ЧІТКЕ РОЗРІЗНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ВІД «УКРОЛІБЕРАЛІВ»

Як це не дивно, але на питання, навколо якого зараз тривають суперечки, дав відповідь більше 100 років тому не українець, а француз — засновник інтегрального націоналізму Шарль Морас.

«Пан Ерве патріот. Але він тримається думки, що в політичному сенсі є вищі інтереси, ніж національні інтереси, і що понад батьківщини існує людський рід...
Перед Богом ми скажемо: батьківщина і людство. Але якщо події скажуть: батьківщина або людство, що  ми тоді повинні робити?
Ті, хто скажуть: «Франція понад усе» - це патріоти; а ті, хто скаже: «Франція, але ...» - це апостоли гуманізму.»

Як виявляється, для вирішення деяких питань достатньо не вигадувати велосипед, а орієнтуватись у європейській політичній думці.
Так що коли в наступний раз почнуть розповідати про «спільних ворогів» (звісно, Троцький був спільним ворогом Сталіну та Коновальцю, про ідеї взаємопорозуміння чомусь не чув) або  «ми всі українці» ( Медведчук та покійний Захарченко теж далеко не марсіани, якщо хтось забув), поставте всім цим прогресивним «демократизаторам» та «євроінтеграторам» просте питання:
«Україна або людство?»

Після цього, отримавши ярлик «фашиста», «провокатора» або  навіть «ватника» (як можна так називати прихильника ідеї «Україна понад усе» – не зрозуміло, але в шизофреників свої стандарти), можете спокійно слати їх в напрямку вище згаданих Медведчука із Захарченком (другий варіант краще) і йти займатись своїми справами, позбувшись комплексу провин за порушення «солідарності українських сил».

@EdYurchenko 🎓

Христос хрещається! Зі святом, браття і сестри!

Во Іордані крещающуся Тебі, Господи, Троїчеськоє явися поклоненіє, Родителев бо глас свидітельствоваше Тебі, возлюбленнаго Тя Сина іменуя, і Дух в виді голубині ізвіствоваше словесе утвержденіє. Явлейся, Христе Боже, і мир просвіщей, слава Тебі́.

Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, об’явилось поклоніння Святій Тройці, бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух у вигляді голубиному слова Його стверджував. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив.

(Українська ікона сер. 16ст., Калуш)

Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром. (с) Вінстон Черчилль

Варто згадувати це, коли вам радять бути  "мейнстрімнішим", "поміркованішим" та "толерантнішим".

«Горе тому ченцеві або черниці, кому не болить за бідами свого народу.»

©️ Св. Гавріїл Самтаврійський

@EdYurchenko 🎓

Усім привіт. Поки у відпустці - є можливість провести стрім з нормальним інтернетом.

Сьогодні буде паралельний стрім з Убермаргіналом, тож кому зручніше дивитися на Твічі - переходьте до нього. Кому на Ютубі - до мене

Починаємо о 21-00

https://youtube.com/live/jWaI0ZmIwWk?feature=share

​​ТАК КАЗАВ ЕРНСТ ЮНГЕР

Часом у мене виникає таке враження, що всі біди нашого часу почалися з страти Людовика XVI. Таке можна часто виявити в історії: публічна жертва, яка, немов прийшла їх година долі, виводить за собою решту. Так смерть графа Гельфенштейна передувала селянській війні, що принесла Німеччині жахливі лиха, і так вбивство габсбурзького подружжя спричинило Першу світову війну. У нашому похмурому світі така кров подібна жертовному узливання, на яке жадібно злітається сонм духів помсти.

1789 рік представляє собою один з головних поворотних пунктів. Майбутні археологи можуть позначити його як кінець "серединного царства".

Паростки більшовизму піднялися, обплітаючи стовбур якобінства, спираючись на нього як опосередковано через Гегеля, так і безпосередньо. Один з їхніх військових кораблів називається "Марат". Ніхто б і не подумав, що цей кровопивця може виявитися в пошані не тільки у вузьких анархістських колах. Але нас чекають ще інші сюрпризи.

