З ДНЕМ   УКРАЇНСЬКОЇ АРТИЛЕРІЇ !!!

В цей чудовий день вітаю,  як наших доблесних артилеристів й ракетників так і всіх українців.

Нехай завжди прибуде з нашими гармашами й пушкарями молитва святої Варвари !

РІЧНИЦЯ ЗРАДИ І ГАНЬБИ.

Один з найганебніших днів в українській історії. День підписання "Будапештського меморандуму". Ганьбу ідіотизма явленного в той день, Нація очищує зараз кровію кращих своїх дітей.

Історія та Природа пробачають будь - які злочини але ніколи не пробачають ідіотизму.

Медаль "За військову службу Україні". Нагорода якої не очікував і через це ціную щє більше.

Сприйматиму не стільки як ітог певного етапу, скільки як зобов'язання робити більше на наступному.

Прийшов час агресивного оптимізму....

Виживемо ми лише якщо  переможемо, а якщо ми переможемо то країни, які матимуть право розмовляти з нами на рівних, можна буде перерахувати на пальцях однієї руки. На погляд "зверху - вниз" не претендуватиме ніхто. Принаймні щє пару поколінь...

Про опцію "не виживемо" не має сенсу думати,бо мерцям планування без потреби, а живим треба думати про те як перемогти і не витрачати час і нервові клітини.

Ми не маємо право думати про поразку. Дурні думки породжують страх, а страх вбиває ефективніше за ворожу зброю.

Святе Письмо вчить не покладатись на інших людей. Покладатись треба лише на Бога, молитви святих нашого народу і на себе.

Але Бог дарує перемогу лише тим хто її прагне.

В тому і трагедія, що ЄС хотів би повернення в умовний січень 2022 року. А це абсолютно неможливо.

Вони бояться впевненої перемоги РФ, бо це лишить їх беззахисними і залежними від росіян.

Вони бояться впевненої перемоги України, бо вона може призвести до колапсу РФ і кінцево знищить старий світовий порядок.

Вони бояться миру на умовах Трампа, бо тоді РФ їх все одно почне "пресувати".

І саме страшне, вони бояться обрати якійсь з конкретних варіантів.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ОСИПА МАЩАКА АВТОРА "МОЛИТВИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА".

Автор легендарних слів, народився в символічний час, коли день починає збільшуватись,темрява і сонце розпочинає свій шлях до перемоги.

Деякі моменти "Молитви українського націоналіста" здаються дещо мрачними але треба розуміти в яких умовах вони писалися.

Під час "Львівського процесу" 1936 року,який був спланований польськими окупантами як розправа над українськими патріотами,він очікував смертного вироку,його катували та морили голодом. Значну частину "Молитви" він був вимушений записувати власною кров'ю. Він був впевнен, що це кінець і питання в тому, закатують зараз чи повісять після вироку.

Але...Спочатку замість смертної кари він отримав 15 років. Потім Польща впала і він опинився на волі...

Коли він писав власною кров'ю слова, які мусили стати останнім його словом, попереду було 40 років життя, продовження освіти та кар'єра, шлюб і народження двох дітей, старість в спокої та пошані.

"Бог не без милості, козак не без долі".

"АБИ НЕ ЯК В МОСКОВИТІВ" - ГАСЛО НАЙГІРШОЇ УКРАЇНОФОБІЇ.

Немає більш жалюгідної, дебільної і водночас катастрофічно шкідливої позиції, ніж спроби пошуку нашої ідентичності через протиставлення себе москвинам.

Нація набагато старша за них, культурніша, войовничіша, займає позицію статиста в москвинському спектаклі. Коли главгерой вистави покидьок,це нічого не змінює, хіба робить статиста жертвою.

Це позиція жертви, яку в дитинстві били сильніші,а вона замість того щоб стати сильним,свідомо стає слабким щоб бути "не як вони".

Логіка "аби не як в мос...лів" призводить до культу слабкості.

Москвини хочуть бути великими, треба відмовитись від амбіцій. Москвини культивують войовничисть, треба плекати слабкість і скиглити про "мирний народ".
Москвини культивують свою самобутність (яка побудована на чужій вкраденій культурі), треба істерично прагнути розчинитись в "усьому цивілізованому світі".

Жалюгідно копіювати чужинців але жити їх антикопіюванням це й жалюгідність й божевілля.

Різдвяне звернення Його Величності носило приємно українофільський характер.

По - перше, музичною темою був наш "Щєдрик" у виконанні українського хору. На що багато хто одразу звернув увагу.

По - друге, коли король згадав про приклади "мужності, що перемагає негаразди" промайнули кадри візиту Її Високості королівської принцеси Анни (Anne, Princess Royal) до Київа.

Цей короткий момент (на який звернули увагу менше) носив не менш символічний характер. Це було як підкреслення віри Віндзорів (ширше традиційних британських еліт) в силу України й натяк на готовність продовжувати реальну підтримку.

На фоні непростих стосунків з США та не рішучості "рішучих" це добрий знак. Дуже.

Корона вміє грати в довгу й робити вірні ставки.

