В деяких місцях кажуть : "нахабний як п.....ас", як раз той випадок.

https://politteo.online/novyny/lgbt-vystavlyayut-sebe-zhertvamy-vijny-i-zvynuvachuyut-ukrayinskyh-ta-rosijskyh-vijskovyh-odnochasno/

​118 років тому народився Його Світлість пан Гетьманич Данило Скоропадський.

Він не просто гідно продовжив справу батька, але й зміг добитись чимало самостійно. Він сам по собі став явищем, що підтверджує вірність ідеї спадкового гетьманату. Його боротьба була спрямована на єднання всіх українців, в незалежності від політичних переконань.

Гетьманич лишив нас у розквіті сил, і версія того, що його було вбито більшовиками, набуває вірогідності з кожним роком. Хоча він не продовжив династію, він дав нам приклад самої гетьманської ідеї, що завжди матиме універсальне значення.

Пам'ять про гетьманича Данила повинна не лише нагадувати нам про те блискуче майбутнє, що відняли в нас ворожі сили. Вона повинна бути свідченням сили нашої гетьманської ідеї. Вона повинна бути дороговказом в те майбутнє, яке ще не пізно захистити.

@EdYurchenko 🎓

​​ЧІТКЕ РОЗРІЗНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ВІД «УКРОЛІБЕРАЛІВ»

Як це не дивно, але на питання, навколо якого зараз тривають суперечки, дав відповідь більше 100 років тому не українець, а француз — засновник інтегрального націоналізму Шарль Морас.

«Пан Ерве патріот. Але він тримається думки, що в політичному сенсі є вищі інтереси, ніж національні інтереси, і що понад батьківщини існує людський рід...
Перед Богом ми скажемо: батьківщина і людство. Але якщо події скажуть: батьківщина або людство, що  ми тоді повинні робити?
Ті, хто скажуть: «Франція понад усе» - це патріоти; а ті, хто скаже: «Франція, але ...» - це апостоли гуманізму.»

Як виявляється, для вирішення деяких питань достатньо не вигадувати велосипед, а орієнтуватись у європейській політичній думці.
Так що коли в наступний раз почнуть розповідати про «спільних ворогів» (звісно, Троцький був спільним ворогом Сталіну та Коновальцю, про ідеї взаємопорозуміння чомусь не чув) або  «ми всі українці» ( Медведчук та покійний Захарченко теж далеко не марсіани, якщо хтось забув), поставте всім цим прогресивним «демократизаторам» та «євроінтеграторам» просте питання:
«Україна або людство?»

Після цього, отримавши ярлик «фашиста», «провокатора» або  навіть «ватника» (як можна так називати прихильника ідеї «Україна понад усе» – не зрозуміло, але в шизофреників свої стандарти), можете спокійно слати їх в напрямку вище згаданих Медведчука із Захарченком (другий варіант краще) і йти займатись своїми справами, позбувшись комплексу провин за порушення «солідарності українських сил».

@EdYurchenko 🎓

СВЯТО СТРІТЕННЯ - ЗУСТРІЧ ЛЮДИНИ З БОГОМ.

Святий Симеон був одним з переписувачів Старого Заповіту на грецьку мову. Побачивши пророцтво, що "народить діва", він намагався виправити це місце, переписавши на "жінка". Але янгол явився йому, утримав від жахливої помилки та попередив, що він дочекається здійснення пророцтва.

Коли маленького Ісуса внесли до храму щоб представити перед Богом, там само опинився й приблизно 300 - річний (!) Симеон. Він взяв Немовля на руки зустрівши свого Спасителя і Господа наочно, після довгих років очікування.

"...побачили очі мої Спасіння Твоє...." звернувся Симеон Богоприїмець до Бога і його слова є символом зустрічі зі Спасителем як людства в цілому так і кожного з нас.

Зі святом всіх!

От як "укроліберали" не ховаються, не крутяться, а більшовицький антиукраїнський писок все одно вилазить.
https://politteo.online/novyny/upovnovazhena-z-gendernoyi-polityky-zasudyla-propozycziyu-skasuvaty-svyato-8-bereznya/

15 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ВИВЕДЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК З АФГАНІСТАНУ.

