У річницю пам'яті Героїв Крут хочу поговорити про міфічний, сакральний вимір цієї битви, і що дарували крутянці наступним поколінням українців.

Читати далі

@EdYurchenko 🎓

ВІД КРУТ ДО КОРЕЇ : ХРЕСТОВИЙ ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО МОНАРХІСТА.

Федюк - Федорович Рудольф - Яків хоробро бився під Крутами в складі 1-ї  Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Потім визволяв Крим разом з Болобочаном і бився в складі Запорізького корпусу пізніше.

Після поразки регулярної армії він продовжив боротьбу в лавах повстанського руху.  Але й після поразки перших визвольних змагань він не припинив боротьби...

З початку 1930-х років Яків Федорович проживав в Канаді. Молодий ветеран став правим активістом приєднавшись до  гетьманського руху та до Канадської монархічної ліги. Таким чином він поєднав боротьбу за українську Булаву та британську Корону як і належало європейському традиціоналісту.

Приймав участь в Другій світовій війні. В 1949 році старий воїн одружився і став батьком  п'яти (!) дітей. Але коли в Кореї розпочалась нова війна проти більшовизму,  він знову взяв до рук зброю.

Герой полишив світ в 1986 році маючи 86 років життя, оточений пошаною суспільства і чисельної родини.

🚀 Запрошуємо на лекцію Андрія Новака: "Як підняти українську економіку"!

🎤 Про спікера:
Андрій Новак – кандидат економічних наук, голова комітету економістів України, автор бестселера "Як підняти українську економіку", який уже став настільною книгою для багатьох, хто прагне змін. Його ідеї – це поєднання глибокого аналізу, практичних рішень та віри в потенціал України.

🔍 Що ви дізнаєтесь:
✅ Які реальні кроки можуть запустити економічне зростання в Україні.
✅ Які помилки минулого ми повинні запам'ятати, щоб їх не повторювати та рухатися вперед.
✅ Як інновації, інвестиції та громадянська активність можуть стати двигунами змін.
✅ Як кожен із нас, незалежно від професії чи статусу, може внести свій внесок у відбудову країни та посилити її економічну спроможність.

📍Лекція відбудеться 5 лютого о 18:30 в Conservative Hall. Вхід вільний, але обов’язкова попередня реєстрація за посиланням - https://forms.gle/joUJ64PrDsCeSd4J7

КОРОЛЬ, ЯКОГО МИ ТАК І НЕ ЗАСЛУЖИЛИ

Вчора народився Ерцгерцог Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбурґ-Лотаринзький, більш відомий як Василь Вишиваний, принц дому Габсбургів-Лотаринзьких, палкий український патріот, неофіційний претендент на корону Русі-України.

Чоловік, який волею Провидіння був ідеально підготовлений, щоб заснувати нову династію для нашого народу, але так і не посів належного йому місця. В цьому не було його провини, просто не тільки потенційний король повинен заслуговувати корони, народові теж треба заслужити право на короля. На жаль, у вирішальний момент, ми виявились не на висоті положення.

Василь Вишиваний все життя присвятив нашому народові, і вороги України його закатували саме за те, що бачили в ньому нашого короля. Навіть знаходячись в кайданах, будучи старим та хворим, він викликав в них той природний жах, який лев викликає в безпородного собаки.

Ніхто не може звільнити короля від його головного обов'язку — боронити свій народ. І ніхто не може відняти його основний превілей — померти за свій народ. Василь Вишиваний боронив наш народ силою свого меча та силою пера дипломата і поклав своє життя за нього. Він виконав все, що мусив король, а ось нам варто задуматись над нашою історичною долею. Наступних помилок Провидіння нам не пробачить.

О хмари, що в сторони рідні ідете,
Гуцулів від мене вітайте -
О птиці, що в гори на південь пливете
З вітанням од їх повертайте.

В неволі самотній я тужу й сумую,
Далеко народ мій і гори -
І, зданий на ласку судьби, тут нудьгую
Мій Боже, дай знести це горе.

Я сильно надіюсь, що прийде хвилина,
Весь світ запалає огнями -
І воля народів, щаслива година
Братерство воскресне між нами.

Мабуть, цим віршем Вільгельм фон Габсбург-Лотарінген найповніше виразив свої почуття до України. Згадаєм і ми їх в його день народження.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУБАНІ

Сьогодні виповнюється 106 років від проголошення Самостійної  Кубанської Народної Республіки, третього (враховуючи ЗУНР) українського державного утворення доби Перших національно-визвольних змагань. Розпочавши процес злуки з Українською Державою, вона так його і не завершила, але це не скасовує загальноукраїнського значення цих історичних подій.