КОЛИ СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК ЗАСМУЧУЄТЬСЯ ПО СПРАВЖНЬОМУ.

На фото легендарний маунтімен (дослідник та мисливець в добу покорення Дикого Заходу) Джон Ієремія Джонсон або "Пожирач печінки Джонсон". Фото, звісно, зроблено вже в старості але коли він був молодше, з ним трапилось те, через що він отримав своє прізвисько.

В 1847 році, коли Джонсон був на довгому багатотижневому полюванні, група індіанців Кроу, вбила його вагітну дружину, доречі теж індіанку. Втрата жінки та ненародженої дитини сильно засмутила чоловіка.

Засмучений втратою близьких Джонсон не довго носив свій біль в середині і швидко почав їм ділитись з винним племенем. Протягом 25 років він методично вистежував і вбивав чоловіків племені Кроу. Це супроводжувалось ритуальним канібалізмом - він вирізав з тіл печінку і поїдав її. Хоча можливо просто вирізав але не їв, а розповсюджував чутки з метою деморалізації ворога.

В будь якому разі, біографи нараховують до 300 жертв (!!!). Цифра є можливо перебільшеною але не фантастичною. Для того щоб вбити стільки жертв, необхідно було вбивати лише по одному в місяць і це при тому, що він неодноразово вбивав одразу декількох. Для того щоб масштаб був більш зрозумілим, нагадаю, що на даний момент всіх Кроу біля 12000.

В кінцевому підсумку, племені вдалось заключити з ним мир і навіть побрататись. Джонсон потім прожив щє декілька десятків років цікавого і насиченого життя, а Кроу почали потрохи виправляти демографічну ситуацію.

СЛОВО КОМАНДИРА КОРПУСУ.

Вже вкотре ми опиняємось в ситуації, коли вирішальними стають наші психологічна стійкість та сила духу, які дають нам можливість продовжувати битись, навіть в абсолютній темряві. Ворог знову намагається примусити нас здатися, перш за все, в наших головах, тому що не може, як планував, перемогти нас на полі бою. Наші зневіра та розпач — остання зброя росіян, на яку вони зараз роблять основну ставку.

Головним фактором збереження України були і залишаються Сили оборони. Солдати, сержанти та офіцери, котрі, попри прогнози та інформаційний шум, втому, розчарування, біль і страх, попри саму смерть, вперто продовжують день у день ефективно виконувати свою роботу.

Сьогодні, в момент, коли противник і сама доля вкотре випробовують нас на міцність, ми маємо згадати, заради чого і чому впродовж 11-ти років ми боремося проти РФ — величезної машини смерті, метою якої є знищення усього, що відмовляється підкорятись. Маємо згадати, скільки разів наша держава знаходилась на краю прірви, і якими надлюдськими зусиллями український солдат щоразу перешкоджав її падінню. І зараз, як і в 2014, 2022 та в усі інші роки війни, у нас немає іншого варіанту, ніж, зціпивши зуби, ще міцніше тримати в руках зброю, і не допускати зневіри.

Якщо ми опустимо руки, Україна не виживе. Ми заплатили дуже високу ціну і продовжуємо платити її щохвилини, аби зараз не впасти у відчай. Доля української нації в руках кожного, хто зараз на фронті, хто формує надійний тил, хто підтримує військо і працює на розвиток держави. Це не пафосне перебільшення, це результат нашої діяльності або бездіяльності, ефективності або неефективності, помножених на витрачений час. Це необхідно прийняти і зробити відповідні висновки, виходячи з розуміння того, що все залежить від нас. Я наголошую — від кожного з нас.

Завданням українського суспільства наразі є ще більша, ще активніша, всеосяжна підтримка фронту. Ця підтримка так само починається з особистої боротьби зі зневірою: з протистояння російським інформаційним атакам на нашу свідомість, з відмови коритися вигаданим росіянами сценаріям капітуляції, з впевненості у необхідності кожному на своєму місці докладати всіх зусиль заради спільної справи.

Для нас 2025-й був роком складних випробувань і трансформацій: «Азов» успішно стримував наступальні дії противника на надскладних ділянках фронту, розширювався до корпусу, розвивався і нарощував бойову міць, але разом із тим, на жаль, і втрачав своїх найдостойніших бійців. Ми обовʼязково помстимося за них.

У 2026-му ми так само триматимемо стрій заради тих, хто за нами. У пам'ять про всіх, хто загинув на цій війні. Кого було закатовано та заморено голодом у минулі століття. Заради сотень тих азовців, які більше трьох з половиною років знаходяться в російському полоні, і чиє повернення додому — наш обовʼязок. Заради всіх майбутніх поколінь, які мають жити у вільній Україні, а не під російською окупацією. Зрештою, заради власної гідності, вірності присязі та можливості у майбутньому без докорів сумління дивитися на своє відображення у дзеркалі. У майбутньому, єдиним гарантом якого є українське військо.

Тримаємо стрій!
Знищуємо окупантів!

© полковник Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу Національної гвардії України ""Азов"

США захопили в полон президента Венесуели Мадуро. Безпосередньо операцію проводив спецпідрозділ "Дельта".

