5 квітня – День народження Олександра Маслака
Він був геніальною людиною і Філософом з великої літери. Певен, масштаб його постаті ще буде оцінено по справжньому. Він був одним з небагатьох фахівців в світі, які могли адекватно проаналізувати той шторм, який зараз розгортається.
Те, що я мав честь називати його другом, вважаю одним з найбільших своїх досягнень в житті.
@EdYurchenko 🎓
Він був геніальною людиною і Філософом з великої літери. Певен, масштаб його постаті ще буде оцінено по справжньому. Він був одним з небагатьох фахівців в світі, які могли адекватно проаналізувати той шторм, який зараз розгортається.
Те, що я мав честь називати його другом, вважаю одним з найбільших своїх досягнень в житті.
@EdYurchenko 🎓
КИЇВО-РУСЬКИЙ ОБРАЗ БЛАГОВІЩЄННЯ
В Святій Софії Київській, на східних стовпах поміщений надзвичайно виразний образ Благовіщення, який несе в собі цікавий символізм.
Ангел в урочистій ході благословляє Богоматір, зображену на правому стовпі. Пресвята одягнена в синій мафорій із золотою облямівкою, в лівій піднятій руці вона тримає моток пурпурової пряжі, нитка якої опускається через ліву руку вниз, до веретену.
Акцентується саме на моменті прядіння, бо це в церковному тлумаченні зіставляється з зародженням в утробі Діви плоті Сина Божого. Загалом, прядіння як символ зачаття та вагітності фігурує і в Старому Заповіті, зокрема в Псалтирі.
Скільки ж мудрості в цьому образі. Адже прядіння – процес непростий і довгий, так само як і розвиток людини від зачаття до народження.
Водночас чіткий момент, коли процес розпочинається і завершується, теж можна виділити. Це відносться не тільки до тієї єдиної події в історії світу, коли «Слово стало плоттю», але й до персональної історії просто кожного з нас.
Згаданий образ датується ХІ сторіччям. Біля тисячі років пройшло, а сакральні образи передають нам Істину і відображають її як на рівні, що перевищує велич загальнокосмічного, так і на рівні, який є частинкою життя будь-якої людини.
Зі святом всіх!
Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”.
@EdYurchenko 🎓
В Святій Софії Київській, на східних стовпах поміщений надзвичайно виразний образ Благовіщення, який несе в собі цікавий символізм.
Ангел в урочистій ході благословляє Богоматір, зображену на правому стовпі. Пресвята одягнена в синій мафорій із золотою облямівкою, в лівій піднятій руці вона тримає моток пурпурової пряжі, нитка якої опускається через ліву руку вниз, до веретену.
Акцентується саме на моменті прядіння, бо це в церковному тлумаченні зіставляється з зародженням в утробі Діви плоті Сина Божого. Загалом, прядіння як символ зачаття та вагітності фігурує і в Старому Заповіті, зокрема в Псалтирі.
Скільки ж мудрості в цьому образі. Адже прядіння – процес непростий і довгий, так само як і розвиток людини від зачаття до народження.
Водночас чіткий момент, коли процес розпочинається і завершується, теж можна виділити. Це відносться не тільки до тієї єдиної події в історії світу, коли «Слово стало плоттю», але й до персональної історії просто кожного з нас.
Згаданий образ датується ХІ сторіччям. Біля тисячі років пройшло, а сакральні образи передають нам Істину і відображають її як на рівні, що перевищує велич загальнокосмічного, так і на рівні, який є частинкою життя будь-якої людини.
Зі святом всіх!
Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”.
@EdYurchenko 🎓
ЩО РОБИТИМЕ КОЛЕКТИВНИХ ЗАХІД У РАЗІ МАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ В УКРАЇНУ?
На щастя, я сумніваюсь у високій вірогідності цього вторгнення, це по-перше.
По-друге, колективного Заходу зараз фактично вже не існує. Навіть в межах окремих країн різні елітні групи, нерідко, дотримуються протилежних геополітичних орієнтирів.
Але певний «скелет» все ж досі існує і, навіть, намагається імітувати життя.
І ось тут головне — не тішити себе безпідставними надіями.
Спочатку висловить занепокоєння, а потім почне викручувати руки і примушувати до капітуляції. Ну, щоб великої війни на континенті не було.
Саме смішне, що укроліберасти підтримують, бо "ми ж не ватні дикуни, і взагалі, не заважайте плану "Анаконда".