Кубань була, є і буде українською землею, так само як будь-який інший наш регіон, від Галичини до Слобожанщини й від Полтавщини до Тавриди. Крім того, про необхідність її визволення владно каже не тільки поклик національної справедливості, але й елементарний геополітичний розрахунок. Без української Кубані ми залишимось з росіянами на Чорному морі та без виходу на Кавказ.
Якщо без Криму Україна - це «тіло без ніг», як вірно сформулював Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Павло Скоропадський. То без Кубані Україна це дорогий автомобіль з відкритими дверима і вставленим ключем. Пряме запрошення для небажаних гостей.

Нехай цей день стане нам постійним нагадуванням про справжні цілі нашого протистояння з необільшовицькою московщиною.

@EdYurchenko 🎓

Не думав, що буду колись розміщати його інтерв'ю. Але досить інформативно.

Олень, наздогнаний голодним Левом не має права на життя. Але він може завоювати його в боротьбі.

Так само людина не має автоматичного права на життя і свободу.

Все це повинно бути нею захищено чи завойовано, нею, її родом, її нацією.

Цей споконвічний закон неможливо відмінити, а небажання його визнавати завжди веде до загибелі.

Микола Міхновський — батько українського націоналізму... та імперіалізму!

Особливо актуальним робить цей аспект спадщини Міхновського повернення світу до фактичного неоімперіалізму та одночасне вимушене зростання нашої суб'єктності.

Детальніше про останній пункт — у моїй класичній статті:
https://telegra.ph/The-Father-of-Ukrainian-Imperialism-04-01

Не треба боятись!

Древні, від філософів-стоїків до воїнів-вікінгів, вчили слідувати за Долею. Християнство вчить, що Господь ніколи не дає нам випробувань не по силі. Найталановитіший опонент християнства, Фрідріх Ніцше, вчить нас amor fati (любові до долі, з усіма її випробуваннями).

Неможливо стати героєм, не пройшовши крізь битви. Неможливо стати святим, не пройшовши спокуси. Не буває перемог без випробувань.

Русь-Україна входить в добу планетарної кризи, маючи хліб (на фоні початку голоду) і безпрецедентну кількість досвідчених воїнів (на фоні початку тотальної війни за планетарне панування, до якої наша є лише прологом).

Ми не маємо права уникнути свого Призначення, цього Господь не пробачить, незважаючи на всю свою милість.

"Слухняного доля веде, неслухняного тягне"

@EdYurchenko 🎓

ЧАС АДАПТУВАТИСЬ ДО НОВИХ СВІТОВИХ РЕАЛІЙ.

Спокій  це брехня, є лише пристрасть.

Пристрасть надасть Україні міць.

Міць надасть Україні владу.

Влада  надасть Україні перемогу.

Перемога зруйнує кайдани України.

Сила визволить Україну.

Одному хворому не пощастило з лікарнею, на яку він розраховував. Настільки розраховував, що вважав стосунки з цією лікарнею одним з основних завдань свого життя. Навіть офіційний документ склав, де було прямо прописано, що сенс його життя — це стати постійним клієнтом об'єднання приватних клінік, де ця була найбільшою.

Але коли він сильно травмував ногу, головний хірург не поспішав йому допомагати. Хворий не міг адекватно оплатити лікування, тому "добрий" хірург вирішив, що краще не заморочуватись й здійснити ампутацію. Тим не менш він заявив хворому, що ампутація це неприйнятне рішення і він буде з ним до самого кінця. Не в сенсі до летального, а до одужання, яке мусить здійснитись, бо так правильно.

Відсутність полегшення він чесно пояснював неадекватністю ліків. Але надавати адекватні відмовлявся через відсутність одноголосно підписаного рецепту та боязнь ескалації з мікробами, які ту ногу отруювали.

А доки хворий очікував допомогу, хірург надавав йому різні ліки, які полегшували стан, але не лікували. За задумом "доброго" хірурга, мусила початись гангрена і хворий попрохав би про ампутацію сам.

Потім замість "доброго" хірурга прийшов "злий", який одразу сказав, що ногу треба різати. Лікувати її дорого, неперспективно, а в хірурга немає часу й гроші витрачати він не збирається. Оскільки ампутація вимагатиме певних зусиль, новий хірург почав вимагати переписати на нього половину квартири хворого. Ну, в якості оплати за те, що ногу акуратно відріжуть.

Хворий нарешті зрозумів, що в цій клініці ловити немає чого і покульгав звідти. Тепер в нього з'явився реальний шанс знайти адекватні ліки і одужати. Але разом з тим не менш реальний шанс не тільки лишитись без ноги, але й померти, якщо не пощастить. Життя воно таке, неоднозначне.

