Війна – кращий час, аби вивчати нашу славетну військову історію.

Дублюю свою давню розвідку про батальйон руських стрільців у складі австрійського війська. Хто читав – раджу повторити матеріал, хто не знайомий – приємного читання!

@EdYurchenko 🎓

​​СВЯТИЙ ПОКРОВИТЕЛЬ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Варто згадати і про духовний вимір Дня Незалежності. Нічого не відбувається випадково. І те, що сьогоденна форма української державності народилась саме 24 серпня, вказує нам на святого покровителя незалежності.

Святий князь Федір Острозький і Печерський вшановується 24 серпня (за юліанським календарем). Зокрема його день був і 24 серпня 1991 року.

Нащадок київської династії володарів, один з засновників її Острозької гілки, блискучий полководець і державний діяч, покровитель православної церкви. Пройшовши свій славний мирський шлях, він прийняв постриг і був канонізований вже як святий преподобний, і поповнив собор Київо-Печерських святих.

Він воював проти тевтонців, поляків, кайзера Священної Римської імперії. Титулувався «князем червоної Русі» відкрито претендуючи на Галицько-Волинську спадщину. Один з найвпливовіших аристократів Східної Європи, він мав вплив не тільки на православну, але й католицьку церкву. Відомо, що навіть приймав учать в Константському соборі.

Але земна слава — лише відблиск небесної...

Ми мало знаємо про його діяння в чернецькому званні. Відомо лише, що він прийняв ім'я Феодосій. Головне, що Господь прославив його чудесами та нетлінням мощей після завершення земного шляху.

В «Акафісті всім преподобним печерським про нього сказано: "Радуйся, княже Феодоре, бо на честь і славу Церкви православної ти багато потрудився".

Архетиповий аристократ крові і духа, який пройшов земний шлях від лицаря меча до воїна духу та земного янгола.

Перетворив ти земну князівську славу / у смиренний образ чернецтва, / і замість ворогів видимих / на невидимих повстав, / і, в обох битва славним переможцем зробився, / одним із чудотворців Києво-Печерських виявився. / Тому й нам ревнощі у вірі в Бога вимоли, / любов’ю до братів серця наші освіти / і до вічного спасіння дороги наші, Федір блаженний, скеруй .


Святий княже Феодоре, моли Бога за нас!

@EdYurchenko 🎓

У Бога немає невідомих героїв...

"Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний.

Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, йдуть на багаття з Джордано Бруно."

Василь Стус у листі до сина, 1982 р.

Вічна слава та Царство Небесне !

ТРАМП ЗБИРАЄ ТЕХНОБАРОНІВ.

Геть непоміченою в українській інфосфері лишилась одна вкрай цікава і симптоматична подія.

Дональд Трамп зібрав за урочистою вечерею найвпливовіших "технобаронів" США (і фактично планети). Зустріч пройшла в позитивній і майже невимушеній обстановці. "Майже", бо господарем однозначно був Трамп. Загалом, подія нагадувала офіційний  пір у дружелюбного але твердого короля який скликав свої баронів для обговорення важливої справи й демонстрації лояльності водночас.

Серед присутніх особливо помітні були Марк Цукерберг (Meta), Білл Гейтс (Microsoft), Тім Кук (Apple), Сем Альтман (OpenAi).

Трамп прямо запитав про обсяги інвестицій в економіку США. Цукерберг пообіцяв 600 млрд., Кук 600 млрд., Microsoft 80 млрд., Alphabet (компанія "дочкою" якої є Google) 250 млрд.

Трамп похвалив присутніх, підкресливши, що це "чимало". Присутні (серед яких переважали вчорашні супротивники Трампа) радісно посміхались, демонструючи лояльність.

Основною темою була спільна мобілізація високотехнологічного бізнесу та держави заради досягнення повної переваги США в галузі ШІ. Думаю не треба пояснювати про значення цього питання.

Зрозуміло, що всі питання були вирішені раніше і фактично мало місце шоу, яке демонструвало лояльність технобаронів до нової влади і готовність рухатись вперед разом. Плюс "преклоніння коліна" з боку тих хто припустився помилки опинитись не на тому боці але кому протягнув руку великодушний переможець.

Вибачаюсь за стилістику але дух події (характерної для майбутнього яке вже наступило) був цілком феодальний.

Технофеодальний....

Ось так майбутнє і приходить, в той час доки український інфопростір влаштовує "пляски з бубном" навколо 10500 -го висловлювання того самого Трампа, яке він (як чоловік зайнятий РЕАЛЬНИМИ питаннями) забуде за хвилину і правильно зробить.

