З’явилася інформація про перенесення S.T.A.L.K.E.R. 2 на осінь 2022 року. Але поки що неофіційна
▪Відомий український YouTube-блогер OLDboi повідомив, що по інсайдерскій інформації, якою він володіє, вихід довгоочікуваної «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» переноситься на осінь 2022 року. Планувалося, що гра вийде на Microsoft Windows та Xbox Series X/S вже 28 квітня 2022 року, майже у 36-річницю аварії на ЧАЕС, передає Mezha.
▪Як каже OLDboi це 100% правдива інформація, але розробники зможуть підтвердити її офіційно лише ближче до попередньої дати релізу, або дочекатися першого повноцінного показу геймплею. OLDboi вважає, що GSC Game World хоче зібрати якомога більше попередніх замовлень, але редакції «Межі» це припущення здається не зовсім вірним. Зазвичай для проєктів рівня S.T.A.L.K.E.R. 2, у яких залучені великі західні видавці, рішення про перенесення релізу приймаються узгоджено й рівень попередніх замовлень не грає при цьому великого значення.
▪У тому самому відео OLDboi також повідомив, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl вийде й на PlayStation 5 через 3-7 місяців по закінченню тимчасового ексклюзиву Microsoft. На нашу думку, це також трохи зарано, зазвичай час ексклюзивного контракту на видання складає 12 місяців. Але майже ніхто і раніше не мав сумнівів у тому, що S.T.A.L.K.E.R. 2 врешті-решт з’явиться також і на платформі Sony.
▪Mezha звернулися за коментарем до директора GSC Game World Євгена Григоровича, але поки що не отримали відповіді. У матеріалі видання, що присвячений підсумкам 2021 року з українськими розробниками ігор, Євген Григорович назвав найбажанішим релізом 2022 року свою власну гру, саме S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Відомий український YouTube-блогер OLDboi повідомив, що по інсайдерскій інформації, якою він володіє, вихід довгоочікуваної «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» переноситься на осінь 2022 року. Планувалося, що гра вийде на Microsoft Windows та Xbox Series X/S вже 28 квітня 2022 року, майже у 36-річницю аварії на ЧАЕС, передає Mezha.
▪Як каже OLDboi це 100% правдива інформація, але розробники зможуть підтвердити її офіційно лише ближче до попередньої дати релізу, або дочекатися першого повноцінного показу геймплею. OLDboi вважає, що GSC Game World хоче зібрати якомога більше попередніх замовлень, але редакції «Межі» це припущення здається не зовсім вірним. Зазвичай для проєктів рівня S.T.A.L.K.E.R. 2, у яких залучені великі західні видавці, рішення про перенесення релізу приймаються узгоджено й рівень попередніх замовлень не грає при цьому великого значення.
▪У тому самому відео OLDboi також повідомив, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl вийде й на PlayStation 5 через 3-7 місяців по закінченню тимчасового ексклюзиву Microsoft. На нашу думку, це також трохи зарано, зазвичай час ексклюзивного контракту на видання складає 12 місяців. Але майже ніхто і раніше не мав сумнівів у тому, що S.T.A.L.K.E.R. 2 врешті-решт з’явиться також і на платформі Sony.
▪Mezha звернулися за коментарем до директора GSC Game World Євгена Григоровича, але поки що не отримали відповіді. У матеріалі видання, що присвячений підсумкам 2021 року з українськими розробниками ігор, Євген Григорович назвав найбажанішим релізом 2022 року свою власну гру, саме S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chernobyl.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Експансія в регіони. Сайт НВ запустив розділи з локальними новинами Дніпра, Львова, Одеси та Харкова
▪У понеділок, 10 січня, видання НВ дало старт новому регіональному проєкту з локальними новинами із найбільших українських міст. Тепер подіям у містах-мільйонниках — Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові — будуть присвячені окремі розділи на сайті.
▪Їх наповнюють локальні редакції, створені у цих чотирьох регіонах. Як обіцяє НВ, матеріали розділів Дніпро, Львів, Одеса та Харків будуть рівновіддалені від різних політичних і бізнесових груп, збалансовані, незалежні та дадуть повне уявлення для аудиторії про найважливіші події на регіональному рівні.
▪Надалі НВ планує розширити кількість регіональних розділів, додавши нові міста.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪У понеділок, 10 січня, видання НВ дало старт новому регіональному проєкту з локальними новинами із найбільших українських міст. Тепер подіям у містах-мільйонниках — Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові — будуть присвячені окремі розділи на сайті.