Окремі країни підтримають реально, але то те тема для окремої розмови.
В такій ситуації невиліковна українська інфантильність та істеричний страх перед самостійним відстоюванням власних інтересів та самостійною позицією може зіграти з нами поганий жарт.
@EdYurchenko 🎓
На щастя, я сумніваюсь у високій вірогідності цього вторгнення, це по-перше.
По-друге, колективного Заходу зараз фактично вже не існує. Навіть в межах окремих країн різні елітні групи, нерідко, дотримуються протилежних геополітичних орієнтирів.
Але певний «скелет» все ж досі існує і, навіть, намагається імітувати життя.
І ось тут головне — не тішити себе безпідставними надіями.
Спочатку висловить занепокоєння, а потім почне викручувати руки і примушувати до капітуляції. Ну, щоб великої війни на континенті не було.
Саме смішне, що укроліберасти підтримують, бо "ми ж не ватні дикуни, і взагалі, не заважайте плану "Анаконда".
Окремі країни підтримають реально, але то те тема для окремої розмови.
В такій ситуації невиліковна українська інфантильність та істеричний страх перед самостійним відстоюванням власних інтересів та самостійною позицією може зіграти з нами поганий жарт.
@EdYurchenko 🎓
«Туреччина зберігає нейтралітет в питанні відносин України і Росії» - офіційна заява міністра Чавошоглу.
«Ми не приймаємо чиєїсь сторони. Наша позиція заснована на відкритому і конструктивному підході», - дослівно сказав міністр іноземних справ Туреччини.
Варто підкреслити, що позиція Туреччини йде в розріз з про-українською позицією НАТО, яке нас підтримало принаймні формально. Хоча також варто підкреслити, що воювати за нас ніхто не буде, у кращому разі - не будуть руки викручувати. Але вони хоча б формально на нашому боці, на відміну від турок.
Відверто кажучи, нічого несподіваного не відбулось. Туреччина і РФ зацікавлені в послабленні впливу Заходу в регіоні. Повітряна безпека Туреччини залежить від російських с-400. В медичній галузі вона теж робить ставку на співпрацю з Росією. Про «турецькій потік», я навіть коментувати не хочу.
Найголовніше, що після азербайджано-турецької перемоги над Вірменією, вони потребують максимально теплих стосунків з Кремлем, як гарантом збереження плодів цієї перемоги.
У реальному світі, за межами «фентезійної» реальності, яка існує в свідомості вітчизняних патріотів, воюють за геополітичні інтереси, а не за «кордони згідно з міжнародним правом».
Національний інтерес Туреччини полягав у пробиванні «туранського коридору» крізь вірменські землі, що відкриває для турок найбільші геополітичні перспективи ледь не з часів Османської імперії. Саме заради цього і велась війна.
А ось контролювати «коридор» їм зручніше руками росіян, які повинні, за сприяння турок, максимально взяти Вірменію під контроль. РФ звісно з цього матиме гарний гешефт.
Ну і в якості «приємного» бонусу, втрата союзною нам Грузією значення транзитної держави. Тепер вона попаде в абсолютну залежність від Туреччини, що в свою чергу повністю влаштовує Москву, для якої головне щоб Грузія не перетворилась на плацдарм західних країн або, тим більше, України.
Абсолютно дико на цьому фоні виглядають бадьорі заяви вітчизняних ЗМІ про те, що «Туреччина не визнає Крим російським».
А хто визнає?
Та сама Вірменія на голосуваннях з приводу кримського питання голосувала в інтересах РФ (в силу прямого примусу), а потім заявляла, що Крим українській, але «не влаштовують засадничі принципи резолюції» і тому подібне. Навіть країна, що перебуває у напів-окупованому росіянами стані не хоче визнавати анексію. Так нащо це робити туркам? У них все з росіянами і так добре.
Конфлікт, звісно, можливий. У середньостроковій перспективі, тобто років за 10-20, коли може виникнути турецьке бажання віджати в росіян Крим, або російське бажання забрати собі Південний Кавказ повністю. Але це вже будуть питання для спадкоємців Путіна й Ердогана.
Ось такі «пиріжки з хохлятами», їх їдять - вони пищать.
І пищатимуть доки з хохлів, що шукають собі іноземного господаря, щоб продатись в рабство, перетворяться на українців, що самі вестимуть боротьбу за панування в сфері наших природних геополітичних інтересів.