Честь воїнам....якщо вже народ опинився в неволі то почесніше бути гладіатором ніж гнути спину. Персональна честь лишається навіть коли втрачено державність та свободу....війна за тисячі кілометрів від рідної землі, при відсутності власної державності це алхімічно чистий тест на воїнські якості поза межами ідеології....українці там були найкращими, тому ця спадщина цінна....

Малюнок https://www.facebook.com/profile.php?id=100022783895538

​​ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУБАНІ

Сьогодні виповнюється 105 років від проголошення Самостійної  Кубанської Народної Республіки, третього (враховуючи ЗУНР) українського державного утворення доби Перших національно-визвольних змагань. Розпочавши процес злуки з Українською Державою, вона так його і не завершила, але це не скасовує загальноукраїнського значення цих історичних подій.

Кубань була, є і буде українською землею, так само як будь-який інший наш регіон, від Галичини до Слобожанщини й від Полтавщини до Тавриди. Крім того, про необхідність її визволення владно каже не тільки поклик національної справедливості, але й елементарний геополітичний розрахунок. Без української Кубані ми залишимось з росіянами на Чорному морі та без виходу на Кавказ.
Якщо без Криму Україна - це «тіло без ніг», як вірно сформулював Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Павло Скоропадський. То без Кубані Україна це дорогий автомобіль з відкритими дверима і вставленим ключем. Пряме запрошення для небажаних гостей.

Нехай цей день стане нам постійним нагадуванням про справжні цілі нашого протистояння з необільшовицькою московщиною.

@EdYurchenko 🎓

СИТУАЦІЮ ВАРТО СПРИЙМАТИ РЕАЛІСТИЧНО.

Не хотілося б додавати дьоготю до меда але все ж....

Несподіваний візит Байдена це дуже добре але це далеко не переломний момент, це варто усвідомлювати.

З одного боку це дійсно сигнал, що на цьому етапі ми можемо розраховувати на збільшення підтримки. До президентських виборів в США лишилось не так багато, а демократи програли все, що можна : від міграційної кризи до економічних питань. Єдине, що їх може врятувати це крупний зовнішньополітичний успіх і підтримка України може врятувати для них президентський пост. Тому найближчим часом підтримка буде , це відповідає їх політичним інтересам.

Але є і проблема, Байден недарма підкреслив в Варшаві, що США не погрожують РФ. Це цілком чесне озвучування позиції мейнстріму умовно "Західної" верхівки. І воно гарно лягає на заяви різноманітних "віпів" : від новообраного голови Чехії до публічних інтелектуалів.

Вони бояться розвалу РФ значно більше ніж поразки України. Тому не варто плутати "попутників" з союзниками.

Всіх з 23 лютого!

Славетний день перемоги військ друга українців – імператора  Вільгельма – над більшовицьми дикунами під Псковом та Нарвою!

​​РІЧНИЦЯ ВБИВСТВА ДАНИЛА СКОРОПАДСЬКОГО

23 лютого 1957 року несподівано помер спадкоємець гетьманської булави, голова династії Скоропадських, Його Світлість Данило Павлович Скоропадський.

Молодий чоловік без важких захворювань навряд чи помре ось так просто.

Особливо, якщо його ненавидять і бояться в Кремлі.

Особливо, якщо він зміг налагодити взаємодію з ОУНівцями, припинивши ворожнечу між двома флангами правої еміграції.

Особливо, якщо одруження за лічені місяці і він повинен продовжити династію. Між іншим, династична правонаступність стала таки реальністю в гетьманському русі, навіть незважаючи на відсутність реальної державної влади.

Особливо, якщо найширші кола позаполітичної української еміграції все більше довіряють саме йому, а не мутним діячам «демократичних кіл» з їх істериками, чварами і політичною імпотентністю.

Особливо, якщо саме після його смерті послідовно вбивають Льва Ребета, а трохи пізніше й Степана Бандеру, порозуміння з яким гетьманича настільки лякало червону Москву (та й її агентів або «корисних ідіотів» з українського середовища, яким не була потрібна Україна «якщо не буде вона соціалістичною»).

Не буває таких смертей просто так...

Але втративши гетьманича, ми не втратили ані гетьманської ідеї, ані обов'язків перед династією.
Скоропадські пішли, але вони нам залишили зразок істинного державництва та вірне бачення порятунку України.

«У нас є різні партії, й кожна з них має в своєму складі багатьох чесних українських патріотів – треба намагатися всіх їх єднати для служби нації».

