Деякі розумники пов'язують атеїзм з рівнем розвитку. Але можливо не варто ставити візок перед конем?

Практична релігійність тих самих шведів була дуже висока зовсім недавно, пару поколінь тому. Спочатку стали успішними, а потім почали страждати фігнею.

Коли живеш занадто комфортно, виникають фантазії про прекрасний та добрий світ, де можна вижити без віри та зброї.
Світова історія підтверджує смертність таких спільнот у 100/100%.

@EdYurchenko 🎓

З паном Алірезой Каземі, третім секретарем Посольства Ісламської Республіки Іран.

Чудова зустріч, проговорено безліч тем від індоєвропейської етнокультурології до футорології і національної безпеки.

@EdYurchenko 🎓

🥳 Ну що, поки ви ще не почали поїдати олів'єшку та готуватись до новорічної ночі – от вам остання доза аналітики подій світу.

▪️ У чому полягає сенсаційність нового залізничного сполучення: Пакистан - Іран - Туреччина?
▪️ Чого очікувати від вірмено-турецьких перемовин, які відбудуться у Москві?
▪️ Де НАТО має намір розмістити ядерне озброєння?

ОСТАННІЙ ВИПУСК 2021 РОКУ

@EdYurchenko 🎓

​​Сьогодні день св. Іллі Печерського (більш відомого як Ілля Муромець — оборонець віри православної та Русі-України). Він прожив життя як непереможний воїн, але потім пішов в ченці для здобуття вже духовних перемог. Він є втіленням подвійного ідеалу воюючої Церкви – і як герой, і як аскет.

Водночас сьогодні день народження Степана Бандери — видатного борця з більшовизмом за нашу віру та народ. Навіть зараз його ім'я викликає жах і ненависть у червоної наволочі.

1957 р. Степан Андрійович писав: «Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Нам треба не відмежовувати оборону християнської віри і Церкви від національно-визвольних змагань, тільки зосередити головну увагу і головні зусилля довкола тих найважливіших тверджень, проти яких ворог спрямовує найсильніший наступ».

Збіг обставин? Не думаю 😉

@EdYurchenko🎓

​​КАСЕМ СУЛЕЙМАНІ — ДВА РОКИ ВІД ЗАГИБЕЛІ ЛЕГЕНДИ

Його життя схоже на пригодницький роман, але на відміну від літературного твору, воно було реальністю, більша частина якого досі є секретом.

Командир, при якому елітний підрозділ "Аль- Кудс", призначений для проведення операцій за межами Ірану, вийшов на рівень загальнопланетарного впливу. Створення проблем США в Латинській Америці, в них "на задньому дворі" — це рівень, який мало для кого є досяжним, і це лише один з прикладів.
Він протистояв ворогам своєї країни по всьому світові і на всіх континентах.
Сулеймані боровся проти різних ворогів і на боці різних коаліцій. З тими самими росіянами йому прийшлось побувати по різні лінії фронту.

Від християн він заслуговує на добре слово, принаймні за допомогу нашим близькосхідним одновірцям, тисячі яких були б закатовані ІДІЛовцями, якби не іранська допомога.
Можна по різному оцінювати перспективи для тих чи інших зовнішніх союзів України, але не можна не визнати, що він був великим воїном і великим чоловіком.

Єдиним ворогом, якому він протистояв завжди, в незалежності від обставин, була та держава, посол якої просто вчора в черговий раз плюнув нашому народові в обличчя. Все інше було обумовлено безкомпромісним відстоюванням національних інтересів його батьківщини.

Після запуску ПП-2 та відмови псевдо-партнерів від самої думки про пряму допомогу Україні, ми вимушені спиратись на власні сили і шукати союзників серед держав, що відстоюють свій суверенітет.

По один бік — вільні нації, по інший — глобалістські химери, на кшталт "світової спільноти" або "російського світу". Рано чи пізно виникне фронт націй, що боронитимуть свою спадщину та суверенітет. І в цій боротьбі опорою буде спадщина та приклад генерала Сулеймані, який неодноразово демонстрував, що боротьба з сильнішим ворогом може і повинна бути успішною.

Його лише вбили, але не перемогли.

@EdYurchenko 🎓

​​02.09.1973 пішов у вічність Дж.Р.Р. Толкін

На спогад про Професора публікую свою відносно стару статтю, присвячену його політичному світогляду.

–––

ТОЛКІН – НЕ ПРАВИЙ, А УЛЬТРАПРАВИЙ

Сьогодні свій День народження святкує один з найвидатніших письменників ХХ ст. Джон Роналд Руел Толкін запам'ятався нам в першу чергу чарівним світом Володаря перснів. Тож варто згадати і про політичні погляди генія.

Консервативні симпатії Толкіна не є секретом. Але їх нерідко вважають чимось на кшталт сентиментальної симпатії до всього старовинного, не надаючи їм реального політичного значення. Тим не менш недостатня політизованість «професора» пов’язана не з його аполітичністю чи поміркованістю, а з тим, що в Європі його часу не було сил, достатньо правих та консервативних (точніше традиціоналістичних), аби пригорнути його щирі симпатії.

