«12–21» – це безбар’єрні простори для підлітків і молоді від 12 до 21 року, що поєднують дозвілля, довірливе спілкування, підтримку у форматі «рівний – рівному» та професійну психосоціальну допомогу.
🤝 Ми нарешті зустрілися наживо з усіма, хто щодня працює над тим, щоб ці простори стали реальністю. І одразу відчули: це не просто робоча зустріч і не формальний старт. Це момент, коли люди об'єднуються навколо важливої спільної мети.
На навчанні зібралися команди майбутніх просторів із різних міст. Саме вони створюватимуть атмосферу довіри, тепла й прийняття – ту, яку молодь відчуватиме з перших хвилин.
Протягом трьох днів навчання ми обговорили вікові особливості молоді та найчастіші причини звернення по допомогу. Порушили теми інклюзивності просторів і залучення до співпраці волонтерів. Команди відпрацьовували різні техніки та вправи для максимально делікатної роботи з молодими людьми.
🌍 Досвідом поділилися фахівці данських молодіжних просторів Headspace, чия модель стала натхненням для створення «12–21». Дякую вам за це партнерство. Приємно знати, що наші суспільства розуміють одне одного через спільні цінності!
Окрема подяка Координаційному центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України та нашим українським партнерам – Фонду «Голоси дітей», які організували навчання і допомагають реалізувати програму.
📍 Перші простори «12–21» відкриються вже цього року в Білій Церкві, Чернігові та Хмельницькому. Це важливий крок для відновлення України та нормалізації психосоціальної підтримки в громадах.
Великі зміни починаються з малого – з однієї розмови, уваги, підтримки, тепла. І ми раді робити це разом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤211👍26
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👥 Була рада зустрітися з командами, які відразу після спеціального навчання розпочнуть роботу з молоддю в просторах. Переконана, що в кожному із цих просторів юні відвідувачі відчуватимуть всебічну підтримку та матимуть усі можливості для розвитку й самореалізації.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤237👍24
Forwarded from Zelenskiy / Official
Сьогодні, о 16-й годині, усюди, де є українці, біля вікон горітимуть свічки пам’яті. Ці мільйони доказів пам’яті про жертв одного з найстрашніших злочинів в історії людства скажуть про те, що українці не забули мільйонів убитих Голодомором і ніколи не пробачать Москві цей геноцид.
Ми всі знаємо, як і чому мільйони наших людей загинули, заморені голодом, мільйони не народилися. І ми знову захищаємося від Росії, яка не змінилася й знову несе смерть. Ми маємо бути єдині в нашому захисті так само, як ми єдині у збереженні нашої національної пам’яті.
Вічна пам’ять усім жертвам голодоморів-геноцидів. Сьогодні, о 16:00, де б ви не були – в Україні чи за кордоном, – запаліть свічку біля свого вікна в памʼять про всіх дітей, жінок і чоловіків, які загинули від штучного голоду.
Ми захищали, захищаємо й будемо захищати Україну завжди. Тому що лише тут наш дім. І в нашому домі Росія точно не буде господарем.
Ми всі знаємо, як і чому мільйони наших людей загинули, заморені голодом, мільйони не народилися. І ми знову захищаємося від Росії, яка не змінилася й знову несе смерть. Ми маємо бути єдині в нашому захисті так само, як ми єдині у збереженні нашої національної пам’яті.
Вічна пам’ять усім жертвам голодоморів-геноцидів. Сьогодні, о 16:00, де б ви не були – в Україні чи за кордоном, – запаліть свічку біля свого вікна в памʼять про всіх дітей, жінок і чоловіків, які загинули від штучного голоду.
Ми захищали, захищаємо й будемо захищати Україну завжди. Тому що лише тут наш дім. І в нашому домі Росія точно не буде господарем.
❤212😢73👍4
Голодомор ХХ століття та знищені російською ракетою будинки ХХІ – частини одного злочину: наміру вбити, залякати, поневолити цілу країну та її народ.
Всі роки російського вторгнення ми запалюємо свічку пам’яті не тільки про минуле – ми запалюємо її також, щоб краще бачити сучасність і наш шлях до справедливості.