▪Їх наповнюють локальні редакції, створені у цих чотирьох регіонах. Як обіцяє НВ, матеріали розділів Дніпро, Львів, Одеса та Харків будуть рівновіддалені від різних політичних і бізнесових груп, збалансовані, незалежні та дадуть повне уявлення для аудиторії про найважливіші події на регіональному рівні.
▪Надалі НВ планує розширити кількість регіональних розділів, додавши нові міста.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Суд заборонив «Цитрусу» розпоряджатися торговельною маркою та сайтом. Про що говорять учасники корпоративного конфлікту
▪Господарський суд Києва за позовом компанії «Е-Тікетс Сервіс Україна» тимчасово заборонив ТОВ «ЗТ-Інвест» (група компаній «Цитрус») розпоряджатися торговельною маркою та доменним іменем компанії (citrus.ua). Відповідна ухвала від 4 січня 2022 року опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень. Співвласник «ЗТ-Інвест» Геннадій Корбан заявив, що корпоративний конфлікт триває, пише Forbes.
▪Суд тимчасово заборонив будь-які дії з низкою торговельних марок: «Цитрус» (кирилична і латинська), «ЦИТРУС дискаунт» (CITRUS discount), «ЦИТРУС гаджети та аксесуари», «eton», «like.bike», «AIR MUSIC» та «L.А.Р.Т.І.».
▪Суд зобовʼязав компанію «Інтернет Інвест» встановити в Реєстрі доменних імен режими сliеntHold та serverHold для доменного імені citrus.ua, а також заборонити будь-які дії із сайтом до вирішення спору за суттю.
▪«Це свідчить про те, що корпоративний конфлікт триває. І в ньому рано чи пізно буде поставлено крапку та відновлено справедливість», – зазначив у Facebook співвласник «ЗТ-Інвест» Геннадій Корбан.
▪У свою чергу, група компаній «Цитрус» заявила, що не використовує торгові марки, які фігурують у вищезазначеному позові.
▪«Вчергове заявляємо, що згідно з рішенням суду Геннадій Корбан не є власником 50% частки «ЗТ-Інвест» […] Крім того, торгова марка, яку громадянин Корбан прикріпив до своєї посади, не є спірною і належить зовсім іншій компанії на законних підставах», – сказано у заяві.
▪Компанія подала документи для оскарження рішення суду. Також у «Цитрусі» заявили, що поскаржилися до правоохоронних органів та Міністерства юстиції.
▪«Поспішаємо повідомити всіх наших клієнтів і партнерів, що компанія «Цитрус» працює у звичному режимі як offline, так і online», – сказано у повідомленні пресслужби.
▪В 2021 році Геннадій Корбан став співвласником мережі магазинів техніки та електроніки «Цитрус». Наприкінці лютого він викупив у співзасновника мережі Дмитра Зінченка 50% частки у «ЗТ-Інвест». Решта 50% залишилися у співзасновника компанії – одеського бізнесмена Григорія Топала. Тоді пресслужба «Цитрусу» заявила, що Корбан придбав частку «ЗТ-Інвест» у прихований спосіб. Тому «Цитрус» подав позов до суду про перегляд законності такого придбання. Також у «Цитрусі» відзначили, що «ЗТ-Інвест» належить тільки частина другорядних активів компанії, які не впливають ні на операційну діяльність, ані на оборотні активи підприємства.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Господарський суд Києва за позовом компанії «Е-Тікетс Сервіс Україна» тимчасово заборонив ТОВ «ЗТ-Інвест» (група компаній «Цитрус») розпоряджатися торговельною маркою та доменним іменем компанії (citrus.ua). Відповідна ухвала від 4 січня 2022 року опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень. Співвласник «ЗТ-Інвест» Геннадій Корбан заявив, що корпоративний конфлікт триває, пише Forbes.
▪Суд тимчасово заборонив будь-які дії з низкою торговельних марок: «Цитрус» (кирилична і латинська), «ЦИТРУС дискаунт» (CITRUS discount), «ЦИТРУС гаджети та аксесуари», «eton», «like.bike», «AIR MUSIC» та «L.А.Р.Т.І.».
▪Суд зобовʼязав компанію «Інтернет Інвест» встановити в Реєстрі доменних імен режими сliеntHold та serverHold для доменного імені citrus.ua, а також заборонити будь-які дії із сайтом до вирішення спору за суттю.