П. С. Ну а "доброго" хірурга звільнили не просто так. Він незрозуміло куди витрачав кошти та напустив в лікарню пацюків, які все загадили й кидались на персонал. І навіть на нашому нещасному хворому примудрився списати купу ліків, які незрозуміло де поділись.

Так що злий хірург був таки чесніше і принаймні саму лікарню любив щиро (на відміну від її клієнтів).

Але мудаками були обидва.

@EdYurchenko 🎓

Всіх з 23 лютого!

Славетний день перемоги військ друга українців – Його імператорської і королівської величності імператора  Вільгельма – над більшовицьми дикунами під Псковом та Нарвою!

РІЧНИЦЯ ВБИВСТВА ДАНИЛА СКОРОПАДСЬКОГО

23 лютого 1957 року несподівано помер спадкоємець гетьманської булави, голова династії Скоропадських, Його Світлість Данило Павлович Скоропадський.

Не старий чоловік без важких захворювань навряд чи помре ось так просто.

Особливо, якщо його ненавидять і бояться в Кремлі.

Особливо, якщо він зміг налагодити взаємодію з ОУНівцями, припинивши ворожнечу між двома флангами правої еміграції.

Особливо, якщо одруження за лічені місяці і він повинен продовжити династію. Між іншим, династична правонаступність стала таки реальністю в гетьманському русі, навіть незважаючи на відсутність реальної державної влади.

Особливо, якщо найширші кола позаполітичної української еміграції все більше довіряють саме йому, а не мутним діячам «демократичних кіл» з їх істериками, чварами і політичною імпотентністю.

Особливо, якщо саме після його смерті послідовно вбивають Льва Ребета, а трохи пізніше й Степана Бандеру, порозуміння з яким гетьманича настільки лякало червону Москву (та й її агентів або «корисних ідіотів» з українського середовища, яким не була потрібна Україна «якщо не буде вона соціалістичною»).

Не буває таких смертей просто так...

Але втративши гетьманича, ми не втратили ані гетьманської ідеї, ані обов'язків перед династією.
Скоропадські пішли, але вони нам залишили зразок істинного державництва та вірне бачення порятунку України.

«У нас є різні партії, й кожна з них має в своєму складі багатьох чесних українських патріотів – треба намагатися всіх їх єднати для служби нації».

«Переді мною, як зверхником Гетьманського Руху, стоїть завдання: принести Гетьманську Ідею на суд українського народу».

Ось, що заповів нам гетьманич. Ми повинні боротись за єднання українців як Нації та зберегти гетьманську ідею, яка в стратегічній перспективі єдина може забезпечити виживання, а втім і панування українства.

@EdYurchenko🎓

СТАРЛІНК ПРАЦЮВАТИМЕ В УКРАЇНІ БЕЗ БУДЬ - ЯКИХ ОБМЕЖЕНЬ І ПРОБЛЕМ.

Ілона Маск жорстко спростував чутки про можливе відключення "старлінка" в Україні, зокрема з метою дипломатичного тиску.

Характерно, що він відреагував з нехарактерним для нього обуренням, назвавши ЗМІ, які розповсюдили цей фейк "чемпіонами з брехні". Помітно, що сама думка, що таке можливе його зачепила.

Цікаво, що підтверджена новина про його офіційну заяву вже пару днів розповсюджується по соцмережам. Але в Україні її майже не помітили.

Від себе додам, що гіпотетичне відключення "старлінків", це мабуть єдина невиправна  стратегічна шкода, яка може бути нанесена Україні з боку США. Хоча навіть вона не призведе до катастрофи.

Ті хто розповсюджували подібні чутки, Україні явно не друзі. Скажу більше, розганяти паніку в воюючій країні можуть лише вороги. Не опоненти, як Маск. Не ненадійні партнери як керівництво США (минуле й теперішнє) та ЄС. А саме вороги.

Раджу уважно подивитись на серйозні джерела інформації (ЗМІ, інфо агентства, топ - блогерів), які розповсюджували цей небезпечний фейк. На відміну від обдурених користувачів соцмереж, вони могли досить швидко перевірити правду. І "косити під ідіота" не можуть.

🔉🇺🇦Гібридна війна — це новий вимір сучасних конфліктів, де традиційні збройні дії поєднуються з інформаційними, психологічними, економічними та кібернетичними атаками. Україна, як ніхто інший, стала полем битви для таких методів ведення війни.

🔎Український інститут консервативних досліджень та інновацій ініціює публічне обговорення цієї теми та запрошує вас на відкриту зустріч з Юрієм Ірхіним — кандидатом психологічних наук, експертом УІКДІ, науковим співробітником Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, автором понад 150 наукових публікацій.

♟️Тема зустрічі: "Психологія гібридних воєн. Український контекст".

