Сьогодні, у день професійного свята співробітників Служби безпеки України, ми вшановуємо тих, хто проводить зухвалі спецоперації там, де ворог почувається в безпеці, і організовує масштабну ліквідацію тих, хто посягнув на нашу рідну землю.

Дорогі побратими, Ви — невловима сила, чий шепіт лунає громом у ворожих тилах.

Ваша робота — це мистецтво, що відтворюється у тиші. Поки ми, Сухопутні війська, громимо ворога на передовій, ви проникаєте в його серце та викорінюєте плани тих, хто у своїх рожевих мріях прагнуть нас зламати. Ваші імена не завжди публічні, ваші подвиги не завжди озвучені в новинах, але ваші дії — це саме той щит, який захищає державні інтереси України. На суші, на морі, у будь-якому куточку світу — немає місця, де б ви не дістали ворога.

Ви довели, що для Служби безпеки України немає недосяжних цілей. Ваші руки — довші, ніж може уявити ворог у своїх найстрашніших снах, а ваші очі бачать те, що ховається у самій темній темряві.

Дякую вам за те, що наближаєте нашу справедливу Перемогу, за те, що очищуєте Україну від скверни зрадників і колаборантів.

Для мене, як Командувача Сухопутних військ, велика честь стояти пліч-о-пліч із вами — тими, хто б’є ворога не лише силою, а й розумом, мудрістю та відвагою.

Нехай кожен ваш крок буде точним, як постріл снайпера, і невідворотним, як наступ наших механізованих бригад!

Слава Службі безпеки України! Слава Українським героям!

Дорогі побратими, воїни Національної гвардії України!

Сьогодні, у День Національної гвардії, всією країною дякуємо вам за службу!

Ви стали на захист України ще в 2014-му, коли ворог тільки показав свій вишкір, і з того часу ви — наші брати по зброї, які щодня боронять країну від ворожої чуми.

Ваше гасло — “честь, мужність, закон” — ми бачимо щодня, у кожній вашій дії та кожному кроці. Від Сухопутних військ дякую вам за це.

Слава вам, наші захисники!
Слава Україні!

Дорогі воїни, шановні українці!

Щиро вітаю всіх із Воскресінням Христовим!

Великдень — це свято перемоги життя над смертю, символ віри та непохитної надії. Для нас - надії на те, що в Україні запанує довгоочікуваний та справедливий мир.

Але надії не буває без дії.

Віра в перемогу — наш фундамент, але лише щоденна боротьба наближає нас до мети. Життя переможе смерть, якщо кожен із нас докладе зусиль та боротиметься за свою свободу.

Перемога — це наша спільна справа. Мир в Україні не прийде сам собою, його не здобути без єдності. Осторонь Збройних Сил його не здобути. Лише разом, пліч-о-пліч із Силами оборони, ми здатні здолати ворога.

Окремо хочу звернутись до родин наших воїнів із словами вдячності. Ваші близькі, які нині на передовій, на бойових чергуваннях чи полігонах, а не за Великоднім столом, — справжні герої України. Ваша підтримка — їхня міць, ваше терпіння — їхня опора. Дякую вам за наших захисників!

Бажаю всім нам незламності духу та мужності продовжувати двобій за правду і справедливість!

Нехай Великдень надихає нас на подальшу боротьбу!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Шановні воїни-прикордонники, бойові побратими та посестри! Дорогі ветерани прикордонної служби!

Від імені Сухопутних військ Збройних Сил України та від себе особисто щиро вітаю вас із професійним святом – Днем Прикордонника України!

Ви – справжні вартові державних рубежів, перший і непохитний наш бастіон. Але ви також і відважні воїни — пліч-о-пліч з нами на передовій тримаєте позиції під шквальним вогнем.

Дякую кожному з вас за самовіддану службу, за те, що ви є надійною опорою для України в найскладніші часи. Ваша мужність надихає, ваша правда укріпляє, а ваша стійкість наближає нас до справедливої перемоги.

Бажаю вам міцного здоров’я, незламної віри та витривалості.
Слава Україні!

Шановні піхотинці, воїни. Сьогодні святкуємо ваш день. Завдяки стійкості та силі духу, яку ви щодня проявляєте на полі бою, тримається сучасний світ, а не тільки наша держава. Ваша робота настільки ж складна та виснажлива, наскільки й необхідна.

Я дякую кожному військовослужбовцю-піхотинцю, який докладає надлюдських зусиль, щоб не пустити загарбника далі.

Україна стоїть, бо стоїть піхота.
pihota.army

Завдяки Культурним Силам зʼявився музичний альбом, присвячений українським піхотинцям. Кожна пісня в ньому написана спеціально до цього дня, а всі виконавці – військовослужбовці Сил Оборони з різних підрозділів.

Вважаю, що це правильна ініціатива, бо наша піхота абсолютно точно заслуговує на повагу та вдячність.

Україна стоїть, бо стоїть піхота.

Сьогодні Україна відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Протягом 10 років ми робимо це 8 травня - разом з усім цивілізованим світом і правильними сенсами. Ми не святкуємо, ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за свободу та мир. Тих, хто боровся з нацизмом на фронтах і в тилу.

Український народ знає ціну перемоги. Ми пам’ятаємо, що свобода — це не подарунок, а результат боротьби.