«Переді мною, як зверхником Гетьманського Руху, стоїть завдання: принести Гетьманську Ідею на суд українського народу».

Ось, що заповів нам гетьманич. Ми повинні боротись за єднання українців як Нації та зберегти гетьманську ідею, яка в стратегічній перспективі єдина може забезпечити виживання, а втім і панування українства.

@EdYurchenko🎓

МІЙ ПЕРШИЙ ДОПИС ПІСЛЯ ПОЧАТКУ МАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. РІВНО РІК ТОМУ.

"​​Наша армія контролює ситуацію і діє ефективно. Швидке успішне вторгнення ворога неможливе  навіть теоретично.

Хід війни залежить від звичайних цивільних людей, яких подавляюча більшість. Ворог може перемогти лише через паніку, це його єдиний шанс.

Особисто я прокинувся сьогодні від вибухів, як і багато киян. Звісно психологічно не дуже приємно  але що ж поробиш.

Зараз з апетитом поснідав і моніторю інформацію. 80 відсотків ранкових "страшилок" виявилось фейками, як я і очікував. Паніка остання надія для ворогів, які приречені на поразку.

Приємно, що першим з загальнонаціональних лідерів відреагував митрополіт Єпіфаній, наш народ не дарма довіряє саме церкві та армії.

З нами Бог! Відлік часу до народження Великої України розпочато."

ТВЕРДА ПІДТРИМКА КОРОНИ ТРИВАЄ.

Король Карл III засудив повномасштабний напад Росії на Україну у своєму спеціальному посланні, присвяченому першим роковинам вторгнення.

У своєму зверненні Його Величність висловив співчуття народу України, який рівно рік страждає від війни.

Крім того, монарх відзначив солідарність Великобританії та союзників щодо України протягом минулого року, додавши, що втішно спостерігати, як вони роблять все можливе, щоб допомогти у найважчий час.

Своє послання король завершив словами надії на подальшу солідарність та практичну допомогу Україні країн по всьому світу.

Дуже важливим є факт спеціального окремого послання. Віндзори демонструють, що сприймають цю війну як свою. Корона, з її амбітними планами повернення Британської імперії та альянсу зі Східною Європою, зараз є найпотужнішим гравцем, який прагне саме нашої перемоги, а не просто призупинення планів Москви.

Династія продовжує боротьбу на нашому боці.

​​"Підтримую український народ, що бореться за вівтарі та родинні вогнища"

©️ Його Святість Вселенський Патріарх Варфоломій (25.02.2022).

Дуже характерно, що Його Святість використав шляхетну давньоримську формулу патріотичних цінностей.

@EdYurchenko 🎓

​​Боги Абетки

Р.Кіплінг

У сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,
Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.
Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крах
Я бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.

Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:
«Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти.»
Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення, Польоту Душі,
Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.

Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,
Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.
Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –
То плем’я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.

Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,
Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.
Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, –
Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.

Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,
Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати!
Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,
А Боги Абетки ж казали – «Цурайся нового Зла».

Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску
(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).
Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,
А Боги Абетки ж казали – «Дістанеш смерть за Гріхи».

У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всього
Коли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;
Стало доволі грошей – та де взять на них товар?
А Боги Абеток казали – «Помре, хто не працював».

І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,
І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,

Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,
І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.

Так від початку Людства було, і так буде знов,
Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:
Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,
А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.

А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,
Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,
Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем,
Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!

На фото мій будинок одразу після прильоту в березні 2022. Війна вміє повертати нас від утопії до реальності. Але те , що нас не вбиває , робить сильніше.

​​ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ (Минулорічний текст, що зберіг актуальність).

Сьогодні весь православний світ відзначає прощену неділю та спомин про вигнання Адама з Едема. Я вирішив проілюструвати текст давнім православним символом – Адамовою головою.

Я прошу пробачення у всіх, кого образив чи іншим чином засмутив. А всіх, хто вважає, що міг образити мене, запевняю, що не тримаю на них образи.

Крім того згадуючи страшну трагедію вигнання прабатьків з Раю, не забуваймо, що спомином про неї розпочинається Великий піст, що веде нас до радості Воскресіння в свято Великодня. Саме тому Адамова голова — це не символ смерті, а нагадування про те, що по той бік життя нас чекає Життя справжнє. Це дуже корисно згадувати саме зараз, коли ніхто з нас не може бути впевненим в тому, що буде жив принаймні завтра.