«Ми не приймаємо чиєїсь сторони. Наша позиція заснована на відкритому і конструктивному підході», - дослівно сказав міністр іноземних справ Туреччини.
Варто підкреслити, що позиція Туреччини йде в розріз з про-українською позицією НАТО, яке нас підтримало принаймні формально. Хоча також варто підкреслити, що воювати за нас ніхто не буде, у кращому разі - не будуть руки викручувати. Але вони хоча б формально на нашому боці, на відміну від турок.
Відверто кажучи, нічого несподіваного не відбулось. Туреччина і РФ зацікавлені в послабленні впливу Заходу в регіоні. Повітряна безпека Туреччини залежить від російських с-400. В медичній галузі вона теж робить ставку на співпрацю з Росією. Про «турецькій потік», я навіть коментувати не хочу.
Найголовніше, що після азербайджано-турецької перемоги над Вірменією, вони потребують максимально теплих стосунків з Кремлем, як гарантом збереження плодів цієї перемоги.
У реальному світі, за межами «фентезійної» реальності, яка існує в свідомості вітчизняних патріотів, воюють за геополітичні інтереси, а не за «кордони згідно з міжнародним правом».
Національний інтерес Туреччини полягав у пробиванні «туранського коридору» крізь вірменські землі, що відкриває для турок найбільші геополітичні перспективи ледь не з часів Османської імперії. Саме заради цього і велась війна.
А ось контролювати «коридор» їм зручніше руками росіян, які повинні, за сприяння турок, максимально взяти Вірменію під контроль. РФ звісно з цього матиме гарний гешефт.
Ну і в якості «приємного» бонусу, втрата союзною нам Грузією значення транзитної держави. Тепер вона попаде в абсолютну залежність від Туреччини, що в свою чергу повністю влаштовує Москву, для якої головне щоб Грузія не перетворилась на плацдарм західних країн або, тим більше, України.
Абсолютно дико на цьому фоні виглядають бадьорі заяви вітчизняних ЗМІ про те, що «Туреччина не визнає Крим російським».
А хто визнає?
Та сама Вірменія на голосуваннях з приводу кримського питання голосувала в інтересах РФ (в силу прямого примусу), а потім заявляла, що Крим українській, але «не влаштовують засадничі принципи резолюції» і тому подібне. Навіть країна, що перебуває у напів-окупованому росіянами стані не хоче визнавати анексію. Так нащо це робити туркам? У них все з росіянами і так добре.
Конфлікт, звісно, можливий. У середньостроковій перспективі, тобто років за 10-20, коли може виникнути турецьке бажання віджати в росіян Крим, або російське бажання забрати собі Південний Кавказ повністю. Але це вже будуть питання для спадкоємців Путіна й Ердогана.
Ось такі «пиріжки з хохлятами», їх їдять - вони пищать.
І пищатимуть доки з хохлів, що шукають собі іноземного господаря, щоб продатись в рабство, перетворяться на українців, що самі вестимуть боротьбу за панування в сфері наших природних геополітичних інтересів.
Повернення після довгої перерви. Де пропадав — розкажу на стрімі. Вам сподобається. Також обговоримо останні події у світі. Кволі заяви Байдена "проти" РФ, смерть герцога Единбурзького, ситуація на кордонах України з РФ, тощо.
Починаю о 20:00
https://youtu.be/53PJJNnUxIY
Починаю о 20:00
https://youtu.be/53PJJNnUxIY
YouTube
Вечір з Юрченком | Байден+Путін, Британська монархія, ситуація на кордонах
Повернення після довгої перерви. Де пропадав — розкажу на стрімі. Вам сподобається. Також обговоримо останні події у світі. Кволі заяви Байдена "проти" РФ, смерть герцога Единбурзького, ситуація на кордонах України з РФ.
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb…
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb…
Вчора був день народження Липинського. На честь цієї дати поговоримо, як ідеї В'ячеслава Казимировича сьогодні резонують з ідеями Ніка Ленда та Молдбага.
Початок о 20:00
https://youtu.be/SD57PSnPrs4
Початок о 20:00
https://youtu.be/SD57PSnPrs4
YouTube
Спадщина Липинського та неореакція | Стрім
Вчора був день народження Липинського. На честь цієї дати поговоримо, як ідеї В'ячеслава Казимировича сьогодні резонують з ідеями Ніка Ленда та Молдбага.
