діапазонах: 2300–2400 МГц і 2575–2610 МГц. Це може дати додатково бюджету до 2,4 мільярда гривень. Але тендеру може й не бути - оператори, теоретично, можуть купити частоти без конкурсу.
📌Про це пише Євгенія Підгайна в статті на Mind.
📡Коротко про що йдеться:
✖У спектрі 2300–2400 МГц є вільних 60 МГц, які регулятор може пустити з молотка. У НКРЗІ Mind повідомили, що на 40 МГц попередньо претендує Київстар. Сам Київстар дипломатично уникнув конкретної відповіді на запитання, який обсяг хоче купити, але зазначив, що усе залежить від умов тендеру, бо діапазон не дуже популярний в Європі і має обмеження від спецкористувачів.
✖20 МГц, що залишилися, міг би купити lifecell. У теорії. Тоді б частоти були продані без тендера – за спрощеною процедурою і мінімальною вартістю, зазначеною в проєкті Кабміну. Але на практиці, «жовтий» оператор поки не визначився, який обсяг частот йому треба і чи треба взагалі. Якщо lifecell захоче 30 МГц, треба буде тендер. У оператора є кілька місяців, щоби визначитися.
✖Vodafone Україна тут у якості спостерігача. Компанія недавно купила оператора Vega з частотами в діапазонах 2300–2400 МГц і 2575–2610 МГц, тож тепер їй потрібно буде внести плату до держбюджету за «свіжими тарифами» на частоти і переоформити ліцензію на роботу в новій технології. В VF кажуть, що готові оплатити перелецензування спектра, але сподіваються на знижку через необхідність інвестицій в мережу. За підрахунками редакції Mind, свіжі частоти Vodafone Україна під 4G будуть коштувати оператору 926 млн грн.
Повний текст доступний за посиланням.
Подорожчання інтернету відкладається? Україна передумала обкладати спеціальним митом імпорт проводів
❌Комісія з міжнародної торгівлі передумала запроваджувати спеціальні мита на імпорт кабельної продукції терміном на три роки. У перший рік розмір мита мав становити 23,5%.
✅Як повідомляє НВ Бізнес, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) скасувала своє рішення від 23 квітня про введення 23,5% спеціального мита на імпортну провідникову продукцію, яке мало набрати чинності вже цього місяця.
🪚«Комісія встановила, що національні інтереси не вимагають застосування спеціальних заходів», - вирішили в МКМТ.
📌Перегляд квітневого рішення було розпочато 23 вересня по ініціативи Міністерства цифровий трансформації України. Проти мита активно виступала телеком-спільнота, заявяляючи, що таке рішення МКМТ призведе до зростання вартості телеком-послуг.
❌Комісія з міжнародної торгівлі передумала запроваджувати спеціальні мита на імпорт кабельної продукції терміном на три роки. У перший рік розмір мита мав становити 23,5%.
✅Як повідомляє НВ Бізнес, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) скасувала своє рішення від 23 квітня про введення 23,5% спеціального мита на імпортну провідникову продукцію, яке мало набрати чинності вже цього місяця.
🪚«Комісія встановила, що національні інтереси не вимагають застосування спеціальних заходів», - вирішили в МКМТ.
📌Перегляд квітневого рішення було розпочато 23 вересня по ініціативи Міністерства цифровий трансформації України. Проти мита активно виступала телеком-спільнота, заявяляючи, що таке рішення МКМТ призведе до зростання вартості телеком-послуг.
У День захисників та захисниць України та, зважаючи на тематику цього каналу, не можу не поділитися цим текстом від SPEKA. Дякую всім, хто віддає себе на захист нашої Незалежності.
Forwarded from SPEKA
Веб-студії, курси, 3D-принти та гравіювання: як ветерани бойових дій будують технологічні бізнеси
На честь Дня захисників та захисниць України SPEKA зібрала шість технологічних бізнесів, створених ветеранами.