В прощену неділю, постає питання, а як нам ставитись до наших ворогів? Чи можемо ми прощати тих, хто вбиває не тільки наших воїнів, але й мирних людей, включно з маленькими дітьми і священниками?

Я не є представником кліру, тому просто озвучу, без власних трактувань, давно сформульовану в православній традиції позицію: «прощати ворогів особистих, воювати проти ворогів Вітчизни, ненавидіти ворогів Божих».

Варто додати, що знищення ворогів на війні може й не супроводжуватись ненавистю, більш того, її відсутність є позитивною. Але ця жорстока необхідність ніколи не відкидалась в традиційному християнстві, а пацифізм є проблемою «толстовців» й інших єретиків.

Давайте прощати один одного і боронити Україну в міру даних кожному сил.

З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, – бо з нами Бог!
Почуйте всі аж до краю землі, – бо з нами Бог!
Могутні, покоряйтеся, – бо з нами Бог!
Задумуйте задуми, та вони не вдадуться, – бо з нами Бог!
Давайте накази, та вони не здійсняться, – бо з нами Бог!
Господа сил – його шануйте як святого, – бо з нами Бог!
Його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти, – бо з нами Бог!
Він – камінь спотикання і скеля падіння, – бо з нами Бог!
Надіятися буду на Господа, і він спасе мене, – бо з нами Бог!
Ось сам я і діти, що їх дав мені Господь, – бо з нами Бог!
Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике, – бо з нами Бог!
Над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло, – бо з нами Бог!

@EdYurchenko 🎓

Іво Бобул як символ стихійного традиціоналістського опору українства.

Ось з таких персоналій і почнеться реальне оздоровлення суспільства, а нам, читачам Еволи та Донцова лишиться лише допомогати пробудженню.
"Прогресивних" може зупинити лише інстинктивний опір української маси і цей скандал є досить позитивним симптомом. Впевнен, що фанаток Іво Бобула не менше ніж феміністок та консервативних активістів разом узятих.

П. С....між іншим, тільки зараз звернув увагу, що він зовні схожий на Еволу.

"Ніхто мене не любить - піду у феменістки"

Недавно подумав, що останні ветерани нашої війни підуть з цього світу вже в 22 сторіччі.

Принаймні останні ветерани Війни між штатами, дожили до 1950 - х.

Ці дідугани (якім зараз плюс - мінус 20) будуть живою легендою.

Загибель чоловіка панської вдачі від брудних рабських кінцівок, остання гідність пораненого лева оточеного гієнами....

Цей трагічний епізод є яскравою ілюстрацією того хто , власне, з ким воюює....

Огидні, підлі, брудні душею "совраскі" (савєтскіє рускіє) проти людей честі.

Провідна верства, що створила Європу (маю на увазі СПРАВЖНЮ Європу) теж набралась вишуканості пізніше, а розпочиналась аристократія з вміння дивитись в очі смерті.

Царство Небесне і Вічна Слава козакові...

ВАЛЬДЕМАР ПАБСТ - ЗАБУТИЙ ГЕРОЙ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ.

(На згадку про Розу Люксембург)

15 січня 1919 року було поставлено жирну крапку в спробі більшовиків захопити владу в Німеччині. В цей день були успішно ліквідовані їх ватажки - Лібкнехт та Роза Люксембург.

Але хто їх зупинив?

Вальдемар Пабст-офіцер, який пройшов пекло боїв під Верденом, пізніше став одним з лідерів легендарних "фрайкорів".

Лібкнехт і Люксембург, пацифісти доби Вердену,  в 1919 році, коли Німеччина вже лежала в руїнах, виступили під гаслом "НІ громадянському миру - так громадянській війні".

Завдячуючи мужності "фрайкорів" більшовицький путч, який мав всі шанси на успіх, було подавлено. Пабст, не коливаючись наказав ліквідувати його ватажків. Німеччину було врятовано.

"Перемога комуністів в Німеччині була б ударом по всьому християнському Заходу. Ліквідація небезпеки була варта ліквідації двох злочинців"- згадував він в старості.

Господь благословив Вальдемара Пабста довгим та цікавим життям.Він прожив біля 90 років і спочив мирно.