Золотая вольность - так її називають .
Доступити її всі пильне ся старають.
Леч она не кождому может бити дана,
Только тим, що боронять ойчизни і пана.
Мензством її рицері в войнах доступують,
Не грош ми, але кров’ю ся її докупують.

(Касіян Сакович)

З ДНЕМ КОСМОНАВТИКИ.

Українці зробили значний внесок в космічну експансію працюючи на інших. Сьогодні, з Ласки Божої, маємо свою державу та власну космічну галузь.

Завтра, коли  сфера панування Золотоверхого Київа вийде за межі нашої, симпатичної але замалої для українських амбіцій планети, чужинці працюватимуть на нас.

Подолання "страху перед простором" до якого закликав великий Колодзинський це не просто про кордони по Волзі та Каспію (їх він як раз вважав природними) це про справжній Експансіонізм.

Все лише починається і "совраскі" (савєтскіє рускіє) це ніякий не "одвічний ворог"  лише одне з нещасних приречених племін, яке мало дурість заплутатись під чоботами українського маршу до панування.

КОЛИ ЛІДЕРИ ЗАХОДУ БУЛИ ЗДАТНІ НА ВЧИНКИ.

"​​Ми боремося в Кореї для того, щоб нам не довелося воювати в Уїчиті, в Чикаго, в Новому Орлеані або в бухті Сан-Франциско."

Г.Трумен

P.S.: попередня цитата не тільки нагадує нам ті часи, але й ненав'язливо натякає, що на події в світі треба вчасно реагувати, якщо не хочеш, щоб "події" взяли тебе за дупу.

@EdYurchenko🎓

"Молять Бога, щоб він оборонив люд од огня, меча, потопу, гладу, трусу і хвороби: зложи докупи все те лихо, і вийде з нього одна тільки козача сльоза… Важка вона, не латво її зворушити, а як же видавлють її з ока, то горе і людові, і краю, і годині!.. То вихопиться вона полумям і спалить кілька городів, сел і містечок; то хлине кривавою хвилею і затопить тисячі людей; то розстелиться по краю пекельним чадом, і на десятки літ не опамятається народ од того диявольського курива… Відкіль же береться те полумя, та кров, той пекельний чад? З козачої сльози!

Прийде час, – і вона (козацька сльоза) знов наробить великого лиха, коли розворушать її необачні; задасть вона знов такий бенкет, що аж небу буде душно, аж пекло засміється і гайвороння злякається того трупу, що йому достанеться… Да будеть же той проклят од Бога і людей, хто розворушить ту сльозу і видавить її з ока!..»

(Олекса Стороженко)

КОЗАКИ Й  ПОСПОЛИТІ  АБО ЯК СУЧАСНІСТЬ  ПІДШТОВХУЄ ДО РЕСТАВРАЦІЇ  ТРАДИЦІЙНОГО ЛАДУ.

Середня ціна хабаря від ухилянта це 5000 доларів. Один мільйон ухилянтів  це 5 мільярдів (!!!). Важкувато вести боротьбу з  ухилянтством та корупцію при таких масштабах проблеми.

Але якби не дурацька  "священна корова" рівності, на яку молиться  сучасна демократія, проблема легко вирішується.

Громадяни діляться на козаків та посполитих. Посполиті  платять 5000, відмовляються від  політичних прав (не від особистих звісно), платять додатковий податок і ніхто їх не чіпає.

Козаки є повноправними громадянами з правом голосу і  отримання певних посад, платять менші податки та  мобілізуються до війська.
Саме вони  стануть Суб'єктом, що  прийматиме рішення від імені і в інтересах українства.

Все добровільно і всі щасливі.

А за 5 мільярдів  можна не просто  закупити зброї але й налагодити її виробництво.

☦️🇺🇦 Адміни традиціоналісти створили папку зі своїми каналами на будь-який смак: від фіолософії та історії до мемів і постіронії. Підтримуймо інформаційний опір лібералам та московитам, що бажають знищення Руси-України!

Підпишись:

https://news.1rj.ru/str/addlist/NJXJJqinO1Y2ZmQ6

​​ВІЙНА КРЕМЛЯ ПРОТИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Сьогодні "Субота акафіста", напередодні в усіх православних церквах читається це давнє молитовне звернення до Богородиці. Звернення, яке починається з її прославлення як "Непереможної воєводи".

В Православній Традиції три місця вважаються уділами Пресвятої Богородиці - Свята Гора Афон, Іверія - Сакартвело, і  Золотоверхий Київ з підвладними землями.

Путін напав на Сакартвело, займався брудними шпигунськими іграми на Афоні, намагався знищити Київ.

І окремо варто згадати, як місто яке носить ім'я Марії, перетворилось на арену масового вбивства безвинних людей, в тому числі жінок і дітей. Більшість захисників цього міста зараз в полоні, де є жертвами підлих і безбожних знущань.

Йому варто було б згадати, що пробачити можуть особисту образу, але не образу, нанесену Матері. А сама Цариця Небесна не тільки прохає Сина про милість до грішників, але й розгортає Покров над православними воїнами.