Вісім  років, як пішов  засвіти Олександр Маслак, один з моїх найближчих друзів та найобдарованіших людей, яких я мав честь знати.

Олександр — саме та людина, якої зараз не вистачає не тільки тим, хто знав та любив його, але й українським патріотам  та Україні в цілому.

Саме зараз його мудрість та воля могли б зробити  для перемоги дуже багато.

Він жив та пішов, як щиро віруюча православна людина.

Маю надію, що його молитви у престолу Всевишнього допоможуть нам в боротьбі.

​​РІЧНИЦЯ ВІД ПОЧАТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ КУБАНІ.

В 1792 році, перша група українських козаків, під командою полковника Сави Білого висадилась на Тамані. Розпочався український марш на Кавказ і радикальне розширення нашого етнічного простору. Чудовий приклад збереження українського експансіонізму навіть в умовах кризи національної державності.

Кубань була, є і буде українською землею, так само як будь-який інший наш регіон, від Галичини до Слобожанщини й від Полтавщини до Тавриди. Крім того, про необхідність її визволення владно каже не тільки поклик національної справедливості, але й елементарний геополітичний розрахунок. Без української Кубані ми залишимось з росіянами на Чорному морі та без виходу на Кавказ.

Якщо без Криму Україна - це «тіло без ніг», як вірно сформулював Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Павло Скоропадський. То без Кубані Україна це дорогий автомобіль з відкритими дверима і вставленим ключем. Пряме запрошення для небажаних гостей.

Не варто забувати і про економічний аспект. Кубань це найбільший виробник зерна в РФ. Загалом, тимчасово окупована Східна Слобожанщина (Білгородчина, Донщина, Кубань) виробляють зерна стільки ж скільки вся Україна. Думаю після "плясок з бубном" навколо поставок зерна, що ми спостерігали і спостерігаємо, "ціну питання" пояснювати не треба.

Після війни нам знадобляться величезні ресурси, а реальна багата земля це не міфічні "репарації".

Нехай цей день стане нам постійним нагадуванням про справжні цілі нашого протистояння з необільшовицькою московщиною.

День народження Івана Петровича Котляревського.

Не тільки засновник модерної версії української літературної мови....

Блискучий аристократ, гідний представник роду Котляревських гербу Огоньчик, військовий, інтелектуал, хоробрий і спритний  дипломат, який формально перебуваючи на службі московщини фактично вміло  захистив українські етнічні інтереси під час російсько - турецької війни 1806 - 1812 років, ініціатор спроби повноцінного відродження українського козацтва ..... І все це про нього, видатного полтавчанина та українця.

Нарешті ! Вийшла книга одного з найбільш неполіткоректних кліриків сучасного українського православ'я.

З отцем Ярославом можна не погоджуватись але його важко звинуватити в нещирості.

ТРАМП ВИМАГАЄ СМЕРТНОЇ КАРИ ДЛЯ ВБИВЦІ УКРАЇНКИ ІРИНИ ЗАРУЦЬКОЇ.

«Тварина, яка жорстоко вбила прекрасну молоду дівчину з України, яка приїхала до Америки в пошуках миру та безпеки, повинна бути швидко засуджена лише до смертної кари. Іншого вибору не може бути» - дослівно заявив президент США.

Загалом, це жахливе вбивство сколихнуло американську консервативну громадськість. Чимало топових республіканських політиків висловились по темі. Ілон Маск фінансує створення муралів на честь Ірини по всій Америці.

Причому постійно повторюється мотив "дівчини яка втекла від жахливої війни але була вбита в мирній країні". Тобто обурення вбивством підсилило співчуття до України та вчергове нагадало американцям про нашу війну.

Не зовсім зрозумілим є мовчання нашої дипломатії. Це унікальний випадок коли вимога справедливості для нашої дівчини від США, повністю співпадає з позицією американської влади і лише покращить наші стосунки з республіканською адміністрацією.

На цьому фоні досить дико звучать звинувачення лібералів в тому, що "Трамп піариться на її смерті".

А якби він мовчав це було б кращє ? Тим більше є простий спосіб обнолити так званий "піар". Для цього треба просто самим вимагати справедливості для Ірини і вимагати цього ж від ваших "друзів" з демпартії. І був би консенсус на фоні якого особливо не пропіаришся.

НАТО НЕ БІЙСЯ !!! УКРАЇНА НЕ ДАЄ СЛАБКИХ В ОБРАЗУ.