IT BRO
Компанію заснував Олександр Коба у 2018 році. До цього з 2014 по 2016 рік він служив у батальйоні «Дніпро-1».
IT BRO пропонує створення дизайну, розробку та просування сайтів. Більшість команди складають учасники бойових дій. Для ветеранів, які ще не мають досвіду в IT, компанія пропонує безплатні навчальні курси. Наразі IT BRO хоче перетворити цей проєкт на ком’юніті.
У 2019 році компанія запустила грант для молодих науковців. У 2020-му команда підтримувала волонтерів, що допомагали боротися з COVID-19, а також брала участь в розробці ІТ-рішень на хакатоні GlobalHack.
Команда IT BRO наголошує, що не працює з росіянами та організаціями, що пропагують насилля або вводять в оману.
Майстерня Print It
Компанія виготовляє 3D-принти та іграшки з екологічного пластику. Print It поєднує технології 3D-друку та ручної роботи. Асортимент товарів різний: від моделей техніки до плафонів для люстр.
Засновник Print it – ветеран 30-ї ОМБр Володимир Великожон – до війни працював маркетинг-директором компанії, яка виготовляє вироби з пластмаси та пластику.
Lazer-Svit
Дизайнерську студію лазерної різки та гравіювання заснував боєць 72 бригади Олександр Іваніцький. Студія пропонує товари з гравіюванням – підставки для смартфонів, блокноти; лазерну різку фанери, акрилу, картону.; лазерне гравіювання акрилу, пластику, фанери, дерева, тканини.
UA GIFTS – toys and gift store
Засновник порталу ветеранської справи Денис Антіпов служив у п’ятій Батальйонній тактичній Групі 81-ї десантно-штурмової бригади.
На маркетплейсі ветеранських виробів UA GIFTS можна придбати подарунок українського виробництва, підтримати ветеранську справу, скористатися послугами лазерної різки та гравіювання, широкоформатного друку та ін.
Rakontanto.UA
Крамницю речей з авторськими принтами заснував Іван Швая з 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор».
Серед асортименту – здебільшого футболки та худі. Компанія створює речі для прихильників української творчості, патріотів, націоналістів та справжніх воїнів.
Dimjim Shop
Студію друку самоклеючих універсальних етикеток заснував боєць 92 бригади Дмитро Одарченко. Dimjim Shop також допомагає у розробці дизайну від ідеї та ескізного проєкту до фінальної версії дизайну.
На честь Дня захисників та захисниць України SPEKA зібрала шість технологічних бізнесів, створених ветеранами.
IT BRO
Компанію заснував Олександр Коба у 2018 році. До цього з 2014 по 2016 рік він служив у батальйоні «Дніпро-1».
IT BRO пропонує створення дизайну, розробку та просування сайтів. Більшість команди складають учасники бойових дій. Для ветеранів, які ще не мають досвіду в IT, компанія пропонує безплатні навчальні курси. Наразі IT BRO хоче перетворити цей проєкт на ком’юніті.
У 2019 році компанія запустила грант для молодих науковців. У 2020-му команда підтримувала волонтерів, що допомагали боротися з COVID-19, а також брала участь в розробці ІТ-рішень на хакатоні GlobalHack.
Команда IT BRO наголошує, що не працює з росіянами та організаціями, що пропагують насилля або вводять в оману.
Майстерня Print It
Компанія виготовляє 3D-принти та іграшки з екологічного пластику. Print It поєднує технології 3D-друку та ручної роботи. Асортимент товарів різний: від моделей техніки до плафонів для люстр.
Засновник Print it – ветеран 30-ї ОМБр Володимир Великожон – до війни працював маркетинг-директором компанії, яка виготовляє вироби з пластмаси та пластику.
