Найбільш цікаве у вчорашньому обміні полоненими Росія/США – це заява Трампа двомісячної давнини, що цей обмін Путін обіцяв йому, після перемоги на виборах, а не Байдену. Тобто вчора Путін відверто підіграв демократам, в момент, коли ті потребували хоча б якогось зовнішньополітичного успіху, напередодні оголошення Камали Гарріс кандидатом в президенти від Демпартії (яке розпочалось сьогодні).

Можете бути впевнені, Трамп цього не забуде.

Італійська прем'єрка Джорджія Мелоні до боксерки Анжели Каріні:

"– Я знаю, що ти не здасися, Анжело, і знаю, що одного дня ти заробиш зусиллями і потом те, на що заслуговуєш. У змаганні, яке нарешті буде чесним."

жіноча солідарність, національна солідарність, людська солідарність.....

Люди проти тих хто хоче позбавити їх самої людської подоби. Це вже не про політику і, навіть, не про цінності. Ціна боротьби значно вища.

Дякую Віктор Рог та Книгарні Бандерівців за можливість нарешті ознайомитись з чудовою книгою "Щоденник національного героя Селепка Лавочки". Я давно чув про неї і нарешті отримав можливість прочитати безпосередньо.

Книга є парадоксальним зміщенням жанрів - це й гумористична повість про пригоди вояка Першої дивізії Української Національної Армії (більш відомої як Дивізія "Галичина"), й водночас унікальний історичний документ, який розкриває історію того часу і, що особливо цікаво, реальне повсякденне життя людей, яке в офіційних звітах не змальовують.

Автор, Юрій Тис-Крохмалюк, сам пройшов шлях офіцера Дивізії і писав з великою увагою до бурхливих історичних подій, які розгортались навколо.

Але все ж, це гумористична повість, з акцентом на комічні моменти військової служби та життя загалом. Контраст між західноєвропейським та українським менталітетом, головним героєм та його товаришами з інтелігенції, військовим та цивільним життям, все це легко породжує цікаві та комічні моменти.

Думаю саме такий погляд, навіть на найдраматичніші моменти нашої історії, є прикладом справжнього українського духу в літературі.

Придбати книгу можна в Книгарні Бандерівця

@EdYurchenko 🎓

​4 СЕРПНЯ - РОКОВИНИ ЇЇ СВІТЛОСТІ ЯСНОВЕЛЬМОЖНОЇ ГЕТЬМАНІВНИ ОЛЕНИ ОТТ-СКОРОПАДСЬКОЇ.

Її Світлість була останнім представником династії, що уособлювала єдність національної Традиції та сьогодення. Хоча вона не мала політичних амбіцій, вона залишалась живим символом тієї істинної української України, яку нашим ворогам так і не вдалось знищити.

Дмитро Донцов в свій час відзначав, важливість того, що князь Дмитро "Байда" Вишневецький, уособлював собою пряму правонаступність князівського та козацького періодів нашої державності.

В цьому контексті особливого символізму набуває те, що остання гетьманівна залишила цей світ, саме в той час, коли на Східному фронті народжувалось реальне українське військо, істинне історичне призначення якого щє попереду.

Як вірно зазначав Шарль Моррас: "доки в країні немає короля, його заміщає армія". Але сьогодні згадаємо молитовно цю чудову жінку, яка самим фактом свого існування залишалась берегинею вогню "таємної Русі-України", яке ми мусимо розпалити.

МАТІР БОЖА ПОЧАЇВСЬКА – ЗАСТУПНИЦЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Рівно 439 років тому відбулась подія через яку,  православний світ вшановує одну з найбільших святинь української землі – Почаївську ікону Божої Матері. За сторіччя свого вшанування православними вірними вона зціляла, навертала до Бога, допомагала в найрізноманітніших бідах та навіть повертала до життя померлих.

Але вшанування саме цього дня обумовленої її дивом, яке має для нас не тільки суто релігійне, але й національне значення, і яке досі залишається історичною таємницею для профанної науки.

В 1670-х роках Правобережна Україна стала ареною жорстокого протистояння християнської цивілізації та Османської імперії. Тривала так звана Збаражська війна, яка примусила поляків та українців до єднання проти спільного ворога. Поразка загрожувала Україні ледь не повним знищенням, а османам відкривала шлях вглиб Європи. В певному сенсі, цей конфлікт можна вважати прологом до пізнішого вторгнення турок, яке вдалось зупинити лише під Віднем.

Влітку 1675 року 50-тисячне турецько-татарське військо посунуло на українське Поділля. Кінцевою метою цього етапу вторгнення було захоплення Львова. На своєму шляху турки винищували все живе, демонструючи надзвичайну жорстокість. Важливо відмітити, що захопленню та руйнуванню піддавались не тільки замки й фортеці, але й цілі міста. Більш менш ефективний опір вдалось зорганізувати лише в окремих добре укріплених місцях з мотивованим і добре підготовленим гарнізоном.