П.С Навздогін подіям в Польщі

П.П.С Пару років назад це виглядало смішно й сумно, а тепер сумно й смішно. Тенденція....

11 вересня — День національної військової революції в Чилі!

Перший повноцінний контрудар по лівим екстремістам  в другій половині 20 -го сторіччя.

Жорстка відсіч червоній москві,  яка мала реальний шанс розпочати масштабне  гібридне вторгнення в Латинську Америку.

Пам'ятаємо. Пишаємось. Вдячні.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АТИЛЛИ МОГИЛЬНОГО.

Незвичний поет з незвичним ім'ям. Наш сучасник, який народився в 1963 році та пішов зовсім не старим, в 2008.

Поет дуже дуже київський, для якого Київ був не стільки високим символом, скільки реальним рідним регіоном і для якого "Україна починалась з Відрадного".

Його життя та творчість були тісно пов'язані з рідним Солом'янським районом, що був для нього не просто місцем проживання, а малою батьківщиною, невід'ємною частиною Київа яка тим не менш лишалась сама собою.

Його не приймав "совок", не приймала й постсоветська доба цинічної ліберальщини - ці дві сторон однієї плебейської - деградантської медалі. Мабуть це зіграло не останню роль в тому, що поет пішов так рано.

Але не пішли його вірші, спогади про нього. Він цікавий новому поколінню читачів, серед яких чимало тих хто був малими дітьми в рік його смерті (є і зовсім юні, які народились пізніше).

Ним пишаються патріоти його улюбленого Києва та не менш улюбленої Соломянки. В якомусь сенсі Атилла Могильний здобув повноцінне визнання саме зараз (в тому числі і офіційне).

Але все ж пішов він занадто рано і зробити міг значно більше....поетів треба не тільки пам'ятати але й берегти за життя.

Аттила Могильний — хранитель київських контурів.

16 вересня 1963 народився Аттила Могильний (1963–2008) поет, що зробив Київ героєм власної поезії. Він жив на Відрадному у Солом’янському районі, звідки він відчував цілу Україну.

«Україна починалася з Відрадного,
оточеного пустирями,
де в корпусах розбитих машин
виростали ожини й легенди…»

У його словах метафізика Києва: і середньовічні тіні, і дахові тіні з гітарами, і затятість киян, «приречених ставати першими на шляху».

Аттила Могильний це голос Солом’янського району, який і досі звучить у вечірніх вулицях, між каштанами і дахами Відрадного.

Аттилу Могильного не можна втиснути у рамки «нафталінової» традиції, його письмо не викликає відчуття забронзовілості й далекої часової дистанції, радше навпаки: він органічно вписується в сучасність, наче пересічний хіпстер із Подолу — у потертій вінтажній шкірянці, з кавою та збіркою поезії в руках.

Його поезія — жива й рухлива — досі веде діалог із містом, а читачеві довіряє найпотаємніше, сприймаючи його як щирого друга. І навіть сьогодні, читаючи його тексти, ніби відчуваєш, що він десь поруч, по-тихому присутній поміж нас — досі блукає вулицями Києва і вдивляється у знайомі горизонти: спостерігає…

@lossolomas_kyiv

​​МИХАЙЛОВЕ ДИВО ТА РУСЬ-УКРАЇНА

Сьогодні за святоотцівським календарем вшановується пам'ять дива св. Архангела Михаїла в Хонех, а українці відзначають народне свято "Михайлове диво". Згідно з народними уявленнями, воно є одним з основних моментів переходу від літа до осені.

Це свято має досить цікаву історію та передісторію. Спочатку, в місці, де пізніше відбулись події явлення св. Михаїла, був язичницький храм, де поклонялись змієподібному чудовиську. В першоджерелах воно визначається як «єхідна». Святі апостоли під проводом св. Іоанна Богослова вбили істоту силою молитви. За деякий час на цьому місці виникло чудодійне джерело, появу якого вони передрекли. При цьому попередили, що місце буде присвячене св. Михайлу Архангелу.

Набагато пізніше заможний язичник отримав чудесне зцілення своєї дочки від води з джерела. Він увірував, охрестився разом з родиною та побудував над джерелом храм на честь святого Михаїла.

Через 90 років від побудови церкви при ній оселився преподобний Архип Херотопський (так називалась місцевість до дива). З підліткового віку він служив при церкві, виконуючи службу паламаря і ведучи суворий аскетичний спосіб життя.

Архип прославився не тільки аскезою, але й успішною проповідницькою діяльністю. Безліч язичників наверталося під його впливом, що й викликало ненависть ворогів християнства.