Lazer-Svit
Дизайнерську студію лазерної різки та гравіювання заснував боєць 72 бригади Олександр Іваніцький. Студія пропонує товари з гравіюванням – підставки для смартфонів, блокноти; лазерну різку фанери, акрилу, картону.; лазерне гравіювання акрилу, пластику, фанери, дерева, тканини.
UA GIFTS – toys and gift store
Засновник порталу ветеранської справи Денис Антіпов служив у п’ятій Батальйонній тактичній Групі 81-ї десантно-штурмової бригади.
На маркетплейсі ветеранських виробів UA GIFTS можна придбати подарунок українського виробництва, підтримати ветеранську справу, скористатися послугами лазерної різки та гравіювання, широкоформатного друку та ін.
Rakontanto.UA
Крамницю речей з авторськими принтами заснував Іван Швая з 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор».
Серед асортименту – здебільшого футболки та худі. Компанія створює речі для прихильників української творчості, патріотів, націоналістів та справжніх воїнів.
Dimjim Shop
Студію друку самоклеючих універсальних етикеток заснував боєць 92 бригади Дмитро Одарченко. Dimjim Shop також допомагає у розробці дизайну від ідеї та ескізного проєкту до фінальної версії дизайну.
ЕРАМ відкриває офіс у Чернівцях, а в R&D офіс Glovo набрали всього 5 фахівців із ста
📌ІТ-компанія EPAM найближчим часом планує відкрити свій офіс у Чернівцях. Уже зараз компанія співпрацює з 30-ма ІТ-спеціалістами у місті, а до 2023 року кількість співробітників має зрости до 200 працівників, передає Dev Ukraine.
🛠В новий офіс ЕРАМ, крім програмістів, потрібні тестувальники, бізнес-аналітики, проєктні менеджери, люди, які відповідають за хмарні технології, спеціалісти великих даних, дизайнери, HR-менеджери, маркетологи та багато інших. Основна вимога до кандидатів — хороший рівень англійської мови і бажання постійно вчитися.
🔬А от в R&D офісі Glovo не поспішають набирати час - там всього 5% фахівців із запланованої сотні.
🛠Як розповів генеральний менеджер Glovo в Східній Європі та Центральній Азії Дмитро Расновський, дедлайнів по набору персоналу в новий офіс немає. При цьому Расновський налаштований оптимістично і від планів створення офісу розробки для глобальних сервісів компанії в Україні не відмовляється.
📉«Якщо найняти 60 осіб — це просто питання грошей, то у нас на це накладається купа фільтрів, які подовжують процес», — повідомив він.
📳За словами Расновського, зазвичай на другому інтерв’ю у кандидатів вже є пропозиція від аутсорс-компаній. «У Glovo вони чекають на неї після 6-7 етапів інтерв’ю», — пояснює він.
📌ІТ-компанія EPAM найближчим часом планує відкрити свій офіс у Чернівцях. Уже зараз компанія співпрацює з 30-ма ІТ-спеціалістами у місті, а до 2023 року кількість співробітників має зрости до 200 працівників, передає Dev Ukraine.
🛠В новий офіс ЕРАМ, крім програмістів, потрібні тестувальники, бізнес-аналітики, проєктні менеджери, люди, які відповідають за хмарні технології, спеціалісти великих даних, дизайнери, HR-менеджери, маркетологи та багато інших. Основна вимога до кандидатів — хороший рівень англійської мови і бажання постійно вчитися.
🔬А от в R&D офісі Glovo не поспішають набирати час - там всього 5% фахівців із запланованої сотні.
🛠Як розповів генеральний менеджер Glovo в Східній Європі та Центральній Азії Дмитро Расновський, дедлайнів по набору персоналу в новий офіс немає. При цьому Расновський налаштований оптимістично і від планів створення офісу розробки для глобальних сервісів компанії в Україні не відмовляється.
📉«Якщо найняти 60 осіб — це просто питання грошей, то у нас на це накладається купа фільтрів, які подовжують процес», — повідомив він.