▪«Це свідчить про те, що корпоративний конфлікт триває. І в ньому рано чи пізно буде поставлено крапку та відновлено справедливість», – зазначив у Facebook співвласник «ЗТ-Інвест» Геннадій Корбан.
▪У свою чергу, група компаній «Цитрус» заявила, що не використовує торгові марки, які фігурують у вищезазначеному позові.
▪«Вчергове заявляємо, що згідно з рішенням суду Геннадій Корбан не є власником 50% частки «ЗТ-Інвест» […] Крім того, торгова марка, яку громадянин Корбан прикріпив до своєї посади, не є спірною і належить зовсім іншій компанії на законних підставах», – сказано у заяві.
▪Компанія подала документи для оскарження рішення суду. Також у «Цитрусі» заявили, що поскаржилися до правоохоронних органів та Міністерства юстиції.
▪«Поспішаємо повідомити всіх наших клієнтів і партнерів, що компанія «Цитрус» працює у звичному режимі як offline, так і online», – сказано у повідомленні пресслужби.
▪В 2021 році Геннадій Корбан став співвласником мережі магазинів техніки та електроніки «Цитрус». Наприкінці лютого він викупив у співзасновника мережі Дмитра Зінченка 50% частки у «ЗТ-Інвест». Решта 50% залишилися у співзасновника компанії – одеського бізнесмена Григорія Топала. Тоді пресслужба «Цитрусу» заявила, що Корбан придбав частку «ЗТ-Інвест» у прихований спосіб. Тому «Цитрус» подав позов до суду про перегляд законності такого придбання. Також у «Цитрусі» відзначили, що «ЗТ-Інвест» належить тільки частина другорядних активів компанії, які не впливають ні на операційну діяльність, ані на оборотні активи підприємства.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Про українські кіберцентри, захист від атак, кадри та російських хакерів — велике інтерв'ю з замглавою Держспецзв'язку
▪Поговорив із одним із відповідальних за українську кібербезпеку - замглавою Державної служби зв'язку та захисту інформації Віктором Жорою.
▪Говорили про українську кібербезпеку, реформу ДССЗЗІ, про те, чим кіберцентр UA30 відрізняється від попередніх "відкриттів", про російську кіберагресію, про кадри і зарплати, про Національний центр резервування даних, про єдину платформу для реєстрів і ситуацію з реєстрами загалом.
▪Традиційно, тут багато букв. Традиційно для своїх підписників ділюся повним доступом до тексту за посиланням нижче (треба виданню лише пошту лишити) та в першому коментарі:
https://biz.nv.ua/ukr/tech/viktor-zhora-derzhspeczv-yazku-interv-yu-pro-kiberbezpeku-nacionalniy-centr-rezervuvannya-i-hakeriv-50207438.html?code=bdb40a84-8628-4566-ba4e-3d19f0afa306
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Поговорив із одним із відповідальних за українську кібербезпеку - замглавою Державної служби зв'язку та захисту інформації Віктором Жорою.
▪Говорили про українську кібербезпеку, реформу ДССЗЗІ, про те, чим кіберцентр UA30 відрізняється від попередніх "відкриттів", про російську кіберагресію, про кадри і зарплати, про Національний центр резервування даних, про єдину платформу для реєстрів і ситуацію з реєстрами загалом.
▪Традиційно, тут багато букв. Традиційно для своїх підписників ділюся повним доступом до тексту за посиланням нижче (треба виданню лише пошту лишити) та в першому коментарі:
https://biz.nv.ua/ukr/tech/viktor-zhora-derzhspeczv-yazku-interv-yu-pro-kiberbezpeku-nacionalniy-centr-rezervuvannya-i-hakeriv-50207438.html?code=bdb40a84-8628-4566-ba4e-3d19f0afa306
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
У 2021 році українці купили рекордну кількість електрокарів. Найпопулярніші моделі
▪У 2021 році українці зареєстрували 8 541 легкових електромобілів. Це на 18,9% більше ніж роком раніше, повідомляють у Федерації автопрому України. У федерації також назвали найпопулярніші моделі електрокарів серед українців. В AIN вибрали найцікавіші цифри.
▪Цього року на ринку представлено 200 моделей від 58 брендів. Марки Nissan, Tesla та Chevrolet разом утримують 55% ринку. Всі бренди, окрім Tesla та Kia, збільшили кількість продажів. Fiat, який минулого року займав четверте місце, цього не потрапив у десятку.
