Forwarded from DUX
День пам'яті як світоглядний маркер
Вчора, 21 січня, був день пам'яті страченого революціонерами останнього короля Франції Людовика XVI.
21 січня 1793 р. в Парижі Людовика XVI було страчено за рішенням Конвенту (самопроголошеного парламенту в Парижі у виборах якого брало участь лише 10% населення Франції). Цікаво, що його лідери були адвокатами, журналістами та представниками люмпенів - декласованих елементів міста (мертві Моторола і Гіві з ДНР - чудові приклади люмпенів ХХІ ст.). Сьогодні проти правих теж виступають єдиним фронтом лівацькі правозахисники, журналісти і міські люмпени, які проти війни і України загалом. Все вертається на свої місця.
Король Луї XVI був рішучим у зовнішній політиці - за його правління Франція звела нанівець одноосібне панування Англії на морі, а французька допомога американським повстанцям відірвала від Британської імперії американські колонії. За часів його правління значних успіхів досягнула французька наука, адже король сам цікавився усім новим і щедро фінансував наукові досліди.
Однак у внутрішній політиці король Луї XVI був повною протилежністю - нерішучий в проведенні реформ і миролюбний до відкритих ворогів. Це його і згубило. Замість розгону бунтівних делегатів 3-го стану Генеральних штатів (становий парламент) в 1789 р., король став з ними домовлятися. Цим він легітимізував бунтівників, що самовільно проголосили себе Національними установчими зборами і почали диктувати свою волю усій Франції та королю. Слабка позиція в перемовинах і не готовність застосовувати силу поховали спочатку престиж короля, а потім і його владу. Не здатний очолити аристократію та здорову частину селянства і міщанства, Людовик XVI програв внутрішній політичний конфлікт лівим маргіналам, що марили ідеями рівності та братерства, заради яких готові були пролити ріки крові.
Король же більше за все боявся війни французів з французами, тому йшов на поступки лівим радикалам, які завели його в могилу.
Однак саме в цьому протистоянні і народилася права ідея, яка полягала у збереженні традиційної влади володаря-суверена, класичної суспільної структури (вояки-духівники-виробники), місцевого самоврядування, народних традицій, пошани до релігії та інституту родини, вищості європейської ідентичності.
Тому день смерті Людовика XVI є водночас днем, який остаточно закріпив поділ усієї європейської політичної та культурної думки на праву (за європейську політичну традицію) та ліву (за знищення європейської політичної традиції). Цей день став і вічним прикладом, що традиційна влада тримається перш за все на силі, а сила - на повазі та довірі більшості населення або більшості пассіонаріїв.
Коли нема довіри до влади ні у маси, ні у пассіонаріїв - тоді може впасти навіть тисячорічна монархія.
Вчора, 21 січня, був день пам'яті страченого революціонерами останнього короля Франції Людовика XVI.
21 січня 1793 р. в Парижі Людовика XVI було страчено за рішенням Конвенту (самопроголошеного парламенту в Парижі у виборах якого брало участь лише 10% населення Франції). Цікаво, що його лідери були адвокатами, журналістами та представниками люмпенів - декласованих елементів міста (мертві Моторола і Гіві з ДНР - чудові приклади люмпенів ХХІ ст.). Сьогодні проти правих теж виступають єдиним фронтом лівацькі правозахисники, журналісти і міські люмпени, які проти війни і України загалом. Все вертається на свої місця.
Король Луї XVI був рішучим у зовнішній політиці - за його правління Франція звела нанівець одноосібне панування Англії на морі, а французька допомога американським повстанцям відірвала від Британської імперії американські колонії. За часів його правління значних успіхів досягнула французька наука, адже король сам цікавився усім новим і щедро фінансував наукові досліди.
Однак у внутрішній політиці король Луї XVI був повною протилежністю - нерішучий в проведенні реформ і миролюбний до відкритих ворогів. Це його і згубило. Замість розгону бунтівних делегатів 3-го стану Генеральних штатів (становий парламент) в 1789 р., король став з ними домовлятися. Цим він легітимізував бунтівників, що самовільно проголосили себе Національними установчими зборами і почали диктувати свою волю усій Франції та королю. Слабка позиція в перемовинах і не готовність застосовувати силу поховали спочатку престиж короля, а потім і його владу. Не здатний очолити аристократію та здорову частину селянства і міщанства, Людовик XVI програв внутрішній політичний конфлікт лівим маргіналам, що марили ідеями рівності та братерства, заради яких готові були пролити ріки крові.
Король же більше за все боявся війни французів з французами, тому йшов на поступки лівим радикалам, які завели його в могилу.
