​​Який стосунок Луї XVI має до сучасної України?

Річ у тім, що Французька революція, уособленням якої стало вбивство короля Луї, була першим серйозним прецедентом масштабного терору з боку лівих сил і першим радикальним ударом по культурі та ідентичності європейських народів.

Українцям добре відомо, що таке лівий терор, адже ми пережили сімдесят років панування комуністичних ідей. Та й сьогодні українцям доводиться боротись проти зазіхань путінської Росії, яка вважає себе спадкоємцем більшовицької імперії. З іншого боку, сьогодні все більше утверджується ідеологія «культурного марксизму», яка прагне знищити будь-які звичні відмінності між людьми та будь-які природні спільноти: від сім'ї до нації. Ця ідеологія опанувала значною частиною європейських країн і сьогодні загрожує також і нам, українцям.

Отож, пам'ять про європейського монарха, який першим пав жертвою лівого терору, для нас є водночас готовністю до боротьби за свою свободу та ідентичність.

Не варто також забувати про походження короля-мучня від священної крові наших князів. В жіночому коліні він був прямим нащадком Анни Київської.

Отже, вшануємо пам'ять короля-мучня та всіх жертв антиєвропейського терору лівих екстремістів.

@EdYurchenko 🎓

​​Геополітика з Юрченком

Ну що, новий тиждень – нові виклики для України, нова геополітична ситуація і новий випуск фахової аналітики.

Говоримо про таке:
▪️ чому Велика Британія доставила протитанкове озброєння Україні в обліт Німеччини;
▪️ про що домовилися президенти Азербайджану та України під час зустрічі в Києві;
▪️ навіщо Ердоган збирається на зустріч до Зеленського в лютому;
▪️ про гучні заяви США щодо вторгнення Росії в Україну.

ПОВНИЙ ВИПУСК
Дивіться, аби знати, що коїться у світі 😉

@EdYurchenko 🎓

​​ПРО СОБОРНІСТЬ І ЇЇ РІЗНОВИДИ

Треба розуміти, що Соборність (саме так, з великої літери, як ідеологема) можлива лише при об'єднанні всіх українських земель. Це породжує питання про кордони.

Кордони бувають різні:

▪️ кордони фактичні:
Це там, де держава реально здатна здійснювати свої повноваження. Відповідно тимчасово окуповані терени знаходяться за їх межами.

▪️ кордони юридичні:
Це кордони визнані (принаймні тимчасово) іншими державами. У нашому випадку, це непогані за розміром і ресурсами, але кострубаті з точки зору безпеки кордони колишньої УРСР на основі адміністративних меж, визначених більшовицькими окупантами. У 1991 році погоджуватись на них було вигідно, але проблема у тому, що життя на місці не стоїть і юридичні норми (зокрема міжнародні) систематично коригуються. В нас це чомусь не врахували.

▪️ кордони природні:
Тобто ті, в яких держава може оптимально існувати з точки зору безпеки і відносної самодостаності. Наприклад, з точки зору класичних французьких націоналістів це так званий «чотирикутник» – Атлантика, Альпи, Піренеї, Рейн (про останній діаметрально протилежної думки були німці, що й породило тривале протистояння).
У випадку України, природними кордонами на Сході є Каспій та Середня Волга. Питання не в тому, хто там живе, які в нас права і фактичні можливості на них вийти, а в тому, що з московською сокирою у горлянки жити небезпечно (навіть якщо ця сокира «міжнародно визнана»). Повернення Криму й ОРДЛО лише додасть мотивації господарям сокири.

▪️ кордони історичні:
Це кордони теренів, якими країна в свій час володіла, але пізніше втратила. В нашому випадку це кордони максимального розселення українців та максимального розширення влади Української держави. Наприклад, за держави Його Світлості Ясновельможного Гетьмана Павла Скоропадського, наша реальна політична влада розповсюджувалась на Білгородчину.
З історичним кордоном за етнічним критерієм все важче. Така експансивна і схильна до колонізації нація як ми нерідко захоплювала досить віддалені терени. Варто згадати наші анклави у Казахстані, Сибіру та на Далекому Сході.

▪️ кордони етнічні:
Це кордони розселення певного народу, які можуть виплескуватись за межі його природного, а тим більше юридичного кордону. До того ж постає питання віддалених анклавів. Я маю на увазі не Сірий чи Зелений клин, а по справжньому віддалені землі, такі як українські поселення в Бразилії, наприклад.
Окремою темою є етнічні землі, українське населення яких втратило ідентичність, але залишається українським за походженням. Це абсолютно практична проблема через те, що більшість території наших земель згідно з природними кордонами, має переважно саме таке населення.