▪Найпопулярніші моделі
➕Nissan Leaf
➕Tesla Model 3
➕Chevrolet Bolt EV
➕Tesla Model S
➕Renault Zoe
➕Audi e-tron
➕Volkswagen e-Golf
➕Hyundai Kona
➕Tesla Model X
➕Tesla Model Y
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪У 2021 році українці зареєстрували 8 541 легкових електромобілів. Це на 18,9% більше ніж роком раніше, повідомляють у Федерації автопрому України. У федерації також назвали найпопулярніші моделі електрокарів серед українців. В AIN вибрали найцікавіші цифри.
▪Цього року на ринку представлено 200 моделей від 58 брендів. Марки Nissan, Tesla та Chevrolet разом утримують 55% ринку. Всі бренди, окрім Tesla та Kia, збільшили кількість продажів. Fiat, який минулого року займав четверте місце, цього не потрапив у десятку.
▪Найпопулярніші моделі
➕Nissan Leaf
➕Tesla Model 3
➕Chevrolet Bolt EV
➕Tesla Model S
➕Renault Zoe
➕Audi e-tron
➕Volkswagen e-Golf
➕Hyundai Kona
➕Tesla Model X
➕Tesla Model Y
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Data Engineering and Security School повертається!
▪З 24 січня до 4 лютого 2022 року DES 2022 знову об'єднає у собі знання та досвід спікерів з провідних IT-компаній країни та фахівців Львівського університету.
▪Цього року на учасників DES 2022 чекає: оновлена програма, нові спікери, нові ІТ компанії – партнери школи, більше прикладних виступів, можливість поспілкуватись з провідними фахівцями, десятки годин актуальної інформації від експертів у сфері ІT, спілкування з однодумцями та конкурс проєктів з консультаціями менторів з ІТ-компаній. Школа буде проходити в онлайн-форматі, тому Ви зможете навчатися з будь-якого куточку світу.
▪Приєднуйтеся до тих, хто створює майбутнє! Реєструйтеся на офіційному сайті школи до 16 січня 2022 р. за посиланням:
http://des.lnu.edu.ua/registration.html .
▪З 24 січня до 4 лютого 2022 року DES 2022 знову об'єднає у собі знання та досвід спікерів з провідних IT-компаній країни та фахівців Львівського університету.
▪Цього року на учасників DES 2022 чекає: оновлена програма, нові спікери, нові ІТ компанії – партнери школи, більше прикладних виступів, можливість поспілкуватись з провідними фахівцями, десятки годин актуальної інформації від експертів у сфері ІT, спілкування з однодумцями та конкурс проєктів з консультаціями менторів з ІТ-компаній. Школа буде проходити в онлайн-форматі, тому Ви зможете навчатися з будь-якого куточку світу.
▪Приєднуйтеся до тих, хто створює майбутнє! Реєструйтеся на офіційному сайті школи до 16 січня 2022 р. за посиланням:
http://des.lnu.edu.ua/registration.html .
Коломойський, Веревський та інші фермери. Хто найбільше ввіз в Україну обладнання для майнінгу та криптоферм
▪Для НВ Бізнес разом з агентством бізнес-розвідки Molfar пошукав найбільших імпортерів обладнання для майнінгу.
▪Для розрахунку взяли поставки з 2017 року (коли почалася майнінг-лихоманка) від $15 тисяч - лише асіки та блоки живлення для майнінгу.
▪Окремо порахували компанії, котрі ввозили в країну обладнання, як потенційно можна використовувати для майнінгу (люди, через яких відеокарти коштують як авто).
▪Лідером, очікувано, виявився Запорізький завод феросплавів (обладнання на 18,3 мільйона доларів США), а друге місце - за компанією з аграрки: ТОВка Веревського (група Кернел) ввезла до країни такого обладнання на $1,54 мільйона.
▪В список потрапили ФОПи, що торгують фруктами, компанії, що торгують хімією і низка інших цікавих персон.
▪Традиційно тут залишаю посилання на повний доступ до статті (контент на НВ платний, але вам достатньо просто лишити пошту):
https://biz.nv.ua/ukr/tech/naybilshi-v-ukrajini-importeri-obladnannya-dlya-mayningu-statistika-novini-ukrajini-50207857.html?code=b228eada-32fc-4e99-bb76-5404a3b5ca18
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Для НВ Бізнес разом з агентством бізнес-розвідки Molfar пошукав найбільших імпортерів обладнання для майнінгу.
▪Для розрахунку взяли поставки з 2017 року (коли почалася майнінг-лихоманка) від $15 тисяч - лише асіки та блоки живлення для майнінгу.
