В братній православній Греції сьогодні святкують День Прапора. Хочу побажати нашим братам по вірі та крові перемог над УСІМА ворогами – зовнішніми та внутрішніми.
P.S. Прапор поставив старого грецького королівства, як переконаний монархіст
P.P.S. Актуальний прапор республіки теж поважаю, як такий на якому збережено Хрест
@EdYurchenko🎓
P.S. Прапор поставив старого грецького королівства, як переконаний монархіст
P.P.S. Актуальний прапор республіки теж поважаю, як такий на якому збережено Хрест
@EdYurchenko🎓
30 жовтня 1380 року відбулась одна з вирішальних подій Реконкісти – Битва при Саладо. Португальські та Кастильські лицарі отримали блискучу перемогу над кількісно переважаючим в декілька разів ворогом. Історики приписують перемогу моральній перевазі та рішучості християн.
Після цього сарацини вже не робили спроб масштабного вторгнення на Піренеї. Вони були вимушені перейти до стратегічної оборони, яка закономірно призвела їх до поразки і кінцевого визволення християнських земель.
@EdYurchenko🎓
Після цього сарацини вже не робили спроб масштабного вторгнення на Піренеї. Вони були вимушені перейти до стратегічної оборони, яка закономірно призвела їх до поразки і кінцевого визволення християнських земель.
@EdYurchenko🎓
ЗЛАТА (ХРИСІЯ) МОГЛЕНСЬКА – СВЯТА, ЩО ЄДНАЄ ПРАВОСЛАВНІ БАЛКАНИ
31 жовтня ми вшановуємо святу мучницю Злату (в грецькій традиції Хрисію) Могленську. Майбутня свята народилась та жила в македонському селі розташованому в межах Могленської єпархії.
Вона була зовсім юною дівчиною, коли турок з сусіднього селища викрав її, щоб примусити до переходу в іслам та одружитись на ній. Типова, як не жахливо прозвучить це, ситуація для народів, поневолених османами. Християнське населення захоплених країн було повністю беззахисним в таких ситуаціях.
Тисячі і тисячі дівчат і жінок таким чином були вирвані з власних родин та націй. Можливо, коли небудь дослідники зможуть оцінити масштаб цього "етнічного вампіризма", жертвами якого стали народи Східної Європи.
Але Злата не зрадила своєї Крові та Віри.
Спочатку її умовляли, потім залякували, потім почали катувати. Вона страждала вже декілька місяців, коли турки залякали її родичів і примусили їх вмовляти її підкоритись.
Злата рішуче відповіла: "Ви, оскільки мене схиляєте відректися від Христа – Істинного Бога, не є більш моїми батьками і сестрами, і я не хочу знати вас за таких надалі, але замість вас я маю Отцем Господа мого Ісуса Христа, Його матір'ю Пані мою Богородицю, братами ж і сестрами всіх святих.»
Після цього турки просто показились. Про примус до одруження вже не йшлось. Вони хотіли лише зречення від православної віри. Житіє святої, записане видатни діячем православного традиціоналістського руху Св. Нікодимом Святогорцем, свідчить, що її в прямому сенсі різали живцем, палили обличчя вогнем, намагались не тільки причинити їй страждання, але поневічити красу православної християнки, яка не підкорилась іновірцям.
В кінцевому результаті її закатували, пошматуваши живцем. Свідком її мучництва став афонський протоігумен Тимофій, який повідомив про це представників духівництва, зберігши память про її подвиг.
Але її історія на цьому не скінчилась.
В 1912 році, під час Першої Балканської війни, місто Скоп'є перебувало в облозі турецького війська, яке переважало захисників в багато разів. Населенню загрожувала різанина, а місту – знищєння. Врятувати захисників могло лише диво.
Коли здавалось, що все вже втрачено, перед православними воїнами з'явилась прекрасна дівчина, яка переконувала їх бути хоробрими та перемогти іновірних загарбників. Захисників міста охопило небачене натхнення, і в жорстокому бою вони здобули перемогу. Безліч свідків стверджували, що це була саме Св. Злата Могленська, яка здійснила диво, щоб врятувати православне місто.
Велике диво, здійснене Святою, було визнане одразу декількома помісними церквами. Взагалі, варто підкреслити, Св. Злата вважається власною національною Святою македонцями, сербами, болгарами та греками. Ці народи неоднарозово воювалии між собою, конфліктували в справах світських та церковних, але Свята Злата завжди єднала їх пошаною до себе.
Не треба забувати й про те, що своє диво вона здійснила саме тоді, коли всі православні нації Балкан з'єднались для того, щоб дати відсіч турецьким загарбникам.