Однак саме в цьому протистоянні і народилася права ідея, яка полягала у збереженні традиційної влади володаря-суверена, класичної суспільної структури (вояки-духівники-виробники), місцевого самоврядування, народних традицій, пошани до релігії та інституту родини, вищості європейської ідентичності.
Тому день смерті Людовика XVI є водночас днем, який остаточно закріпив поділ усієї європейської політичної та культурної думки на праву (за європейську політичну традицію) та ліву (за знищення європейської політичної традиції). Цей день став і вічним прикладом, що традиційна влада тримається перш за все на силі, а сила - на повазі та довірі більшості населення або більшості пассіонаріїв.
Коли нема довіри до влади ні у маси, ні у пассіонаріїв - тоді може впасти навіть тисячорічна монархія.
👍1
Як йшла французька революція?
Спочатку поширилися матеріалістичні погляди. Вони похитнули християнські та загальнорелігійні переконання.
Пішло повальне невір'я: Бога немає; людина - шмат бруду; за труною годі чогось чекати.
Незважаючи однак на те, що ком бруду можна б усім топтати, у них виходило: чи не займай! не руш! дай свободу! І дали!
Почалися вимоги - інде розумні, далі недоумкуваті, там геть шалені. І пішло все догори дном. (св. Феофан Вишенський)
Спочатку поширилися матеріалістичні погляди. Вони похитнули християнські та загальнорелігійні переконання.
Пішло повальне невір'я: Бога немає; людина - шмат бруду; за труною годі чогось чекати.
Незважаючи однак на те, що ком бруду можна б усім топтати, у них виходило: чи не займай! не руш! дай свободу! І дали!
Почалися вимоги - інде розумні, далі недоумкуваті, там геть шалені. І пішло все догори дном. (св. Феофан Вишенський)
Forwarded from Орден
Дональд Трамп стане першим президентом США, який відвідає в п'ятницю «Марш за життя»! - повідомляє прес-секретар Білого дому Стефані Грішем.
Сам Трамп ретвітнул повідомлення від організаторів Маршу і прокоментував його словами: «Побачимося в п'ятницю».
Джерело.
Сам Трамп ретвітнул повідомлення від організаторів Маршу і прокоментував його словами: «Побачимося в п'ятницю».
Джерело.
Forwarded from Орден
Французька революція, уособленням якої стало вбивство короля Луї XVI, була першим серйозним прецедентом масштабного терору з боку лівих сил і першим радикальним ударом по культурі та ідентичності європейських народів.
Українцям добре відомо, що таке лівий терор, адже ми пережили сімдесят років панування комуністичних ідей. Та й сьогодні українцям доводиться боротись проти зазіхань путінської Росії, яка вважає себе спадкоємцем більшовицької імперії. З іншого боку, сьогодні все більше утверджується ідеологія «культурного марксизму», яка прагне знищити будь-які звичні відмінності між людьми та будь-які природні спільноти: від сім'ї до нації. Ця ідеологія опанувала значною частиною європейських країн і сьогодні загрожує також і нам, українцям.
У неділю, 26 січня, «Орден» проводить вечір пам'яті монарха, який першим пав жертвою лівого терору. Для нас це символ готовності до боротьби за свою свободу та ідентичність.
Місце: 214-а школа, другий поверх, зал музею бойової слави (3 хвилини від метро Мінська).
Українцям добре відомо, що таке лівий терор, адже ми пережили сімдесят років панування комуністичних ідей. Та й сьогодні українцям доводиться боротись проти зазіхань путінської Росії, яка вважає себе спадкоємцем більшовицької імперії. З іншого боку, сьогодні все більше утверджується ідеологія «культурного марксизму», яка прагне знищити будь-які звичні відмінності між людьми та будь-які природні спільноти: від сім'ї до нації. Ця ідеологія опанувала значною частиною європейських країн і сьогодні загрожує також і нам, українцям.
У неділю, 26 січня, «Орден» проводить вечір пам'яті монарха, який першим пав жертвою лівого терору. Для нас це символ готовності до боротьби за свою свободу та ідентичність.
Місце: 214-а школа, другий поверх, зал музею бойової слави (3 хвилини від метро Мінська).
Forwarded from Орден
Раптовий #OrdenStream!
Сьогодні в 21:00 запасайтеся чаєм, заходьте на наш youtube-канал, слухайте лекцію Едуарда Юрченка про NRx та, авжеж, ставте ваші питання. Будемо спілкуватись!
Посилання, якщо хтось ще не підписався: https://youtube.com/c/orden83
Сьогодні в 21:00 запасайтеся чаєм, заходьте на наш youtube-канал, слухайте лекцію Едуарда Юрченка про NRx та, авжеж, ставте ваші питання. Будемо спілкуватись!
Посилання, якщо хтось ще не підписався: https://youtube.com/c/orden83
Forwarded from Орден
Так звана "велика французська революція" - точка відліку деградації традиційної Європи.