📳За словами Расновського, зазвичай на другому інтерв’ю у кандидатів вже є пропозиція від аутсорс-компаній. «У Glovo вони чекають на неї після 6-7 етапів інтерв’ю», — пояснює він.
15 українських організацій є у заборонному списку Facebook. Здебільшого — ультраправі
❌У переліку «небезпечних людей та організацій» Facebook, який оприлюднило видання The Intercept, мінімум 15 організацій, пов’язаних з Україною, та троє людей. Всього в списку більше 4000 тисяч прізвищ та назв, пише MediaSapiens.
📌Список, якій є в розпорядженні The Intercept, розділений на 4 категорії: ненависть, злочини, тероризм, воєнізовані соціальні рухи і насильницькі недержавні суб'єкти. Категорії згруповані в систему з трьох рівнів, кожен з яких відповідає обмеженням різного ступеня суворості і визначає, як про ті чи інші категорії дозволено писати в соцмережі.
✖Рівень 1. Включає групи ненависті та терористичні організації. Користувачі Facebook не можуть їх хвалити чи підтримувати в будь-якій формі.
✖Рівень 2. Включає «насильницькі недержавні суб'єкти» (озброєних повстанців тощо). Їх можна хвалити лише за ненасильницькі дії.
✖Рівень 3. Включає «воєнізовані громадські рухи».
✈У списку три українські авіакомпанії — у категорії «тероризм».
✖Dart Airlines та Khors Air («Хорс») — це компанії, проти яких Америка запровадила санкції у 2017 році. Мінфін США впевнений, що вони допомагали підсанкційним іранській Caspian Air й іракській Al-Naser Airlines. Останні допомогали купувати літаки Корпусу вартових ісламської революції Ірану.
✖Третя — Ukrainian-Mediterranean Airlines (Um Air), вважають в США, теж продавала літаки Ірану й перебуває під санкціями з 2013 року. Авіакомпанії такі зв’язки заперечували.
🔖Всі інші 12 організацій у списку соцмережі, що позначені як такі, що стосуються України — в категорії «ненависть». Більшість із них має стосунок до правих або ультраправих рухів; про деякі нічого не відомо, а інші навіть не мають стосунку до України.
📌Серед організацій категорії «ненависть» є «батальйон Азов», а також організації, частина членів яких були добровольцями «Азова» на початку війни: «Патріоти України» та «Соціал-національна асамблея». До всіх 3 організацій мав стосунок колишній народний депутат України Андрій Білецький, також включений в чорний список соцмережі.
📫До списку внесений і Ігор Михайленко, колишній боєць Азова і один із засновників Нацкорпусу. Сама організація також включена у список Facebook. Як і членкиня Нацкорпусу Олена Семеняка — секретарка міжнародного підрозділу організації.
📮Окрім цих, у списку також є ультраправа українська організація «Фрайкор» та музична група Aryan Terrorism, останній альбом якої вийшов у 2002. Також серед організацій фігурує «Реконкіста». Ймовірно, йдеться про клуб, який, за даними ЗМІ, був заснований російським неонацистом Денисом Нікітіним (Капустіним), який переїхав до України. Фігурує у списку й організація С14.
❌У переліку «небезпечних людей та організацій» Facebook, який оприлюднило видання The Intercept, мінімум 15 організацій, пов’язаних з Україною, та троє людей. Всього в списку більше 4000 тисяч прізвищ та назв, пише MediaSapiens.
📌Список, якій є в розпорядженні The Intercept, розділений на 4 категорії: ненависть, злочини, тероризм, воєнізовані соціальні рухи і насильницькі недержавні суб'єкти. Категорії згруповані в систему з трьох рівнів, кожен з яких відповідає обмеженням різного ступеня суворості і визначає, як про ті чи інші категорії дозволено писати в соцмережі.
✖Рівень 1. Включає групи ненависті та терористичні організації. Користувачі Facebook не можуть їх хвалити чи підтримувати в будь-якій формі.