Для нас, українців, культ Святої Злати повинен мати особливе значення, оскільки саме ми можемо стати геополітичним центром, який допоможе нашим балканським братам віднайти примирення та протистояти загрозам вже нового тисячоліття.
Без миру та безпеки Південно-Західного Інтермаріуму, Русь-Україна не зможе сама бути в безпеці.
Свята мучниця Злата Могленська – моли Бога за нас!
@EdYurchenko🎓
31 жовтня ми вшановуємо святу мучницю Злату (в грецькій традиції Хрисію) Могленську. Майбутня свята народилась та жила в македонському селі розташованому в межах Могленської єпархії.
Вона була зовсім юною дівчиною, коли турок з сусіднього селища викрав її, щоб примусити до переходу в іслам та одружитись на ній. Типова, як не жахливо прозвучить це, ситуація для народів, поневолених османами. Християнське населення захоплених країн було повністю беззахисним в таких ситуаціях.
Тисячі і тисячі дівчат і жінок таким чином були вирвані з власних родин та націй. Можливо, коли небудь дослідники зможуть оцінити масштаб цього "етнічного вампіризма", жертвами якого стали народи Східної Європи.
Але Злата не зрадила своєї Крові та Віри.
Спочатку її умовляли, потім залякували, потім почали катувати. Вона страждала вже декілька місяців, коли турки залякали її родичів і примусили їх вмовляти її підкоритись.
Злата рішуче відповіла: "Ви, оскільки мене схиляєте відректися від Христа – Істинного Бога, не є більш моїми батьками і сестрами, і я не хочу знати вас за таких надалі, але замість вас я маю Отцем Господа мого Ісуса Христа, Його матір'ю Пані мою Богородицю, братами ж і сестрами всіх святих.»
Після цього турки просто показились. Про примус до одруження вже не йшлось. Вони хотіли лише зречення від православної віри. Житіє святої, записане видатни діячем православного традиціоналістського руху Св. Нікодимом Святогорцем, свідчить, що її в прямому сенсі різали живцем, палили обличчя вогнем, намагались не тільки причинити їй страждання, але поневічити красу православної християнки, яка не підкорилась іновірцям.
В кінцевому результаті її закатували, пошматуваши живцем. Свідком її мучництва став афонський протоігумен Тимофій, який повідомив про це представників духівництва, зберігши память про її подвиг.
Але її історія на цьому не скінчилась.
В 1912 році, під час Першої Балканської війни, місто Скоп'є перебувало в облозі турецького війська, яке переважало захисників в багато разів. Населенню загрожувала різанина, а місту – знищєння. Врятувати захисників могло лише диво.
Коли здавалось, що все вже втрачено, перед православними воїнами з'явилась прекрасна дівчина, яка переконувала їх бути хоробрими та перемогти іновірних загарбників. Захисників міста охопило небачене натхнення, і в жорстокому бою вони здобули перемогу. Безліч свідків стверджували, що це була саме Св. Злата Могленська, яка здійснила диво, щоб врятувати православне місто.
Велике диво, здійснене Святою, було визнане одразу декількома помісними церквами. Взагалі, варто підкреслити, Св. Злата вважається власною національною Святою македонцями, сербами, болгарами та греками. Ці народи неоднарозово воювалии між собою, конфліктували в справах світських та церковних, але Свята Злата завжди єднала їх пошаною до себе.
Не треба забувати й про те, що своє диво вона здійснила саме тоді, коли всі православні нації Балкан з'єднались для того, щоб дати відсіч турецьким загарбникам.
Для нас, українців, культ Святої Злати повинен мати особливе значення, оскільки саме ми можемо стати геополітичним центром, який допоможе нашим балканським братам віднайти примирення та протистояти загрозам вже нового тисячоліття.
Без миру та безпеки Південно-Західного Інтермаріуму, Русь-Україна не зможе сама бути в безпеці.
Свята мучниця Злата Могленська – моли Бога за нас!
@EdYurchenko🎓
👍2
Відбулася презентація моєї скромної праці «Вогонь традиції» та збірки «Давньоскіфська філософія».
Було дуже круто, я відчув реальне зацікавлення від достойних людей правого руху. Сам процес презентації виявився кращим за будь-які очікування. Ми можемо бачити народження нового покоління правих інтелектуалів, а це означає шанс на адекватне майбутнє.
@EdYurchenko🎓
Було дуже круто, я відчув реальне зацікавлення від достойних людей правого руху. Сам процес презентації виявився кращим за будь-які очікування. Ми можемо бачити народження нового покоління правих інтелектуалів, а це означає шанс на адекватне майбутнє.
@EdYurchenko🎓
ЯКУ ГРУ ГРАЄ РФ В ВІРМЕНО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОМУ КОНФЛІКТІ?