@EdYurchenko 🎓

Щоб воювати, як належить джентльмену, чоловік повинен їсти й пити, як джентльмен.

©️ Джордж Едуард Пікетт, генерал-майор армії Конфедеративних штатів Америки

БРИГАДА "АЗОВ" НЕ ОТРИМАЄ ДОПОМОГУ США.

"Схвалення Палатою представників США окремого законопроєкту щодо допомоги Україні НЕ означає, що 12-та бригада спеціального призначення «Азов» НГУ отримає американське озброєння.

«Азов» досі в «чорному списку» на отримання будь-якої допомоги від США, згідно із законом, у якому підрозділ фігурує вже багато років.

Україна отримає допомогу від США. «Азов» — ні."

© Полковник Денис Прокопенко, командир 12 - бригади спеціального призначення"Азов".

ТРОХИ ПРО РЕАЛЬНУ УКРАЇНСЬКУ КОЗАЦЬКУ ТРАДИЦІЮ

Ідея Роду та знатності з посиланням на Біблію (!!!), як джерело; прославлення монархії та аристократизму; підкреслення прямої правонаступності від Русі доби Київської імперії; мілітаризм та релігійність на цьому фоні само собою зрозумілі, причому акцентується на вірі як Традиції.

І порівняйте це з «українськістю» недоброї пам’яті «народників-хлопоманів» та їх сучасних нащадків з «укролібералів».

Мужньо рицар у війнах до неї простує,
Не грішми, але кров’ю свободу купує.

Запорозькеє військо ту вольність здобуло,
Бо служило вітчизні старанно і чуло.

І у хроніках давніх про те написали,
Як вони противенців вітчизни збивали
Морем, долом, і пішо, і кінно, бувало,
Хоча ворог при зброї находив навалом.

Плем’я те із насіння іде Іафета,
Що батьківського з Симом ховає секрета.

За Олега Роського монархи гуляли
І по морю човнами Царград штурмували.

Їхні предки із роським монархом хрестились —
З Володимиром, — стійко у вірі лишились
І ту віру несхитно тримають, статечно,
Бо за неї вмирати готові конечно.

У тім війську стрічали і князя, і пана,
Не одного з них мали провідцю-гетьмана.

©️ Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича- Сагайдачного (уривок)

На ілюстрації: українські завойовники під брамою Москви. Малюнок художника Андрія Серебрякова.

@EdYurchenko 🎓

"Смерть прийшла за солдатом", автор Георг Шарфенберг.

Я б уточнив, що "спробувала прийти". Фінал історії, якій присвячено сюжет картини, відкритий.

До сумної роковини смерті Ясновельможного Пана Гетьмана Павла Скоропадського публікую спогади священника, що проводив Його Світлість в останню путь.

Остання подорож Гетьмана

​​"SIE WOLLTEN FREIHEIT" – ВОНИ ХОТІЛИ СВОБОДИ

Сьогодні українці згадують річницю заснування 1-дивізії Української Національної Армії, більш відомої як 14-ваффен-гренадерська дивізія «Галичина».

Це може подобатись або не подобатись, але на боці Райху бились сотні тисяч наших співвітчизників. Так само, як в советській армії — мільйони. Десятки тисяч в УПА. Тисячі й тисячі в військах західних союзників. Такою була трагедія народу, позбавленого власної державності.

В усіх арміях, де довелось проливати кров нашим співвітчизникам, вони проявили себе як одні з найкращих вояків. Це історичний факт, і він не може не викликати в нас гордість. Якщо вже прийшлось битись в іноземній армії через відсутність власної, битись з честю так само почесно й необхідно. Нації, які вкрили себе славою на полі бою, пам'ятають навіть після їх зникнення і навіть їх вороги.

Вольф-Дітріх Гайке, старшина генерального штабу німецького Вермахту і згодом старшина генерального штабу Української Дивізії Галичина, назвав свою книгу, присвячену бойовим побратимам - Sie wollten Freiheit" – "Вони хотіли свободи".
Так оцінив їх боротьбу німець, який провів з ними найважчі моменти свого життя, бачив їх перемоги та їх смерті. Не думаю, що іноземець мав хоча б мінімальну мотивацію брехати або перекручувати історію.

Після того, як мільйони українців були винищені більшовиками, а на нашій землі встановився в прямому розумінні диявольський режим, який своєю головною метою ставив знищення християнської цивілізації — як ми можемо засуджувати тих, хто взяв зброю та став на бік інших чужинців? Можна сперечатись про те, хто зробив вірний вибір в цю війну, але судити тих, хто жив у ті страшні часи, може лише Бог.

На цьому фоні особливо огидно виглядають спроби «націонал»-лібералів, які намагаються викреслити цю сторінку з історії щоб бути «поєвропєєстєє». Таким розумникам хочу сказати, що справжні європейські цінності не передбачають зречення від власного народу і його історії.