Все вище перераховане – лише грунт для роздуму. Але ми повинні розуміти одне: кордони визначаються природою, а закріплюються волею Нації до життя.
Міжнародні норми існують чи не існують, держави і цивілізації підіймаються і падають, але гори й океани лишаються на своїх місцях, а інстинкти або підштовхують до виживання, або втрачають силу, а з нею вмирає майбутнє народу.

@EdYurchenko 🎓

«Ми збираємо всі поневолені народи до війни з Москвою, в ім'я великих цілей, які має виконати Україна, а не Москва.

Ми не можемо розуміти так месіанізм, що розіб'ємо Москву, а потім скажемо так як Центральна Рада всім кавказьким народам, калмикам, казахам, киргизам, туркменам і т.п., щоби вони робили собі що схочуть з дарованою свободою.

Це був би не месіанізм, але онанізм політичний. На другий день по такому визволенню їх би забрала знову Москва.»

©️ Михайло Колодзінський

P.S. Цікаво, що написав це великий український ідеолог наприкінці 1930-х. Він вже тоді розумів те, що більшість націоналістів (не кажучи про решту суспільства і верхівку) досі не розуміють.

@EdYurchenko 🎓

Після перемоги французьких військ над австрійцями та росіянами у битві при Аустерлиці (1805 р.) Наполеон викликав міністра закордонних справ Талейрана та повіз його на поле битви, усипане трупами своїх солдатів. Міністра нудило від запахів, він попросив імператора дати йому можливість повернутися в місто, на що отримав наступну відповідь:

«Дивіться – це французи, відчуйте те, що відчуватимуть їхні батьки та матері, вдихайте ці запахи. Ви вестимете переговори про мирний договір і зобов'язані зрозуміти, яким він НЕ повинен бути для Франції».

@EdYurchenko 🎓

​​ПРИКЛАД СУБ'ЄКТНОСТІ ВІД ЕЛЛІНСЬКИХ БРАТІВ

В далекому 2008 році більшість країн умовного Заходу визнали так звану «Республіку Косово». Майже водночас Московщина здійснила агресію проти Сакартвело та визнала сепаратистські республіки на її теренах.

10-мільйонна Греція, менша за Україну в чотири рази. Країна НАТО і ЄС, яка водночас мала тоді всі можливості стати «другом» РФ. Простіше кажучи, мала поважні причини уникати різкої риторики на обох напрямах. І ось, що вона відповіла, а головне, якими словами.

Офіційний представник МЗС Греції Йоргос Кумуцакос сказав:
«Наша зовнішня політика базується на принципі поваги до територіальної цілісності та суверенітету держав. На основі цієї міцної бази грецької зовнішньої політики Греція не визнала Косово і не визнає регіони, що відкололися, Південну Осетію і Абхазію».

В тексті про невизнання Косова, що само собою було викликом верхівці НАТО, вони ще й принципово дали ляпаса Москві. Тим самим елліни не побоялись виступити проти світових наддержав, але підтримати два маленьких православних народи, які вони вважають братніми.
Водночас вони нагадали, що царі Леонід і Олександр — це не фентезійні персонажі, а особи цілком конкретної Нації.

@EdYurchenko 🎓

Новий випуск Геополітики з Юрченком

Не однією Україною єдиною. Так, ми тут всі активно готуємось до наступу РФ, але варто розуміти, що паралельно відбувається у світі.

Маю сподівання, що одного дня мою аналітику покажуть Кулебі, а той нарешті почне користуватись з геополітичної ситуації по максимуму!

А тим часом у новому випуску:
▪️ про історичні засади та сучасні умови тривалого конфлікту між Киргизстаном й Таджикистаном;
▪️ про перспективи розвитку російсько-іранських відносин та подробиці візиту президента Ірану в Москву;
▪️ про ймовірність нового загострення між країнами азійського регіону через Ізраїль;
▪️ про подвійну гру президента Туреччини Ердогана у розв’язанні конфлікту “Україна-Росія”.

ПОВНИЙ ВИПУСК

@EdYurchenko 🎓

У річницю пам'яті Героїв Крут хочу поговорити про міфічний, сакральний вимір цієї битви, і що дарували крутянці наступним поколінням українців.

Читати далі

@EdYurchenko 🎓

Як українці ставляться до порно?