Наводжу докладний матеріал доктора Андреаса Андерсена, фахівця з міжнародної політики з Канади, переконаного антикомуніста та антипутініста, латиша, який виріс в СРСР. Повністю переклад не робив через розмір тексту, але переклав найголовніше. Я й сам схилявся до того, що путиноїди готують якусь подлянку Грузії, але не встиг все узагальнити, коли мені попав на очі цей текст.
Загалом він присвячений зрадницькій ролі, яку московщина грала в вірменській історії та сучасним інтригам Путіна і компанії.
Характерно, що в створенні праці доктору Андерсену допоміг грузинський фахівець з історичної картографії Георгій Парцхаладзе. Тобто в якійсь ексклюзивній вірменофілії авторів важко підозрювати (на відміну від вираженої симпатії к Грузії).
Дуже раджу статтю.
А ось найцікавіше:
«У вересні 2020 року територіальний конфлікт між Азербайджаном і Вірменією знову увійшов в гарячу фазу, і, як було зазначено на початку цього есе, позиція Росії по відношенню до цього конфлікту істотно змінилася, ставши демонстративно антивірменською. Причину цієї зміни легко пояснити, якщо припустити, що вона тісно пов'язане зі спробою уряду Пашиняна вивести Вірменію з сфери впливу Росії і взяти курс на інтеграцію з Заходом, оскільки, на думку Пашиняна і його прихильників, нинішній рівень інтеграції Вірменії в так звані «євразійські» структури, створені Російською Федерацією, становить серйозну загрозу національній безпеці і суверенітету Вірменії.
Таким чином, нинішня стратегія Кремля заснована на припущенні, що при всебічній допомозі з боку Туреччини Азербайджан завдає воєнної поразки Вірменії і відновлює свій суверенітет над Нагірним Карабахом і «зоною безпеки» навколо нього. У разі такого розвитку подій цілком можливо, що уряд Пашиняна буде змушений піти у відставку, і Вірменія, яка зазнала серйозних матеріальних і моральних збитків, повернеться в путінський «русскій мір» зі старою мантрою: «Там без Росії нам не вижити! »
Отже, які перспективи найближчого розвитку в зоні вірмено-азербайджанського конфлікту? Швидше за все, варто розглянути один з двох варіантів:
Варіант 1
Вірменії вдається зберегти контроль над Нагірним Карабахом і прилеглою до нього зоною або, принаймні, над більшою частиною території так званої «Республіки Арцах». В цьому випадку статус-кво, швидше за все, буде відновлений в регіоні.
У разі такого завершення існує ймовірність того, що в якомусь віддаленому майбутньому може бути знайдений якийсь компроміс для вирішення карабаської проблеми в межах відносного задоволення обох сторін конфлікту.
Варіант 2
Вірменія терпить військову поразку і залишає Нагорний Карабах і все окуповані ним території в межах міжнародно визнаних кордонів Азербайджану з 1994 року. Якщо в результаті такого розвитку подій уряд Пашиняна впаде (що не обов'язково, але можливо), то Росія може частково «компенсувати» втрати Вірменії, перенаправивши розчарування і гіркоту поразки вірменської громади на іншого сусіда. - Грузію (як і Радянська Росія в 1921 році). В цьому випадку Кремль може знову спробувати розпалити конфлікт в Джавахеті, прикордонній провінції Грузії з переважно вірменським населенням.
До сих пір цього не відбулося, але якщо це станеться, то Росія надасть Вірменії всебічну підтримку у всіх сферах, включаючи військову, пропагандистську і дипломатичну. На відміну від Туреччини, сучасна Грузія, з точки зору Кремля, не представляє значну небезпеку для режиму Путіна, оскільки у неї немає ні військової могутності, ні союзників. Наслідки такого розвитку подій важко передбачити, але, в будь-якому випадку, це ще більше ускладнило б міжнародне становище Вірменії, і такий конфлікт майже напевно вийшов би далеко за межі регіону Південний Кавказ»
📎Повна стаття
@EdYurchenko🎓
Наводжу докладний матеріал доктора Андреаса Андерсена, фахівця з міжнародної політики з Канади, переконаного антикомуніста та антипутініста, латиша, який виріс в СРСР. Повністю переклад не робив через розмір тексту, але переклав найголовніше. Я й сам схилявся до того, що путиноїди готують якусь подлянку Грузії, але не встиг все узагальнити, коли мені попав на очі цей текст.
Загалом він присвячений зрадницькій ролі, яку московщина грала в вірменській історії та сучасним інтригам Путіна і компанії.