Сьогодні, в День пам’яті жертв голодоморів, ми поставимо свічки у своїх вікнах і за ті оселі, де не можуть цього зробити, бо їх ракетами та дронами зруйнував загарбник.
Вогник пам’яті – у кожному з нас. І доки він горить – нас не згасити.
Всі роки російського вторгнення ми запалюємо свічку пам’яті не тільки про минуле – ми запалюємо її також, щоб краще бачити сучасність і наш шлях до справедливості.
Сьогодні, в День пам’яті жертв голодоморів, ми поставимо свічки у своїх вікнах і за ті оселі, де не можуть цього зробити, бо їх ракетами та дронами зруйнував загарбник.
Вогник пам’яті – у кожному з нас. І доки він горить – нас не згасити.
😢287❤79👍4
💬 Зазвичай мої слова адресовані дорослим: батькам, колегам, партнерам. Але сьогодні я хочу звернутися до тих, хто саме шукає себе: до підлітків та молоді.
Колись і я була підліткою та добре пам'ятаю, як воно. Емоції переповнюють, дорослі не розуміють, а друзі перевіряються на міцність. Хочеться спробувати все на світі, але не знаєш, із чого почати.
Та я ніколи не була підліткою в умовах війни… І не буду обманювати, що розумію твій досвід.
🫂 У тебе значно більше викликів, ніж колись мала я. Бо дружити на відстані – зовсім інше, ніж щодня бачитися з друзями у дворі. Спілкуватися через екран – геть інакше, ніж за партою в класі. Тікати від обстрілів – не те саме, що тікати, граючи у квача.
Ми з командою Фундації поговорили з багатьма твоїми однолітками. Вони поділилися, що інколи відчувають самотність, страх, невизначеність. Кажуть, що зараз складніше знаходити друзів. І навіть соцмережі не дають розради.
Тож ми подумали: як допомогти тобі та твоїм одноліткам у цей непростий час? Виникла ідея створити простори, своєрідні «квартирники», де всі свої. Куди можна прийти як у безпечне місце. Поговорити про життя, пограти в ігри, знайти підтримку.
Де не потрібно бути «зручними» чи відповідати очікуванням – достатньо просто бути собою.
Ми назвали такі простори «12–21», бо тут має бути комфортно всім від 12 до 21 року. Я щиро в це вірю.
🙌 І перший простір вже ось-ось відкриємо. А поки заходь до нас на сторінку «12–21». Це теж твоє безпечне місце.
Колись і я була підліткою та добре пам'ятаю, як воно. Емоції переповнюють, дорослі не розуміють, а друзі перевіряються на міцність. Хочеться спробувати все на світі, але не знаєш, із чого почати.
Та я ніколи не була підліткою в умовах війни… І не буду обманювати, що розумію твій досвід.
🫂 У тебе значно більше викликів, ніж колись мала я. Бо дружити на відстані – зовсім інше, ніж щодня бачитися з друзями у дворі. Спілкуватися через екран – геть інакше, ніж за партою в класі. Тікати від обстрілів – не те саме, що тікати, граючи у квача.
Ми з командою Фундації поговорили з багатьма твоїми однолітками. Вони поділилися, що інколи відчувають самотність, страх, невизначеність. Кажуть, що зараз складніше знаходити друзів. І навіть соцмережі не дають розради.
Тож ми подумали: як допомогти тобі та твоїм одноліткам у цей непростий час? Виникла ідея створити простори, своєрідні «квартирники», де всі свої. Куди можна прийти як у безпечне місце. Поговорити про життя, пограти в ігри, знайти підтримку.
Де не потрібно бути «зручними» чи відповідати очікуванням – достатньо просто бути собою.
Ми назвали такі простори «12–21», бо тут має бути комфортно всім від 12 до 21 року. Я щиро в це вірю.
🙌 І перший простір вже ось-ось відкриємо. А поки заходь до нас на сторінку «12–21». Це теж твоє безпечне місце.
❤218👍38
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💔 Війна, втома, стрес, невизначеність, повітряні й життєві тривоги. Все це вже стало звичним тлом для українців та українок. Та коли в такий складний час кривдять найближчі – ті, хто мав би бути підтримкою та опорою, – може здатися, що виходу немає.
