Сьогодні, у 103 річницю утворення Другого Гетьманату — останньої легітимної влади на теренах нашої Батьківщини, — представники "Ордену" вшанували пам'ять гетьмана Павла Петровича.
За участю священника провели молебен та поклали квіти на місці колишньої резиденції Його Світлості.
За участю священника провели молебен та поклали квіти на місці колишньої резиденції Його Світлості.
Искупил ны еси от клятвы законныя/ Честною Твоею Кровию,/ на кресте пригвоздився, и копием прободся,/ безсмертие источил еси человеком,// Спасе наш, слава Тебе.
Відкупив Ти нас від закляття зневаженої заповіді / дорогоцінною Твоєю Кров’ю / Цвяхами хресту прибитий і списом простромлений, / Ти людям став джерелом безсмертя. / Спасе наш, слава Тобі! /
Відкупив Ти нас від закляття зневаженої заповіді / дорогоцінною Твоєю Кров’ю / Цвяхами хресту прибитий і списом простромлений, / Ти людям став джерелом безсмертя. / Спасе наш, слава Тобі! /
Вчора на честь заснування Другого Гетьманату на Банковій відбувся круглий стіл «Український консерватизм: історичний досвід та сучасні виклики».
Зорганізовували захід ГО «Орден» у взаємодії з «Українським інститутом консервативних досліджень» та інновацій та проектом «Память нації»
Доповідачі:
· Священноієрей ієрей Ярослав Кулик
· Народний депутат України Святослав Юраш
· Кандидат філософських наук, філософ Сергій Чаплигін
· Кандидат історичних наук Роман Пономаренко
· Кандидат історичних наук Олександр Алфьоров
· Директор «Асоціації сексологів та сексотерапевтів» України Михайло Шевченко
· Заступник директора Асоціації сексологів та сексотерапевиів України, сімейний психолог, сексолог та тренер зі статевої та сексуальної грамотності —Святослава Федорець
· Секретар Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій, філософ та мистецтвознавець — Анастасія Уразбаєва
· Кандидат філософських наук, голова ГО «Орден» Едуард Юрченко
Щиро дякую усім присутнім за створення такої чудової події!
Зорганізовували захід ГО «Орден» у взаємодії з «Українським інститутом консервативних досліджень» та інновацій та проектом «Память нації»
Доповідачі:
· Священноієрей ієрей Ярослав Кулик
· Народний депутат України Святослав Юраш
· Кандидат філософських наук, філософ Сергій Чаплигін
· Кандидат історичних наук Роман Пономаренко
· Кандидат історичних наук Олександр Алфьоров
· Директор «Асоціації сексологів та сексотерапевтів» України Михайло Шевченко
· Заступник директора Асоціації сексологів та сексотерапевиів України, сімейний психолог, сексолог та тренер зі статевої та сексуальної грамотності —Святослава Федорець
· Секретар Українського Інституту консервативних досліджень та інновацій, філософ та мистецтвознавець — Анастасія Уразбаєва
· Кандидат філософських наук, голова ГО «Орден» Едуард Юрченко
Щиро дякую усім присутнім за створення такої чудової події!
🫡1
Сьогодні буде сумісний стрім з Євгеном "Хірургом" — ветераном, керівником організації "Невідомий патріот", який зараз перебуває під домашнім арештом за акцію під ОП за Стерненка. Тож я навідаюся в гості до Євгена.
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про протест, про війну та націоналізм. Приєднуйтесь!
Початок о 18:00
https://youtu.be/ydaH6fbA9WI
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про протест, про війну та націоналізм. Приєднуйтесь!
Початок о 18:00
https://youtu.be/ydaH6fbA9WI
YouTube
Євген "Хірург" Строкань
Сьогодні буде сумісний стрім з Євгеном "Хірургом" — ветераном, керівником організації "Невідомий патріот", який зараз перебуває під домашнім арештом за акцію під ОП за Стерненка. Тож я навідаюся в гості до Євгена.
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про…
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про…
Починаємо.
Друзі, оскільки Євген перебуває під домашнім арештом і я знаходжуся у нього в гостях, де нема усього мого обладнання, то якість стріму буде трішки гіршою, ніж зазвичай, але від того не менш цікаво:
https://youtu.be/ydaH6fbA9WI
Друзі, оскільки Євген перебуває під домашнім арештом і я знаходжуся у нього в гостях, де нема усього мого обладнання, то якість стріму буде трішки гіршою, ніж зазвичай, але від того не менш цікаво:
https://youtu.be/ydaH6fbA9WI
YouTube
Євген "Хірург" Строкань
Сьогодні буде сумісний стрім з Євгеном "Хірургом" — ветераном, керівником організації "Невідомий патріот", який зараз перебуває під домашнім арештом за акцію під ОП за Стерненка. Тож я навідаюся в гості до Євгена.