Характерно, що в створенні праці доктору Андерсену допоміг грузинський фахівець з історичної картографії Георгій Парцхаладзе. Тобто в якійсь ексклюзивній вірменофілії авторів важко підозрювати (на відміну від вираженої симпатії к Грузії).
Дуже раджу статтю.
А ось найцікавіше:
«У вересні 2020 року територіальний конфлікт між Азербайджаном і Вірменією знову увійшов в гарячу фазу, і, як було зазначено на початку цього есе, позиція Росії по відношенню до цього конфлікту істотно змінилася, ставши демонстративно антивірменською. Причину цієї зміни легко пояснити, якщо припустити, що вона тісно пов'язане зі спробою уряду Пашиняна вивести Вірменію з сфери впливу Росії і взяти курс на інтеграцію з Заходом, оскільки, на думку Пашиняна і його прихильників, нинішній рівень інтеграції Вірменії в так звані «євразійські» структури, створені Російською Федерацією, становить серйозну загрозу національній безпеці і суверенітету Вірменії.
Таким чином, нинішня стратегія Кремля заснована на припущенні, що при всебічній допомозі з боку Туреччини Азербайджан завдає воєнної поразки Вірменії і відновлює свій суверенітет над Нагірним Карабахом і «зоною безпеки» навколо нього. У разі такого розвитку подій цілком можливо, що уряд Пашиняна буде змушений піти у відставку, і Вірменія, яка зазнала серйозних матеріальних і моральних збитків, повернеться в путінський «русскій мір» зі старою мантрою: «Там без Росії нам не вижити! »
Отже, які перспективи найближчого розвитку в зоні вірмено-азербайджанського конфлікту? Швидше за все, варто розглянути один з двох варіантів:
Варіант 1
Вірменії вдається зберегти контроль над Нагірним Карабахом і прилеглою до нього зоною або, принаймні, над більшою частиною території так званої «Республіки Арцах». В цьому випадку статус-кво, швидше за все, буде відновлений в регіоні.
У разі такого завершення існує ймовірність того, що в якомусь віддаленому майбутньому може бути знайдений якийсь компроміс для вирішення карабаської проблеми в межах відносного задоволення обох сторін конфлікту.
Варіант 2
Вірменія терпить військову поразку і залишає Нагорний Карабах і все окуповані ним території в межах міжнародно визнаних кордонів Азербайджану з 1994 року. Якщо в результаті такого розвитку подій уряд Пашиняна впаде (що не обов'язково, але можливо), то Росія може частково «компенсувати» втрати Вірменії, перенаправивши розчарування і гіркоту поразки вірменської громади на іншого сусіда. - Грузію (як і Радянська Росія в 1921 році). В цьому випадку Кремль може знову спробувати розпалити конфлікт в Джавахеті, прикордонній провінції Грузії з переважно вірменським населенням.
До сих пір цього не відбулося, але якщо це станеться, то Росія надасть Вірменії всебічну підтримку у всіх сферах, включаючи військову, пропагандистську і дипломатичну. На відміну від Туреччини, сучасна Грузія, з точки зору Кремля, не представляє значну небезпеку для режиму Путіна, оскільки у неї немає ні військової могутності, ні союзників. Наслідки такого розвитку подій важко передбачити, але, в будь-якому випадку, це ще більше ускладнило б міжнародне становище Вірменії, і такий конфлікт майже напевно вийшов би далеко за межі регіону Південний Кавказ»
📎Повна стаття
@EdYurchenko🎓
Asteroid Publishing
A NEW TURN OF THE KARABAKH CONFLICT IN THE CONTEXT OF ARMENIAN-RUSSIAN RELATIONS
By Andrew Andersen Maps: Andrew Andersen, George Partskhaladze October 25, 2020 I. Today we are witnessing another escalation of the "Mountainous Karabakh" conflict, which has been dragging on with interruptions for at least a hundred years (yes, it started…
Гавриїл (Ургебадзе) – "Християнину не лічить скиглити"
Сьогодні православні вшановують святого Гавриїла Самтаврійського (Ургебадзе), одного з найбільш відомих та улюблених святих сучасної Грузії.
Преподобний Гавриїл пройшов свій земний шлях в важкі часи безбожного більшовизму, лише останні декілька років він жив в незалежній Грузії. Все його життя стало не лише чернецьким подвигом аскези та любові до людей, але й боротьбою проти брехні атеїстичного тоталітаризму.
Існує безліч історій про його любов до людей, Божу допомогу за його молитвами та аскетичні подвиги. Але сьогодні хотілося б зупинитись на тому, як він протистояв злу і неправді в умовах, коли всім це здавалось неможливим. Це не давалось йому легко – його віддавали під суд, катували, переслідували та кидали до психіатрічної лікарні. Але він не здавався.