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb
Підтримати канал:
5221 1911 0054 6406
Біткоїн-гаманець:…
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb
Підтримати канал:
5221 1911 0054 6406
Біткоїн-гаманець:…
Сьогодні день заснування Риму.
Римська Імперія та сучасний Захід мають багато тотожних ознак та паралелей. У зв'язку чим ми можемо будувати прогнози щодо майбутнього Заходу, ґрунтуючись на історії Риму. Чим сьогодні і будемо займатися на стрімі.
Також нагадую, що стріми відсьогодні будуть з мікрофоном, тому більше нічого не буде заважати вашому комфортному прослуховуванню... мене ☺️
https://youtu.be/47ZLJ7P-r_w
Римська Імперія та сучасний Захід мають багато тотожних ознак та паралелей. У зв'язку чим ми можемо будувати прогнози щодо майбутнього Заходу, ґрунтуючись на історії Риму. Чим сьогодні і будемо займатися на стрімі.
Також нагадую, що стріми відсьогодні будуть з мікрофоном, тому більше нічого не буде заважати вашому комфортному прослуховуванню... мене ☺️
https://youtu.be/47ZLJ7P-r_w
YouTube
Давній Рим та сучасний Захід: паралелі та прогнози | Стрім
Сьогодні день заснування Риму.
Римська Імперія та сучасний Захід мають багато тотожних ознак та паралелей. У зв'язку чим ми можемо будувати прогнози щодо майбутнього Заходу, ґрунтуючись на історії Риму. Чим сьогодні і будемо займатися на стрімі.
Також…
Римська Імперія та сучасний Захід мають багато тотожних ознак та паралелей. У зв'язку чим ми можемо будувати прогнози щодо майбутнього Заходу, ґрунтуючись на історії Риму. Чим сьогодні і будемо займатися на стрімі.
Також…
SABATON випустив надзвичайно позитивний та наглухо НЕполіткорректний кліп
Монархізм, військово-аристократичні цінності та боротьба проти... турок(!). Пісня присвячена 500-річчю шведської королівської гвардії, легендарному полку Livgardet.
P.S. Турки, мабуть, згадуються в контексті епізоду «калабалик», коли вони, на прохання Московщини, зрадницькі напали на союзних ним шведів та українців (для яких ця зрада стала черговою).
Рекомендую 👍🏻
@EdYurchenko 🎓
Монархізм, військово-аристократичні цінності та боротьба проти... турок(!). Пісня присвячена 500-річчю шведської королівської гвардії, легендарному полку Livgardet.
P.S. Турки, мабуть, згадуються в контексті епізоду «калабалик», коли вони, на прохання Московщини, зрадницькі напали на союзних ним шведів та українців (для яких ця зрада стала черговою).
Рекомендую 👍🏻
@EdYurchenko 🎓
YouTube
SABATON - The Royal Guard (Official Music Video)
The Official Music Video for The Royal Guard by Sabaton.
➞ EXCLUSIVE Merch for The Royal Guard: http://sabat.one/TRGMerchYouTube
➞ SUBSCRIBE for more Sabaton: https://www.youtube.com/c/Sabaton?sub_confirmation=1
Stream The Royal Guard: https://music.sa…
➞ EXCLUSIVE Merch for The Royal Guard: http://sabat.one/TRGMerchYouTube
➞ SUBSCRIBE for more Sabaton: https://www.youtube.com/c/Sabaton?sub_confirmation=1
Stream The Royal Guard: https://music.sa…
23 квітня 1815 сербський князь Милош Обренович оголосив про початок нового другого повстання проти османського панування.
Спочатку повстання мало стихійний характер, але поступово перемоги сербів стали дедалі частішими. Вони взяли місто Чачак у травні, Пожаревац у червні, здобули переконливу перемогу над авангардом турецького війська під проводом Ібрагім-паші в липні.
Завдяки повстанню — серби розширили свої права, відбудували те, що було зруйноване. А Мілош Обренович був призначений «верховним кнезом».
На згадку про подію 23 квітня 1815 року сербська армія сьогодні святкує свій день.
Спочатку повстання мало стихійний характер, але поступово перемоги сербів стали дедалі частішими. Вони взяли місто Чачак у травні, Пожаревац у червні, здобули переконливу перемогу над авангардом турецького війська під проводом Ібрагім-паші в липні.