❗️Але це не так.
Сьогодні, в день старту всесвітньої акції «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства», розпочалася нова хвиля національної інформаційної кампанії «Розірви коло». Кампанію втілюють UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні за фінансової підтримки уряду Канади та за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України й Національної поліції України.
🫂 Цьогоріч ми говоримо про людяність та емпатію – про тих, хто вже є або може стати підтримкою, коли важко. Про тих, хто не відвертається, а залишається поруч. І про тих, кому в найкритичніші моменти треба почути прості, але важливі слова: «Я тут, для тебе».
🤝 Кампанія нагадує, що допомога може мати різні форми та прояви: від офіційних сервісів до неформальних кіл підтримки. Але в кожному із цих випадків це передусім чуйні та небайдужі люди.
Й усі вони тут, щоб допомогти розірвати коло домашнього насильства.
❗️Але це не так.
Сьогодні, в день старту всесвітньої акції «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства», розпочалася нова хвиля національної інформаційної кампанії «Розірви коло». Кампанію втілюють UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні за фінансової підтримки уряду Канади та за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України й Національної поліції України.
🫂 Цьогоріч ми говоримо про людяність та емпатію – про тих, хто вже є або може стати підтримкою, коли важко. Про тих, хто не відвертається, а залишається поруч. І про тих, кому в найкритичніші моменти треба почути прості, але важливі слова: «Я тут, для тебе».
🤝 Кампанія нагадує, що допомога може мати різні форми та прояви: від офіційних сервісів до неформальних кіл підтримки. Але в кожному із цих випадків це передусім чуйні та небайдужі люди.
Й усі вони тут, щоб допомогти розірвати коло домашнього насильства.
❤213👍24😢1
Провідник у світ знань, наставник і психолог – сьогодні всі ці ролі поєднує в собі сучасний український педагог.
💡 Щоб допомогти вчителям говорити з дітьми про складне простими словами, команда «Академії Турботи» у співпраці з радницею – уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації створили інтерактивні «Уроки Турботи».
📚 Це серія щомісячних занять для дітей віком 5–6 і 7–10 років та їхніх педагогів. Головна мета – об’єднати школу, родину та дитину у спільних розмовах на чутливі теми, такі як булінг, інклюзивність, ментальне здоров’я та прийняття інших.
«Уроки Турботи» – це готовий інструментарій для вчителів із цікавими сценаріями занять, відео, запитаннями для обговорення й домашніми завданнями для дітей та їхніх родин.
🎬 У центрі кожного уроку – мультфільм, персонажі якого проживають знайомі дітям ситуації й показують, як знаходити рішення разом.
Зараз доступний для проведення урок під назвою «Стоп булінг! Куди подівся Рудик?». Під час заняття діти навчаться розпізнавати приховані форми цькування, встановлювати особисті кордони, безпечно проговорювати свої почуття та формувати у класі культуру взаємної підтримки.
Усі матеріали для уроку доступні за посиланням у файлі з умовами участі.
Школа має стати для наших дітей місцем безпеки, підтримки та розуміння.
💡 Щоб допомогти вчителям говорити з дітьми про складне простими словами, команда «Академії Турботи» у співпраці з радницею – уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації створили інтерактивні «Уроки Турботи».
📚 Це серія щомісячних занять для дітей віком 5–6 і 7–10 років та їхніх педагогів. Головна мета – об’єднати школу, родину та дитину у спільних розмовах на чутливі теми, такі як булінг, інклюзивність, ментальне здоров’я та прийняття інших.
«Уроки Турботи» – це готовий інструментарій для вчителів із цікавими сценаріями занять, відео, запитаннями для обговорення й домашніми завданнями для дітей та їхніх родин.
🎬 У центрі кожного уроку – мультфільм, персонажі якого проживають знайомі дітям ситуації й показують, як знаходити рішення разом.
Зараз доступний для проведення урок під назвою «Стоп булінг! Куди подівся Рудик?». Під час заняття діти навчаться розпізнавати приховані форми цькування, встановлювати особисті кордони, безпечно проговорювати свої почуття та формувати у класі культуру взаємної підтримки.
Усі матеріали для уроку доступні за посиланням у файлі з умовами участі.