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про…
Поговоримо, зокрема, про Стерненко, про…
Серену К’єркегору сьогодні 208 років
Переконаний прихильник абсолютної монархії та ворог демократизму в усіх проявах (це в сторіччі, коли вся інтелігенція була прихильницею "народництва" та прогресизму), який присвятив перше ессе критиці феменізму (тоді це була лише вимога юридичної рівноправності для жінок – суфражизм) та конфліктував з державною церквою через те, що вважав її занадто сучасною (в сторіччя секуляризації та "віри в прогрес" знов ж таки).
Саме ця людина разом з Шопенгауером (монархістом і консерватором, між іншим), фактично, почала сучасну філософію.
P.S. Цікаво, що народились в один день з Марксом. Зустріч правого й лівого полюсів.
@EdYurchenko 🎓
Переконаний прихильник абсолютної монархії та ворог демократизму в усіх проявах (це в сторіччі, коли вся інтелігенція була прихильницею "народництва" та прогресизму), який присвятив перше ессе критиці феменізму (тоді це була лише вимога юридичної рівноправності для жінок – суфражизм) та конфліктував з державною церквою через те, що вважав її занадто сучасною (в сторіччя секуляризації та "віри в прогрес" знов ж таки).
Саме ця людина разом з Шопенгауером (монархістом і консерватором, між іншим), фактично, почала сучасну філософію.
P.S. Цікаво, що народились в один день з Марксом. Зустріч правого й лівого полюсів.
@EdYurchenko 🎓
Сьогодні на стрімі буде присутня Анастасія Уразбаєва — консервативна активістка, консультант з людської сексуальності, філософ та мистецтвознавець. Анастасія, за її власним висловом, "свого часу пережила постмодернізм", а простіше кажучи — була прихильницею феміністичних ідей.
На стрімі обговоримо, чому вона змінила свої погляди, про феміністичний тоталітаризм, про жіноче тіло як про політичну арену, про аборти, проституцію, сурогатне материнство та інше.
Приходьте, буде цікаво!
Починаємо о 20:00
https://youtu.be/zHShKyq1dPA
На стрімі обговоримо, чому вона змінила свої погляди, про феміністичний тоталітаризм, про жіноче тіло як про політичну арену, про аборти, проституцію, сурогатне материнство та інше.
Приходьте, буде цікаво!
Починаємо о 20:00
https://youtu.be/zHShKyq1dPA
YouTube
Розмова з колишньою феміністкою // Стрім // Юрченко
Сьогодні на стрімі буде присутня Анастасія Уразбаєва — консервативна активістка, консультант з людської сексуальності, філософ та мистецтвознавець. Анастасія, за її власним висловом, "свого часу пережила постмодернізм", а простіше кажучи — була прихильницею…
ЩО ТАКЕ «НІКОЛИ ЗНОВУ» ДЛЯ УКРАЇНЦІВ?
До 9 міліонів в Радянській армії.
До 100 тисяч в УПА.
До 300 тисяч на боці Рейху.
Сотні тисяч в інших арміях загалом.
Українці вбивали один одного, стріляли один в одного, перемагали один одного, ставали героями в боях один проти одного. Військова слава нашої Нації здобута в добу Другої світової війни, назавжди залишиться її скарбом. Але ми повинні розуміти, що героїзмом народу, позбавленого державності, завжди користуватимуться чужинці.
«Ніколи знову» для українців – це не про війну, яка не повинна повторитись. Війна йде з 2014 року. Найбільша на континенті після 1945 – і саме на нашій землі.
Ніколи знову не повинна повторитись бездержавність і відсутність національної суверенності.
Ніколи знову не повинна кров наших героїв проливатись заради чужинського інтересу або абстрактних «загальнолюдських» ідеологем.
Тільки Нація. Тільки тотальна незалежність. Тільки Україна понад усе.
На небі Бог, а на землі – Священна Русь-Україна, а українці – монолітна криця єдиного меча.
Іншого шляху не існує. Ось головний висновок з героїчної історії Другої світової.
@EdYurchenko 🎓
До 9 міліонів в Радянській армії.
До 100 тисяч в УПА.
До 300 тисяч на боці Рейху.
Сотні тисяч в інших арміях загалом.
Українці вбивали один одного, стріляли один в одного, перемагали один одного, ставали героями в боях один проти одного. Військова слава нашої Нації здобута в добу Другої світової війни, назавжди залишиться її скарбом. Але ми повинні розуміти, що героїзмом народу, позбавленого державності, завжди користуватимуться чужинці.
«Ніколи знову» для українців – це не про війну, яка не повинна повторитись. Війна йде з 2014 року. Найбільша на континенті після 1945 – і саме на нашій землі.