Пам’ятаємо. Перемагаємо.

Шановні морські піхотинці, побратими й посестри! Сьогодні ваш день, вітаю вас!

Честь для Сухопутних військ тримати разом стрій та пліч-о-пліч бити ворога на суходолі й морі. Вірні завжди. Сучасні. Технологічні. Зухвалі. Виявляйте, знищуйте. Це у вас виходить!

Слава Морській піхоті! Слава Україні!

Шановні воїни Сил спеціальних операцій. Сьогодні ваш день — день тих, хто працює не стільки на лінії фронту, скільки за нею. Ваша робота може бути непомітною для більшості, але її результат змінює хід війни.

Ви — ті, хто діє точно, швидко й безпомилково. Ви ризикуєте та знищуєте ворога там, де він не чекає удару.

Я дякую кожному бійцю ССО за мужність, професіоналізм і рішучість.

Україна бореться — бо ССО завжди на крок попереду. Зі святом.

Я прийняв рішення подати рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни.

Як командувач, я не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів. Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю. Це моя відповідальність.

Поведінка бійців має значення, але головна відповідальність - завжди на командуванні. Саме командири визначають правила, ухвалюють рішення і відповідають за наслідки.

Кругова порука та безкарність - отрута для армії. Я намагався викорінити її з Сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються - значить, моїх зусиль було недостатньо.

Ми не маємо права жити в системі, яка не вчиться. Якщо не робити висновків, не змінювати ставлення до служби, не визнавати свої помилки - ми приречені. Без особистої відповідальності - немає розвитку. Без розвитку - немає перемоги.

Армія, в якій командири несуть особисту відповідальність за життя людей, - живе. Армія, де за втрату не відповідає ніхто, - вмирає зсередини.

12 загиблих. Є поранені. Це молоді хлопці з навчального батальйону. Більшість із них перебували в укриттях. Вони мали вчитись, жити, боротися - не гинути. Мої глибокі співчуття родинам загиблих і всім, хто постраждав.

Я ініціював перевірку всіх обставин трагедії: дій командирів, стану укриттів, ефективності систем оповіщення. Усім постраждалим надається допомога. Але жодна перевірка не поверне тих, кого ми втратили.

Ми не виграємо цю війну, якщо не побудуємо армію, де честь - не слово, а дія. Де відповідальність - не покарання, а основа довіри. Де кожен командир щодня відповідає — за наказ, за рішення, за людину.

Мав тривалу розмову з Президентом. Доповів усе, що наразі відомо про трагедію на полігоні. Про кожен крок — хто був на місці, хто відповідав за людей, хто мав діяти.

Пояснив Главі держави причини свого рішення. Президент почув, підтримав і запропонував зосередитись на головному — війні, фронті, перемозі. Я вдячний Верховному Головнокомандувачу за довіру, за єдине розуміння відповідальності й бачення змін, яких потребує наша армія.

Маємо змінювати культуру всередині війська. Культуру ставлення командирів до своїх бійців, до виконання обовʼязків, до цінності кожного життя українського воїна, який взяв зброю, щоб захистити Україну.

Отримав від президента завдання. Я залишаюсь у строю. На передовій. Там, де маю бути. Там, де можу найбільше.

Слава Україні!

Завершив піврічну роботу на посаді Командувача Сухопутних військ.

Йду з посади зі спокійною совістю — і з надією, що все важливе, що ми почали, буде продовжено і доведено до кінця.

Командування Сухопутних військ на момент мого призначення перебувало в стані управлінської стагнації. Працював над тим, щоб зрушити цю систему. Що вдалося досягти на посаді командувача та які процеси запустити детально можна прочитати тут.

Не жалкую за жоден день своєї роботи. Все, що вмів, знав і міг — я віддав тут.

Командування Сухопутних військ лише на початку змін. Система не змінюється за кілька місяців, але вектор уже задано, команда зібрана, підходи — переглянуто.

Я залишаю не лише посаду — залишаю після себе людей і процеси, які точно зрушили з місця.

Це не фінал. Це – перехід до наступного етапу.

Працюємо далі! До перемоги.

Я зазвичай не коментую події і не прагну до публічності — під час війни цінність мають не заяви, а щоденна робота. Водночас вважаю важливим фіксувати підтримку там, де вона реально потрібна, і не уникати слів подяки.

Служба безпеки України під керівництвом Василя Васильовича Малюка сьогодні має відчутний вплив на стійкість нашої оборони. Я можу говорити про це з власного досвіду: керуючи найбільшим угрупованням, сформованим у ході війни, я постійно взаємодіяв із СБУ — у питаннях ураження критичних об’єктів противника, роботи в кіберпросторі та інформаційному домені.

Підтримка Збройних сил з боку СБУ залишається системною й зараз.

Ефективність рішень голови Служби вимірюється не публічністю операцій, а рівнем внутрішньої безпеки та впливом на боєздатність противника. Результати цієї роботи відчутні як на полі бою, так і в тилу. Крім того, за власну безпеку я також завдячую Василю Малюку та його команді.

Системність, зваженість у поєднанні з рішучістю, командний підхід і чітка орієнтація на результат — це ті якості, які роблять керівника СБУ ефективним на його нинішній позиції.

Війна швидко розставляє все на свої місця. У цьому сенсі Василь Малюк — саме там, де має бути.