©Ернст Юнгер.
«Роки окупації» (щоденники).

Жахлива смерть Людовика Ярославича

21 січня 231 рік тому у Франції убили короля — Людовика XVI. З Україною його пов'язує кров — він був далеким нащадком Анни Ярославни, не кажучи що Бурбони були союзниками та орієнтиром для Мазепи

Ця подія стала верхом у терорі та тронопадстві що охопило Європу, а почалося — зі сходу. Ці події римуються з ліквідацією українського Старого Режиму гетьмана Розумовського, що сталося лише за 29 років до того.

Ще ближче українцям — запал і відвага, з якою боролися за королівську владу, проти революціонерів звичайні селяни Вандеї — і за що були піддані загальному голоду та терору.

Переконані, що порядній людині, українцеві, будучи проінформованим складно вбачати у подіях "Буржуазної революції" щось світле.

Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

​​​​ПРО СОБОРНІСТЬ І ЇЇ РІЗНОВИДИ

Треба розуміти, що Соборність (саме так, з великої літери, як ідеологема) можлива лише при об'єднанні всіх українських земель. Це породжує питання про кордони.

Кордони бувають різні:

▪️ кордони фактичні:
Це там, де держава реально здатна здійснювати свої повноваження. Відповідно тимчасово окуповані терени знаходяться за їх межами.

▪️ кордони юридичні:
Це кордони визнані (принаймні тимчасово) іншими державами. У нашому випадку, це непогані за розміром і ресурсами, але кострубаті з точки зору безпеки кордони колишньої УРСР на основі адміністративних меж, визначених більшовицькими окупантами. У 1991 році погоджуватись на них було вигідно, але проблема у тому, що життя на місці не стоїть і юридичні норми (зокрема міжнародні) систематично коригуються. В нас це чомусь не врахували.

▪️ кордони природні:
Тобто ті, в яких держава може оптимально існувати з точки зору безпеки і відносної самодостаності. Наприклад, з точки зору класичних французьких націоналістів це так званий «чотирикутник» – Атлантика, Альпи, Піренеї, Рейн (про останній діаметрально протилежної думки були німці, що й породило тривале протистояння).
У випадку України, природними кордонами на Сході є Каспій та Середня Волга. Питання не в тому, хто там живе, які в нас права і фактичні можливості на них вийти, а в тому, що з московською сокирою у горлянки жити небезпечно (навіть якщо ця сокира «міжнародно визнана»). Повернення Криму й ОРДЛО лише додасть мотивації господарям сокири.

▪️ кордони історичні:
Це кордони теренів, якими країна в свій час володіла, але пізніше втратила. В нашому випадку це кордони максимального розселення українців та максимального розширення влади Української держави. Наприклад, за держави Його Світлості Ясновельможного Гетьмана Павла Скоропадського, наша реальна політична влада розповсюджувалась на Білгородчину.
З історичним кордоном за етнічним критерієм все важче. Така експансивна і схильна до колонізації нація як ми нерідко захоплювала досить віддалені терени. Варто згадати наші анклави у Казахстані, Сибіру та на Далекому Сході.

▪️ кордони етнічні:
Це кордони розселення певного народу, які можуть виплескуватись за межі його природного, а тим більше юридичного кордону. До того ж постає питання віддалених анклавів. Я маю на увазі не Сірий чи Зелений клин, а по справжньому віддалені землі, такі як українські поселення в Бразилії, наприклад.
Окремою темою є етнічні землі, українське населення яких втратило ідентичність, але залишається українським за походженням. Це абсолютно практична проблема через те, що більшість території наших земель згідно з природними кордонами, має переважно саме таке населення.


Все вище перераховане – лише грунт для роздуму. Але ми повинні розуміти одне: кордони визначаються природою, а закріплюються волею Нації до життя.
Міжнародні норми існують чи не існують, держави і цивілізації підіймаються і падають, але гори й океани лишаються на своїх місцях, а інстинкти або підштовхують до виживання, або втрачають силу, а з нею вмирає майбутнє народу.