Ніколи знову не повинна повторитись бездержавність і відсутність національної суверенності.
Ніколи знову не повинна кров наших героїв проливатись заради чужинського інтересу або абстрактних «загальнолюдських» ідеологем.
Тільки Нація. Тільки тотальна незалежність. Тільки Україна понад усе.
На небі Бог, а на землі – Священна Русь-Україна, а українці – монолітна криця єдиного меча.
Іншого шляху не існує. Ось головний висновок з героїчної історії Другої світової.
@EdYurchenko 🎓
10 травня 1881 року Румунія стала королівством
Православних сусідів та єдиновірців з цим щиро вітаю.
Ка́роль (Карл) I Гогенцголлерн-Зігмарінен, який був князем з 1866 року, був проголошений королем, що кінцево покінчило з залежністью від османських поневолювачів та стало закономірним завершенням багатовікової боротьби румунського народу за свою державність.
Німецький принц, якого було запрошено на князівський стіл в 27 років і який на момент прийняття влади абсолютно не володів румунською мовою, став істинним лідером та батьком нації. Мову, між іншим, він вивчив в найкоротші строки, а Каролем з Карла став з першого дня правління.
Він став переможцем в війні проти турок 1877-1878 років, особисто здійснюючи командування. Корона, використана під час коронації, була виготовлена з турецької гармати, захопленої румунськими бійцями в битві на Плевні, де він особисто їх очолював.
Розбудував економіку і покінчив зі свавіллям боярської олігархії. Розширив країну територіально і здійснив стрибок в її культурному розвитку.
Німецький католик на троні Румунії, який став опорою православної церкви та заснував одну з досі існуючих православних монарших династій.
«Кароль, здається, органічно йде корінням в румунську історію; він, звичайно, являє собою новий початок, але початок, заснований на набагато більш старих засадах.» - характеризував його місію історик Лучіан Бойя.
Ось так, спираючись на національну Традицію, румуни створили румунську державу руками іноземного принца. А дехто інший, шукаючи «світового досвіду», не здатен нічого хоча б умовно українського зліпити навіть тричі українськими руками.
@EdYurchenko 🎓
Православних сусідів та єдиновірців з цим щиро вітаю.
Ка́роль (Карл) I Гогенцголлерн-Зігмарінен, який був князем з 1866 року, був проголошений королем, що кінцево покінчило з залежністью від османських поневолювачів та стало закономірним завершенням багатовікової боротьби румунського народу за свою державність.
Німецький принц, якого було запрошено на князівський стіл в 27 років і який на момент прийняття влади абсолютно не володів румунською мовою, став істинним лідером та батьком нації. Мову, між іншим, він вивчив в найкоротші строки, а Каролем з Карла став з першого дня правління.
Він став переможцем в війні проти турок 1877-1878 років, особисто здійснюючи командування. Корона, використана під час коронації, була виготовлена з турецької гармати, захопленої румунськими бійцями в битві на Плевні, де він особисто їх очолював.
Розбудував економіку і покінчив зі свавіллям боярської олігархії. Розширив країну територіально і здійснив стрибок в її культурному розвитку.
Німецький католик на троні Румунії, який став опорою православної церкви та заснував одну з досі існуючих православних монарших династій.
«Кароль, здається, органічно йде корінням в румунську історію; він, звичайно, являє собою новий початок, але початок, заснований на набагато більш старих засадах.» - характеризував його місію історик Лучіан Бойя.
Ось так, спираючись на національну Традицію, румуни створили румунську державу руками іноземного принца. А дехто інший, шукаючи «світового досвіду», не здатен нічого хоча б умовно українського зліпити навіть тричі українськими руками.
@EdYurchenko 🎓
👍1
З днем народження, Ваша Світлість!
Хочеться сказати : "Ви збудували нам країну, а ми все прогавили".
Але ми скажем: "Ваша Світлість, ми відбудуємо все, що зробили Ви та навіть більше. Бо ми народ гетьмана Павла Скоропадського!"
@EdYurchenko 🎓
Хочеться сказати : "Ви збудували нам країну, а ми все прогавили".
Але ми скажем: "Ваша Світлість, ми відбудуємо все, що зробили Ви та навіть більше. Бо ми народ гетьмана Павла Скоропадського!"
@EdYurchenko 🎓
«Понт жив!» (Ζει ο Πόντον!) – до роковин геноциду понтійських греків
19 травня ми вшановуємо жертв однієї з найбільших трагедій в історії християнської європейської цивілізації - геноциду понтійських греків.