▪Окремо порахували компанії, котрі ввозили в країну обладнання, як потенційно можна використовувати для майнінгу (люди, через яких відеокарти коштують як авто).
▪Лідером, очікувано, виявився Запорізький завод феросплавів (обладнання на 18,3 мільйона доларів США), а друге місце - за компанією з аграрки: ТОВка Веревського (група Кернел) ввезла до країни такого обладнання на $1,54 мільйона.
▪В список потрапили ФОПи, що торгують фруктами, компанії, що торгують хімією і низка інших цікавих персон.
▪Традиційно тут залишаю посилання на повний доступ до статті (контент на НВ платний, але вам достатньо просто лишити пошту):
https://biz.nv.ua/ukr/tech/naybilshi-v-ukrajini-importeri-obladnannya-dlya-mayningu-statistika-novini-ukrajini-50207857.html?code=b228eada-32fc-4e99-bb76-5404a3b5ca18
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Українська SoftServe відкриває центри розробки у трьох країнах Латинської Америки
▪Велика IT-компанія з українським корінням SoftServe виходить на ринок Латинської Америки і відкриває центри розробки в Мексиці, Колумбії та Чилі. Про це йдеться у повідомленні компанії, передає НВ Бізнес.
▪Перший офіс у новому регіоні вже відкрили у столиці мексиканського штату Халіско – Гвадалахарі.
▪Далі компанія відкриє центри розробки у найбільших колумбійських містах – Боготі та Медельїні, а також у чилійській столиці Сантьяго.
▪«Вихід на новий ринок – значний крок для компанії. Нам важливо не просто розширити географію та стати ближчими до наших партнерів у Північній Америці, але також перенести на інший континент наш досвід та цінності», — зазначив співзасновник та голова Ради директорів SoftServe Ярослав Любинець.
▪У планах компанії – найняти 3 000 співробітників у Латинській Америці до кінця 2025 року. На сьогодні у компанії відкрито вже півсотні вакансій у регіоні.
▪Серед переваг регіону у компанії називають його близькість до США. Загалом на ринку Мексики, Колумбії та Чилі працюють 500 тисяч IT-фахівців.
▪На сьогодні штат SoftServe налічує понад 12 000 працівників та 41 офіс у 12 країнах. Найбільш численні центри розробки компанії розташовані в Україні, проте стрімко розвивається також присутність SoftServe у Польщі та Болгарії.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Велика IT-компанія з українським корінням SoftServe виходить на ринок Латинської Америки і відкриває центри розробки в Мексиці, Колумбії та Чилі. Про це йдеться у повідомленні компанії, передає НВ Бізнес.
▪Перший офіс у новому регіоні вже відкрили у столиці мексиканського штату Халіско – Гвадалахарі.
▪Далі компанія відкриє центри розробки у найбільших колумбійських містах – Боготі та Медельїні, а також у чилійській столиці Сантьяго.
▪«Вихід на новий ринок – значний крок для компанії. Нам важливо не просто розширити географію та стати ближчими до наших партнерів у Північній Америці, але також перенести на інший континент наш досвід та цінності», — зазначив співзасновник та голова Ради директорів SoftServe Ярослав Любинець.
▪У планах компанії – найняти 3 000 співробітників у Латинській Америці до кінця 2025 року. На сьогодні у компанії відкрито вже півсотні вакансій у регіоні.
▪Серед переваг регіону у компанії називають його близькість до США. Загалом на ринку Мексики, Колумбії та Чилі працюють 500 тисяч IT-фахівців.
▪На сьогодні штат SoftServe налічує понад 12 000 працівників та 41 офіс у 12 країнах. Найбільш численні центри розробки компанії розташовані в Україні, проте стрімко розвивається також присутність SoftServe у Польщі та Болгарії.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Українці відправили у Viber 97,5 млрд повідомлень за рік — це 20% від усіх надісланих повідомлень у месенджері
▪2021 року українці відправили через Viber 97,5 млрд повідомлень, що на 11% більше, ніж роком раніше. Про це з посиланням на повідомлення компанії пише НВ Бізнес.
▪Загалом на українських користувачів припало 20% від усіх відправлених торік повідомлень до Viber. Найбільше повідомлень українці відправили у дні популярних свят: на Новий рік та 8 березня.
▪«Понад 30% усіх повідомлень у Viber українці відправляють із картинками, стікерами та відео. Люди шукають емоційні та веселі способи залишатися на зв'язку один з одним», - зазначив старший директор EMENA у Rakuten Viber Атанас Райков.