Найбільш відомим випадком протистояння св. Гавриїла та більшовицької системи був випадок, коли на першотравневій демонстрації 1965 року він підпалив великий портрет Леніна. Його побили так, що він отримав 18 (!) переломів. Під час допитів, жорстоко покалічений чернець вперто повторював: ««Причина (мого вчинку) полягає в тому, що потрібно поклонятися розп'ятому Христу, а не Леніну. Не можна обожнювати земної людини. Не "слава Леніну!", а "слава Тобі Боже, слава Тобі" ».
Скандал вийшов загальносоюзного масштабу, щоб не роздмухувати його щє більше, преподобного Гавриїла проголосили божевільним та кинули до психлікарні. Але він стійко витримав всі випробування і після звільнення продовжив мужню проповідь православної віри.
Загалом, в своїй боротьбі він гармонійно поєднував мужність з почуттям гумору та посмішкою. Він розумів, що простим людям правду так приймати легше. Водночас зло, як намагається поневолити душі страхом, завжди боїться бути смішним.
Одного разу він сидів на проспекті Руставелі в Тбілісі, поруч з ним лежали ікони, а в руках він тримав хрест. Він сміливо і голосно проповідував. Міліціонери кілька разів зажадали, щоб він припинив проповідь, але він нібито не чув їх. Нічого не діяло, і його посадили в коляску мотоцикла і повезли в дільницю.
Отець Гавриїл скористався цим шансом, встав на повний зріст в колясці мотоцикла і на ходу почав проповідь громовим голосом: «Любіть Господа нашого Ісуса Христа! Любіть животворний хрест! » Нісся мотоцикл, і ряса старця Гавриїла майоріла як прапор. «Що ви робите ?!», – гнівно запитували міліціонери. «Так це ви мені влаштували прогулянку по місту», – відповідав святий. Вони зупинили мотоцикл і сказали: «Іди, будь ласка!»
В цьому випадку яскраво проявився метод старця – комуністи в боротьбі з ним поводили себе якщо не жорстоко, то по дурному, а слава та авторитет ченця тільки зростали.
Сьогодні, коли новітній необільшовицький тоталітаризм, під гаслами «полікоректності», знову забороняє слово правди не тількі для християн, але й для всіх людей, що зберегли залишки сумління та здорового глузду, приклад преподобного Гавриїла повинен мати для нас особливе значення.
Обрані цитати святого, борця не тільки за правду і віру але й за свою земну Батьківщину:
«Християнину не личить скиглити.»
«Горе тому ченцеві або черниці, кому не болить за бідами свого народу.»
«Чернець повинен бути твердим, захищати правду, тому, що правда - це сам Бог.»
«Краще бути стократ блудником, ніж єретиком.»
«Грузія воскресне, як Лазар. Поки в Грузії не буде коронованого царя, нічого доброго не буде.»
«Грузія - земний уділ Божої Матері. Не залишайте батьківщину у важкі часи, не гнівіть Матір Божу!» (варто додати , що земнми уділами Богородиці також вважаються Афон та Русь).»
«Опановуючи людиною, демон насамперед забирає розум.»
«Треба любити всіх. Але якщо не можеш, хоча б бажай всім добра.»
«Грузія відродиться, але через великі випробування. Коли скажуть - вже все скінчено - тоді воскресне і засяє!»
@EdYurchenko🎓
Сьогодні православні вшановують святого Гавриїла Самтаврійського (Ургебадзе), одного з найбільш відомих та улюблених святих сучасної Грузії.
Преподобний Гавриїл пройшов свій земний шлях в важкі часи безбожного більшовизму, лише останні декілька років він жив в незалежній Грузії. Все його життя стало не лише чернецьким подвигом аскези та любові до людей, але й боротьбою проти брехні атеїстичного тоталітаризму.
Існує безліч історій про його любов до людей, Божу допомогу за його молитвами та аскетичні подвиги. Але сьогодні хотілося б зупинитись на тому, як він протистояв злу і неправді в умовах, коли всім це здавалось неможливим. Це не давалось йому легко – його віддавали під суд, катували, переслідували та кидали до психіатрічної лікарні. Але він не здавався.
Найбільш відомим випадком протистояння св. Гавриїла та більшовицької системи був випадок, коли на першотравневій демонстрації 1965 року він підпалив великий портрет Леніна. Його побили так, що він отримав 18 (!) переломів. Під час допитів, жорстоко покалічений чернець вперто повторював: ««Причина (мого вчинку) полягає в тому, що потрібно поклонятися розп'ятому Христу, а не Леніну. Не можна обожнювати земної людини. Не "слава Леніну!", а "слава Тобі Боже, слава Тобі" ».