Для України це має особливе значення, оскільки елліни-понтійці є корінним народом нашої країни. Сучасні елліни Приазов'я є найбільшим уламком колись багаточислельної і розгалуженої еллінської етносфери навколо Чорного моря, історя якої сягає 8 сторіччя до Р.Х.
Понтійці є не просто нашими братами по вірі та крові, як всі європейці. Вони сформувались як народ на нашій землі і жили разом з нашими пращурами вже за скіфських часів. Пелопонес є для них не стільки батьківщиною, скільки землею родичів, яка врятувала їх під час катастрофи. Власне ж батьківщина окупована винуватцями геноциду або ж збереглась в невеличких кутках, таких як наша «Мала Греція в Приазов'ї».
За оцінками істориків, під час турецького геноциду було винищено більше 350 тисяч понтійців, що складало більше половини всього населення. Ця жахлива різанина зруйнувала надбання більш ніж 2500 річного розвитку самобутнього понтійського еллінізму.
Характерно, що цей злочин відбувся за прямого сприяння москвинських більшовиків, які об'єднались з турецькими шовіністами проти християнського народу. Пізніше понтійці, які лишились на теренах СРСР, були піддані масовим репресіям, які носили ознаки прямого винищення їх як народу і, фактично, стали другим геноцидом.
Але сьогодні ми не лише вшановуємо жертв, але й віддаємо належне волі до життя та стійкості братнього народу. Понтійська мова зберігається вже декілька поколінь міграції, понтійська ідентичність взаємодіє з загальноеллінською і не зникає. А саме головне, що сучасні понтійці продовжують боротьбу за справедливість для свого народу, вимагаючи офіційного визнання геноциду з боку націй світу і вибачень від турецької держави.
Не сумніваюсь, що українці повинні підтримати корінний народ нашої країни в його боротьбі за справедливість.
По-перше, з міркувань досягнення Україною морального лідерства в регіоні.
По-друге, для того щоб знайти собі союзників в нашій боротьбі за справедливість для жертв Голодомору. Не кажучи про те, що ми несемо відповідальність за захист народу, для якого українські терени стали ледь останнім клаптиком втраченої вітчизни.
Але сьогодні помолимось за душі наших закатованих православних братів і сестер та скажемо «Понт жив!» (Ζει ο Πόντον!), бо історія братнього понтійського народу триває.
@EdYurchenko 🎓
19 травня ми вшановуємо жертв однієї з найбільших трагедій в історії християнської європейської цивілізації - геноциду понтійських греків.
Для України це має особливе значення, оскільки елліни-понтійці є корінним народом нашої країни. Сучасні елліни Приазов'я є найбільшим уламком колись багаточислельної і розгалуженої еллінської етносфери навколо Чорного моря, історя якої сягає 8 сторіччя до Р.Х.
Понтійці є не просто нашими братами по вірі та крові, як всі європейці. Вони сформувались як народ на нашій землі і жили разом з нашими пращурами вже за скіфських часів. Пелопонес є для них не стільки батьківщиною, скільки землею родичів, яка врятувала їх під час катастрофи. Власне ж батьківщина окупована винуватцями геноциду або ж збереглась в невеличких кутках, таких як наша «Мала Греція в Приазов'ї».
За оцінками істориків, під час турецького геноциду було винищено більше 350 тисяч понтійців, що складало більше половини всього населення. Ця жахлива різанина зруйнувала надбання більш ніж 2500 річного розвитку самобутнього понтійського еллінізму.
Характерно, що цей злочин відбувся за прямого сприяння москвинських більшовиків, які об'єднались з турецькими шовіністами проти християнського народу. Пізніше понтійці, які лишились на теренах СРСР, були піддані масовим репресіям, які носили ознаки прямого винищення їх як народу і, фактично, стали другим геноцидом.
Але сьогодні ми не лише вшановуємо жертв, але й віддаємо належне волі до життя та стійкості братнього народу. Понтійська мова зберігається вже декілька поколінь міграції, понтійська ідентичність взаємодіє з загальноеллінською і не зникає. А саме головне, що сучасні понтійці продовжують боротьбу за справедливість для свого народу, вимагаючи офіційного визнання геноциду з боку націй світу і вибачень від турецької держави.
Не сумніваюсь, що українці повинні підтримати корінний народ нашої країни в його боротьбі за справедливість.
По-перше, з міркувань досягнення Україною морального лідерства в регіоні.
По-друге, для того щоб знайти собі союзників в нашій боротьбі за справедливість для жертв Голодомору. Не кажучи про те, що ми несемо відповідальність за захист народу, для якого українські терени стали ледь останнім клаптиком втраченої вітчизни.
Але сьогодні помолимось за душі наших закатованих православних братів і сестер та скажемо «Понт жив!» (Ζει ο Πόντον!), бо історія братнього понтійського народу триває.
@EdYurchenko 🎓