Наприклад, еталоном героїзму в польській історіографії стала оборона Теребовлі, яку все ж вдалось відстояти. Але її невеличкий гарнізон складався з професійних вояків, які змогли об'єднати ополченців. Теребовля мала потужний замок, який власне й вдалося втримати. Атакували її не основні сили турецького війська, а приблизно 10-тисячне з'єднання. І, саме головне, її було врятовано  концентрацією основних польських сил, на чолі з самим королем Яном Собеським, які готувалась до контрнаступу.

У цій ситуації до Почаїва підійшли основні сили османів. Монастир мав досить слабкі укріплення та ще слабший гарнізон, який майже повністю складався з ополченців. Місцеве населення намагалось знайти захист за його стінами, але всім було зрозуміло, що надіятись можна лише, у прямому сенсі, на диво.

Ось що повідомляють про події церковні джерела:

« І ось ігумен обителі о. Йосип Добромирський переконав братію залишити всяку надію на допомогу земну і звернутися до єдиної Заступниці - Матері Божої і до блаженного угодника Іова (одного з найшанованіших святих Почаївської Лаври).

Рано вранці 23 липня (за юліанським календарем) турки пішли на штурм. Ченці відповіли на нього служінням акафісту перед чудотворною іконою Матері Божої Почаївської. І лише вони почали співати перший кондак "Вибраній Воєводі", як над Свято-Троїцькою церквою з'явилася Сама Цариця Небесна з розпростертим омофором у руках, з небесними ангелами і преподобним Іовом, що старанно молився  Богородиці "та не зрадить вона  в неволю монастиря, де він був ігуменом". Їх побачили і самі турки і стали негайно пускати стріли в цих захисників, що з'явилися з неба, але стріли їх поверталися і вражали самих тих, хто стріляв. Нападники прийшли в жах і замішання, їх охопила паніка, і вони кинулися бігти. Тим часом, підбадьорені такою допомогою, деякі православні захисники Почаєва погналися за ними і ще встигли когось полонити. Згідно лаврських літописів, кілька бранців після цього залишилися в обителі, прийняли християнську віру і до кінця днів своїх пробули там на монастирському послузі.

Навіки відображене це подія в пам'яті Почаєва і всієї Церкви. Кожен день перед чудотворною іконою Почаївської та перед ракой преподобного Іова приноситься подяка Цариці Небесної і Святому за це чудесне спасіння обителі.»

Звісно можна поставитись до описання дива скептично. Але...

По-перше, напад на Почаїв крупних турецьких сил, які відносно легко захоплювали міста та фортеці – історичний факт.

По-друге, самостійно захистити монастир при настільки малих силах та слабких укріпленнях було неможливо.

ТІМ ВОЛЗ — КАНДИДАТ В ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТИ ВІД ДЕМОКРАТІВ ТА ТОЙ, ХТО ЗДАТНИЙ ПОХОВАТИ ЇХ КОМПАНІЮ

Зрадник для поміркованих демократів, перебіжчик для радикальних. Для республіканців — просто персоніфікація того самого ліволіберального істеблішменту, який вони ненавидять.

Типова витівка Волза: послати Нацгвардію на приборкання БЛМівців, але зорганізувати їй штучне запізнення, щоб ті спокійно рознесли його власний штат. Потім провести "реформу поліції", яка спровокувала зліт злочинності та віддала вулиці відморозкам. Це після того, як він проліз в губернатори за рахунок голосів поміркованих лівоцентристів.

Фантастичний негідник, який в мене викликає неприємні асоціації з тими соціалістами УНРівцями, які перейшли на бік більшовиків, коли стало зрозуміло, хто став переможцем. Чудіки з щирих націонал-комуністів на їх фоні були майже порядними.

Доречі, Вейс на його фоні виглядає як порядний послідовний політик, якого можна критикувати за радикалізм, але не за відсутність принципів. Та історія з його "антитрампізмом" це не про принципи, а про ставлення до персоналій, яке можна і треба змінювати.

П.С. Цього персонажа вже агресивно піарять в "українських" ЗМІ як нашого супер-пупер "друга".

Байкер, що ідентифікує себе як велосипедист, виграв Тур де Франс.

Суджа - сотенне місто Сумського полку збудоване українською козацькою рукою.

Українською козацькою шаблею не раз врятоване.

Українською козацькою кров'ю не раз викуплене.

Тут не про стратегію йде мова і не про "пластмасове" міжнародне право для якого пошматована по живому Слобожанщина це ніщо, а намальовані комуняками "кордони 1991 року" ледь не святиня.

Це про речі набагато більші і вирішальні і для мертвих, і для ненароджених....