Скандал вийшов загальносоюзного масштабу, щоб не роздмухувати його щє більше, преподобного Гавриїла проголосили божевільним та кинули до психлікарні. Але він стійко витримав всі випробування і після звільнення продовжив мужню проповідь православної віри.
Загалом, в своїй боротьбі він гармонійно поєднував мужність з почуттям гумору та посмішкою. Він розумів, що простим людям правду так приймати легше. Водночас зло, як намагається поневолити душі страхом, завжди боїться бути смішним.
Одного разу він сидів на проспекті Руставелі в Тбілісі, поруч з ним лежали ікони, а в руках він тримав хрест. Він сміливо і голосно проповідував. Міліціонери кілька разів зажадали, щоб він припинив проповідь, але він нібито не чув їх. Нічого не діяло, і його посадили в коляску мотоцикла і повезли в дільницю.
Отець Гавриїл скористався цим шансом, встав на повний зріст в колясці мотоцикла і на ходу почав проповідь громовим голосом: «Любіть Господа нашого Ісуса Христа! Любіть животворний хрест! » Нісся мотоцикл, і ряса старця Гавриїла майоріла як прапор. «Що ви робите ?!», – гнівно запитували міліціонери. «Так це ви мені влаштували прогулянку по місту», – відповідав святий. Вони зупинили мотоцикл і сказали: «Іди, будь ласка!»
В цьому випадку яскраво проявився метод старця – комуністи в боротьбі з ним поводили себе якщо не жорстоко, то по дурному, а слава та авторитет ченця тільки зростали.
Сьогодні, коли новітній необільшовицький тоталітаризм, під гаслами «полікоректності», знову забороняє слово правди не тількі для християн, але й для всіх людей, що зберегли залишки сумління та здорового глузду, приклад преподобного Гавриїла повинен мати для нас особливе значення.
Обрані цитати святого, борця не тільки за правду і віру але й за свою земну Батьківщину:
«Християнину не личить скиглити.»
«Горе тому ченцеві або черниці, кому не болить за бідами свого народу.»
«Чернець повинен бути твердим, захищати правду, тому, що правда - це сам Бог.»
«Краще бути стократ блудником, ніж єретиком.»
«Грузія воскресне, як Лазар. Поки в Грузії не буде коронованого царя, нічого доброго не буде.»
«Грузія - земний уділ Божої Матері. Не залишайте батьківщину у важкі часи, не гнівіть Матір Божу!» (варто додати , що земнми уділами Богородиці також вважаються Афон та Русь).»
«Опановуючи людиною, демон насамперед забирає розум.»
«Треба любити всіх. Але якщо не можеш, хоча б бажай всім добра.»
«Грузія відродиться, але через великі випробування. Коли скажуть - вже все скінчено - тоді воскресне і засяє!»
@EdYurchenko🎓
Соціологічна служба Morning Consult провела опитування людей, що виходять з дільниць.
В результаті з'ясувалося, що три чверті прихильників Трампа голосували саме за продовження мандата свого кандидата, і лише 22% - «проти Байдена».
У демократів ситуація інша: там тільки 54% виборців проголосували за Байдена, ще 44% віддали свій голос «проти Трампа».
@EdYurchenko🎓
В результаті з'ясувалося, що три чверті прихильників Трампа голосували саме за продовження мандата свого кандидата, і лише 22% - «проти Байдена».
У демократів ситуація інша: там тільки 54% виборців проголосували за Байдена, ще 44% віддали свій голос «проти Трампа».
@EdYurchenko🎓
Сьогодні о 20:00 на ютуб-каналі Ордена будемо розмовляти про ймовірність другої громадянської війну у США. Буду радий поспілкуватися, приходьте
https://youtu.be/oQ_FSGiNPKw
https://youtu.be/oQ_FSGiNPKw
YouTube
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В США 2.0 | Юрченко | #OrdenStream
Наразі американське суспільство максимально поляризоване за свою історію. Про ймовірність збройних протистоянь у разі перемоги одного з двох кандидатів говорять усі. Наскількі можлива нова громадянська війна у США та що буде після обрання нового президента…
Forwarded from Орден
Підписники часто запитують: чи буде збройне протистояння у США після оголошення результатів виборів?
Сьогодні філософ-традиціоналіст Едуард Юрченко розкриє це питання та розповість про передумови та історичний контекст поляризації американського суспільства.
Вже починаємо, заходьте на стрім.
https://youtu.be/oQ_FSGiNPKw
Сьогодні філософ-традиціоналіст Едуард Юрченко розкриє це питання та розповість про передумови та історичний контекст поляризації американського суспільства.