@EdYurchenko 🎓

НЕ ПРАВОСУДДЯ, А ПОМСТА.

Українське суспільство все марить тим як військові злочинці "відправляться до Гааги". Вибачте, а що в цьому доброго?

Суд є рівновіддаленим як від звинуваченого так і  від того хто звинувачує. Сама формула "суда" передбачає те, що ми комусь нейтральному й чужому віддамо своє прагнення відплати, подібно до того як діти прохають захисту в дорослих.

Українці достатньо сильні для того щоб здійснити помсту, а не скиглити про "правосуддя". І не треба нічого нікому доводити.

"Ти вбивав наших людей, проливав нашу кров, а ми вбємо тебе!" і крапка...ніяких "пошуків справедливості".

Світ повинен побачити це і зрозуміти : той хто вдирається в лігвищє українського хижака прирікає себе на страшну загибель, а свою землю на страждання та розорення.

Нудні юридичні категорії тут ні до чого.

ЩО ТАМ В ТЕХАСІ?

Якщо коротко, то там протистояння «центр - штати» найбільшого масштабу після війни Півночі та Півдня.

Сам сюжет - це чиста антиутопія: федеральний уряд кинув своїх силовіків боронити злочинців від місцевих правоохоронців та забезпечити можливості для порушення закону. Причому законів, які сам федеральний уряд формально визнає.

Але найголовніше не те, що Техас чинитиме опір, а те, що йому на допомогу вже прийшли інші консервативні штаті і перекидають на підмогу власних силовіків

Для порівняння. Коли розпочиналась стара "Війна між штатами", південяри спочатку відʼєднались і лише потім утворили Конфедерацію. Зараз паралельну до США квазі-державну структуру вже утворюють де-факто, формально не заперечуючи федеративний устрій.

Неадекватна політика демократів спровокувала кризу, якої просто не могло бути, як з юридичних так і політичних причин. Але вони зробили апокаліптичну фантастику реальністю.

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ  ЙОГО ІМПЕРАТОРСЬКОЇ ТА КОРОЛІВСЬКОЇ ВЕЛИЧНОСТІ КАЙЗЕРА ВІЛЬГЕЛЬМА !

27 січня день народження друга і союзника українського народу, короля - лицаря, традиціоналіста та просто хорошого чоловіка кайзера Вільгельма Другого.

Згадаймо добрим словом, в цей день , монарха, який може вважатись не тільки символом Вічної Німеччини але й Старої Європи в цілому.

У річницю пам'яті Героїв Крут хочу поговорити про міфічний, сакральний вимір цієї битви, і що дарували крутянці наступним поколінням українців.

Читати далі

@EdYurchenko 🎓

Деякі речі справили драматичну дію на долю нашої Нації в силу законів Божих та природних.

Святе Письмо каже чітко: «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.»

У пекельному вогні диявольского тоталітарного режиму українці дали тисячі новомучнів Христової Церкви та тисячі героїв опору. А їх боротьбу підтримували мільйони тих, хто хрестив дітей в батьківській вірі або зберігав рідну мову та національну пам'ять.

Сьогодні вже пройшли декілька поколінь, родова кара не тяжіє на нащадках тих хто відчиняв двері червоній орді, а ось Благословіння залишилось і буде з нами на тисячу років вперед. Духовний вимір подвигу крутянців полягає в тому, що вони відкрили сторінку опору диявольським силам та викупили своєю чистою юнацькою кров'ю майбутнє нашої Нації.

​​БОГИ АБЕТКИ

До дня народження великого Редьярда Кіплінга.

———

У сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,
Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.
Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крах
Я бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.

Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:
«Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти.»
Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення,  Польоту Душі,
Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.

Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,
Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.
Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –
То плем’я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.

Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,
Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.
Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, – 
Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.

Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,
Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати!
Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,
А Боги Абетки ж казали – «Цурайся нового Зла».

Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску
(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).
Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,
А Боги Абетки ж казали – «Дістанеш смерть за Гріхи».

