Вчора була знакова дата. Рівно рік тому віддав життя за Україну Ярослав Журавель. Перебуваючи в безвихідній ситуації, смертельно поранений воїн навіть не спробував здатись. Воістину — вірний завжди.

Його можна було врятувати. Як завжди, героїзм воїнів не призводить до перемоги через вічний переляк та імпотентність політичної псевдоеліти.

@EdYurchenko 🎓

Сьогодні поговоримо про останні топ-події. Початок о 20:00

https://youtu.be/k3T7da0XD04

Починаю!

https://youtu.be/k3T7da0XD04

Мій новий матеріал, присвячений учорашній трагічній даті та її катастрофічного значення для всієї європейської цивілізації.

@EdYurchenko 🎓

Сьогодні поговоримо про останні події на півдні Африки. Буде расова війна?

https://youtu.be/oghWoLjJnio

Починаю!

https://youtu.be/oghWoLjJnio

Ранку доброго, пані й панове!
Починаю новий відео-блог на каналі НК – "Геополітика з Юрченком"

Перший випуск якраз про Південну Африку. Якщо хтось не встиг подивитись мій учорашній стрім – можете подивитись 10 хвилинне відео.

Посилання

@EdYurchenko 🎓

ЧОРНИЙ ДЕНЬ ПРАВОСЛАВНОГО СВІТУ: РОКОВИНИ ТУРЕЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ НА КІПР

20 липня 1974 року, в порушення будь-яких моральних та юридичних норм, турки атакували миролюбну державу – Республіку Кіпр.

Елліни-кіпріоти відчайдушно чинили опір, але сили були занадто нерівні. Майже 60-тисячна добре озброєна орда проти 14-тисячного війська, кістяк якого складали мобілізовані, а основним бойовим танком був Т-34.
Наслідком стали тисячі загиблих, зокрема серед цивільних; 200 000 біженців (при населенні біля одного мільйона); десятки оскверненних православних церков та варварське нищення православної еллінської культури.

Вторгнення на Кіпр було актом порушення міжнародного світопорядку і може вважатись прологом до загарбання Криму та московської агресії на Сході України.

Наші брати по вірі та крові не припиняють своєї боротьби за повернення тимчасово окупованих турками земель. Будемо вірити в кінцеву перемогу правди над насильством та цинізмом.

КІПР – ЕЛЛІНСЬКИЙ, КРИМ – УКРАЇНСЬКИЙ! БОРОТЬБА ТРИВАЄ!

@EdYurchenko 🎓

ПАР: етнічна та релігійна багатоманітність як підстава соціального армагеддону

@EdYurchenko 🎓

Сумнозвісний Філіп Егаліте був рідкісним гадом. Принц дому Бурбонів, герцог Орлеанський, який став одним з провідних діячів "французької революції". Він не тільки підтримав страту свого рідного кузена короля Людовіка, але й зрікся славного прізвища, замінивши його на демагогічне Егаліте.

Тим не менш, коли його якобінські друзі потягнули його на гільйотину, він проявив себе з кращого боку. В день власної страти Філіп зїв дюжину устриць, випив дві пляшки шампанського і, як підтвердили абсолютно всі свідки, сніданок було зїдено з великим апетитом.

За пару годин йому відтяли голову...

"Жив як собака, але помер як Бурбон" – казали про нього роялісти. Воїстину, гарний апетит в найгіршій ситуації – ознака природного аристократизму.

@EdYurchenko 🎓

​​Сім маловідомих фактів про святу рівноапостольну княгиню Ольгу

1. Княгиня Ольга, разом зі своїм чоловіком князем Ігорем може вважатись засновницею київо-руської князівської династії. Більшість сучасних науковців вважає легендарного Рюрика все ж легендою, ну а Віщий Олег був лише регентом, коли її чоловік був маленьким.

2. Досі йдуть суперечки про її походження. Версії висуваються найрізноманітніші: від болгарської принцеси до незнатної скандинавки, від дочки Віщого Олега до простої славянської дівчини.

3. Її чоловік був набагато старшим за неї. Різниця складала приблизно 30-40 років. Точно встановити важко через протиречивість літописних даних.

4. Ольга не тільки помстилась за чоловіка і подавила бунт древлян, але й повністю переформатувала управління державою. Саме вона створила мережу пунктів для здійснення збору дані, комунікацій та представництва князівської влади. Для того часу це була справжня організаційна революція.

5. Ольга ніколи не була правлячим монархом. Вона була дружиною князя, а пізніше регентом при їх сині Святославі Хороброму.

6. Царювання Святослава фактично було їх сумісним правлінням. Вона померла незадовго до його загибелі. Коли він перебував у походах, країної керувала саме вона.

7. Всі королівські родини Європи, так чи інакше походять від трьох дочок онука Ольги, Ярослава Мудрого. Таким чином вона може вважатись прародителькою всіх європейських династій.

@EdYurchenko 🎓

Вітаю, дорогі друзі!