👉Про що будемо говрити?
🔹Що таке гібридна війна?
🔹Психологічні операції. Як ворог використовує інформацію, пропаганду та маніпуляції?
🔹Які конкретні приклади гібридних атак застосовувалися проти України?
🔹Як Україна може протистояти цим загрозам?

📍Чекаємо вас 26 лютого о 18:30 у Conservative Hall!

🔹 Реєстрація обов'язкова!

ЩОДО ПОТРЕБИ «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» ВІДНОСИН З АМЕРИКАНСЬКОЮ ВЛАДОЮ

Матеріал підготовлено Viktor Vovk, одним з провідних українських фахівців з американської політики.

@EdYurchenko🎓

Прийшов час агресивного оптимізму....

Виживемо ми лише якщо переможемо, а якщо ми переможемо то країни, які матимуть право розмовляти з нами на рівних, можна буде перерахувати на пальцях однієї руки. На погляд "зверху - вниз" не претендуватиме ніхто. Принаймні щє пару поколінь...

Про опцію "не виживемо" не має сенсу думати,бо мерцям планування без потреби, а живим треба думати про те як перемогти і не витрачати час і нервові клітини.

Ми не маємо право думати про поразку. Дурні думки породжують страх, а страх вбиває ефективніше за ворожу зброю.

Святе Письмо вчить не покладатись на інших людей. Покладатись треба лише на Бога, молитви святих нашого народу і на себе. Але Бог дарує перемогу лише тим хто її прагне.

ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ

(Минулорічний текст, що зберіг актуальність)

Сьогодні весь православний світ відзначає прощену неділю та спомин про вигнання Адама з Едема. Я вирішив проілюструвати текст давнім православним символом – Адамовою головою.

Я прошу пробачення у всіх, кого образив чи іншим чином засмутив. А всіх, хто вважає, що міг образити мене, запевняю, що не тримаю на них образи.

Крім того згадуючи страшну трагедію вигнання прабатьків з Раю, не забуваймо, що спомином про неї розпочинається Великий піст, що веде нас до радості Воскресіння в свято Великодня. Саме тому Адамова голова — це не символ смерті, а нагадування про те, що по той бік життя нас чекає Життя справжнє. Це дуже корисно згадувати саме зараз, коли ніхто з нас не може бути впевненим в тому, що буде жив принаймні завтра.

В прощену неділю, постає питання, а як нам ставитись до наших ворогів? Чи можемо ми прощати тих, хто вбиває не тільки наших воїнів, але й мирних людей, включно з маленькими дітьми і священниками?

Я не є представником кліру, тому просто озвучу, без власних трактувань, давно сформульовану в православній традиції позицію: «прощати ворогів особистих, воювати проти ворогів Вітчизни, ненавидіти ворогів Божих».

Варто додати, що знищення ворогів на війні може й не супроводжуватись ненавистю, більш того, її відсутність є позитивною. Але ця жорстока необхідність ніколи не відкидалась в традиційному християнстві, а пацифізм є проблемою «толстовців» й інших єретиків.

Давайте прощати один одного і боронити Україну в міру даних кожному сил.

З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, – бо з нами Бог!
Почуйте всі аж до краю землі, – бо з нами Бог!
Могутні, покоряйтеся, – бо з нами Бог!
Задумуйте задуми, та вони не вдадуться, – бо з нами Бог!
Давайте накази, та вони не здійсняться, – бо з нами Бог!
Господа сил – його шануйте як святого, – бо з нами Бог!
Його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти, – бо з нами Бог!
Він – камінь спотикання і скеля падіння, – бо з нами Бог!
Надіятися буду на Господа, і він спасе мене, – бо з нами Бог!
Ось сам я і діти, що їх дав мені Господь, – бо з нами Бог!
Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике, – бо з нами Бог!
Над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло, – бо з нами Бог!

@EdYurchenko 🎓

Знову женуть паніку...

Майже синхронно з'являється офіційна публічна заява Трампа про те, що питання призупинення військової допомоги Україні "щє навіть не розглядалось" і неперевірена інформація з посиланням на анонімні "джерела", що допомога припиняється. Одразу вся стрічка забита воплями про припинення допомоги.

Тобто, між позитивною підтвердженою новиною та негативною непідтвердженою, інформаційно активні українці автоматично обирають негативну. Без перевірки.

Звісно є загроза, що завтра все зміниться в поганий бік. Але поки цього не відбулося - цього не відбулося. Якщо ти в зоні досяжності ворожої артилерії це одна ситуація, коли обстріл вже відбувається - радикально інша. Їх неможливо ототожнювати.

Панікери війн не виграють, а дипломатичних ігор тим більше.