Підробиці після прес - конференції Трампа але вже зараз зрозуміло, що це безпрецедентний удар як по лівим режимам в Латинській Америці так і по позиціям Китаю в регіоні. Ну й для РФ м'яко кажучи нічого доброго.

Загалом "Венесуельська криза" явно йде до того,щоб підтвердити що "маленькі переможні війни" іноді таки трапляються.

3 січня День народження найвідомішого Професора (саме так, з великої літери) серед літературних класиків.

«Я не “демократ” хоча б тому, що “смиренність” і рівність — це духовні засади, а механізація та формалізація лише їх спотворюють. Унаслідок утворюється не суспільство стриманості й скромності, а радше зверхності й пихи.

Відтак які-небудь орки здобувають Перстень Влади, і нам залишається лише рабство».

Дж. Р. Р. Толкін

У день народження великого українського поета й аристократа духу не можу не згадати про стару статтю, яка у час формування української еліти актуальна як ніколи.

Василь Стус — зразок європейського аристократизму

@EdYurchenko 🎓

Христос народився!

Всіх братів-вірян, православних та інославних, вітаю зі світлим святом, незалежно від того, хто вже святкував 25 грудня, а хто святкує нині, теж 25 грудня але за традиційним юліанським календарем.

​​ЧІТКЕ РОЗРІЗНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ВІД «УКРОЛІБЕРАЛІВ»

Як це не дивно, але на питання, навколо якого зараз тривають суперечки, дав відповідь більше 100 років тому не українець, а француз — засновник інтегрального націоналізму Шарль Морас.

«Пан Ерве патріот. Але він тримається думки, що в політичному сенсі є вищі інтереси, ніж національні інтереси, і що понад батьківщини існує людський рід...
Перед Богом ми скажемо: батьківщина і людство. Але якщо події скажуть: батьківщина або людство, що ми тоді повинні робити?
Ті, хто скажуть: «Франція понад усе» - це патріоти; а ті, хто скаже: «Франція, але ...» - це апостоли гуманізму.»

Як виявляється, для вирішення деяких питань достатньо не вигадувати велосипед, а орієнтуватись у європейській політичній думці.
Так що коли в наступний раз почнуть розповідати про «спільних ворогів» (звісно, Троцький був спільним ворогом Сталіну та Коновальцю, про ідеї взаємопорозуміння чомусь не чув) або «ми всі українці» ( Медведчук та покійний Захарченко теж далеко не марсіани, якщо хтось забув), поставте всім цим прогресивним «демократизаторам» та «євроінтеграторам» просте питання:
«Україна або людство?»

Після цього, отримавши ярлик «фашиста», «провокатора» або навіть «ватника» (як можна так називати прихильника ідеї «Україна понад усе» – не зрозуміло, але в шизофреників свої стандарти), можете спокійно слати їх в напрямку вище згаданих Медведчука із Захарченком (другий варіант краще) і йти займатись своїми справами, позбувшись комплексу провин за порушення «солідарності українських сил».

@EdYurchenko 🎓

​​​​ЦЕЗАР ПЕРЕЙШОВ РУБІКОН

10 січня 49 року до Р.Х. той, хто зводив свій рід до богині Венери та належав до найродовитіших аристократів Риму, розпочав наймасштабнішу революцію в Античності. Гай Юлій Цезар з'єднав ветеранів, вільних трудівників та позбавлених впливу олігархами аристократів  проти республіки нуворишів та політиканів.

Цезаріанська революція була викликом інститутам старої республіки, які перетворились в мертве прикриття влади ворогів Вітчизни. Засновник імперії не побоявся кинути виклик мертвому, щоб врятувати життя та майбутнє.

Воїстину, історія це книга, яка одвічно служить дороговказом до майбуття.

@EdYurchenko🎓

​​ЛИСТ ГОЛОВИ ІРАНСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО ДОМУ ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ.

(Хочу підкреслити, що на той момент його власні вороги - керівництво ІРІ, щє дотримувались нейтралітету і він проявив власну ініціативу, в не просто зреагував).

Його Високоповажності
Володимиру Зеленському
Президенту України
Київ

4 березня 2022 р

Шановний пане президенте,

Останніми днями світ став свідком хоробрості та патріотизму українського народу. У той час як уряди в усьому світі справедливо об’єднуються вам на допомогу, а люди будь-якого віросповідання солідарні з вашими, диктатура в моїй країні, Ірані, підтримує тих, хто порушив вашу територіальну цілісність і намагався узурпувати суверенітет України.

Проте свободолюбивий народ Ірану кинув виклик погрозам режиму та насильству, протестуючи проти вторгнення та продемонструвавши, що він підтримує народ України. Ми також знаємо, як боротися з диктатором, коли ми виступаємо за свободу. Знайте, що ми з вами, і коли обидві наші нації знову стануть вільними, ми станемо партнерами для миру та процвітання.

На знак солідарності,

Голова Іранського Імператорського Дому Його Імператорська Високість Кронпринц Ірану Реза II Кир Шах Пахлаві, спадкоємець трону Ірану.