▪Кількість дзвінків у месенджері зросла на 11,5% порівняно з 2020 роком. Загалом за минулий рік українці дзвонили до Viber понад 6,7 млрд разів. Як і у випадку з повідомленнями, піковими датами стали Новий рік та 8 березня.
▪Групові чати зібрали в Україні майже 19 млн. учасників. Таким чином, дві третини всіх користувачів смартфонів в Україні брали участь хоча б в одному груповому чаті Viber.
▪Зазначається, що найбільше за минулий рік виросли чат-боти — їх на 27% більше. Також українці стали частіше надсилати стікери. За 2021 користувачі Viber відправили в месенджері 3,8 млрд стікерів, що на 13% більше, ніж у 2020 році.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪2021 року українці відправили через Viber 97,5 млрд повідомлень, що на 11% більше, ніж роком раніше. Про це з посиланням на повідомлення компанії пише НВ Бізнес.
▪Загалом на українських користувачів припало 20% від усіх відправлених торік повідомлень до Viber. Найбільше повідомлень українці відправили у дні популярних свят: на Новий рік та 8 березня.
▪«Понад 30% усіх повідомлень у Viber українці відправляють із картинками, стікерами та відео. Люди шукають емоційні та веселі способи залишатися на зв'язку один з одним», - зазначив старший директор EMENA у Rakuten Viber Атанас Райков.
▪Кількість дзвінків у месенджері зросла на 11,5% порівняно з 2020 роком. Загалом за минулий рік українці дзвонили до Viber понад 6,7 млрд разів. Як і у випадку з повідомленнями, піковими датами стали Новий рік та 8 березня.
▪Групові чати зібрали в Україні майже 19 млн. учасників. Таким чином, дві третини всіх користувачів смартфонів в Україні брали участь хоча б в одному груповому чаті Viber.
▪Зазначається, що найбільше за минулий рік виросли чат-боти — їх на 27% більше. Також українці стали частіше надсилати стікери. За 2021 користувачі Viber відправили в месенджері 3,8 млрд стікерів, що на 13% більше, ніж у 2020 році.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Від масштабної кібератаки на держресурси дані українців не постраждали - Федоров
▪Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що внаслідок нічної атаки на урядові сайти України дані українців не постраждали. Про це він написав у своєму Telegram, передає НВ Бізнес.
▪«Дані українців у безпеці, оскільки постраждала працездатність деяких сайтів, а не реєстрів», — написав міністр.
▪Також він додав, що програма Дія працювала і працює стабільно.
▪Федоров наголосив, що через кібератаки деякі урядові сайти були відключені адміністраторами з метою локалізації та кіберрозслідування.
▪«Більшість сайтів вже відновлено», — написав міністр. Також він додав, що фахівців Мінцифри включено на допомогу СБУ, Кіберполіції та Держспецзв’язку.
▪У ніч на 14 січня в Україні відбулася масштабна хакерська атака на сайти держструктур.
▪Першими про несправність повідомили у пресслужбі Міносвіти. Також не працювали сайти МЗС України, МВС, ДСНС, Мінспорту, Міненерго, Мінагрополітики, Мінветеранів, а також портал Дія.
▪Спікер організації Український кіберальянс Андрій Баранович повідомив, що вночі на сайтах держструктур почали з’являтися повідомлення українською, російською та польською мовами.
▪«Українець! Всі ваші особисті дані були завантажені у спільну мережу. Всі дані на комп’ютері знищуються, їх неможливо відновити. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся та чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення та майбутнє. Щодо Волині, за ОУН УПА, за Галичину, за Полісся та за історичні землі», — йшлося там.
▪За словами Барановича, атака хакера могла бути ініційована з Росії.
▪«У EXIF картинки координати вказують на паркування біля школи економіки у Варшаві, але я вважаю, що все це зроблено навмисне, щоб посварити Україну та Польщу», — резюмував він.
.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що внаслідок нічної атаки на урядові сайти України дані українців не постраждали. Про це він написав у своєму Telegram, передає НВ Бізнес.
▪«Дані українців у безпеці, оскільки постраждала працездатність деяких сайтів, а не реєстрів», — написав міністр.
▪Також він додав, що програма Дія працювала і працює стабільно.
▪Федоров наголосив, що через кібератаки деякі урядові сайти були відключені адміністраторами з метою локалізації та кіберрозслідування.
▪«Більшість сайтів вже відновлено», — написав міністр. Також він додав, що фахівців Мінцифри включено на допомогу СБУ, Кіберполіції та Держспецзв’язку.