Вже починаємо, заходьте на стрім.
https://youtu.be/oQ_FSGiNPKw
YouTube
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В США 2.0 | Юрченко | #OrdenStream
Наразі американське суспільство максимально поляризоване за свою історію. Про ймовірність збройних протистоянь у разі перемоги одного з двох кандидатів говорять усі. Наскількі можлива нова громадянська війна у США та що буде після обрання нового президента…
«Пам'ятайте, демократія ніколи не триває довго. Незабаром вона виснажується, виснажується і вбиває себе. Ще ніколи не було демократії, яка б не здійснювала самогубства.
Даремно говорити, що демократія менш пихата, менш горда, менш егоїстична, менш амбіційна, менш жадібна, ніж аристократія чи монархія. Насправді це неправда і ніде в історії не з'являється.
Ці пристрасті однакові у всіх людей, при всіх формах простого правління, і, якщо їх не стримувати, викликають однакові наслідки шахрайства, насильства і жорстокості.»
Джон Адамс, 2-й президент США, один з Батьків-засновників
@EdYurchenko🎓
Даремно говорити, що демократія менш пихата, менш горда, менш егоїстична, менш амбіційна, менш жадібна, ніж аристократія чи монархія. Насправді це неправда і ніде в історії не з'являється.
Ці пристрасті однакові у всіх людей, при всіх формах простого правління, і, якщо їх не стримувати, викликають однакові наслідки шахрайства, насильства і жорстокості.»
Джон Адамс, 2-й президент США, один з Батьків-засновників
@EdYurchenko🎓
ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ПРЕЗИДЕНТА ДОНАЛЬДА ТРАМПА
«Всі ми знаємо, чому Джо Байден поспішає видавати себе за переможця і чому його союзники в ЗМІ так намагаються йому допомогти: вони не хочуть, щоб правда була розкрита.
Простий факт: ці вибори ще далеко не завершені. Джо Байден не був визнаний переможцем ні в одному зі штатів, не кажучи вже про штати, в яких проводиться обов'язковий перерахунок голосів, або в штатах, де наша кампанія має дійсні і законні юридичні проблеми, які можуть визначити остаточного переможця.
У Пенсільванії, наприклад, нашим юридичним спостерігачам не дозволили повноцінний доступ для спостереження за процесом підрахунку голосів.
Законні голоси вирішують, хто буде президентом, а не засоби масової інформації.
Починаючи з понеділка, наша кампанія почне розглядати нашу справу в суді, щоб гарантувати дотримання виборчого законодавства і визначення законного переможця.
Американський народ має право на чесні вибори: це означає підрахунок всіх законних бюлетенів, а не підрахунок незаконних бюлетенів. Це єдиний спосіб забезпечити повну довіру громадськості до наших виборів.
Як і раніше шокує той факт, що кампанія Байдена відмовляється погодитися з цим основним принципом і вимагає підрахунку бюлетенів, навіть якщо вони фальсифіковані, сфабриковані або подані не зареєстрованими виборцями або померлими виборцями.
Тільки сторона, залучена в правопорушення, може незаконно не допускати спостерігачів до кімнати для підрахунку голосів, а потім боротися в суді, щоб заблокувати їм доступ.
Так що ж приховує Байден? Я не заспокоюсь, поки американський народ не проведе чесний підрахунок голосів, якого він заслуговує і якого вимагає демократія»
@EdYurchenko🎓
«Всі ми знаємо, чому Джо Байден поспішає видавати себе за переможця і чому його союзники в ЗМІ так намагаються йому допомогти: вони не хочуть, щоб правда була розкрита.
Простий факт: ці вибори ще далеко не завершені. Джо Байден не був визнаний переможцем ні в одному зі штатів, не кажучи вже про штати, в яких проводиться обов'язковий перерахунок голосів, або в штатах, де наша кампанія має дійсні і законні юридичні проблеми, які можуть визначити остаточного переможця.
У Пенсільванії, наприклад, нашим юридичним спостерігачам не дозволили повноцінний доступ для спостереження за процесом підрахунку голосів.
Законні голоси вирішують, хто буде президентом, а не засоби масової інформації.
Починаючи з понеділка, наша кампанія почне розглядати нашу справу в суді, щоб гарантувати дотримання виборчого законодавства і визначення законного переможця.
Американський народ має право на чесні вибори: це означає підрахунок всіх законних бюлетенів, а не підрахунок незаконних бюлетенів. Це єдиний спосіб забезпечити повну довіру громадськості до наших виборів.
Як і раніше шокує той факт, що кампанія Байдена відмовляється погодитися з цим основним принципом і вимагає підрахунку бюлетенів, навіть якщо вони фальсифіковані, сфабриковані або подані не зареєстрованими виборцями або померлими виборцями.