Спочатку вони намагались засипати джерело і вбити Архипа. Але тих, хто намагався доторкнутись до нього, охопив паралич, а з води джерела пішов вогонь.

Потім вони намагались спрямувати течію найближчої ріки так, щоб затопити джерело, змішавши його води з її водами. Тоді вода пішла в протилежному напряму.
Але навіть після цього вони не заспокоїлись.

Негідники розгорнули цілі масштабні роботи, щоб запруднути дві відносно крупні річки поблизу і спрямувати їх води на храм та джерело. Преподобний Архип присягнувся не лишати храм і, якщо знадобиться, загинути разом з ним. По його молитві на допомогу прийшов сам святий Михаїл Архангел.

Він наказав водам зупинитись, через що вони встали, подібно до стіни. Потім архангел вдарив по скелі, утворивши велику щілину, в яку хлинули води. З цього моменту там фактично змінилась місцевість. Місто було перейменоване в Хони (дослівно "щілина").
Таке явне відкрите диво вразило тогочасний цивілізований світ і навернуло до істинної віри безліч людей...

Але Русь-Україна має свою історію цього свята. Її вдалось відновити завдячуючи дослідженням сучасного українського історика Олександра Алфьорова.

Князь Олег (в хрещенні Михаїл) Святославович, засновник однієї з найвпливовіших гілок Київської династії – Ольговичів, запровадив культ дива в нашій країні. На честь свого небесного покровителя він зобразив іконографічне зображення "Чудо святого архангела Михаїла в Хонех" на своїй печатці. Та й загалом поширював згадку про це диво. Так йому почало надаватись особливого значення в межах династії і всього нашого народу.

В цей день, згідно з традиційними українськими уявленнями, відмовлялись від праці та проводили ритуальні трапези для всієї родини. Залишки їжі не можна було викидати, їх роздавали нужденним. Великим гріхом вважалось брехати та пліткувати саме в цей день. Уважно слідкували за природою, адже в дні переходу від літа до осені можна було передбачити яким буде погода наступного сезону.

Вітаю всіх зі святом та нагадую, що навіть в безвихідній ситуації ми можемо уповати на молитви та пряму допомогу небесного заступники нашої землі св. Михайла Архангела. Ворогам Русі-України варто було б зрозуміти, що всі їх багаточисельні зусилля знищити її – безсилі, як і спроби безбожників зруйнувати храм на його честь.

Небесних Сил Архистратиже, повсякчас молимо тебе ми, недостойнi, щоб твоїми молитвами охороняв i покровою духовної твоєї слави захищав нас, що усердно припадаємо до тебе i взиваємо: вiд напастей спасай нас як старшина Небесних Сил.

@EdYurchenko 🎓

"ЧОРНИЙ ЛЕБІДЬ" СТОРІЧЧЯ

Абсолютно несподівано сталося підписання історичного документа.

Саудівська Аравія та Пакистан підписали Стратегічну угоду про взаємну оборону (SMDA).

У документі затверджено, що напад на одну з країн розглядається як агресія проти двох та обох держав, у такому разі зобов'язуються надати одна одній військову допомогу із застосуванням всіх можливих засобів.

Угоду підписали спадковий саудівський принц Мухаммед бін Салман та прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф.

Нагадую, що Пакистан єдина офіційно ядерна ісламська держава. Саудівська Аравія теж має досить сильну ядерну програму. Крім того, Пакистан — це надійний союзник Туреччини, і до перетворення Саудівсько-Пакистанського дуалізму в тюрксько-арабсько-пакистанський тріалізм лишився один крок.

Думаю, що проект угоди лежав в "шухлядці" Саудитів, як "останній довід королів" на випадок, якщо Ізраїль дозволить собі забагато. І ось це сталось.

Атакувавши Катар, Ізраїль поховав результати колосальної роботи, проробленої республіканськими елітами США і перетворив партнера на ворога. Водночас він запустив породження справжнього ісламського сунітського Левіафану.

Успішна битва, яка запустила програш у війні. Причому війні на знищення.

Якби я був єврейським націоналістом, відтепер я ставив би на діаспору, а не на спроби збереження національної держави.

Цікавий був проект...

https://youtu.be/wquGrUlIME8?si=OiPEzEeP6VQOGxC6

Деякий час назад, короткочасно знаходячись в Києві, зміг прийняти участь в записі матеріалу на цікаву але маловідому тему.

Пошкреби ліберашку і знайдеш більшовика.
https://www.facebook.com/share/p/1CmPrVmQat/