Толкін ненавидів демократію в усіх її проявах, зокрема і в комуністичному. Цікаво, що він, цілком в дусі крайньо правої позиції, вважав ці явища різними стадіями однієї хвороби. Навіть фашизм не пригорнув його симпатій саме через те, що був занадто масовим і демократичним. В цьому позиція Толкіна дивовижно нагадує Юліуса Еволу.

Нерідко йому приписують симпатії до демократії на підставі певної ідеалізації ним способу життя хоббітів, як свого роду ідеальних «простих людей». Але йому імпонувала в них ідея спокійного життя, що базується на традиціях замість законів та добрій згоді замість державного примусу. В хоббітів немає королів і аристократів не тому, що в них рішення приймає більшість, а тому що в них відсутнє політичне життя елітарного рівня. Їх самоврядування це просто мінімальна організація побуту громади.

Так само ідея свободи, по Толкіну, є цінною саме в протиставленні її безособовій демократичній державі, але водночас не передбачає ані рівності, ані відходу від традиції як системи регулювання життя.

У «великому світі», за межами Шира, Толкін явно звеличує монархію та аристократію і, більш того, не бачить їм альтернативи.

Про його релігійність навіть казати нічого не треба. Людина, яка прийняла католицизм як більш традиційну форму християнства в протестантській Англії і, мало того, вкрай негативно сприймала модерністські реформи в межах самого католицизму, просто не може не визнаватись християнським традиціоналістом.

Толкіна нерідко вважають ледь не інтернаціоналістом через критику Британської імперії. Але в тому і проблема, що критикував він її (і навіть Великобританію саму по собі) з позицій етнічного націоналізму, залишаючись при цьому палким патріотом Англії.

В національному питанні Толкін був попередником таких сучасних рухів як альт-райти або ідентаристи. Негативно ставлячись до шовінізму, він однозначно підтримував націоналізм в його етнічному вимірі.

Звісно, матеріал величезний і в форматі коротенької замітки викладений не може бути суто з технічних міркувань. Але деякі речі ми можемо окреслити чітко.

Толкін був за Традицію проти бюрократії та законодавства сучасного зразка. За релігію проти секулярності. За монархію та аристократію проти демократії. За етнічний націоналізм проти космополітичних держав модерного зразку. Ідею рівності він вважав чимось на кшталт синоніму дияволопоклонства.

І цікаво, як би він поставився до сучасної боротьби за толерантність?

@EdYurchenko 🎓

​​ДЕРЖАВА ІЗРАЇЛЬ МУСИТЬ ПРИНЕСТИ ВИБАЧЕННЯ

Скандальна заява посла держави Ізраїль в Україні Микаеля Бродського є прямою образою для всіх українців в незалежності від їх політичних симпатій та антипатій. Питання не в тому, що він образив пам'ять про Степана Бандеру, а в тому, що якійсь знахабнілий чужинець намагається вказувати нам кого шанувати чи ні.

Важливо відмітити, що заяву зробив новий посол, а його попередник, Джоель Ліон, наніс офіційну образу добрій пам'яті Романа Шухевича. Тобто мова йде не про окремого ідіота чи провокатора, а свідому ворожу політику держави Ізраїль.

Особливого цинізму діям цієї, відтепер явно НЕ дружньої держави надає те, що вони глумляться над історичною спадщиною і гордістю народу, який саме за це право вимушений вести війну, що коштувала життя тисячам наших кращих співвітчизників. Держава Ізраїль своїм нахабством намагається примусити нас до того, до чого Москва не здатна примусити навіть силою зброї.

Варто ще згадати те, що Ізраїль так і не визнав Голодомор геноцидом, причому мова йде саме про відкриту офіційну позицію, яку вони прийняли свідомо. Ось так вони «віддячують» українцям за вшанування жертв Голокосту на державному рівні.

Таке частково визнане державне утворення як Ізраїль, а офіційно визнають його право на існування далеко не всі члени міжнародної спільноти, мусило б думати про здобуття прихильності українців, а не відштовхувати їх. Нагадаю, що правомірність існування Ізраїлю не визнають 18 держав. Зокрема такі впливові і заможні міжнародні гравці як Пакістан (ядерна країна), Саудівська Аравія (найбільший постачальник енергононосіїв у світі) та Іран (найпотужніша країна Близького Сходу).

Можливо, Україні варто зробити радикальні висновки з ворожої позиції Ізраїлю? Водночас здобули б нових надійних (на відміну від «глибоко занепокоєних») друзів, ще й енергетичну безпеку нарешті б собі забезпечили років на 100 вперед.

В умовах, що склались українське керівництво повинно здійснити три кроки:

1. Негайно визнати посла держави Ізраїль Микаеля Бродського персоною нон-грата.
2. Відкликати нашого посла з Ізраїлю для консультацій (поки).
3. Вимагати від держави Ізраїль публічного вибачення за ворожі до України дії.