✖Рівень 2. Включає «насильницькі недержавні суб'єкти» (озброєних повстанців тощо). Їх можна хвалити лише за ненасильницькі дії.
✖Рівень 3. Включає «воєнізовані громадські рухи».
✈У списку три українські авіакомпанії — у категорії «тероризм».
✖Dart Airlines та Khors Air («Хорс») — це компанії, проти яких Америка запровадила санкції у 2017 році. Мінфін США впевнений, що вони допомагали підсанкційним іранській Caspian Air й іракській Al-Naser Airlines. Останні допомогали купувати літаки Корпусу вартових ісламської революції Ірану.
✖Третя — Ukrainian-Mediterranean Airlines (Um Air), вважають в США, теж продавала літаки Ірану й перебуває під санкціями з 2013 року. Авіакомпанії такі зв’язки заперечували.
🔖Всі інші 12 організацій у списку соцмережі, що позначені як такі, що стосуються України — в категорії «ненависть». Більшість із них має стосунок до правих або ультраправих рухів; про деякі нічого не відомо, а інші навіть не мають стосунку до України.
📌Серед організацій категорії «ненависть» є «батальйон Азов», а також організації, частина членів яких були добровольцями «Азова» на початку війни: «Патріоти України» та «Соціал-національна асамблея». До всіх 3 організацій мав стосунок колишній народний депутат України Андрій Білецький, також включений в чорний список соцмережі.
📫До списку внесений і Ігор Михайленко, колишній боєць Азова і один із засновників Нацкорпусу. Сама організація також включена у список Facebook. Як і членкиня Нацкорпусу Олена Семеняка — секретарка міжнародного підрозділу організації.
📮Окрім цих, у списку також є ультраправа українська організація «Фрайкор» та музична група Aryan Terrorism, останній альбом якої вийшов у 2002. Також серед організацій фігурує «Реконкіста». Ймовірно, йдеться про клуб, який, за даними ЗМІ, був заснований російським неонацистом Денисом Нікітіним (Капустіним), який переїхав до України. Фігурує у списку й організація С14.
Заснована українцем Gitlab вийшла на IPO на біржі Nasdaq. Оцінка компанії може сягнути $11,3 млрд
💱14 жовтня 2021 року компанія GitLab вийшла на IPO. До початку публічних торгів вартість акцій склала $77 за штуку, передає AIN.
📈Раніше, нагадаю, компанія заявляла, що планує продавати акції за ціною від $66 до $69, тож таке зростання говорить про великий попит на акції компанії.
💰За попередніми оцінками TechCrunch, компанія в ході першого публічного розміщення може вирости до оцінки в $11,3 млрд. Ті ж цифри наводить Bloomberg у разі, якщо компанія продасть 10,4 млн акцій по $77 за штуку.
✅GitLab — вебінструмент життєвого циклу DevOps з відкритим вихідним кодом, який являє собою систему управління репозиторіями коду для Git з власною вікі, системою стеження за багами та іншими функціями.
📌Засновник стартапу - харків'янин Дмитро Запорожець. Він почав займатися GitLab в 2011, маючи постійну роботу. Запорожець вирішив створити альтернативу GitHub, яку можна було встановити на свій сервер, так як аналоги були занадто дорогими. У 2013 році до стартапу приєднався другий фаундер - нідерландський підприємець Сід Сібранджі. З цього моменту вони почали працювати над GitLab фултайм.
💱14 жовтня 2021 року компанія GitLab вийшла на IPO. До початку публічних торгів вартість акцій склала $77 за штуку, передає AIN.
📈Раніше, нагадаю, компанія заявляла, що планує продавати акції за ціною від $66 до $69, тож таке зростання говорить про великий попит на акції компанії.
💰За попередніми оцінками TechCrunch, компанія в ході першого публічного розміщення може вирости до оцінки в $11,3 млрд. Ті ж цифри наводить Bloomberg у разі, якщо компанія продасть 10,4 млн акцій по $77 за штуку.