▪У ніч на 14 січня в Україні відбулася масштабна хакерська атака на сайти держструктур.
▪Першими про несправність повідомили у пресслужбі Міносвіти. Також не працювали сайти МЗС України, МВС, ДСНС, Мінспорту, Міненерго, Мінагрополітики, Мінветеранів, а також портал Дія.
▪Спікер організації Український кіберальянс Андрій Баранович повідомив, що вночі на сайтах держструктур почали з’являтися повідомлення українською, російською та польською мовами.
▪«Українець! Всі ваші особисті дані були завантажені у спільну мережу. Всі дані на комп’ютері знищуються, їх неможливо відновити. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся та чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення та майбутнє. Щодо Волині, за ОУН УПА, за Галичину, за Полісся та за історичні землі», — йшлося там.
▪За словами Барановича, атака хакера могла бути ініційована з Росії.
▪«У EXIF картинки координати вказують на паркування біля школи економіки у Варшаві, але я вважаю, що все це зроблено навмисне, щоб посварити Україну та Польщу», — резюмував він.
.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Зібрав для НВ Бізнес сюжет про найбільшу за 4 роки кібератаку на українські держресурси.
▪Тут і про оперативні російські змі і загалом про весь той триндець, який відбувся. Без 🐖🐕 явно не обійшлося.
▪Матеріал доступний передплатникам НВ, а для своїх підписників традиційно ділюся посиланням на повний безоплатний доступ до тексту - треба лише залишити виданню пошту:
https://biz.nv.ua/tech/kiberataka-na-sayty-kabmina-minobrazovaniya-mid-mvd-i-drugih-organov-vlasti-podrobnosti-50208695.html?code=31794677-665f-4209-9457-347b6fb68034
▪А тим часом в групі РГК Дмитра Фірташа (а це більшість облгазів країни) теж заявили про атаку.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
▪Тут і про оперативні російські змі і загалом про весь той триндець, який відбувся. Без 🐖🐕 явно не обійшлося.
▪Матеріал доступний передплатникам НВ, а для своїх підписників традиційно ділюся посиланням на повний безоплатний доступ до тексту - треба лише залишити виданню пошту:
https://biz.nv.ua/tech/kiberataka-na-sayty-kabmina-minobrazovaniya-mid-mvd-i-drugih-organov-vlasti-podrobnosti-50208695.html?code=31794677-665f-4209-9457-347b6fb68034
▪А тим часом в групі РГК Дмитра Фірташа (а це більшість облгазів країни) теж заявили про атаку.
КВАДРАТ - канал про технології та медіа в Україні
Forwarded from SPEKA
Україна встановила зв'язок зі своїм супутником «СІЧ-2-30». Що треба про нього знати
13 січня Україна вперше за останнє десятиріччя відправила у космос власний сателіт. Запуск відбувся з космодрому Канаверал у Флориді. Ракета Falcon 9 компанії SpaceX вивела апарат на сонячно-синхронну орбіту (525 км). Національний центр управління та випробувань космічних засобів, розташований поблизу міста Дунаївці на Хмельниччині, вже здійснив перший сеанс зв'язку із супутником.
SPEKA розповідає деталі.
«СІЧ-2-30» — це оптичний супутник, виготовлений державним «Конструкторським бюро „Південне“ ім. М. К. Янгеля». Апарат, розрахований на три роки роботи, буде знімати поверхню Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. Він допоможе стежити за вирубкою лісів і станом водних ресурсів, а також планувати рятувальні заходи за надзвичайних ситуацій. «СІЧ-2-30» інтегрують у програму Євросоюзу з моніторингу Землі Copernicus.
Як зазначає голова Держкосмосу Володимир Тафтай, супутник призначений насамперед для цивільних завдань, але додатково з нього можна отримувати дані про переміщення російської військової техніки.
За своєю конструкцією «СІЧ-2-30» є модифікацією попереднього українського апарата «СІЧ-2», запущеного на орбіту в 2011 році. Той мав працювати упродовж п'яти років, але через несправну російську батарею протримався менше 16 місяців. Як наголошує КБ «Південне», новий супутник не має жодної деталі російського виробництва.
Вага «СІЧ-2-30» — 210 кг. Апарат має накопичувач з 10 Гб пам'яті, а також канал для передачі даних зі швидкістю 30,72 Мбіт/с.
Вартість проєкту становить понад 245 млн грн. КБ "Південне" інвестувало 110 млн грн, ще 135 млн грн виділили з держбюджету. На оплату послуг SpaceX, угоду з якою уклали через компанію-посередника IsiLaunch, пішла майже чверть загальної суми.