Не кажучи про те, що чужинці які мають нахабство судити українців, не розуміючи їх історії та її складності, не можуть називатись нашими друзями, і намагатись під них підлаштовуватись може лише зрадник. Навіть «ватники» з їх воплями «вони стріляли в наших дідів!» якось зрозуміліші, вони хоч і не доросли до національної свідомості, але хоча б апелюють до історії власної родини, що само по собі можна зрозуміти.

Кажуть, що війна закінчується, коли поховано останнього загиблого бійця. Так ось, для нас війна завершиться лише коли ми визнаєм останніх з українських бійців тієї війни героями. Саме це стане ознакою того, що ми відтепер не «хохли», що тягають один одного за чуби на догоду тим чи іншим іноземцям, а НАЦІЯ – єдина та страшна в своїй єдності та рішучості для свої ворогів.

«Ніколи знов» — кажуть про події останньої великої війни. Але треба розуміти, що війни будуть йти до завершення людської історії, безглуздо відкидати очевидне і впадати в утопізм. «Ніколи знов» повинні сказати українці, вкладаючи в це зовсім інший сенс, бо ніколи знов не повинно відбутись те, що наш народ знову опиниться по різні боки фронту.

Лише великодержавний Золотоверхий Київ, який не визнає над собою ніякої чужинської влади й сам є лідером серед націй регіону (як мінімум) може стати гарантом того, що братовбивчі україно-українські війни не повторяться, і стане найвеличнішим монументом всім героям тієї страшної війни.

Всіх зі святом !

З ДНЕМ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ!

29 квітня 1918 року Нація отримала національну державність замість псевдо-української ліво-демократичної пародії.

Вона отримала Богом даного Гетьмана замість здегенерованого класу політиканів.

І найголовніше, вона отримала державницьку й традиціоналістську альтернативу деструктивним ідеям лівих "народників". Отримала надію на гідне майбутнє.

За наступні 106 роки нічого краще з нами так і не сталося, а те, що нам підсунили під виглядом "державності" в 1991 році, так і залишилось пародією. Хоча "залізні грози", в яких ми всі опинились зараз,  дають шанс на  радикальне оновлення.

Але сьогодні про хороше.

З Днем проголошення Української держави!

@EdYurchenko 🎓

🫡 Соціальний портрет хлібороба: історія сім'ї Євтухів

Учасниками хліборобського з'їзду, що і проголосили гетьмана були тисячі селян-делегатів, робота з фіксації імен яких ведеться науковцями

Іноді учасників з'їзду виявляють їх нащадки, перевіряючи сімейні архіви. Олександр Васильович Євтух передав до Музею Гетьманства копію справи КДБ на свого діда — Петра Євтуха, селянина з Київщини

(Зі сторінки Музею): "у 1918 р. Петро жив і працював разом із батьком і братом, мали близько 40 га землі, вітряного млина, 5-6 коней, 2 корови, 10 овець, хату, 2 клуні, 2 амбари, займалися бджільництвом. Батько служив церковним старостою, брат Микола — писарем.

Вступ до партії хліборобів-власників і участь у з'їзді було родинним рішенням. За радянської влади вся родина була покарана за свій вибір та бажання господарювати на своїй землі. в 1930-х роках братів Євтухів звинуватили у антирадянській діяльності, зокрема в участі у виборі гетьмана

Миколу розстріляли 25 жовтня, а Петра — 14 грудня 1937 р."

Часопис "Гетьманат" 🇺🇦

​​ДЕНЬ СЛАВИ ІНОЗЕМНОГО ЛЕГІОНУ

30 квітня відзначається річниця Битви при Камероні, яка святкується як День слави Французького іноземного легіону.

Власне, сама битва велася між однією ротою легіонерів в 65 бійців та  військом мексиканських повстанців у складі декількох підрозділів загальним складом більше 3000 осіб. Приблизно 50 ворогів на одного легіонера. Всі пропозиції про капітуляцію були відкинуті категорично.

Після виснажливого багатогодинного бою від роти лишилось декілька важко поранених та п'ятеро здатних триматись на ногах. Ті хто був здатен пересуватись пішли в останню багнетну атаку і були вбиті пострілами ворога. Причому один із солдат встиг закрити останнього офіцера, що очолив атаку, своїм тілом.

Шоковані мексиканці оточили взятих в полон важкопоранених піклуванням і пошаною. Генерал, що очолював їх, лише зміг сказати:
"І це вони всі?!"

Камерон став зразковим прикладом не тільки незламності в нерівному бою, але й бою за воїнську честь в самому прямому сенсі. Легіонери, на відміну від спартанців царя Леоніда, не тільки не захищали власну землю, але й не воювали у складі власного війська. Формально вони були найманцями, але власною смертю довели, що воюють вони зовсім не за гроші, а за честь та славу.

День Камерона не тільки став символом для Іноземного легіону та Франції. Він широко відзначається в Мексиці, де легіонерів-героїв  вшановують як наймужніших з ворогів. Існує особливе розпорядження, згідно з яким будь-який мексиканський військовий зобов'язаний салютувати монументу, встановленому на місці бою, якщо опиниться на відстані погляду до нього.

@EdYurchenko 🎓