✅GitLab — вебінструмент життєвого циклу DevOps з відкритим вихідним кодом, який являє собою систему управління репозиторіями коду для Git з власною вікі, системою стеження за багами та іншими функціями.
📌Засновник стартапу - харків'янин Дмитро Запорожець. Він почав займатися GitLab в 2011, маючи постійну роботу. Запорожець вирішив створити альтернативу GitHub, яку можна було встановити на свій сервер, так як аналоги були занадто дорогими. У 2013 році до стартапу приєднався другий фаундер - нідерландський підприємець Сід Сібранджі. З цього моменту вони почали працювати над GitLab фултайм.
Термінал за мільярд гривень. Нова пошта будує сортувальний центр біля Борисполя зі злітною смугою для дронів
📫Нова пошта інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального терміналу біля Міжнародного аеропорту Бориспіль. Cортувальний термінал буде обробляти понад 100 тис. посилок на годину, пише НВ Бізнес.
📬Перша черга терміналу відкриється вже в 2022 році. На його території буде розташована сортувальна станція Нової пошти для міжнародних відправлень, внутрішній фулфілмент, посилковий та вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації і роботизації.
✈Також термінал буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів. Загальна площа терміналу складе 35 тис. кв. м.
🛠«Для сортування посилок будуть використовуватися у три рівня шість автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх буде сортуватися невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці. Додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко буде розпізнавати посилки з пошкодженим маркуванням.
📫Нова пошта інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального терміналу біля Міжнародного аеропорту Бориспіль. Cортувальний термінал буде обробляти понад 100 тис. посилок на годину, пише НВ Бізнес.
📬Перша черга терміналу відкриється вже в 2022 році. На його території буде розташована сортувальна станція Нової пошти для міжнародних відправлень, внутрішній фулфілмент, посилковий та вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації і роботизації.
✈Також термінал буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів. Загальна площа терміналу складе 35 тис. кв. м.
🛠«Для сортування посилок будуть використовуватися у три рівня шість автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх буде сортуватися невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці. Додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко буде розпізнавати посилки з пошкодженим маркуванням.
КВАДРАТ │ Про бізнес та медіа в Україні
Заснована українцем Gitlab вийшла на IPO на біржі Nasdaq. Оцінка компанії може сягнути $11,3 млрд 💱14 жовтня 2021 року компанія GitLab вийшла на IPO. До початку публічних торгів вартість акцій склала $77 за штуку, передає AIN. 📈Раніше, нагадаю, компанія…
Акції GitLab виросли на 35% в перший день, капіталізація - майже $15 млрд
📌Згідно з повідомленням AIN, після першого дня торгів акції заснованої в Україні компанії виросли в ціні на 35%, на закритті торгів їх вартість дорівнювала $103,89.
📈При загальній кількості акцій в 143 534 821 це означає, що на даний момент капіталізація GitLab становить $14,9 млрд.
За даними Nasdaq, за 14 жовтня найвищою ціною за акцію була $106,70, найнижчою - $ 93,11. На початку торгів акції компанії коштували $77. До виходу на IPO, нагадаю, компанія розраховувала на ціну за акцію в рамках $ 66-$69.
📌Згідно з повідомленням AIN, після першого дня торгів акції заснованої в Україні компанії виросли в ціні на 35%, на закритті торгів їх вартість дорівнювала $103,89.
📈При загальній кількості акцій в 143 534 821 це означає, що на даний момент капіталізація GitLab становить $14,9 млрд.
За даними Nasdaq, за 14 жовтня найвищою ціною за акцію була $106,70, найнижчою - $ 93,11. На початку торгів акції компанії коштували $77. До виходу на IPO, нагадаю, компанія розраховувала на ціну за акцію в рамках $ 66-$69.