П'ЯТЬ ПРИЧИН ЗАВЕРШИТИ ВІЙНУ НА ТЕРИТОРІЇ ВОРОГА

(Статтю було написано в перші місяці війни, але зараз основні тези лише підтвердились. Зокрема про настрої на Заході та суто військовий аспект щодо складності наступу).

По-перше — військово-політична утилітарна необхідність максимально дезінтегрувати Росію і російське суспільство. Без цього мир приречений стати паузою перед більшою війною. Розгром армії москвинів на нашій землі вже стане для ворогів шоком, але лише вторгнення на їх власну територію забезпечить психологічний колапс російського суспільства, який дозволить радикально ослабити Московщину.

По-друге — геополітична і стратегічна причина. Великий український геополітик Михайло Колодзинський прорахував, що для забезпечення безпеки зі Сходу, наші кордони повинні проходити по Середній Волзі та Каспію. В іншому випадку стратегічні регіони України є беззахисними перед несподіваною атакою. Ми добре відчули це в перші місяці. "Пояс безпеки" є необхідністю, а питання законності такого рішення закрив сам Путін, який добровільно відмовився від визнання довоєнних кордонів.

По-третє — на теренах сучасної Росії проживають мільйони етнічних українців, які були зросійщені шляхом терору, етноциду й геноциду, соціального і психологічного насильства. Не треба мати ілюзій, вони не зустрічатимуть нас квітами. Але вони розселені переважно на теренах, які потрібні нам стратегічно і "росіянами" стали далеко не добровільно. Вони повинні отримати шанс на повернення до української спільноти. Якщо захочуть лишитись москвинами, ми залишимо за ними право розділити долю (і місця природного розселення) народу, який їм так полюбився.
Хочу підкреслити, що мова не йде про аналог абстрактних "російськомовних", а про цілком реальних представників нашого народу, яким нав'язали чужу ідентичність.

Четверте — моральний обов'язок та національна місія. Національно- визвольні рухи поневолених Москвою народів підтримують нашу боротьбу. Для того щоб виправдати роль природного лідера нашого геополітичного регіону, ми повинні допомогти їм у справі визволення. Зараз, коли нам важко, вони намагаються простягнути нам можливо не найсильніші, але дружні руки допомоги. Низьким буде вчинок сильного, якщо він забуде про вдячність до слабшого, який допомагав йому в час скрути.

П'яте — наші юридичні права. Ми не маємо ніякого стимулу зберігати правонаступність від окупаційного режиму УРСР та її кордони з РФ. Ми повинні відновити природню правонаступність від Української державності доби національно визвольних змагань. За доби правління гетьмана Павла Скоропадського наша адміністрація керувала Білгородчиною, а перемовини про приєднання Кубані наближались до успішного завершення. Чому ми повинні відмовлятись від наших законних прав?

Існують лише два аргументи "проти":
"ми не зможемо"
та "Захід" не дозволить".

Так ось...

По-перше, прикордонні регіони РФ до оборони майже не готувались, на відміну від наших окупованих теренів. Зайти туди на порядки легше, ніж на наші території. Це настільки загальновідома і ясна інформація , що нею можу оперувати навіть я, хоча не володію ніякими інсайдами та не позиціоную себе як "військовий експерт". Причини з яких це не робиться — виключно політичні. Водночас, наслідки для РФ будуть значно більш руйнівними, ніж будь-які наші успіхи на власній території. На це є як стратегічні, так і політико-психологічні причини.

По-друге, немає ніякого "Заходу", є західні гравці, які формально позиціонують себе як щось єдине, але мають різні, часто протилежні,  інтереси. Наприклад, британська Корона нас категорично підтримає в такій ситуації, а байденісти вжахнуться. Водночас різко припинити підтримку вони не зможуть з суто внутрішньополітичних причин.
Республіканські "яструби" теж нас підтримують, а ось "ізоляціоністи" навпаки стануть слабше через їх риторику про "невигідність підтримки України, яка все одно не виграє". І таких ліній розподілу на "Заході" безліч. Треба мати мужність зробити ставку на тих, з ким інтереси співпадають.

ВІЙНА 08.08.2008 ТА ​​ВІЙНА КРЕМЛЯ ПРОТИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Сьогодні ми згадуємо день нападу необільшовицьких безбожників на православну Сакартвело. В цей день варто згадати глибший, містичний сенс того, що відбувається.

В Православній Традиції три місця вважаються уділами Пресвятої Богородиці - Свята Гора Афон, Іверія - Сакартвело, і Золотоверхий Київ з підвладними землями.

Путін напав на Сакартвело, займався брудними шпигунськими іграми на Афоні, намагався знищити Київ.