Тут Асоціація сексологів та сексотерапевтів України проводить опитування у рамках дослідження. Анкета анонімна, питання займають 5 хв.

Закликаю кожного пройти опитування – підтримаємо просімейних науковців у боротьбі за здоров'я нації!

@EdYurchenko 🎓

«В пам'яті Пьєра Моньє, пересічного «королівського молодика» середини 1930-х років, зберігся характерний епізод.

Побачивши Морраса, один екзальтований юнак кинувся до нього зі словами «Я повністю відданний нашій справі і готовий померти за неї.»
«О, ні! — відповів Моррас, — Не існує справи, за яку треба помирати! Ні! Треба жити, жити заради справи, а не помирати за неї!
Це республіка каже, що «француз повинен померти за неї»! Це республіка хоче, щоб французи помирали. Але не монархія! Треба жити! Жити!»

@EdYurchenko 🎓

​​ЕЛЛАДА ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ

Еллада вже рішуче відмовилась від евакуації своїх дипломатів з України. А просто вчора пролунала заява міністра закордонних справ Греції Нікоса Дендіаса:

"Я сьогодні тут, у Маріуполі, за декілька кілометрів від лінії зіткнення, яка, як відомо, є основною точкою напруженості між Україною та Російською Федерацією, щоб своєю присутністю за розпорядженням прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса підтримати Грецьку громаду, яка є тут. Спільнота налічує понад 100 000 осіб. Позаду ви бачите будівлю Федерації грецьких товариств України.

Також сьогодні я мав можливість поговорити по телефону зі своїм другом, моїм колегою, міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, якому я підтвердив тверду грецьку позицію.

Греція з принципових міркувань завжди була прихильником незалежності та територіальної цілісності всіх держав відповідно до принципів міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй."

Характерно, що міністр не полінувався відвідати райони традиційного компактного розселення українських еллінів, щоб морально їх підтримати та підкреслити важливість безпеки України для Еллади.

@EdYurchenko 🎓

​​ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ФРАНСУА ДЕ ШЕВЕРА

Великий полководець Старої Франції, про якого зараз памятають хіба поціновувачі військової історії серед французів, вузькі фахівці або фанати збереження спільної слави Старої
Європи, на кшталт мене.

В 11 років (так-так, саме в 11 рочків) його було зараховано рядовим до королівського війська. 62 роки, до самої смерті, в 73 роки, він перебував на військовій службі.
За весь цей час він отримав лише одну поразку з десятків битв, в 1758 в Битві при Мере, де надані йому війська складались майже повністю з погано навчених новобранців. Ще була «капітуляція» в Празі, коли після декількох місяців протистояння менш ніж 2000 бійців загону під його керівництвом та основних сил австрійської армії, він погодився залишити місто і приєднатись до основних сил французького війська.

Але найвідомішим епізодом стало те, як він Прагу брав.
В 1741 році французи формально тримали Прагу в облозі, але фактично були в оточенні двох ворожих армій, не маючи можливості відступати. Єдиним варіантом було негайно взяти місто і боронитись там. Альтернативою було знищення армії як такої.

Де Шевер, на той момент полковник, отримав наказ очолити основну атаку, водночас з двома відволікаючими в місці, де вона була максимально неочікуваною через ніби неможливість. Все відбувалось вночі, оскільки прибуття основних ворожих сил очікували в найближчі години.
Між полковником і одним з його бійців, гренадером-сержантом на прізвище Паскаль, відбувається наступний діалог:

« - Бачиш он того вартового попереду?
- Так.
- Він тобі скаже: хто там іде? Не відповідай, а продовжуй.
- Так, мій полковнику.
- Він вистрелить у тебе і промахнеться.
- Так, мій полковнику.
- Вбий його, і атакуємо.»

В сержанта все вийшло, французи захопили столицю Богемії, втративши менше 50 людей. Армію було врятовано, а полковник став бригадним генералом.

В нього ще було чимало битв і перемог, але головним в Франсуа де Шевері можна вважати його приналежність до певного людського типу, безумовно, більш успішним (цілком справедливо), ніж більшість, але сином свого часу і середовища. Він не змінював історію, він просто був тим хребтом, на якому трималась християнська європейська цивілізація. Тому і намагаються забути про таких як він, точніше примусити забути європейців, якими повинні бути кращі з них.

@EdYurchenko 🎓

Вийшов перший випуск альманаху "Консервативна політика". Серед авторів можете знайти і мене 👍🏻
Мав за честь працювати над цією працею і сподіваюсь, вона вам стане до вподоби!