У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всього
Коли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;
Стало доволі грошей – та де взять на них товар?
А Боги Абеток казали – «Помре, хто не працював».

І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,
І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,

Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,
І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.

Так від початку Людства було, і так буде знов,
Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:
Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,
А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.

А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,
Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,
Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем,
Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!

@EdYurchenko 🎓

РІЧНИЦЯ   БРЕКЗІТУ - РІЧНИЦЯ ПОВЕРНЕННЯ БРИТАНСЬКОЇ СВОБОДИ.

23 червня 2016 року британці сказали "ні" спробам нахабних чужинців контролювати їх країну.
В січні 2020 року шлях на волю успішно було завершено. Спроба посадити британського лева на ланцюг зазнала поразки.

Шляхетний хижак повернувся і розпочав боротьбу за повернення того, що тимчасово втратив.

Для України це мало самі найкращі наслідки, фактично зараз саме Корона є єдиним нашим союзником серед глобальних гравців. Інші грають мутні ігри, в стилі  "не дати Україні загинути , а  її ворогу програти".

Вірю, що спільна боротьба  Золотоверхого Київа та Імперії  проти Орди  та необільшовизму приведе нас до спільного тріумфу.

Зі святом !!!

ВІД КРУТ ДО КОРЕЇ : ХРЕСТОВИЙ ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО МОНАРХІСТА.

Федюк - Федорович Рудольф - Яків хоробро бився під Крутами в складі 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Потім визволяв Крим разом з Болобочаном і бився в складі Запорізького корпусу пізніше.

Після поразки регулярної армії він продовжив боротьбу в лавах повстанського руху. Але й після поразки перших визвольних змагань він не припинив боротьби...

З початку 1930-х років Яків Федорович проживав в Канаді. Молодий ветеран став правим активістом приєднавшись до гетьманського руху та до Канадської монархічної ліги. Таким чином він поєднав боротьбу за українську Булаву та британську Корону як і належало європейському традиціоналісту.

Приймав участь в Другій світовій війні. В 1949 році старий воїн одружився і став батьком п'яти (!) дітей. Але коли в Кореї розпочалась нова війна проти більшовизму, він знову взяв до рук зброю.

Герой полишив світ в 1986 році маючи 86 років життя, оточений пошаною суспільства і чисельної родини.

🇦🇺 ТРОЛЛІНГ  ЛІБЕРАХ В АВСТРАЛІЇ.

“Аборигени” прийшли до будинку, на якому було написано, що ця земля належить корінним мешканцям. Ідея підтримки "прав аборигенів" вкрай модна серед місцевих лібералів.

"Аборигени" захотіли в цей будинок в'їхати хоча б тимчасово, але біла "деколонізаторка", що виглянула з дверей, чомусь їм відмовила.

​​ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ФРАНСУА ДЕ ШЕВЕРА

Великий полководець Старої Франції, про якого зараз памятають хіба поціновувачі військової історії серед французів, вузькі фахівці або фанати збереження спільної слави Старої
Європи, на кшталт мене.

В 11 років (так-так, саме в 11 рочків) його було зараховано рядовим до королівського війська. 62 роки, до самої смерті, в 73 роки, він перебував на військовій службі.
За весь цей час він отримав лише одну поразку з десятків битв, в 1758 в Битві при Мере, де надані йому війська складались майже повністю з погано навчених новобранців. Ще була «капітуляція» в Празі, коли після декількох місяців протистояння менш ніж 2000 бійців загону під його керівництвом та основних сил австрійської армії, він погодився залишити місто і приєднатись до основних сил французького війська.

Але найвідомішим епізодом стало те, як він Прагу брав.
В 1741 році французи формально тримали Прагу в облозі, але фактично були в оточенні двох ворожих армій, не маючи можливості відступати. Єдиним варіантом було негайно взяти місто і боронитись там. Альтернативою було знищення армії як такої.