Школа має стати для наших дітей місцем безпеки, підтримки та розуміння.
❤215👍28
🌍 Відучора розпочалася чергова глобальна акція «16 днів проти насильства», яку Україна проводить уже 25 років разом з усім світом проти гендерно зумовленого, зокрема домашнього, насильства.
Для нашої країни ця тема сьогодні має ще один болючий вимір. Бо, на жаль, знаємо ще один страшний вид насильства – сексуальне, яке російські загарбники вчиняли над беззахисними людьми: жінками, чоловіками, дітьми, цивільними, полоненими військовими.
📍З перших таких фактів стало зрозуміло: щоб усі постраждалі змогли про це говорити, треба створити якісні умови.
За підтримки міжнародних партнерів вдалося масштабувати наявні сервіси, мобільні бригади, центри допомоги й створити нові, навчати нетравматичного спілкування психологів, правоохоронців. Та найголовніший запит постраждалих – не тільки на повагу й безпеку. Він ще й на покарання злочинців і справедливість. І це виявилося найскладнішим викликом: як дати цю справедливість, коли оборона триває?
📜 Саме тому в Україні з’явився закон № 4067 про правовий та соціальний захист постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ, та невідкладні проміжні репарації. Дуже сподіваюся, що він скоро й повною мірою запрацює.
А поки його роль частково виконував пілотний проєкт із виплати невідкладних проміжних репарацій, який стартував у березні 2024 року.
Дякуємо всім партнерам, які профінансували його, особливо уряду Франції.
📊 З 1208 звернень (819 від чоловіків, 362 від жінок, 27 щодо дітей) за 672 вже виплачені репарації.
Це, однак, не тільки про матеріальну підтримку. Людина в такий спосіб відчуває, що суспільство й держава – на її боці.
💬 Говорила про це сьогодні на Міжнародній конференції «Об’єднані заради справедливості: зміцнення партнерства для підтримки постраждалих від СНПК». Україна проводить цей захід, головуючи в Глобальному альянсі із запобігання сексуальному насильству під час конфліктів, створеному у 2022 році.
Вкотре закликала всіх міжнародних партнерів не сприймати російське насильство як норму. Натомість робити нормою захист, підтримку та справедливість.
Для нашої країни ця тема сьогодні має ще один болючий вимір. Бо, на жаль, знаємо ще один страшний вид насильства – сексуальне, яке російські загарбники вчиняли над беззахисними людьми: жінками, чоловіками, дітьми, цивільними, полоненими військовими.
📍З перших таких фактів стало зрозуміло: щоб усі постраждалі змогли про це говорити, треба створити якісні умови.
За підтримки міжнародних партнерів вдалося масштабувати наявні сервіси, мобільні бригади, центри допомоги й створити нові, навчати нетравматичного спілкування психологів, правоохоронців. Та найголовніший запит постраждалих – не тільки на повагу й безпеку. Він ще й на покарання злочинців і справедливість. І це виявилося найскладнішим викликом: як дати цю справедливість, коли оборона триває?
📜 Саме тому в Україні з’явився закон № 4067 про правовий та соціальний захист постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ, та невідкладні проміжні репарації. Дуже сподіваюся, що він скоро й повною мірою запрацює.
А поки його роль частково виконував пілотний проєкт із виплати невідкладних проміжних репарацій, який стартував у березні 2024 року.
Дякуємо всім партнерам, які профінансували його, особливо уряду Франції.
📊 З 1208 звернень (819 від чоловіків, 362 від жінок, 27 щодо дітей) за 672 вже виплачені репарації.
Це, однак, не тільки про матеріальну підтримку. Людина в такий спосіб відчуває, що суспільство й держава – на її боці.
💬 Говорила про це сьогодні на Міжнародній конференції «Об’єднані заради справедливості: зміцнення партнерства для підтримки постраждалих від СНПК». Україна проводить цей захід, головуючи в Глобальному альянсі із запобігання сексуальному насильству під час конфліктів, створеному у 2022 році.
Вкотре закликала всіх міжнародних партнерів не сприймати російське насильство як норму. Натомість робити нормою захист, підтримку та справедливість.
❤205👍27😢1