Завдяки повстанню — серби розширили свої права, відбудували те, що було зруйноване. А Мілош Обренович був призначений «верховним кнезом».
На згадку про подію 23 квітня 1815 року сербська армія сьогодні святкує свій день.
👍3
Сьогодні поговоримо про трагедію вірменського народу, що знаходить відгук і у серцях українців.
106 років геноциду вірмен — злочин, за який, як і за Голодомор, досі ніхто не був покараний.
Початок о 20:00
https://youtu.be/HQPvDHQBibk
106 років геноциду вірмен — злочин, за який, як і за Голодомор, досі ніхто не був покараний.
Початок о 20:00
https://youtu.be/HQPvDHQBibk
"Sie wollten Freiheit" – Вони хотіли свободи
Сьогодні українці згадують річницю заснування 1-дивізії Української Національної Армії, більш відомої як 14-ваффен-гренадерська дивізія «Галичина».
Це може подобатись або не подобатись, але на боці Райху бились сотні тисяч наших співвітчизників. Так само, як в советській армії — мільйони. Десятки тисяч в УПА. Тисячі й тисячі в військах західних союзників. Такою була трагедія народу, позбавленого власної державності.
В усіх арміях, де довелось проливати кров нашим співвітчизникам, вони проявили себе як одні з найкращих вояків. Це історичний факт, і він не може не викликати в нас гордість. Якщо вже прийшлось битись в іноземній армії через відсутність власної, битись з честю так само почесно й необхідно. Нації, які вкрили себе славою на полі бою, пам'ятають навіть після їх зникнення і навіть їх вороги.
Вольф-Дітріх Гайке, старшина генерального штабу німецького Вермахту і згодом старшина генерального штабу Української Дивізії Галичина, назвав свою книгу, присвячену бойовим побратимам - Sie wollten Freiheit" – "Вони хотіли свободи".
Так оцінив їх боротьбу німець, який провів з ними найважчі моменти свого життя, бачив їх перемоги та їх смерті. Не думаю, що іноземець мав хоча б мінімальну мотивацію брехати або перекручувати історію.
Після того, як мільйони українців були винищені більшовиками, а на нашій землі встановився в прямому розумінні диявольський режим, який своєю головною метою ставив знищення християнської цивілізації — як ми можемо засуджувати тих, хто взяв зброю та став на бік інших чужинців? Можна сперечатись про те, хто зробив вірний вибір в цю війну, але судити тих, хто жив у ті страшні часи, може лише Бог.
На цьому фоні особливо огидно виглядають спроби «націонал»-лібералів, які намагаються викреслити цю сторінку з історії щоб бути «поєвропєєстєє». Таким розумникам хочу сказати, що справжні європейські цінності не передбачають зречення від власного народу і його історії. Не кажучи про те, що чужинці які мають нахабство судити українців, не розуміючи їх історії та її складності, не можуть називатись нашими друзями, і намагатись під них підлаштовуватись може лише зрадник. Навіть «ватники» з їх воплями «вони стріляли в наших дідів!» якось зрозуміліші, вони хоч і не доросли до національної свідомості, але хоча б апелюють до історії власної родини, що само по собі можна зрозуміти.
Кажуть, що війна закінчується, коли поховано останнього загиблого бійця. Так ось, для нас війна завершиться лише коли ми визнаєм останніх з українських бійців тієї війни героями. Саме це стане ознакою того, що ми відтепер не «хохли», що тягають один одного за чуби на догоду тим чи іншим іноземцям, а НАЦІЯ – єдина та страшна в своїй єдності та рішучості для свої ворогів.
«Ніколи знов» — кажуть про події останньої великої війни. Але треба розуміти, що війни будуть йти до завершення людської історії, безглуздо відкидати очевидне і впадати в утопізм. «Ніколи знов» повинні сказати українці, вкладаючи в це зовсім інший сенс, бо ніколи знов не повинно відбутись те, що наш народ знову опиниться по різні боки фронту.
Лише великодержавний Золотоверхий Київ, який не визнає над собою ніякої чужинської влади й сам є лідером серед націй регіону (як мінімум) може стати гарантом того, що братовбивчі україно-українські війни не повторяться, і стане найвеличнішим монументом всім героям тієї страшної війни.