Едуард Юрченко в прямому ефірі. Заходьте , спілкуйтесь, ставте питання 😉
https://youtu.be/grZPKRRXYtg
Едуард Юрченко в прямому ефірі. Заходьте , спілкуйтесь, ставте питання 😉
https://youtu.be/grZPKRRXYtg
YouTube
#OrdenStream | Французська антинаціональна революція | Юрченко
Так звана "велика французська революція" - точка відліку деградації традиційної Європи.
Звірства республіканців, чорний расизм у французьких колоніях, антирелігійний зміст революції, геноцид французів, розвінчання міфу про «народження французької нації»…
Звірства республіканців, чорний расизм у французьких колоніях, антирелігійний зміст революції, геноцид французів, розвінчання міфу про «народження французької нації»…
Був у Франківську, сходив на програму «Новий погляд», говорили про сексуальну освіту та статеве виховання.
Дивитись.
Дивитись.
YouTube
Ярослав Дубас та Едуард Юрченко у програмі "Новий погляд"
За запрошенням «Січеславської просвіти» відвідав місто Дніпро, де прочитав лекцію «Націоналізм і традиційне суспільство».
Дуже радий, що моя лекція зібрала чимало людей.
Окрема подяка Єгору Гуськову за запрошення та очільнику січеславської філії Науково-ідеологічного центру ім. Донцова Максиму Дорофєєву за подарунок у вигляді україномовного примірника Еволи.
Дякую, друзі!
Дуже радий, що моя лекція зібрала чимало людей.
Окрема подяка Єгору Гуськову за запрошення та очільнику січеславської філії Науково-ідеологічного центру ім. Донцова Максиму Дорофєєву за подарунок у вигляді україномовного примірника Еволи.
Дякую, друзі!
Відео моєї лекції для січеславської Просвіти на тему "Націоналізм і традиційне суспільство".
YouTube
Лекція "Націоналізм і традиційне суспільство". Едуард Юрченко в Січеславській Просвіті
Підтримайте Січеславську Просвіту і підпишіться на щомісячний внесок!
http://prosvita.dp.ua/pidtrymaty-nas/
==================================================================
Едуард Юрченко в суботу 15 лютого в Січеславській Просвіті прочитав лекцію "Націоналізм…
http://prosvita.dp.ua/pidtrymaty-nas/
==================================================================
Едуард Юрченко в суботу 15 лютого в Січеславській Просвіті прочитав лекцію "Націоналізм…
Державність козацької доби нерідко сприймається, як республікансько-демократична. Насправді, це має під собою надзвичайно обмежені підстави. По перше, треба розрізняти устрій козацтва, як, власне, січову та гетьмансько-козацьку державність, яка народилась в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
В першому випадку можна впевнено казати про державне утворення орденського типу (на кшталт Тевтонського або Лівонського орденів), яке некоректно ототожнювати з республікою в звичайному розумінні цього слова. В другому випадку ситуація стає ще більш красномовною: від самого початку утворення Козацької держави на Городовій Україні в еволюції гетьманської влади чітко проглядаються монархічні тенденції. З перших років гетьманування Богдана Хмельницького джерела фіксують титулування його як суверенного монарха — «Dux Cohortium Zaporoviensium», «Princeps», «Божою милостею великий государь Великия Росии» та ін.
Подібні тенденції зберігались і при наступних гетьманах, тому цілком правомірним видається порівняння гетьманства з елекційними (виборними) монархіями тогочасних країн Європи. Ще більш виразно монархічний характер гетьманської влади проявлявся в ті періоди, коли окремі гетьмани здійснювали спроби встановлення спадкового гетьманства з перспективою утворення володарської династії в козацькій Україні.
В першому випадку можна впевнено казати про державне утворення орденського типу (на кшталт Тевтонського або Лівонського орденів), яке некоректно ототожнювати з республікою в звичайному розумінні цього слова. В другому випадку ситуація стає ще більш красномовною: від самого початку утворення Козацької держави на Городовій Україні в еволюції гетьманської влади чітко проглядаються монархічні тенденції. З перших років гетьманування Богдана Хмельницького джерела фіксують титулування його як суверенного монарха — «Dux Cohortium Zaporoviensium», «Princeps», «Божою милостею великий государь Великия Росии» та ін.
Подібні тенденції зберігались і при наступних гетьманах, тому цілком правомірним видається порівняння гетьманства з елекційними (виборними) монархіями тогочасних країн Європи. Ще більш виразно монархічний характер гетьманської влади проявлявся в ті періоди, коли окремі гетьмани здійснювали спроби встановлення спадкового гетьманства з перспективою утворення володарської династії в козацькій Україні.