В разі відмови від вибачень послідовно здійснити наступні дії:
1) Повне відкликання посла України з держави Ізраїль.
2) Висилка всього дипломатичного корпусу цього державного утворення з України і розрив дипломатичних стосунків.
3) Розгортання в українському суспільстві широкої дискусії про доцільність визнання Україною міжнародно-правового існування держави Ізраїль. Звісно з широким залученням до цього дипломатів та експертів з держав, зацікавлених у зміні позиції України і готових підтримати її рішення.

Якщо не поставимо декого на місце зараз, наступні покоління не пробачать нам цього приниження.

@EdYurchenko 🎓

Сьогодні обговоримо події в Казахстані: перспективи та передумови революції, українсько-казахстанські відносини та чи не перетвориться Казахстан на ліберальну клоаку.

Починаємо о 20 00

https://youtu.be/QRtI5jYX168

«Зрештою, наше геополітичне положення України змушує її
займатися азійськими справами, якщо вона хоче бути великою
державою. Таке втручання в азійські справи вийде нам тільки на
користь. Ми виб'ємо діру в нашому хуторянському патріотизмі
і в наші груди вдарить струмок чистого азійського повітря. Ми
не заснемо під гарним українським небом, але будемо пектися
на пісках Казахстану. Нам треба, щоби нас обвіяла пурга сибірська і степовий бурун. Ми тоді втратимо наше сало, а наберемо мускулів, потрібних до великих діл в історії. Казахстан буде площею воєнних вправ, «Екзерцірпляц» українських націоналістів.»

©️ Михайло Колодзінський, «Воєнна доктрина українських націоналістів»

@EdYurchenko 🎓

​​ТУРКИ ПІДТРИМАЛИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕЖИМУ НАЗАРБАЄВА–ТОКАЄВА

Вчора МЗС Туреччини розповсюдило наступну заяву:
«Ми надаємо великого значення стабільності дружнього Казахстану. Ми бажаємо миру та спокою братському казахському народу. Ми повністю віримо в те, що керівництво Казахстану подолає цю кризу. Ми покладаємося на здоровий глузд народу Казахстану і сподіваємося, що все вщухне найближчим часом.
Ми бажаємо нашим казахським братам та сестрам, які постраждали внаслідок інцидентів, у тому числі співробітникам сил безпеки, якнайшвидшого одужання.»

Простіше кажучи, турки підтримали існуючий режим. Що є цілком логічним.
Адже назарбаєвський Казахстан підтримує пантюркістський проект, тісно співпрацює з Туреччиною і Азербайджаном, послідовно і жорстко підтримує останній в вірмено-азербайджанському конфлікті.

На останньому варто зупинитись більш докладно. Казахстанське керівництво не просто декларувало підтримку «територіальної єдності» Азербайджану, а урочисто привітало його з перемогою в війні, без всяких дипломатичних викрутасів.
Тому підтримка Пашиняном дій ОДКБ і викликало таке обурення в Вірменії. Він посилає вірменських солдат боронити ворога, в прямому сенсі цього слова. Якби нашу НГ послали боронити Лукашенка, це було б навіть менш абсурдним. Принаймні він офіційно з «поверненням Криму в рідну гавань» нікого не вітав.

Тюркська рада, яка фактично є блоком навколо Туреччини, теж зробила заяву, де підкреслила підтримку «уряду і народу Казахстану». Тобто все чітко на вищому зовнішньополітичному рівні.

Пряме введення військ ОДКБ можливо і не на 100% влаштовує турків, але в цілому не є для них проблемою. Значна частина контингенту складатиметься із союзних ним тюркських країн, а росіяни зараз з ними сваритись не налаштовані і втручатись у внутрішню політику протурецького режиму не будуть.

P.S. Просто чудове фото: три побратими пантюркісти в неофіційній обстановці. Ердоган, судячи по виразу обличчя, вперше почув про те, що українці вважають його союзником проти Росії.

@EdYurchenko 🎓

У день народження великого українського поета й аристократа духу не можу не згадати про стару статтю, яка у час формування української еліти актуальна як ніколи.

Василь Стус — зразок європейського аристократизму

@EdYurchenko 🎓

Позиція вірменських націоналістів по втягуванні Вірменії в казахстанські події

Націонал-Демократичний Полюс — це вірменський націоналістичний рух, заснований ветеранами та патріотично налаштованими інтелектуалами. Займає послідовну антимосковську позицію та виступає за дружні стосунки з Україною та Сакартвело.

@EdYurchenko 🎓

З Різдвом вас, друзі! Христос народився!

Гадаю, у таке світле свято цьому наскрізь ліберальному майданчику - ютубу, - не завадить трохи "заборонених" тем. Тим більше, що решта "проукраїнських блогерів" чомусь не хоче або боїться їх підіймати. Як ви знаєте, 1 січня посольство Ізраїлю засудило марш на честь дня народження Бандери. Чи повинна Україна якось на це реагувати? Поговоримо сьогодні.

https://youtu.be/prhVerbooOE

Поважна публіка у моїх стрімів ☺️