І вже після цього, місто яке носить ім'я Марії, перетворилось на арену масового вбивства безвинних людей, в тому числі жінок і дітей. А з окупованих теренів все більше повідомлень про бридкі акти богохульства, зокрема і спрямовані проти образів Пречистої.

Йому варто було б згадати, що пробачити можуть особисту образу, але не образу, нанесену Матері. А сама Цариця Небесна не тільки прохає Сина про милість до грішників, але й розгортає Покров над православними воїнами.

П.С. Ілюстрація - ікона "Слава Грузинської церкви"

ЯК ТРАМП МОЖЕ ВИГРАТИ АБО ПРОГРАТИ ВИБОРИ?

Публікація містить зацікавлений аналіз виборчої ситуації у США і конструктивну критику й рекомендації щодо кампанії Трампа з боку одного з провідних консервативних експертів, старшого наукового співробітника Інституту Гувера Стенфордського університету проф. Віктора Генсона (нагородженого медаллю та премією у минулому президентом Дж. Бушем у 2007-08 рр).

Переклад Viktor Vovk — одного з провідних українських фахівців-міжнародників, який зокрема спеціалізується на політиці США.

@EdYurchenko 🎓

ПРО НЕМИНУЧІСТЬ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВІЙНИ НА ТЕРЕНИ РФ

«Україна тільки тоді закріпить своє панування над Доном, Дніпром і Чорним Морем, як опреться на Сході об Волгу, Каспій і Кавказ.

Тому що нащадки Святослава не пішли його слідами і не укріпилися над Волгою, тому мусили миритися зі степовиками на передмістях Києва...»

©️ Михайло Колодзинський

П. С. На фото — мій дім після "прильоту" в березні місяці 2022.

Нагадую, в 1918 році Білгород був не об’єктом наших претензій, а знаходився під реальною владою Української Держави.

Але крім історичної справедливості є речі більш матеріальні. Білгород знаходиться в 80 км від Харкова. Відстань вогню РСЗО "Ураган" 120 км, "Смерч" 70 або 120 км (в залежності від боєприпасу). Що завадить ворогу сховатись за "недоторканою лінією" кордону і звідти тероризувати  столицю Слобожанщини?

Схоже наближається час принципових  рішень.

ВСІХ З ДНЕМ СВ. ІОАННА ВОЇНА, ПОКРОВИТЕЛЯ  НАЦІОНАЛЬНОЇ  ГВАРДІЇ.

Св. Іоанн Воїн був військовослужбовцем за часів історично останніх гонінь на християн в Римській Імперії. Він пройшов чимало випробувань але дивом лишився жив. Фактично він ледь не єдиний святий вшанований як мучень, який помер власною смертю.

Історично це один з найбільш вшанованих святих в Україні, що відзначали щє за часів російської імперії.

Іоанн Воїн, який за життя виконував поліцейські функції, вважається покровителем  правоохоронців , поліції та воєнізованих правоохоронних сил, таких як нацгвардія, карабінери або жандармерія.

Дерзну, уявити собі , що з нацгвардійцями в нього особливий зв'язок,  адже він був в першу чергу воїном і його служба була ближче до нашої аніж власне поліцейської.

Святий Іоанн Воїн молись Богу за нас !

• Basilica Rasologiae – Перша та єдина українська расологічна спільнота монархічного спрямування.

• Me Ne Frego – Культивуємо велич Української Раси.

• Щоденники Тренера – командир інженерів з Третьої Штурмової про війну та фортифікацію.

• Едуард Юрченко – філософ-традиціоналіст, кандидат філософських наук, військовослужбовець 12-ої бригади НГУ «Азов».

• 131 ОРБ – телеграм-канал бійця, де він ділиться своїм військовим вайбом. Думки про війну, політику, а також унікальні відео зі знищенням техніки більшовиків.

• Вісник Нового Риму – випалюємо лівацтво грецьким вогнем.

• Скрижалі Расових Писань – Збірник знань про раси та історію їхнього розвитку.

Пішов в засвіти Ален Делон....

Військовий, правий націоналіст та великий друг України.

"Цей час (служби в армії) виявився найщасливішим в моєму житті. Він дозволив мені стати тим ким я став потім і ким є досі"

Ця цитата чудово характеризує цього Чоловіка з великої літери. Таких зараз майже не роблять....

Володимир Путін провів успішний державний візит до Баку.

Одним з важливих моментів візиту було урочисте вшанування загиблих під час вірмено - азербайджанських війн солдат.

Загалом було прийнято низку важливих рішень, пов'язаних з поглибленням співпраці Баку та Москви.

Президенти обох держав підкреслили успіх "Декларації про союзницьку взаємодію" підписаної в лютому 2022 року.

З Днем народження, Говард Філіпс Лавкрафт!

Джентльмен, монархіст, радикальний консерватор і геніальний письменник.

Крім того, чоловік дуже не простий в речах, набагато більш втаємничених.