До 2025 року Держкосмос планує запустити ще сім супутників. Це передбачено проєктом Космічної програми на майже 16 млрд грн. Щоправда, Верховна Рада мала ухвалити її ще у 2018-му, але досі цього не зробила.
13 січня Україна вперше за останнє десятиріччя відправила у космос власний сателіт. Запуск відбувся з космодрому Канаверал у Флориді. Ракета Falcon 9 компанії SpaceX вивела апарат на сонячно-синхронну орбіту (525 км). Національний центр управління та випробувань космічних засобів, розташований поблизу міста Дунаївці на Хмельниччині, вже здійснив перший сеанс зв'язку із супутником.
SPEKA розповідає деталі.
«СІЧ-2-30» — це оптичний супутник, виготовлений державним «Конструкторським бюро „Південне“ ім. М. К. Янгеля». Апарат, розрахований на три роки роботи, буде знімати поверхню Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. Він допоможе стежити за вирубкою лісів і станом водних ресурсів, а також планувати рятувальні заходи за надзвичайних ситуацій. «СІЧ-2-30» інтегрують у програму Євросоюзу з моніторингу Землі Copernicus.
Як зазначає голова Держкосмосу Володимир Тафтай, супутник призначений насамперед для цивільних завдань, але додатково з нього можна отримувати дані про переміщення російської військової техніки.
За своєю конструкцією «СІЧ-2-30» є модифікацією попереднього українського апарата «СІЧ-2», запущеного на орбіту в 2011 році. Той мав працювати упродовж п'яти років, але через несправну російську батарею протримався менше 16 місяців. Як наголошує КБ «Південне», новий супутник не має жодної деталі російського виробництва.
Вага «СІЧ-2-30» — 210 кг. Апарат має накопичувач з 10 Гб пам'яті, а також канал для передачі даних зі швидкістю 30,72 Мбіт/с.
Вартість проєкту становить понад 245 млн грн. КБ "Південне" інвестувало 110 млн грн, ще 135 млн грн виділили з держбюджету. На оплату послуг SpaceX, угоду з якою уклали через компанію-посередника IsiLaunch, пішла майже чверть загальної суми.
До 2025 року Держкосмос планує запустити ще сім супутників. Це передбачено проєктом Космічної програми на майже 16 млрд грн. Щоправда, Верховна Рада мала ухвалити її ще у 2018-му, але досі цього не зробила.
Зібрав докупи те, що відомо щодо нібито продажу ПД українців з Дії. Цього разу в форматі "питання-відповідь"
💻Невідомий виставив на продаж нібито персональні дані українців, які, за його словами, він отримав з держсервісу "Дія". Мінцифри називає це провокацією.
Зібрали усе, що наразі відомо про продаж імовірної бази з персональними даними українців.
Зібрали усе, що наразі відомо про продаж імовірної бази з персональними даними українців.
🙅♀️Сайти Кабміну, Верховної Ради, СБУ та МЗС перестали працювати.
У Держспецзв’язку нам повідомили, що з’ясовують причини.
У Держспецзв’язку нам повідомили, що з’ясовують причини.
Forwarded from FEDOROV
Приблизно з 16.00 розпочалася чергова масова DDoS-атака на нашу державу. Маємо відповідні дані з низки банків, також спостерігаються проблеми із доступом до вебсайтів ВР (вже працює), КМУ та МЗС. Це пов’язано із перемикання трафіку на іншого провайдера для мінімізації шкоди від атаки.
Портал та мобільний застосунок Дія успішно долають поточну атаку та продовжують працювати стабільно.
Портал та мобільний застосунок Дія успішно долають поточну атаку та продовжують працювати стабільно.
FEDOROV
Приблизно з 16.00 розпочалася чергова масова DDoS-атака на нашу державу. Маємо відповідні дані з низки банків, також спостерігаються проблеми із доступом до вебсайтів ВР (вже працює), КМУ та МЗС. Це пов’язано із перемикання трафіку на іншого провайдера для…
Тільки діліть, все, що каже Мінцифри? на 2. Пам'ятаєте пост пана Михайла, що під час атаки 13 січня персональні дані українців не постраждали. Так от, коли сплила минулого тижня база МТСБУ з персональними даними українців, я запитав у Мінцифри, як так вийшло і на основі яких даних вони тоді робили такі заяви. Виявилось, що відповідь "не лежить в їх компетенції". Завіса.