Де Шевер, на той момент полковник, отримав наказ очолити основну атаку, водночас з двома відволікаючими в місці, де вона була максимально неочікуваною через ніби неможливість. Все відбувалось вночі, оскільки прибуття основних ворожих сил очікували в найближчі години.
Між полковником і одним з його бійців, гренадером-сержантом на прізвище Паскаль, відбувається наступний діалог:

« - Бачиш он того вартового попереду?
- Так.
- Він тобі скаже: хто там іде? Не відповідай, а продовжуй.
- Так, мій полковнику.
- Він вистрелить у тебе і промахнеться.
- Так, мій полковнику.
- Вбий його, і атакуємо.»

В сержанта все вийшло, французи захопили столицю Богемії, втративши менше 50 людей. Армію було врятовано, а полковник став бригадним генералом.

В нього ще було чимало битв і перемог, але головним в Франсуа де Шевері можна вважати його приналежність до певного людського типу, безумовно, більш успішним (цілком справедливо), ніж більшість, але сином свого часу і середовища. Він не змінював історію, він просто був тим хребтом, на якому трималась християнська європейська цивілізація. Тому і намагаються забути про таких як він, точніше примусити забути європейців, якими повинні бути кращі з них.

@EdYurchenko 🎓

Україна – глибоко консервативна країна. З такою назвою вийшов випуск програми AMERICA First with Sebastian Gorka, що симпатизує Д. Трампу.

Гість Валентина Павсюкова, американка українського походження і голова ініціативи «Чаша милосердя», відкрила очі трампістам на реальну ситуацію в Україні та розвіяла брехливі міфи, що створюють агенти впливу рф.

#Консервативні_вісті 🪶 Підпишись

Між іншим....вчора ж був День бабака!
Так що , всіх зі святом. Дивно, що його досі не "відмінили" розшукавши в ньому "расизм, сексизм та гомофобію".

​​СПРИЙНЯТТЯ ВОРОГА І ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ. МУДРИЙ ПРИКЛАД ПРАЩУРІВ

Декілька тисяч років тому наші скіфські попередники повертались з далекого походу. Але просто на кордонах рідної землі їх очікував вкрай неприємний сюрприз.

За час їх відсутності раби захопили владу в їх землях і зустріли господарів зброєю. Особливо неприємно, що мова йшла не про натовп бидла, а про цілком собі реальне військо з організацією, захисними спорудами та адекватною зброєю. Не набагато гірше за путінських червоноармійців, а може й краще.

Битва тривала досить довго і була жорстокою. Доки один мудрий скіф не промовив: "Ми б'ємось з ними як з рівними, мечами, як проти вільних людей! Це дає рабам натхненя, а нас принижує!".
Скіфи взялись за батоги і почали лупцювати ними холопів, які негайно запанікували й розбіглись. Так було врятовано праукраїнську аристократичну монархію від холопського бунту.

Так само й ми повинні розуміти зараз, що коли ми називаємо "соврасок" (советських рускіх) "фашистами", їх холопський гадюшник "імперією", а онука лєнінського повара путі-пута "царем", ми ворогів не просто підіймаємо до нашого рівня, але й  підіймаємо над собою.

Українці – унікальна нація, де кожен перший, в тому чи іншому ступені несе в собі кров військово-аристократичного козацького стану. Тому більшовики нас так яросно й знищували, це був природний страх безпородного пса перед вовком.

Наш ворог – це, навпаки, найгірший людський матеріал на планеті. Залишки колишніх москвинів, від яких лишились  найгірші. Гігантський табір біглих рабів, які так ніколи й не зможуть стати вільними людьми. В них навіть експлуатація всередині їх гадюшника нагадує не плантацію на чолі з жорстоким господарем, а знущання умовно сильніших над слабшими в рабському бараку. Панів, ані добрих ані злих, там не лишилось.

Наша війна – це війна цивілізації проти дикунства, природного порядка проти соціального збочення, вільного пана проти здеградованого раба.

І лише зрозумівши це, ми зможемо перемогти. Батіг повинен піднятись в нашій свідомості і тоді ворог, охоплений первісним жахом, сам стане на коліна.

@EdYurchenko 🎓