Тільки сторона, залучена в правопорушення, може незаконно не допускати спостерігачів до кімнати для підрахунку голосів, а потім боротися в суді, щоб заблокувати їм доступ.
Так що ж приховує Байден? Я не заспокоюсь, поки американський народ не проведе чесний підрахунок голосів, якого він заслуговує і якого вимагає демократія»
@EdYurchenko🎓
Сьогодні матиму розмову з одним з найцікавіших правих інтелектуалів сучасної Україні Ігорем Загребельним.
Два твердих традиціоналісти - католик та православний, пройдуться по слабкостям сучасного церковного мейнстріму.
Початок о 20-00.
https://www.youtube.com/watch?v=qb3kKKLuxLw&feature=youtu.be
Два твердих традиціоналісти - католик та православний, пройдуться по слабкостям сучасного церковного мейнстріму.
Початок о 20-00.
https://www.youtube.com/watch?v=qb3kKKLuxLw&feature=youtu.be
YouTube
Церква і політика | Юрченко, Загребельний | #OrdenStream
Сьогодні українські філософи – Едуард Юрченко та Ігор Загребельний – будуть дискутувати на тему позицій Церкви в сучасному світі. Що це: компроміс з модерном...
👍1
Декілька фактів про Вікторію Спартц – першу українку в конгресі США
Вікторія народилась і отримала освіту в Україні, переїхавши в США вже дорослою.
Вона завжди називає себе переконаним консерватором і підкреслює, що її погляди сформувались через знайомство з реаліями радянського соціалізму. Переконана консервативна республіканка, вона є відданою прихильницею Дональда Трампа та його принципового курсу.
Вікторія користується потужною підтримкою про-лайферів, характерно, що в своєму політичному позиціонуванні вона підкреслює цінність і право на захист будь-якого людського життя.
Вікторія Спартц переконана прихильниця «Другої поправки», а простіше кажучи конституційного права американців на зброю. На виборах її підтримала «Національна стрілкова асоціація».
Пані Спартц закликає до полегшення бюрократичних процедур для законослухняних мігрантів але, водночас, закликає «покінчити з хаосом нелегальної імміграції» (що цілком відповідає здоровому глузду та американським традиціям).
Цікаво, що перша українська конгресвумен широко відома, як діяч «руху чаювання», який зміг поєднати ідеї консерватизму та правого лібертаріанства в важку добу «обамізма-клінтонізма» та мобілізував американців на опір лівацтву. Характерно, що «рух чаювання» викликає просто таки сказ у різноманітних ліваків.
Таким чином, пані Вікторія втілює в собі найкращі орієнтири американського консерватизму, фундаментом яких є традиційні цінності християнської цивілізації. Цінності, яким зараз загрожує необільшовицький «марксизм-байденізм».
Глибоко символічно, що саме в ці важкі часи гідна представниця української громади США зайняла своє місце в лавах оборонців наших спільних цінностей.
@EdYurchenko🎓
Вікторія народилась і отримала освіту в Україні, переїхавши в США вже дорослою.
Вона завжди називає себе переконаним консерватором і підкреслює, що її погляди сформувались через знайомство з реаліями радянського соціалізму. Переконана консервативна республіканка, вона є відданою прихильницею Дональда Трампа та його принципового курсу.
Вікторія користується потужною підтримкою про-лайферів, характерно, що в своєму політичному позиціонуванні вона підкреслює цінність і право на захист будь-якого людського життя.
Вікторія Спартц переконана прихильниця «Другої поправки», а простіше кажучи конституційного права американців на зброю. На виборах її підтримала «Національна стрілкова асоціація».
Пані Спартц закликає до полегшення бюрократичних процедур для законослухняних мігрантів але, водночас, закликає «покінчити з хаосом нелегальної імміграції» (що цілком відповідає здоровому глузду та американським традиціям).
Цікаво, що перша українська конгресвумен широко відома, як діяч «руху чаювання», який зміг поєднати ідеї консерватизму та правого лібертаріанства в важку добу «обамізма-клінтонізма» та мобілізував американців на опір лівацтву. Характерно, що «рух чаювання» викликає просто таки сказ у різноманітних ліваків.
Таким чином, пані Вікторія втілює в собі найкращі орієнтири американського консерватизму, фундаментом яких є традиційні цінності християнської цивілізації. Цінності, яким зараз загрожує необільшовицький «марксизм-байденізм».
Глибоко символічно, що саме в ці важкі часи гідна представниця української громади США зайняла своє місце в лавах оборонців наших спільних цінностей.
@EdYurchenko🎓