Якщо вам нема чим зайнятись у ранок понеділка — можете подивитись новий випуск "Геополітики з Юрченком". Поговоримо про Туреччину, Талібан та Північний потік-2, буде цікаво 😉

Відео

@EdYurchenko 🎓

Всіх з днем св. Архангела Гавриїла!

Вісник Божий, той хто був поруч зі св. Моїсеєм Пророком, св. Анною та Пресвятою Богородицею в ті моменти коли відбувались найважливіші події нашого Спасіння.

Вісник Божий завжди поруч з Його престолом та є одним з лідерів Його війська.

Молимо св. Архангела Гавриїла сьогодні за Русь-Україну та весь християнський світ в його день. Молитва Вісника не може бути не почута.

@EdYurchenko 🎓

12 ЦИТАТ ВЕЛИКОГО МИХАЙЛА КОЛОДЗІНСЬКОГО

26 липня ми відзначили день народження видатного українського геополітика та військового теоретика Михайла Колодзінського. Чоловіка, який мав істинну сміливість думки, генія, значення якого щє не осмислене повністю. Пропоную декілька його цитат, які яскраво ілюструють масштаб його ідей.

ЦИТАТИ

@EdYurchenko 🎓

Сьогодні день народження неоднозначної, але безумовно яскравої особистості — Беніто Муссоліні.

"Кращє один день прожити левом, ніж сто років вівцею" — цитата, що надзвичайно точно передає сутність його життєвої філософії.

Що ж, культ особистості був, але була і особистість.

@EdYurchenko 🎓

«Нам не можуть імпонувати малі армії, малі концепції й малі люди. Творити мусимо велике й захоплююче, відповідно до нашого історичного призначення.»

©️ Михайло Колодзінський

Новий випуск Геополітики з Юрченком ✈️

Поговоримо про:
- загострення у ПАР, знову :)
- черговий конфлікт на Південному Кавказі
- підсумки Північного потоку-2
- і багато іншого...

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

@EdYurchenko 🎓

​​ПРО ЛГБТ ТА ГЕОПОЛІТИКУ

Події 30 липня мотивують мене знову звернути увагу на протистояння правих сил та ЛГБТшників.

По-перше, треба висловити підтримку правим активістам, які реально суттєво сплутали карти необільшовикам і їх бойовим холопам з "лівоохоронних структур". Все це при кричущій нерівності сил.

По-друге, ні про яке "протистояння" з ліваками мова не йшла — це мова саме про 30 липня. Вони були в абсолютній кількісній та якісній меншості. Декілька десятків фріків були лише другорядною декорацією для протистояння правих та силовиків. Хоча більшість населення демонструє пасивність, але баланс підтримки власне в українському суспільстві зсувається в консервативний бік.

Але окремо варто проаналізувати дипломатичний вимір протистояння.

Весь цей маразм з перетворенням девіантів в привілейовану касту нерідко пояснюють "позицією партнерів" та "міжнародним іміджем".
Одразу хочу зазначити, що це було ідіотизмом в принципі, навіть раніше. Адже геополітичних партнерів підтримують не через сумнівні ідеологеми, а через спільні інтереси. Наприклад, США реально підтримує Саудівську Аравію, не вимагаючи від неї ніяких "демократизацій", і у випадку загрози будуть реально воювати за неї (на відміну від України).

Сам факт настирної підтримки ЛГБТшників "партнерами" був підтвердженням того, що Україна їм категорично нецікава. Нормальних союзників мають цікавити твердість та ефективність у протистоянні зі спільним ворогом, а не просування непопулярних ідей, які легко можуть бути використанні тим самим ворогом в інформаційній війні.

Але це було раніше.
Зараз, коли верхівка ЄС та демпартія США вступили в прямий альянс з РФ, спрямований проти України, підтримка ЛГБТ владою перетворюється з дурості у пряму зраду.

Єдині країни в Європі, зацікавлені в підтримці України — консервативні Східноєвропейські нації, які не приймають неомарксистську ідеологію євробюрократів або напряму протистоять їй, як Польща. Геополітика вимагатиме від них проукраїнської позиції й далі, але неадекватність влади у цьому питанні може суттєво ускладнити нашу співпрацю.
Те ж саме можна казати про розширення співпраці з позаєвропейськими країнами.

Можна, звісно, згадати Великобританію, яка поєднує боротьбу за суверенітет зі збереженням ліволіберального дискурсу. Але пост-"брекзітний" Лондон не цікавиться ідеологічними питаннями і відштовхується від жорстокого британського прагматизму.

Таким чином, на цю мить єдиним реальним бенефіціаром просування ЛГБТ-ідеології в Україні залишається Москва.
Для неї це вигідне поле пропагандивної роботи, особливо на фоні тотального розчарування широких верств у "євроінтеграції". І якщо українське суспільство та влада продовжать чіплятись за "дохлого віслючка" орієнтації на "колективний Захід", цей кадавр перетвориться на гирю, яка потягне нас на саме дно "рускава міра".

@EdYurchenko 🎓

Ну і цікава карикатура на злобу дня ⤵️