@EdYurchenko 🎓
Сьогодні українці згадують річницю заснування 1-дивізії Української Національної Армії, більш відомої як 14-ваффен-гренадерська дивізія «Галичина».
Це може подобатись або не подобатись, але на боці Райху бились сотні тисяч наших співвітчизників. Так само, як в советській армії — мільйони. Десятки тисяч в УПА. Тисячі й тисячі в військах західних союзників. Такою була трагедія народу, позбавленого власної державності.
В усіх арміях, де довелось проливати кров нашим співвітчизникам, вони проявили себе як одні з найкращих вояків. Це історичний факт, і він не може не викликати в нас гордість. Якщо вже прийшлось битись в іноземній армії через відсутність власної, битись з честю так само почесно й необхідно. Нації, які вкрили себе славою на полі бою, пам'ятають навіть після їх зникнення і навіть їх вороги.
Вольф-Дітріх Гайке, старшина генерального штабу німецького Вермахту і згодом старшина генерального штабу Української Дивізії Галичина, назвав свою книгу, присвячену бойовим побратимам - Sie wollten Freiheit" – "Вони хотіли свободи".
Так оцінив їх боротьбу німець, який провів з ними найважчі моменти свого життя, бачив їх перемоги та їх смерті. Не думаю, що іноземець мав хоча б мінімальну мотивацію брехати або перекручувати історію.
Після того, як мільйони українців були винищені більшовиками, а на нашій землі встановився в прямому розумінні диявольський режим, який своєю головною метою ставив знищення християнської цивілізації — як ми можемо засуджувати тих, хто взяв зброю та став на бік інших чужинців? Можна сперечатись про те, хто зробив вірний вибір в цю війну, але судити тих, хто жив у ті страшні часи, може лише Бог.
На цьому фоні особливо огидно виглядають спроби «націонал»-лібералів, які намагаються викреслити цю сторінку з історії щоб бути «поєвропєєстєє». Таким розумникам хочу сказати, що справжні європейські цінності не передбачають зречення від власного народу і його історії. Не кажучи про те, що чужинці які мають нахабство судити українців, не розуміючи їх історії та її складності, не можуть називатись нашими друзями, і намагатись під них підлаштовуватись може лише зрадник. Навіть «ватники» з їх воплями «вони стріляли в наших дідів!» якось зрозуміліші, вони хоч і не доросли до національної свідомості, але хоча б апелюють до історії власної родини, що само по собі можна зрозуміти.
Кажуть, що війна закінчується, коли поховано останнього загиблого бійця. Так ось, для нас війна завершиться лише коли ми визнаєм останніх з українських бійців тієї війни героями. Саме це стане ознакою того, що ми відтепер не «хохли», що тягають один одного за чуби на догоду тим чи іншим іноземцям, а НАЦІЯ – єдина та страшна в своїй єдності та рішучості для свої ворогів.
«Ніколи знов» — кажуть про події останньої великої війни. Але треба розуміти, що війни будуть йти до завершення людської історії, безглуздо відкидати очевидне і впадати в утопізм. «Ніколи знов» повинні сказати українці, вкладаючи в це зовсім інший сенс, бо ніколи знов не повинно відбутись те, що наш народ знову опиниться по різні боки фронту.
Лише великодержавний Золотоверхий Київ, який не визнає над собою ніякої чужинської влади й сам є лідером серед націй регіону (як мінімум) може стати гарантом того, що братовбивчі україно-українські війни не повторяться, і стане найвеличнішим монументом всім героям тієї страшної війни.
@EdYurchenko 🎓
Сьогодні, у річницю створення дивізії "Галичина", детально поговоримо про цей підрозділ з кандидатом історичних наук та письменником Романом Пономаренком.
Готуйте питання!
Початок о 20:00
https://youtu.be/MOeLY1l0Qvw
Готуйте питання!
Початок о 20:00
https://youtu.be/MOeLY1l0Qvw
YouTube
Дивізія "Галичина" з істориком Романом Пономаренком | Стрім
Сьогодні, у річницю створення дивізії "Галичина", детально поговоримо про цей підрозділ. Та розвіємо міфи, які вітають навколо бійців дивізї. Готуйте питання!
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb
Підтримати канал:
5221 1911 0086 1409
Біткоїн-гаманець:…
Питання (донат):
https://donatua.com/to/ordeb
Підтримати канал:
5221 1911 0086 1409
Біткоїн-гаманець:…
👍1