@EdYurchenko 🎓

​​ЗАХІД, ЯКОГО НЕМАЄ

Сьогодні, коли ми опинились в епіцентрі кризи, все ще намагаються оцінювати ситуацію в системі координат «Захід- РФ» (як варіант «Захід-Велика Євразія»). Але як раз зараз зрозуміло, що ніякого «Заходу», як геополітичного суб'єкту, більше не існує.

Великобританія активно допомагає нам через власну потребу створення про-британського альянсу в Східній Європі. Цікаво, що спрямований він буде напряму проти Москви, а опосередковано проти Брюсселя (причому стратегічно друге навіть важливіше).

Німеччина зайняла відверто ворожу і про-російську позицію. Причому мова йде не про якісь дурацькі голосування в ООН, а про реальну участь в боротьбі на боці росіян.

Франція – фактично нейтральна, адже ідея покращенння стосунків з Росією є трендом французької політики з одного боку, а з іншого існують жорсткі протиріччя з росіянами в Африці, і московсько-османський альянс в питаннях Близького Сходу та Кавказу (з виразно антифранцузьким забарвленням).

США реально допомагають, але не завдячуючи, а всупереч стратегії адміністрації Байдена, яка допомогою вимушено намагається закрити внутрішньополітичні проблеми, викликані афганською катастрофою, і зберегти обличчя Америки у світі.

Інші країни «Заходу» йдуть в фарватері основних гравців або вичікують, формально лишаючись солідарними з Україною. Хоча хтозна, можливо активність таких країн, як Іспанія, є прологом до радикального нарощування власної суб'єктності і початку власної гри.

Можно констатувати, що доба «колективного Заходу», яка розпочалась у 1945 році, остаточно завершилась і ми спостерігаємо міжнародний порядок нео-Вестфальського типу. Найближчим аналогом можна вважати «систему великих держав», що існувала напередодні Першої світової.

Відбувається об'єктивний процес, і головне питання (від якого залежить виживання нашої країни) — чи встигнемо ми адаптуватись та використати зміни у власних інтересах.

@EdYurchenko 🎓

„Якщо ваші друзі просять вас домовитися з вашим ворогом, то зрадники вже домовилися за вашою спиною!“

©️ Аль-Капоне

@EdYurchenko 🎓

Поки ви спали, на іранському ТВ вийшло нове інтерв'ю, у головній ролі — я :)
Якщо є знавці фарсі — приємного читання, або ж можете поглянути відео, там пряма мова.

@EdYurchenko 🎓

Основні блоки, що визначають геополітичну повістку на Близькому Сході. Інфографіка, яка відображає досить відомі факти. Нічого особливого.

Але цікаво, як ілюстрація викривленості сприйняття міжнародної політики більшістю українців. Особливо "патріотичним" сегментом.

@EdYurchenko 🎓

ІДІЛ ТА ЕРДОГАН: СПІВПРАЦЯ ТРИВАЄ?

Три турецькі компанії постачали ІДІЛ матеріали на мільйони доларів, які використовуються для озброєння безпілотників.
Повідомляє турецька газета Birgün із посиланням на звіт Ради з розслідування фінансових злочинів Туреччини (MASAK).

Згідно зі звітом MASAK за 2021 рік, компанії «Altun İnci», «Elferah» та «Mavi Yelken», започатковані сирійцем Ібрагімом Хагом Генеїдом, який отримав турецьке громадянство, продавали матеріали бойовикам ІДІЛ. Джихадистська організація використала матеріали для створення озброєних дронів, йдеться у звіті, в якому детально описані активи десятків людей, яких влада вважає пов'язаними з ІДІЛ.

ІДІЛ відома своєю програмою безпілотних літальних апаратів і використовувала дрони в Іраку та Сирії для загального збору розвідданих, як коригувальників для мінометних обстрілів, а також для знімання пропагандистських відеороликів. Генеїд підтримував контакт із Саджидом Фаруком Бабаром, відомим як експерт з безпілотників ІДІЛ, який відправляв вантажі до Сирії через південний порт Туреччини у Мерсіні та був убитий внаслідок удару США у 2017 році.

ІДІЛ продовжує покладатися на "логістичні центри" всередині Туреччини для отримання своїх фінансів, заявило міністерство фінансів США у січні 2021 року. Згідно з новинним сайтом Ankara Gazetecisi, у квітні минулого року Туреччина надала громадянство восьми членам ІДІЛ, чиї активи були конфісковані у зв'язку з терористичними зв'язками.

@EdYurchenko 🎓